Протоієрей Микола Забуга, ректор Київської Духовної Академії і Семінарії. Внесок Блаженнішого Митрополита Володимира в розвиток культури та духовності української держави

01.08.2006 archive, Вестник №59, Тема номера

Конференція “40-річчя архіпастирства Митрополита Володимира”

Внесок Блаженнішого Митрополита Володимира в розвиток культури та духовності української держави

Проф. Микола Забуга, ректор Київської Духовної Академії і Семінарії

Церква і культура завжди, в усі часи були тісно поэднані приналежності до сфери духовного буття людства. В своїх найкращіх надбаннях культура, як правиlло, оріентуеться на духовні цінності хритиянства, на моральне вчення Церкви. Особливо міцний зв’язок Церкви і культури споглядаеться на історичних теренах нашої держави. Бо ж і запровадження християнства в Київській Рyci сталося через знайомство русичів із церковною культурою Візантії; через ії незбагненну красу, як про це говориться у „Повісті врем’яних літ». Саме красота богослужіння у Константинопольскому соборі Святої Софії стала для посланців київського князя Володимира тим вирішальним моментом осягнечня істин Православ’я, який вплинув на вибір віри наших предків.
Церква завжди тримала культуру в полі свога впливу. Більш того – видатні діячі Церкви були водночас і видатними діячами вітчизняної культури, що засвідчуеться служінням Святителей Іларіона Київського, Кирила Туровського, Петра Могили та інших. В нинішній час ми спостерігаемо феномен великого позитивного впливу на культуру Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Валодимира, Митрополита Київського і всієї України.
Цей вплив виражено, перш за все; в тій постійній увазі до усіх аспектів розвитку культури в нашій державі, яку виявляє Блаженніший. Бо Церква і культура повинні бути ,,співробітниками у Бога» (1 Кор. 3, 9) на шляху духовного вдосконалення людини. Про це говориться в одному з основоположних документів Української Православної Церкви – в Основах її соціальної концепції.
„Церква, – пишеться в цьому документі, – освячуе різні сторони культури і багато що дає для її розвитку. Церкна допомагає культурі вийти за межі суто земної справи, робить її відкритою для співробітництва з Богом, робить її носієм благовістя”.
Великим внеском в розвиток гуманітарних аспектів нашого життя стало проведення міжнародних церковно-практичних конференцій, серед яких серед яких визначне місце зайняв церковно-громадський форум „Церква і держава в служінні народу», що відбувся 2-4 листопада 2005 р. У Хмельницькому, на батьківщині Предстоятеля. Символічно, що співорганізатором конференції була філія Міжнародної академії управління персоналом у м. Хмельницькому, яка носить ім’я Блаженнішого Митрополита Володимира.
Подібні конференції, які стають дороговказом у розвиткові національної культури, науки, духовності, набули статусу авторитетних міжнародних форумів, під час яких формулюються параметри етичних, соціальних, просвітницьких, культурних засад не лише сучасності, але й майбуття.
Актуальні аспекти різних сфер культури розглядаються під час проведення міжнародних конференцій, які проводяться Київською духовною академією, синодальними відділами УПЦ, Київським релігійно-філософським товаристіом та іншими церковними структурами спільно з міжнародннми та вітчизняними інституціями. Це „Успенські читання», ”Кирило-Мефодіївські”, “Могилянські читання”, та інші. Значної ваги набувають епархіальні богословсько-просвітницькі конференції, такі, як Архангело-Михайлівські
філософсько-богословські читання у дніпропетровську, „Різдвяні читання» в Одесі тощо. Великий внесок в світову музичну культуру вносять православні фестивалі хорового мистецтва „Глас печерський”, “Від Різдва до Різдва”, “Співайте Богу нашому, співайте!». В усіх епархіях під час великих православних свят проводяться регіональні мистецькі акції, такі, як „Різдвяні вечори» та „Ііасхальні зустрічі» в Одесі, „Христос народився, славімо Иого!” в Криму, „Михайлівські вечори” на Рівненщині, „Молюсь за тебе, Україно!” у Кіровоградській епархії тошо.
Значним резонансом у світі відзначаються міжнародні пpaвославні кінофестивалі „Покров”, “Золотий Вітязь”. Приоритетну увагу культурі приділяютъ православні засоби масової інформації: телепрограми, періодичні видання. Культурній тематиці присвячено велику кількість книжкових
видань Української Православної Церкви.
Налагоджено взаємодію УПЦ з міністерством культури України. Зразком такої конструктивної співпраці є щорічне проведення длагодійних різдвяних концертів для дітей у Національному Київському оперному театрі. Проводяться вони під патронатом Блаженнійшого Митрополита
Володимира.
Сфера культури є рідною для Блаженнішого Владики – людини, не лише компетентної в цій царині, але й творчо обдарованної, духовно багатої. I хоча він ніколи не афішує своїх знань та здобутків у сфері вітчизняної культури, люди бачать це у багатогранності та високому духонному наповненні його діянь. І лише близьке оточення Предстоятеля знає, що він – поет, фольклорист, книголюб, колекціонер. Він аранжирує українські народні пісні, пише вірші і навіть поеми.
Справжнім відкриттям для шанувальників творчості Тараса Шевченка стало експонування зібрання раритетів Шевченкіани з особистої колекції Блаженнішого Митрополита Володимира. Вперше ця унікальна колекція була представлена науково-культурному загалу України 9 березня 2004 р., в 190-у річницю з дня народження Кобзаря. У головній виставковій залі Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відкрилася виставка „Свою Україну любіть… За неї Господа моліть’’, в якій, крім Київської Митрополії, взяли участь сім провідних національних музеїв України. Серед її експонатів зібрання Блаженнішого було провідним, адже це – прижиттєві видання, картини видатних художників, газетні та журнальні публікації, інші памятки, присвячені поету. Друга виставка, вже цілковито побудована на зібранні Блаженнішого, відкрилася 22 травня 2006 р., з нагоди 140-річчя перенесення тіла Т.Г. Шевченка до України. Науковці та культурні діячі дали високу оцінку Шевченкіані Митрополита. Академік Петро Толочко сказав, що подібне зібрання є не лише унікальним, але й свідчить про широту культурно-мистецьких уподобань архіпастиря.
Іншим мнстецьким заходом, який висвітлив особистість Блаженнішого як культуролога, стала виставка, присвячена 100-річчю перекладу Святого Письма українською мовою, основа якої складалася з біблійної колекції Предстоятеля. І знову відвідувачі побачили надзвичайно рідкісні видання: Імператорського біблійного товариства початку ХІХ сторіччя, Лондонського біблійного товариства, переклади Біблії багатьма мовами світу. Перлинами експозиції стали Євангеліє 1580 р. з друкарні славетного першодрукаря Івана
Федорова, Апостол 1639 р. з друкарні Михайла Сльозки у Львові, лаврський Апостол середини XVIII ст., перше видання Євангелія українською мовою, надруковане у Відні в 1903 р., твори Пантелеїмона Куліша – ініціатора перекладу, та його сподвижників. Ця виставка збагатила науковий та культурний світ, відкрила нові сторінки вітчизняної історії.
Сенсаційною подією стато видання Київською Митрополією УПЦ поеми Максимиліана Волошина „Святий Серафим’’, присвячене 100-річчю канонізації преподобного Серафима Саровського. Це – перша публікація поеми в Україні. Рукопис для друку надає Блаженніший Митрополит Володимир. Поема потрапила до його рук ще з часів ректорства в Одеській духовній семінарії. Рукопис йому передали родичі академіка Володимира Петровича Філатова, який колись листувався з Максимиліаном Волошиним та лікував иого.
Приорітетним напрямком мистецькик уподобань Владики є, безперечно, церковне мистецтво. Зараз в залі ризниці Свято-Успенського собору Києво-Печерської Лаври єкспонуються ікони Пресвятої Богородиці з зібрання Його
Блаженства. Свою велику колекцію ікон, стародруків, церковних обладунків, інших старожитностей Предстоятель передав до музею Київської духовної академії.
Культура – це та царина, де, висловом Святого Письма, «жатвы много, а делателей мало» (Мф. 9,37). Знаменно, що одним з визначних діячів культури України, людиною, яка доброю славою своїх діянь впливає нa її розвиток в дусі євангельскої етичної парадигми, є Предствятель Української Православної Церкви Блаженніший Митроrтолит Володимир.

Андрей Коваль. Межрелигиозный диалог мира

01.08.2006. ДОНЕЦК. Вышли августовские номера журналов «Радость моя» и «Живой родник»