Архімандрит Гавриїл (Кризина). Розвиток богословської освіти в регіонах (на прикладі Ужгородської Української Богословської Академії ім. свв. Кирила і Мефодія)
Розвиток богословської освіти в регіонах
(на прикладі Ужгородської Української Богословської Академії ім. свв. Кирила і Мефодія)
Архімандрит Гавриїл (Кризина),
викладач Київської Духовної Академії,
доцент Ужгородської Української
Богословської Академії,
доктор богослов’я
На протязі усього свого земного існування Свята Христова Церква, виконуючи слова Святого Письма, які належать Спасителю: „Ідіть, отже, навчіть всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа, навчаючи їх берегти все, що Я вам заповідав” (Мф. 28, 19), несла в світ Євангельске Благовістя. Для виконання цієї місії, не обмеженої ані часом, ані простором, Церква завжди мала потребу у людях, які могли б поєднати у своїй душі щире християнське благочестя та високу освіченість.
Сьогодні ця потреба є також актуальною для утвердження цінностей християнства у нашому українському суспільстві, що є основною метою місії Церкви в сучасному секуляризованому світі. Після 70 років панування атеїстичної ідеології дуже важливим є відновлення загалом духовних цінностей, як життєвих приоритетів у суспільстві, а це неможливо без підвищення рівня його духовної освіти.
Слід зазначити про величезний внесок нашого Первосвятителя Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України за роки його служіння у царину духовної освіти. За час ректорства Блаженнішого у Моковських Духовних Школах, були виховані сотні священнослужителів та богословів. За словами Високопреосвященного Макарія (Свистуна), митрополита Вінницького і Могилів-Подільського, Митрополит Володимир виховав третю частину духівництва Української Православної Церкви.
До обрання Блаженнішого Володимира на Київську кафедру, Українська Православна Церква мала 4 Духовні Семінарії та 1 Духовну Академію. На сьогодні, з благословення нашого Предстоятеля, ми маємо 4 заклади, які надають вищу богословську освіту — Київська Духовна Академія, Ужгородська Українська Богословська Академія ім. свв. Кирила і Мефодія, Чернівецький Православний Богословський інститут та Вищі богословські курси у м. Львові (філія Московського Свято-Тихонівського Богословського інституту; 5 Духовних Семінарій — у містах Києві, Одесі, Харкові, Луцьку та Почаєві; у різних регіонах України функціонують 11 Духовних училищ, ціла низка богословсько-просвітницьких курсів, відділень та центрів, а також, при парафіях діє понад 4 000 недільних шкіл.
Богословська Академія в Ужгороді, як вищий духовний заклад освіти, розпочала свою діяльність у лютому 2002 р. з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України, Блаженнішого Володимира.
Ужгородська Українська Богословська Академія ім. свв. Кирила і Мефодія є вищим духовним навчальним закладом Української Православної Церкви, створеним згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ та у відповідності до чинного законодавства України про свободу совісті та релігійні організації, з підготовки священнослужителів й інших необхідних спеціалістів для потреб Української Православної Церкви, що сприятиме задоволенню релігійних потреб громадян України сповідувати і поширювати православно-християнську віру.
На базі Академії, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України, Блаженнішого Володимира, вперше в Україні створено духовно-навчально-науковий комплекс до якого входить Ужгородська Українська Богословська Академія ім. свв. Кирила і Мефодія (вищий духовний навчальний заклад УПЦ) та Карпатський університет ім. Августина Волошина (приватний вищий навчальний заклад системи Міністерства освіти й науки України). Одночасно із здобуттям богословської освіти, студенти Академії навчаються за програмами Міністерства освіти й науки України і здобувають другу світську вищу освіту за напрямом “філософія”.
Випускники Академії отримують дипломи про вищу духовну освіту, оформлені у відповідності до вимог Української Православної Церкви та дипломи про вищу філософську освіту державного зразку, що відповідає вимогам Кабінету Міністрів України.
Навчальний процес Академії передбачає наступні рівні професійної підготовки:
Спеціальність — Богослов’я
Спеціалізації — священнослужитель (для осіб чоловічої статі);
— християнський місіонер;
Спеціальність — Теологія
Спеціалізація — християнський педагог;
Спеціальність — Церковне музичне мистецтво
Спеціалізація — регент церковного хору;
Спеціальність — Правознавство
Спеціалізація — канонічне право.
Освітньо-кваліфікаційні рівні в Академії наступні:
— бакалавр Богослов’я (бакалавр Теології)
— бакалавр Церковного музичного мистецтва
— бакалавр Права
— магістр Богослов’я (магістр Теології)
— магістр Церковного музичного мистецтва
— магістр Права
Строк навчання до рівня магістра (за денною формою навчання) – 6 років.
Академія в Ужгороді має очну та заочну форми навчання. Спеціалізацію “священнослужитель” на очному відділі одержують ті студенти, які мають відповідну рекомендацію керуючого архієрея і виконують необхідні вимоги навчального та виховного процесу, включаючи проживання за внутрішнім розпорядком, якого дотримуються всі Духовні школи Української Православної Церкви.
На заочному відділі спеціалізацію “священнослужитель” можуть одержати ті студенти, які мають семінарську освіту або мають священний сан (на базі семінарської освіти навчання на заочному відділі в Академії починається з ІІІ-го курсу).
Студенти Академії вчаться і живуть за розкладом занять та розпорядком дня, який враховує православну традицію організації навчального та виховного процесу. Студенти проживають в гуртожитку за відповідним внутрішнім статутом. Гуртожиток має всі необхідні умови для проживання. Також у гуртожитку є молитовна кімната для ранішніх та вечірніх молитв, кімната для самопідготовки та бібліотека. Богослужбова практика з благословення Преосвященнішого Агапіта, Єпископа Мукачівського і Ужгородського проводиться в Свято-Преображенському храмі м. Ужгорода.
За світськими спеціальностями (державний диплом) студенти Академії здобувать спеціальності: релігієзнавство (теологія) та філософія.
Очолює Академію диякон Віктор Бедь, доктор філософії, кандидат юридичних наук, професор.
Корпорація Академії нараховує:
Докторів — 5;
Кандидатів наук — 8;
з них:
Докторів Богослов’я — 4;
Кандидатів Богослов’я —3;
За час своєї короткої діяльності Академія підготувала:
Бакалаврів Богослов’я — 10 (священнослужителі);
Бакалаврів Теології — 1 (християнський педагог);
Магістрів Богослов’я — 7 (священнослужителі);
Магістрів Теології — 2 (християнські педагоги).
На даний час в Академії навчається 56 студентів денної і 50 заочної форм навчання.
На базі Академії було проведено 9 захистів дисертаційних досліджень, за результатами яких присвоєно такі наукові звання:
Доктора мистецтвознавства — 2;
Доктора канонічного права — 4;
Кандидата Богослов’я — 3.
Нострифіковано дипломи кандидатів Богослов’я на науковий ступінь:
Доктора Богослов’я — 8;
Доктора філософії в галузі канонічного права — 1.
Присвоєно вчене звання:
Професора — 3;
Доцента — 7.
Ужгородська Українська Богословська Академія ім. свв. Кирила і Мефодія має аспірантуру, в якій на сьогодні навчається 5 аспірантів.
В контексті науково-дослідницької роботи Академія видає власний збірник наукових праць з питань різноманітної богословської спрямованості — “Науковий вісник” (вийшли з друку два випуски, третій верстається).
Досвід існування Ужгородської Української Богословської Академії ім. свв. Кирила і Мефодія доводить актуальність та життєздатність такого духовно-навчально-наукового комплексу. Поєднання духовної і світської освіти потрібно ширше впроваджувати і в інших регіонах нашої держави, для того, щоб майбутні богослови мали можливість не лише отримати два дипломи — церковний та державний, але і в майбутньому мали змогу на викладацькій роботі у світських учбових закладах бути гідними носіями християнських духовних цінностей.
Епископ Полтавский и Кременчугский Филипп: «Наше дело — сеять Слово Божие»