26.04.2006. ПОЛТАВА. З нагоди Чорнобильської трагедії єпископ Филип звернувся з посланням
В 20 річницю Чорнобильської трагедії до ліквідаторів та всіх постраждалих від аварії на ЧАЕС звернувся єпископ Полтавський і Кременчуцький Филип в якому владика сказав: Христос Воскрес! Возлюблені о Господі всечесні отці, дорогі браття і сестри, співвітчизники! У дні світлих і радісних Великодніх Свят, 26 квітня цього року, виповнюється 20 років від початку Чорнобильської трагедії. Той страшний квітневий день розділив новітню історію України на “до Чорнобиля” і “після Чорнобиля”. Богом благословенний Прип’ятський край із чудовою природою став “зоною”. Величний винахід людства — мирний атом — став джерелом смерті, хвороб і страждань. Мирні мешканці стали раптом “постраждалими”, набули сумного звання “чорнобильців”. Тисячі і тисячі мужніх синів і хоробрих дочок України, не шкодуючи здоров’я і життя, працювали над ліквідацією наслідків трагедії. Вони “покладали душу свою за братів своїх” (Ін. 15. 13), не на словах, а самим життям своїм виконуючи заповідь Божу про любов до ближнього. Вічная пам’ять усім тим, хто загинув, захищаючи нас від підступного випромінювання! Вічная слава всім, хто вийшов із боротьби з атомною стихією переможцем! Вже двадцять років минуло відтоді, але й донині болить серце Матері-України. Дзвін Чорнобиля дотепер дзвенить у кожній віруючій душі, спонукаючи не лише до теплої молитви, а й до глибоких роздумів. Не будемо судити тих, хто із безумною затятістю будував атомні станції у небезпечній близькості від міст і сіл, поспішаючи звести чергову споруду до чергового ювілею чи партійного з’їзду. Не будемо судити й тих, хто, з власної волі чи через злочинний наказ, не зробив потрібного для зменшення згубного впливу радіації. Не будемо судити тих, хто заспокоював людей із екранів телевізорів та на шпальтах газет — замість того, щоб кричати про смертельну небезпеку. Не судімо їх, бо їх судитиме Бог, і знаємо, що велика кара чекає на тих, хто занапастив бодай одне життя!
Але пам’ятаймо! Пам’ятаймо, щоб більше ніколи страшна біда не вривалася у наші оселі, забираючи життя чоловіків і жінок, літніх і юних. Пам’ятаймо, щоб ніхто й ніколи більше не віддавав злочинних наказів, які б руйнували не лише довкілля, але й життя та долі людські. Пам’ятаймо – щоб до кінця виконати свій обов’язок і сплатити борги тим, хто постраждав від аварії на ЧАЕС. Пам’ятаймо ще й тому, що страшна Чорнобильська біда навчає нас не покладатися надміру на власний розум і сили, але частіше згадувати Бога, Який Один є Подателем усякого блага. Без Божого благословення навіть найкращі винаходи, навіть найдосконаліші витвори рук людських можуть перетворитися на джерело зла. Воістину, “без Бога — ні до порога!”.
Тому я закликаю всіх вас, возлюблені мої, посилити молитви за спокій душ усіх жертв Чорнобиля! Прошу сугубої молитви за здравіє тих, хто, дякувати Богові, пережив цю катастрофу. Молімося за Богом бережену країну нашу, за владу і військо, за побожний народ її, щоб Господь благословляв нас жити у мирі і спокої, “у всілякому благочесті і чистоті” (I. Тим. 2. 2), у нелицемірній любові один до одного. Прошу можновладців — нові склади рад усіх рівнів, новообраних міських, селищних і сільських голів — із максимальною увагою ставитися до всіх “чорнобильців”, всіляко допомагати їм в усіх потребах, як матеріальних, так і духовних. Ласка Божа хай покриває всіх нас, возлюблені мої! Воскреслий Господь хай благословить нас, а особливо всіх, хто причетний до Чорнобиля! У світлі Христового Воскресіння хай зменшиться біль утрат, хай милість Божа зцілить серця тих, хто розлучився з найдорожчими і найближчими людьми!
Воістину Воскрес!
Смиренний Филип,
з ласки Божої
єпископ Полтавський і Кременчуцький
26 квітня 2006 року,
Кафедральний град Полтава
Прес-служба Полтавської єпархії