13.03.2006 — 22.03.2006

13.03.2006 archive, Вестник №56, Нарушения прав верующих

НАРУШЕНИЯ ПРАВ ВЕРУЮЩИХ

13.03.2006. ЖИТОМИР. Скоєно напад на православного священика
Ледве не завершилась трагедією спроба благочинного Баранівського округу Житомирської єпархії УПЦ протоієрея Валерія Ланового вирішити питання пастирської етики з представником так званого “Київського патріархату” Миколою Геленком в селі Климентівці. Агресивно налаштований розкольник не виявив бажання мирно спілкуватись і на запрошення до бесіди відповів міцним ударом молотком по голові невинної людини, яка супроводжувала отця Валерія. Постраждали і інші люди, які були разом з благочинним. У місті Новограді-Волинському була проведена необхідна судмедекспертиза, яка зафіксувала у них побої. Але, що цікаво, заяву в міліцейське відділення перші подали ті, хто з сокирою в руці з’ясовував стосунки, ледве не вбивши людину. Так, дружина невгомонного філаретівця Оксана Геленко подала заяву до міліції, в якій звинувачувала у розбої люди, які донині лікуються в госпіталі. На цю заяву Баранівське відділення РВ УМВС України в Житомирський області відповіло постановою від 6 лютого 2006 року про відмову заявникам у порушенні кримінальної справи.
Зате не змусила себе довго чекати реакція місцевої газети. Так, у «Вільному слові» був надрукований пасквіль під назвою «За віру в руках з… сокирою», в якому були надані фальшиві факти про вищезгадані події. Зокрема, «національно свідомий» репортер зазначив: «такими методами московські батюшки відстоюють канонічну територію». Інакше як наклепом це не назвеш. Протоієрей Валерій Лановий змушений звернутися до голови Житомирської облдержадміністрації Ірини Синявської: «17 років я прослужив у місті Баранівка і люблю її мешканців, які для мене є духовними дітьми… Я звертаюсь до Вас як до представника влади, за яку ми молимось, з проханням захистити мене та мою сім’ю, оскількі мені і моїй сім’ї невідомі люди погрожують фізичною розправою».
Залишається тільки сподіватись, що держава спроможна захистити людей, які опинились сам на сам з агресивністю розкольників-філаретівців.

13.03.2006. КИЇВ. Київрада не припиняє протиправні дії проти громади преподобного Агапіта Печерського
Вже 6 років громада храму прп. Агапіта Печерського виборює своє право на земельну ділянку для будівництва храму. Йдеться про занедбану територію у Пушкінському парку. Тут, під стінами Медичного університету ім. Богомольця і колишньої лікарні ім. Калініна, київські медики хочуть спорудити храм на честь вітчизняного Гіппократа, свого покровителя і цілителя преподобного Агапіта Печерського. Саме цю ділянку запропонувала колись громаді київська влада і у 2002 році погодила місце розташування майбутнього храму (Рішення Київради №169/329 від 19.12.2002 р.). Після цього було доручення Київської міської ради від 08.12.03р. №37672 про надання релігійній громаді Прп. Агапіта Печерського в користування земельної ділянки по проспекту Перемоги, 40-б на території парку ім. Пушкіна для спорудження храму на честь першого лікаря Київської Русі преподобого Агапіта Печерського. Громадою був розроблений проект, схвалений містобудівною радою. Були зібрані всі необхідні погодження різних інстанцій, погоджений генплан. За три роки, згідно угоді з Київрадою, громада сплатила 20 000 грн. до скарбниці міста. І після цього всього Київзем наприкінці минулого року дає безпідставну відмову громаді у наданні ділянки. Тричі приходив настоятель храму отець Олександр Креницький зі старостою до начальника Київзему А. Моховикова. Але дарма, той так і не прийняв їх. На письмове звернення громаді він також не дав відповіді. На звернення до міського голови Олександра Омельченко також не була отримана відповідь. За нього відповів землевпорядник Шевченківського району і відмовив громаді у наданні землі. Громада вимушена була звернутися до суду, і нарешті правда перемогла. Рішенням Господарського суду м. Києва 26 січня цього року позов громади до Київради і Київзему був задоволений. Суд зобов’язав Київраду і її виконавчий орган Київзем виконати власне рішення 2002 року і власне доручення 2003 року і надати земельну ділянку громаді для побудови храму. Все було б добре, та не бояться Бога в Київраді. Міська влада оскаржила справедливе рішення суду.
Всі, кому не байдужа доля храму св. прп. Агапіта Печерського, можуть звернутися до старости храму за телефоном в Києві 285-58-13 або 8(050)358-85-20.

22.03.2006. КИЕВ. Украинским телеканалам запретили критиковать раскольников из «Киевского патриархата»
Украинским телеканалам следует отказаться от трансляции фильма «Православная мобилизация», в котором рассказывается о захватах храмов активистами непризнанного «Киевского патриархата» и негативных последствиях перенесения греко-католической кафедры из Львова в Киев. Соответствующее решение вынес Экспертный совет по вопросами деятельности масс-медиа во время выборов, имеющий официальный статус медиа-экспертов для ЦИК и Нацсовета по ТВ и радиовещанию.
Экспертный совет заявил, что лента «Православная мобилизация», созданная при поддержке Союза православных граждан Украины, разжигает межнациональную и межконфессиональную рознь, так как в фильме самопровозглашенный «патриарх» Михаил Денисенко называется «самозванцем, лишенным сана» и «раскольником». Кроме того, медиа-эксперты считают недопустимым критику перенесения греко-католической кафедры из Львова в Киев.
Между тем авторы фильма обвинения в свой адрес опровергают: «Это не независимая медиа-экспертиза. Это политическая цензура, помноженная на бытовой и гражданский идиотизм. С таким же успехом можно запретить выпуски телевизионных новостей и репортажи в украинских газетах. То, о чем мы рассказываем, — это реальная украинская действительность, это правда. Игнорировать ее бессмысленно. Мы ничего не «разжигаем» — все зажжено до нас и зажжено властью — мы привлекаем внимание общества к тому, о чем не принято говорить», — говорится в заявлении.
Православие.RU

22.03.2006. КИЕВ. Фонду Сороса не дает покоя Украинская Православная Церковь
С целью очередного изобличения УПЦ в Киеве был проведен «квадратный стол»: «Религия и парламентские выборы-2006», организаторами которого выступили соросовский фонд «Відродження» и агентство УНИАН. Мониторинг этой проблемы осуществляли некий львовский общественно-гуманитарный консорциум “Генеза” под руководством Андрея Юраша, непотопляемый оплот воинствующего атеизма — Отдел религиоведения Института философии им. Г. Сковороды НАН Украины под управлением Анатолия Колодного и Ростислав Макушак — референт ректора униатского Украинского католического университета. Таким образом, гремучая смесь филаретовства, атеизма и униатства при финансовой поддержке Сороса представила свой взгляд на проблему участия церквей в выборных процессах. Все шары, естественно, полетели в одну лузу. Филаретовец Андрей Юраш очертил партии пророссийской направленности, которые якобы только и поддерживает УПЦ. Вслед за ним уже традиционный булыжник в сторону Православной Церкви запустил профессор Анатолий Колодный, обвинив ее в «агрессивной украинофобской тенденции», затем масло в огонь стали подливать гости — участники стола. Филаретовец Александр Гудыма, по обыкновению, оклеветал православных архиереев, «врагов Украины». Этот отставной козы барабанщик уже много лет подрабатывает у анафемы тем, что таскается с одной пресс-конференции на другую и талдычит одно и то же. Впрочем, ничего, кроме улыбки, он у журналистов уже не вызывает. Как любит повторять его шеф, сегодня «хворих багато». Их, действительно, «не подолати», да и не стоит.
Общий настрой подействовал даже на тех, кто по должности обязан являть образцы толерантности. Советник секретариата Президента Украины Александр Саган, хоть и перепутал название УПЦ, но свои пять обличительных копеек вставил, заявив, что некоторые владыки после «оранжевой» революции прятались за границей (как позже признал сам Александр Назарович, эта реплика была основана на недостоверной информации). «Повелся» и епископ Киево-Житомирский РКЦ Станислав Широкорадюк, который для чего-то заявил, что Римский папа поздравил Виктора Ющенко с избранием Президента, а вот Владимира Путина с избранием не поздравлял. Знакомый дипломат, которого мы попросили прокомментировать эту любопытную информацию, сказал, что это нонсенс. Ватикан поздравляет руководителей всех стран, с которыми имеет дипломатические отношения, и если бы папа кого-то не поздравил, был бы «дипломатический скандал». Так незримое присутствие Сороса пагубным образом влияет и на католический епископат.
Появился и доселе неведомый «специалист по религии» из блока Пора-ПРП некто Евгений Дикий. И он туда же — Церковь обличает, ехидничает и даже хамит.
Любопытный обмен репликами прошел между народным депутатом-коммунистом Валерием Мишурой и Александром Саганом. Последний, оказывается, не знал, что еще пять лет назад коммунисты официально покаялись перед церковью за сталинские репрессии, приняли соответствующие заявления. Присутствующим напомнили, что КПУ не только покаялась сама, но призвала своих бывших самых отъявленных коммунистических атеистов — нынешних религиоведов, в том числе и участников «квадратного стола», — сделать то же самое. К сожалению, призыв опять не был услышан.
Подводя итоги «стола», профессор Анатолий Колодный вынужден был признать, что камни выступающих в основном летели лишь в одну сторону — в УПЦ. А затем, смягчившись, решил заступиться и за нее, заявив, что виновата не только Церковь, а и политики, которые ее в выборные баталии пытаются втянуть. И на том, как говорится, большое спасибо!

13.03.2006 — 14.04.2006

13.03.2006. КІРОВОГРАД. Освячено пам’ятник Тарасу Шевченку