Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

16.08.2005. КИЇВ. Священний Синод УПЦ виступив з заявою у зв’язку з наміченим на 21 серпня перенесенням осідку глави Української греко-католицької церкви до Києва

Наводимо текст звернення Священного Синоду УПЦ:
“Повідомлення про перенесення осідку Глави Греко-Католицької Церкви України з м.Львова до столиці нашої Держави — Києва та зміна його титулу на верховного «Архієпископа Києво-Галицького» сколихнула церковну і світську громадськість України.
Українська Православна Церква неодноразово заявляла представникам Святішого Престолу в Україні та керівництву УГКЦ про недопустимість цього акту, зважаючи на його як історичну, так і еклезіологічну безпідставність (див. додаток). Окрім того, зважаючи на складні взаємовідносини та невирішеність багатьох проблем між Церквами, реалізація цього наміру ще більше загострить і без того непросту міжконфесійну ситуацію. Знову буде посіяна неприязнь, як на загальноцерковному, так і на побутовому рівні серед населення, що є, як свідчить історична практика, особливо характерним для українського менталітету.
Декрет про перенесення резиденції глави УГКЦ та зміну у зв’язку з цим його титулу, підписав за настійливим проханням єпископату цієї Церкви перед своєю кончиною блаженної пам’яті Папа Іван Павло ІІ. Це є цілком зрозумілим з чисто людської точки зору, зважаючи на національну приналежність покійного папи-слов’яннна. Однак з точки зору загальноцерковної доцільності, даний акт не витримує критики.
Перенесення осідку до Києва, зміна титулу глави УГКЦ на співзвучний православному Митрополитові, а в подальшому і бажане керівництвом УГКЦ можливе надання цій Церкві статусу Патріархату, безумовно матиме негативні наслідки для православно-католицького діалогу, який з початком понтифікату нового Папи Бенедикта XVI став поволі виходити із глухого кута. На фоні заяв, які зробив Святіший Отець про необхідність покращення і розвиток взаємовідносин з православними Церквами, дії українських католиків східного обряду є деструктивними.
Перенесення осідку глави УГКЦ до Києва ми розцінюємо як відкритий виклик віросповідній самосвідомості православних українців, який провокує соціально-політичну нестабільність та нестабільність на релігійному ґрунті. Такий намір розцінюється нами як експансія та прояв агресивності. З пам’яті православних віруючих ще не стерлися події початку 90-х років минулого століття, коли при бездіяльності, а нерідко і за прямого потурання місцевої влади у Галичині, далекими від цивілізованих і правових методів, були розгромлені три православні єпархії. Події того часу, як і дана акція сьогодні, називалися «відновленням історичної справедливості».
Вважаємо, що перенесення осідку глави УГКЦ зі Львова до столиці України продиктоване не пастирською та церковною доцільністю, а виключно політичними та реваншистськими мотивами.
Священний Синод Української Православної Церкви підтримує прохання її Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Володимира, викладене у листі на ім’я Його Святості Бенедикта XVI, Папи Римського, про скасування Декрету стосовно переносу резиденції глави УГКЦ до Києва, та надання йому титулу тотожного до титулу Предстоятеля нашої Церкви.
В свою чергу звертаємося до керівництва УГКЦ ще раз зважити на ті можливі наслідки, які матиме здійснення на практиці вищевказаного наміру, який є перепоною на шляху до порозуміння, взаємоповаги та встановлення нормальних міжцерковних відносин на засадах європейської демократії.
Вважаємо своїм обов’язком заявити, що знімаємо з себе будь-яку відповідальність за можливі непередбачувані наслідки, які в подальшому можуть дати про себе знати”.