Проповідь Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України ВОЛОДИМИРА. Покаяння і сповідь

Сповідь — це не просто бесіда про свої недоліки, сумніви, це не повідомлення священику про себе.

Устами великих пророків Нафана, Давида, Іони та інших, Слово Боже кликало і кличе нас до покаяння. Предтеча Господній Іоан, і сам Господь наш Іісус Христос додають «Покайтесь, бо приблизилось Царство небесне!»

Покаянням виправдано митаря, прощення дістала грішниця, покаяння відкрило благорозумному розбійнику двері Раю, покаянням було прощено і відновлено в апостольському званні зрікшогося апостола Петра. З покаянням відкриваються для віруючого двері в церковний світ. Тільки завдяки покаянню нам відкриваються райські двері.

Грецьке слово «покаяння» — «метанонія», означає переродження, відновлення.

Покаяння є Таїнство, у якому той, хто сповідує свої гріхи, при зовнішньому відпущенні гріхів від священика, невидимо звільняється від них Самим Іісусом Христом. Христос Спаситель дав апостолам, а через них єпископам і священикам владу прощати гріхи: «…прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тому відпустяться, на кому зоставите, зостануться «. Виконуючи це веління Христа, апостоли здійснювали Таїнство Покаяння: «Багато з тих, що увірували, приходили, сповідаючи і відкриваючи діла свої». Хоч яким би великим не був гріх, милосердя Боже нескінченно. Господь не хоче смерті грішника.

Ми перебуваємо в гріху. Такий стан інакше не назвеш, як тяжкою недугою. Але проти сильної недуги повинен бути і сильний засіб. Цей засіб полягає в Таїнстві Покаяння, тобто в Таїнстві, в якому Господь прощає беззаконній людині її гріхи. Однак, щоб одержати прощення гріхів, необхідно з жалем і смутком думати про свої гріхи, усвідомлювати свою провину перед Богом і своє недостоїнство перед Ним. Головна умова покаяння — це виправити життя, примиритися з усіма людьми і сподіватися на милосердя Боже.

Що ж потрібно від того, хто приступає до покаяння, до таїнства сповіді? Що необхідно для того, щоб сповідь була істинною, богоугодною і душеспасительною? Від того хто кається потребується усвідомлення своєї гріховності, намір виправити своє життя, віра у Христа і надія на його милосердя.

Особливе благовоління Боже і прощення гріхів той, хто кається, одержує за любов до Бога і ближнього. Для щирого покаяння, любові до Бога і ближнього необхідна глибока віра у Христа Спасителя як Іскупителя: «Про Нього всі пророки свідчать, що всякий віруючий у Нього одержить відпущення гріхів іменем Його».

Таїнство Покаяння, встановлене Господом нашим Іісусом Христом, відбувається законно рукоположеним священиком у Православній Церкві. Кожен християнин зобов’язаний якнайчастіше сповідатися, тому що сповідання гріхів охороняє і підтримує благочестивий спосіб життя. Благодать Божа, що діє в Таїнстві Покаяння, помітно робить те, що людина стає чутливою до своїх гріхів і немощів, не так легко піддається гріху і зміцнюється в щирій вірі, Церква і всі її настанови стають для неї рідними, близькими серцю.

Сповідь — це не просто бесіда про свої недоліки, сумніви, це не повідомлення священику про себе. Сповідь — це Таїнство, а не просто благочестивий звичай. Сповідь — це гаряче покаяння серця, спрага очищення, що здійснюється від відчуття святині. Каяття — перша ступінь святості, а нечутливість — це перебування поза святістю, поза Богом.

Першою справою для того, хто готується до сповіді, повинно бути випробування серця. Для цього необхідно кілька днів приготуватися — попоститися. Більше помолитися, читати Святе Писання і настанови св. отців. Священику сповідник повинен принести не список гріхів, а покаянне почуття, не детальну розповідь про своє життя, а сердечну скорботу про свою гріховність.

Знак же здійсненого покаяння — почуття легкості, чистоти, невимовної радості, коли гріх здається так само важким і неможливим, як перед тим була ця радість. І навіть якщо немає цього почуття полегшення, відродження, треба мати силу повернутися до сповіді, до кінця звільнити свою душу від нечистоти, мужньо витягти всі беззаконня, усі скверни — без приховування, без прикрас, очистити її від чорноти і бруду. Той, хто прагне цього, завжди матиме успіх!

«Розсіянный ум мій собери Господи, /и обледеніле серце очисти,/ як Петру, дай мені покаяня,/ як мытарю — воздыханіе і якоже блудниці — сльози».

Програма «Православний міръ» (ефір ТРК «ЕРА», 12.04.2003)

Предстоятель Украинской Православной Церкви

Блаженніший Митрополит Володимир. Слово біля Святої Плащаниці

Блаженніший Митрополит Володимир. Це ж є життя вічне (Неділя 7 — а після Пасхи, святих отців Першого Вселенського Собору)