Основні події історії Української Православної Церкви

25.06.2004 Хроники

987-989
Хрещення святого рiвноапостольного благовiрного князя київського Володимира Святославича та його шлюб з Анною, сестрою вiзантiйського iмператора Василiя II.

988
Хрещення Русi.

996
Освячення церкви Пресвятої Богородицi Десятинної в Києвi.

до 997 г.
Заснування Київської митрополiї Константинопольського патрiархату та низки єпископiй (Бєлгородської, Новгородської, Полоцької, можливо, Чернiгiвської, Переяславської, Волинської).

1005/1006
Заснування Туровської єпископiї.

1007 (?)
Перенесення мощей святої рiвноапостольної княгинi Ольги до Десятинної церкви.

1008
Мiсiйний архiєпископ Бруно Кверфуртський у Києвi та у печенiгiв, створення мiсiйної Печенiзької єпархiї Київської митрополiї (?).

1015
Мученицька смерть свв. мчч. Бориса й Глiба вiд руки брата Святополка.

1020-е гг.
Перенесення мощей свв. мчч. Бориса та Глiба в присвячену їм церкву у Вишгородi при митрополитi Іоаннi I; початок церковного шанування святих.

до 1036 г.
Закладення кам’яного кафедрального собору на честь Преображення Господня в Чернiговi.

1037 (1017 ?)
Закладення кам’яного кафедрального собору св. Софiї, Премудростi Божої, в Києвi.

1051
Поставлення Іларiона в Київського митрополита Собором руських архiєреєв.

1054
Вiдторгнення Римської Церкви вiд Схiдних патрiархатiв за часiв патрiарха Константинопольського Михаїла Керуларiя.

1050-е гг.
Початок Києво-Печерського монастиря при прп. Антонiї Печерськом.

1060-е гг.
Заснуванння в Чернiговi та Переяславi титулярних митрополiй, котрi припинили своє iснування в Чернiговi зi смертю митр. Неофiта, а у Переяславi — зi смертю митр. Єфрема.

1069
Утеча прп. Антонiя Печерського вiд гнiву кн. Ізяслава Ярославича до Чернiгова й заснування Єлецького монастиря на Болдiних горах.

1072
Урочисте перенесення мощей свв. мчч. Бориса та Глiба до нової дерев’яної церкви, котру збудував кн. Ізяслав Ярославич.

1073
Преставлення прп. Антонiя Печерського.

1074
Преставлення прп. Феодосiя Печерського.

1070-е гг.
Початок лiтописання в Києво-Печерському монастирi.

1087
Перенесення мощей свт. Миколи з Мiр Лiкiйських до апулiйського мiста Барi.

1089
Освячення собору на честь Успiння Пресвятої Богородицi в Києво-Печерському монастирi.

1089
Послання антипапи Климента III до свт. Іоанна II, митрополита Київського, про церковну єднiсть i вiдповiдь Іоанна II.

1091
Перенесення мощей прп. Феодосiя Печерського до Успiнського собору Києво-Печерського монастиря.

1093/1095
Оформлення Києво-Печерського лiтописного зводу (так званого Початкового зводу).

близько. 1095 г.
Встановлення в Руськiй Церквi свята на честь перенесення чесних мощей свт. Миколи з Мiр Лiкiйських до Бар-града (9 травня).

близько. 1106/1107 г.
Паломництво iгумена Даниїла в Святу землю.

1108
Зарахування до лику святих прп. Феодосiя Печерського (занесення його iменi до синодика).

1115
Перенесення мощей свв. мчч. Бориса та Глiба до кам’яної церкви у Вишгородi, збудовану кн. Олегом Святославичем.

1110-е гг.
Завершення в Києво-Печерському монастирi роботи над Повiстю врем’яних лiт.

1128/1132
Перша дарча княжа грамота Руської Церкви (з тих, що збереглися) — дарча київського кн. Мстислава Великого та його сина новгородського кн. Всеволода Мстиславича Юрiєву монастирю в Новгородi.

1147
Мученицька смерть св. блгв. кн. Ігоря Ольговича.

1147
Поставлення на Київську митрополiю без санкцiї Константинопольського патрiарха Климента Смолятича, невизнаного у Новгородськiй, Смоленськiй i, можливо, Ростовськiй єпархiях.

1140-ті рр.
Заснування Галицької єпископiї шляхом вiдокремлення вiд Волинської або перенесення кафедри з Перемишля.

1155
Перенесення iкони Пресвятої Богородицi Володимирської з Вишгорода в Ростовську землю св. блгв. кн. Андрiєм Боголюбським.

1156-1157
Помiснi собори в Константинополi про тлумачення слiв «Ты еси приносяй и приносимый» з молитви на лiтургiї.

1157-1168
Суперечки в Руськiй Православнiй Церквi стосовно постiв у середу та п’ятницю, якщо на цi днi припадають Господське або iншi свята.

після 1164
Встановлення з iнiцiативи св. блгв. кн. Андрiя Боголюбського в Руськiй Церквi свята в iм’я Всемилостивого Спаса i Пресвятої Богородицi 1 серпня.

1166
Помiсний Собор в Константинополi про тлумачення слiв «Отец Мой более Мене» (Ін. 14. 28).

1169
Кандидат у Володимирського митрополита i узурпатор Ростовської кафедри Феодор (ець) страчений в Києвi за наказом митрополита Костянтина II.

1174
Мученицька смерть св. блгв. кн. Андрiя Боголюбського.

1199/1200
Завершення в Київському Видубицькому монастирi роботи над Київським лiтописом.

близько 1200
Заснування Рязанської єпископiї шляхом вiдокремлення вiд єпископiї Чернiгiвської.

1219
Створення Сербської архiєпископiї свт. Савою Сербським (1169 — 1236 рр.).

близько 1219
Заснування Перемишльської єпископiї шляхом вiдокремлення вiд єпископiї от єпископии Володимиро-Волинської.

1220-і рр.
Створення патерика Києво-Печерського монастиря турботами Володимиро-Суздальського єпископа Симона й печерського монаха Полiкарпа.

1233
Вигнання з Києва домiнiканських проповiдникiв київським кн. Володимиром Рюриковичем.

1235
Вiдновлення Болгарскої патрiархiї.

1230-е гг.
Створення Угровської та Луцької єпархiй шляхом вiдокремлення вiд єпископiї Володимиро-Волинської (Угровська кафедра невдовзi була перенесена до Холма).

20 вересня 1245 р.
Мученицька смерть в Ордi св. блгв. кн. Михайла Чернiгiвського та його боярина Феодора за вiдмову зрадити християнську вiру.

1246/1247-1281
Митрополит Київський и всiєї Русi свт. Кирило (з 1243 р. наречений митрополит).

1267
Перший достеменно вiдомий ярлик ханiв Золотої Орди Руськiй Церквi, що затверджував недоторканнiсть вiри й духовенства.

1273 (або 1274)
Митрополит Кирило скликав Собор у Києвi для усунення несправностей в богослужебнiй практицi; введена в користування нова редакцiя Кормчої книги.

1274
Лiонська унiя з Захiдною Церквою, пiдтримана вiзантiйським iмп. Михаїлом VIII Палеологом.

1283
Собор в Константинополi, де пiсля смертi вiзантiйського iмп. Михаїла VIII Палеолога було скинуто багатьох єпископiв за ретельнiсть до Лiонської унiї.

1285-1305
Митр. Київський та всiєї Руси свт. Максим

1299/1300
Переїзд свт. Максима до Володимира Суздальського.

близько 1300
Св. блгв. кн. Даниїл Олександрович заснував у Москвi монастир на честь прп. Даниїла Стовпника (Свято-
Данилiв).

1301
Свт. Максим був присутнiй на Соборi в Константинополi.

близько 1303
Перше видiлення Галицької єпархiї в митрополiю (скасована в 1305 р.).

1308-1326
Митр. Київський та всiєї Русi свт. Петро.

не пізніше 1311
Собор у Переяславi-Залеському, що виправдав свт. Петра вiд звинувачення в симонiї.

близько 1317
На настiйну вимогу вел. кн. литовського Гедимiна Константинопольський патр. Іоанн Глика заснував самостiйну Литовську митрополiю з кафедрою в Новогрудцi (скасована близько 1328 р.).

близько 1321-1392.
Прп. Сергiй Радонезький.

1322
Свт. Петро остаточно переселяється до Москви.

1326
Закладений собор на честь Успiння Пресвятої Богородицi в Москвi. Свт. Петро заповiв поховати себе тут, тим самим утвердивши фактичне перенесення митрополичої кафедри до Москви.

1328-1353
Свт. Феогност, митр. Київський та всiєї Русi.

1330-1332
Об’їжджання пiвденних i захiдних єпархiй свт. Феогностом.

близько 1331 г.
На прохання галицьких князiв патр. Константинопольський Ісаiя знову дав Галицькому єп. Феодору титул митрополита, який, однак, невдовзi був скасований через протест митр. Київського и всiєї Русi свт.
Феогноста.

1337 г. (1339 ?)
Прпп. Сергiй та Стефан Радонезькi заснували обитель на честь Пресвятої Трiйцi (пiзнiше Троїце-Сергiєва лавра)

1339
Канонiзацiя митр. Петра Константинопольським патр. Иоанном XIV Каликою за поданням митр. Феогноста та вел. кн. Івана Даниловича Калити.

1347
Свт. Феогност добився скасування Константинопольським патр. Ісидором Галицької митрополии, вiдтвореної незадовго до цього.

1347
Мученицька кончина християн Антонiя, Іоанна та Євстафiя вiд рук язичникiв у Литвi

1354-1378
Свт. Алексiй, митр. Київський и всiєї Русi.

1354/1355
Вiдновлення самостiйної Литовської митрополiї при патр. Константинопольськом Рилофеї. Посвячення Романа в митрополити Волино-Литовськi (митрополiя скасована в 1361 р. у зв’язку зi смертю митр. Романа).

ок. 1360-1430 г.
Прп. Андрiй Рубльов.

1375-1406
Свт. Купрiян, митр. Київський i всiєї Русi (з перервами).

ок. 1376 г.
Прп. Сергiй запровадив чернецький статут у Троицькiй обителi; початок вiдродження кiновiї на Русi.

1378
Пiсля смертi свт. Алексiя, митр. Київського та всiєї Русi, св. блгв. вел. кн. Димитрiй Іоаннович не прийняв митр. Купрiяна й послав свого духiвника Михайла (Митяя) до Константинополя за посвятою в митрополити.

1379
Смерть Митяя дорогою до Константинополя. Посвята Пимона в митрополити.

1380
Встановлення дня пам’яти загиблих на Куликовому полi за вiру та батькiвщину (Димитрiвська субота перед 26 жовтня).

1381
Св. блгв. вел. кн. Димитрiй Іоаннович не визнав митр. Пимона, заслав його до монастиря й викликав до Москви свт. Купрiяна.

1382
Свт. вел. кн. Димитрiй Іоаннович вигнав свт. Купрiяна з Москви й тимчасово повернув митр. Пимона.

1383
Свт. Дiонисiй, архiєпископ Суздальський, вiдправився до Константинополя для посвяти в митрополити.

Кінець 1384 — початок 1385
Скинення у Москвi митр. Пимона послами Константинопольського патрiарха.

1385
Смерть свт. Дiонисiя в Києвi.

1389
Новопосталий патрiарх Константинопольський Антонiй пiдтверджує скинення митр. Пимона. Смерть Пимона (11 вересня).

1390
Свт. Купрiян прибув до Москви й був принятий вел. кн. Василем I.

1404
Вiдвiдання свт. Купрiяном руських єпархiй на територiї Польщi й великого князiвства Литовського.

1408
При митрополичий кафедрi завершена робота над загальноруським лiтописним зводом (Троицький лiтопис).

1408-1431
Свт. Фотiй, митр. Київський i всiєї Русi.

1414
На настiйну вимогу вел. кн. литовського Вiтовта Собор захiдноруських єпископiв обрав i через рiк рукоположив (без благословення Константинопольського патрiарха) митрополита для Литви й Галича Григорiя Цамблака.

1416,1427
Два послання свт. Фотiяя псковичам проти єресi стригольникiв.

1419
Смерть митр. Григорiя Цамблака й возз’єднання Руської митрополiї пiд управлiнням митр. Фотiя.

1433-1435
Митр. Київський i всiєї Русi Герасим. У 1435 р. митр. Герасим був спалений у Вiтебську за наказом литовського кн. Свидригайла.

1437
Прибуття з Константинополя нового митр. Київського i всiєї Русi Ісидора.

1438-1445
Ферраро-Флорентiйський Собор за участю вiзантiйських iєрархов та митр. Київського i всiєї Русi Ісидора, що прийняв у 1439 р. унiю з Захiдною Церквою.

1441-1442
Митр. Ісидор, котрий пiдписав Флорентiйську унiю, не був прийнятий у Москвi, утiк в Твер, потiм до Литви й далi в Рим.

1443
Обрання Собором руських єпископiв свт. Іони, єпископа Рязанського, митрополитом Київським i всiєї Русi.

1448
Посвята нареченого митр. Іони Собором руських архiєреїв у митрополити Київськi i всiєї Русi. Це започаткувало фактичну самостiйнiсть Руської митрополiї.

13 грудня 1448 р.— 31 березня 1461 р.
Предстоятельство свт. Іони, митр. всiєї Русi.

1450
Втеча до Рима патр. Константинопольського Григорiя (Мамми).

1458
Папа Римський Каллiст III рукоположив у Римi митрополита Київського i всiєї Русi Григорiя(Болгарина), учня кардинала (вигнаного митр. Київського) Ісидора.

1459
Остаточний розподiл Руської Церкви на Схiдну (Московську) й Захiдну (Київську) митрополiї.

1464
Втеча до Москви Брянського й Чернiгiвського єп. Евфимiя.

1465
Поїздка намiсника митр. Григорiя Мануїла до Константинополя.

1467
Визнання Константинополем митр. Григорiя Київським митрополитом та розрив Київської митрополiї з Римом.

1473
Перше звертання духовенства й свiтських вельмож великого князiвства Литовського до папи Сiкста IV.

1476
Друге звертання духовенства й свiтських вельмож до папи Сiкста IV.

1480
Безкровна перемога руських вiйськ над полчищами хана Ахмата завдяки заступництву Пресвятої Богородицi через її Владимирську iкону.

1494
Оновлення й освячення кафедрального собору у Володимирi Волинському.

1498
Початок агiтацiї Київського митр. Йосипа Болгариновича на користь унiї з Римом.

1499
Пiдтвердження Олександром Ягеллончиком «сувою Ярославля».

1500
Звертання митр. Йосипа до Рима зi згодою визнати владу папи.

1502-1503
Вiдновлення зв’язкiв мiж Київською митрополiєю та Константинополем.

1511
Пiдтвердження Сигiзмундом I «сувою

1517
Виступ Мартiна Лютера. Початок реформацiї в Європi.

1522
Призначення православного митрополичого намiсника Я. Гдашицького на територiї колишньої Галицької єпископiї.

1539
Заснування православної єпископiї у Львовi.

1540
Собор у Новогрудцi й визначення становища Львiвської єпископiї у Київськiй митрополiї.

1540
Затвердження ордену єзуїтiв папою Павлом IV.

1545
Завершення роботи Тридентського собору католицької церкви. Початок Контрреформацiї в Європi.

1568
Звертання православного духовенства до Сигiзмунда II з проханнями про покращення становища Православної Церкви.

1568-1569
Видання Іваном Федоровим у Заблудовi «Учительного Євангелiя».

1576-1577
Заснування Острозького училища для навчання православної молодi.

1580-1581
Видання Острозької Бiблiї.

1582
Собор у Константинополi проти використання григорiанського календаря, введеного в Захiднiй Європi розпорядженням папи Григорiя з 5 жовтня 1582 р.

1583
Заворушення на Рiздво Христове, пов’язанi зi спробами католикiв примусити православних прийняти новий календар.

1585-1586
Вiдвiдання Львова Антiохiйським патр. Іоакимом та затвердження ним статуту львiвського братства.

1588-1589
Вiдвiдання Київської митрополiї Константинопольським патр. Ієремiєю II.

травень 1590
Константинопольський собор за участю Схiдних Патрiархiв (крiм Александрiйського). Заснування Московського патрiаршества укладеною грамотою.

1590
Скликання Собору в Брестi. Звертання деяких захiдноруських єпископiв до короля з готовнiстю визнати верховну владу папи.

1594
З’їзд єпископiв у Сокалi й розробка умов унiї з Римом.

1595
Звертання єпископiв до папи Климента VIII, поїздка єпископiв Іпатiя Поцея та Кирила Терлецького до Рима. Окружне послання кн. Костянтина Острозького; посаток виступiв православних проти унiї.

1596
Скликання в Брестi двох соборiв: Собору прихильникiв унiї, що проголосив перехiд Київської митрополiї пiд владу Римського престолу,i Собору православних, що засудив це рiшення й позбавив сану iєрархiв, котрi пiдписали його.

1596
Унiверсали Сигiзмунда III з вимогою, аби православнi пiдкорилися унiатським єпископам.

1597
Заснування Почаївського монастиря на честь Успiння Пресвятої Богородицi.

1597
Сеймовий суд над патрiаршим екзархом Никифором; хибне звинувачення в шпигунствi й ув’язнення екзарха. Послання до православного мiсценаглядача Константинопольського престолу Александрiйського патр. Мелетiя Пiгаса iз закликом зберегти вiрнiсть православiю; призначення Львiвського єп. Гедеона Балабана, Кирила Лукариса й кн. К. К. Острозького екзархами патрiарха.

1598
Пiд час сейму волинська шляхта вимагає скинути унiатську iєрархiю. Невдалi спроби унiатiв оволодiти Києво-Печерським монастирем.

1599
З’їзд протестантiв й укладення конфедерацiї православної й протестантської шляхти у Вiльно для спiльної боротьби проти насильницького насадження католицизму.

1599, лето
Смерть унiатського митр. Михайла Рагози.

1600
Сеймовий судовий розгляд щодо скарги православних послов на незаконнiсть дiй унiатського митр. Іпатiя Потея й унiатського Луцького єп. Кирила Терлецького.

1606
Дебати про касацiю Брестської унiї на сеймi.

1607
Прийняття сеймової конституцiї про права «грецької релiгiї», яка на практицi не виконувалася.

1610
Приїзд до Києва намiсника унiатського митр. Ипатiя Потея та «Протестацiя» козацтва проти порушення прав православної Церкви.
Наказ Сигiзмунда III закрити друкарню у Вiльно, де надрукований «Тренос» Смотрицького, посадити до в’язницi друкаря, а книги знищити.

1615
Заснування православного братства й школи в Києвi.

1618
Репресiї проти православних та закриття православних храмiв у мiстах Схiдної Бiлорусiї Полоцьким унiатським архiєп. Йосафатом Кунцевичем.

1620, весна
Прибуття Єрусалимського патр. Феофана до Києва.

1620, серпень
Православний собор у Києвi.

1620, жовтень
Рукоположення Єрусалимським патр.Феофаном у митрополити Іова Борецького, рукоположення iнших православних iєрархiв.

1620, 9 жовтня — 1621, 2 березня
Предстоятельство Іова (Борецького), митр. Київського.

1621, січень
Поставлення православних єпископiв Єрусалимським патр. Феофаном.

1621, лютий—березень
Унiверсали Сигiзмунда III про арешт православних єпископiв як турецьких шпигунiв. Переслiдування православних мiщан Вiльно, котрi визнали нову православну iєрархiю; «Протестацiя» митрополита Іова та iєрархiв Київськой митрополiї.

1621, червень
З’їзд козацтва й православного духовенства в Сухiй Дубравi.

1621, осінь
Православний Собор «Рада про благочестя».

Зима 1621 г.
Вiд’їзд Єрусалимського патр. Феофана з України.

1623
Створення сеймом комiсiї для органiзацiї примирного Собору православних i унiатiв.

1623, октябрь
Повстання у Вiтебську, вбивство унiатського Полоцького єп. Йосафата Кунцевича.

Початок 1624
Спроба унiатiв розпочати переговори про примирення з православними.

1624-1625
Поїздка архiєп. Мелетiя Смотрицького на Схiд.

Початок 1625
Антиунiатськi виступи козакiв у Києвi.

1626, лютий
Посольство козакiв на вальний сейм. Включення питань про права Православної Церкви до порядку денного сейму.

1627, вересень
Православний Собор у Києвi з питання про догматичнi вiдмiнностi мiж православiєм та католицизмом.

1628, весна
Православний Собор у Гродцi з питання про догматичнi вiдмiнностi мiж православiєм та католицизмом.

1628, літо
Публикация «Апологии» архиеп. Мелетия Смотрицкого во Львове

1628, август
Православний Собор у Києвi; засудження «Апологiї».

Початок 1629
Вимога православних послiв розробити умови «заспокоєння грецької религiї».

1629, липень
Православний Собор у Києвi в зв’язку зi спробою органiзувати спiльний примирний Собор унiатiв та православних.

1631, 18 листопада — 1633
Предстоятельство Ісаiї (Копинського), митр. Київського.

1632, весна-літо
Виступи православної шляхти на сеймиках та конвокацiйному сеймi в защиту прав православной Церкви

1632, осінь
Ухвалювання «Статей заспокоєння грецької релiгiї» на елекцiйному сеймi. Обрання з’їздом дворян двох кандидатiв на митрополичий престол — Петра Могили та Михайла Ласка. Заснування Києво-Могилянської Академiї.

1633, зима
Видання Владиславом IV диплома, що пiдтверджував «Статтi заспокоєння Православної Церкви».

1633, квітень
З’їзд православного духовенства у Львовi, поставлення Петра Могили у митрополита.

1633, 4 квітня — 1646, 31 грудня
Предстоятельство Петра (Могили), митр. Київського.

1635, зима
Спроба православної шляхти добитися чинностi закону «Статтi заспокоєння грецької релiгiї». Ухвалювання конституцiї про права Православної Церкви.

1636
Спроба переговорiв про нову унiю й створення пiдпорядковуваного Риму Київського патрiархату.

1638
Ухвалювання конституцiї «Про грецьку релiгiю», що пiдтвердила конституцiю 1635 р.

1640
Поїздка митр. Петра Могили на вальний сейм. Спроба православних депутатiв пiдготувати й провести проект конституцiї про права Православної Церкви.

1640, сентябрь
Собор православного духовенства у Києвi: схвалення великого Катехiзиса.

1642
Обговорення й виправлення великого Катехiзиса Собором православного духовенства в Яссах.

1643
Схвалення виправленого великого Катехiзиса Константинопольським Собором при патр. Парфенiї II.

1644
Видання «Лiфоса» у Києвi.

1645
Публiкацiя «Зiбрання короткої науки про артикули вiри» (малого Катехiзиса) митр. Петра Могили в Києвi.

1646
Видання «Євхологiона» («Требника») митр. Петра Могили.

1647, 25 лютого
Обрання митрополитом Сильвестра Косова.

1647, квітень
Православний Собор у Вiльно про унiю православної та унiатської церков.

2-а пол. 1647
Переговори про пiдготовку загального Собору православних та унiатiв.

1648
Припинення дiяльностi католицької та унiатської церков на територiї Українського гетьманства.

1649
Видання у Москвi малого Катехiзиса митрополита Київського Петра Могили.

1650
Повернення Холмської єпархiї православним за Еборовським договором.

1651
Народження свт. Димитрiя, митр. Ростовського, поблизу Києва.

1652, 25 липня
Поставлення Новгородського митр. Никона патрiархом Московським i всiєї Русi.

1653, 14 березня
По церквах була розiслана «Пам’ять» патр. Никона. Початок церковної реформи.

1654
Повернення Росiї Чернигiвської єпископiї.

1654, 27 лютого — 2 травня
Собор про виправлення богослужебних книг та обрядiв.

1654-1657
Перебування в Українi Антиохiйського патр. Макарiя.

1655, 2 лютого
Приїзд до Москви Антиохiйського патр. Макарiя.

1655, 25-31 березня
Собор, скликаний патр. Никоном для зiставлення богослужебних книг та рукописiв, привезених з Грецiї Арсенiєм Сухановим, з давнiми слов’янськими рукописами та друкованими книгами.

1656, 24 лютого
Вислiв проклятя на двоперстя Антиохiйським патр. Макарiєм, Сербським патр. Гавриїлом та Нiкейським митр. Григорiєм.

1656
Смерть митр. Сильвестра (Коссова).

Грудень 1657 — 10 травня 1663
Дiонисiй (Балабан). митр. Київський.

1658, 10 липня
Залишення патр. Никоном первосвятительського престолу.

1658,1 вересня
Заснування Київської Духовної Академiї.

1661
Видання Києво-Печерського Патерика.

4 квітня 1664 г.— 26 липня 1676 г.
Йосип (Нелюбович-Тукальський), митр.Київський.

1664, червень -1667
Київський митр. Йосип (Нелюбович- Тукальський) ув’язнений у Марiєнбурзi.

1666, лютий — 2 липня
Одинадцять засiдань Собору про виправлення церковних книг i засудження розколу.

1666, 7 листопада — 5 грудня
Собор у справi патр. Никона.

1666, 12 грудня
Оголошення патр. Никону вироку церковного суду й позбавлення його сану, заслання до Ферапонтова монастиря.

1667
Великий Собор у Москвi.

1668
Утвердження Київського митр. Йосипа (Нелюбовича-Тукальського) екзархом Константинопольського патрiарха в Польщi.

1674
Вихiд у свiт «Синопсиса» — першого пiдручника iсторiї.

1685. 8 листопада
Обрання єп. Гедеона (кн. Четвертинського) у митрополита Київського.

1686, листопад
Поставлення патр. Іоакимом Гедеона (кн. Четвертинського) митрополитом Київським; перехiд Київської митрополiї у пiдпорядкування Московського патрiархату.

1689-1705
Видання друкарнею Києво-Печерського монастиря Четьїх Мiней свт. Димитрiя Ростовського.

1690, січень
Собор засудив католицьке вчення про час пресуществлення Святих Дарiв й заборонив низку творiв українських богословiв.

1700
Вiдкриття у Чернiговi слов’яно-латинської школи для духовенства свт. Іоанном (Максимовичем).

1700
Введення в Слов’яно-греко-латинськiй академiї статуту Київської Духовної Академiї.

1702
Манiфест про свободу вiросповiдань.

1712
Заснування Олександро-Нєвської лаври.

1719
Вигнання єзуїтiв з Росiї.

1721
Вiдкриття перших архiєрейських шкiл, майбутнiх семiнарiй. Припинення монастирського лiтописання.

1721, 25 січня
Манiфест про заснування Духовної колегiї.

1721, 14 лютого
Перейменування Духовної колегiї на Святiший Правлячий Синод.

1722
Започаткування посади обер-прокурора. Видання «Додавання до Духовного регламенту».

1726, 8 лютого
Розподiл Синоду на два апартаменти: духовний та свiтський. Позбавлення Синоду й Сенату титулу «Правлячий»

1730
Перетворення архiєрейських шкiл на семiнарiї.

1731, 18 жовтня
Пiдпорядкування Синоду Сенату; залежнiсть Синоду вiд лютеранина Остермана.

1736
Початок «розборiв» духовенства (рекрутськi набори).

1742
Повернення Синоду титулу «Правлячий». Заснування Троїцької семiнарiї. Звертання архiєп. Амвросiя (Юшкевича) i митр. Арсенiя (Мацеєвича) до iмператрицi з проханням про вiдновлення патрiаршества. Заснування Санкт-Петербурзької та Московської єпархiй.
Возвращение Синоду титула «Правительствующий» .

1744
Возведення Троїце-Сергiєва монастиря в статус лаври. Видання Статуту духовних консисторiй.

1751
Видання у Москвi виправленого перекладу Бiблiї («Єлизаветинської» Бiблiї).

1762, 21 березня
Указ про секуляризацiю церковного майна.

1762, 25 червня
Указ про зрiвняння релiгiй, необов’язковiсть постiв, незасудження грiхiв проти сьомої заповiдi.

1762, 12 серпня
Манiфест про повернення церковних вотчин Церквi.

1762, 29 листопада
Заснування Особливої комiсiї з церковного майна.

1764, 26 лютого
Манiфест про секуляризацiю церковного нерухомого майна в Россiї.

1773
Указ про вiротерпимiсть.

1786-1788
Секуляризацiя монастирських вотчин у Малоросiї та Слободськiй Українi.

1795
Возз’єднання з Руською Православною Церквою близько 2 млн. унiатiв.

1796
Введення свiтських нагород для духовенства й звiльнення священикiв вiд тiлесних покарань.

1800
Заснування армiйської семiнарiї. Укладення митр. Платоном (Левшиним)«Правил єдиновiри».

1805
Видання «Короткої Росiйської церковної iсторiї» митр. Платона (Левшина) i першого тому «Історiї Держави Росiйської» М. Карамзiна.

1807
Указ про вiротерпимiсть.

1808, 26 червня
Початок реформи духовних училищ.

1811
Утворення Грузинського екзархату в складi Руської Православної Церкви.

1813
Вiдкриття Бiблiйного товариства.

1814
Затвердження Статуту духовних академiй.

1816
Початок перекладу Святого Письма на росiйську мову пiд керiвництвом ректора Санкт-Петербурзької Духовної Академiї архiм. Фiларета (Дроздова).

1819
Реформа Київської Духовної Академiї.

1820
Закiнчення перекладу Нового Завiту на росiйську мову. Вигнання єзуїтiв з Росiї.

1824
Видання «Катехiзиса» свт. Фiларета (Дроздова).

1825
Пiдпорядкування православних парафiй у царствi Польському Синоду.

1826
Закриття Бiблiйного товариства.

1831
Повернення Почаївської Успiнської лаври з унiї до православiя.

1839
Скасування Комiсiї духовних училищ та заснування Духовно-навчального управлiння.

1841
Видання Статуту духовних консисторiй.

1843
Заснування училищ для дочок осiб духовного звання.

1851
Вiдновлення архiєп. Херсонським Інокентiєм (Борисовим) святих мiсць у Криму.

1859
Заснування Таврiйської єпархiї.

1864
Заснування парафiяльних попечительств при православних церквах.
Положення про церковнi братства.

1867
Новий Статут семiнарiй та училищ. Створення Навчального комiтету при Св.Синодi.

1869
Закон про вихiд з духовного стану й вiльний доступ до нього. Новий статут духовних академiй.

1873
Возз’єднання холмських унiатiв з Руською Православною Церквою.

1876
Завершення росiйського перекладу Бiблiї.

1883
Освячення храму на честь Рiздва Христового (Христа Спасителя) у Москвi. Дарування старообрядцям деяких громадянських прав i дозвiл на вiдправлення церковних треб.
Новий Статут духовних консисторiй.

1884
Видання правил про церковнопарафiяльнi школи й пiдпорядкування їх Синоду.
Собор архiєреїв пiвденних i захiдних єпархiй у Києвi.

1888
Святкування 900-лiття Хрещення Русi.

1890
Нове положення про управлiння церквами й духовенством Вiйськового й Морського вiдомств.
Нова iнструкцiя церковним старостам.

1896, 9 вересня
Вiдкриття святих мощей i уславлення свт. Феодосiя, архiєп. Чернiгiвського.

1903, 19 липня
Уславлення прп. Серафима Саровського.

1905
Заснування Холмської єпархiї.

1905, 17 квітня
Манiфест «Про укрiплення начал вiротерпимостi», що дозволив богослужiння старообрядцям i скасував покарання за вiдпадiння вiд православiя.

1905-1906
«Вiдгуки» єпархiальних архiєреєв про стан церковних справ.

1906
Введення «Временних правил» у духовних академiях.

1906, 16 січня
Затвердження iмп. Миколою II складу Предсоборного Присутствiя для пiдготовки скликання Помiсного Собору.

1906, 8 березня — 15грудня
Засiдання Предсоборного Присутствiя.

1907, 25 квітня
Вiдмова iмп. Миколи II скликати Помiсний Собор.

1908
Всеросiйський мiсiонерський з’їзд у Києвi. Правила про будову внутрiшньої мiсiї Руської Православної Церкви.

1912, 9 березня — 1913, 3 квітня
Робота Предсоборної Наради.

1917, 9 березня
Послання Синоду «усiм вiрним чадам православної Росiйської Церкви» про покору Тимчасовому уряду.

1917, 27 березня
Визнання Тимчасовим урядом автокефалiї Грузинської Церкви.

1917, березень
Звiльнення на спочинок Петербурзького митр. Питирима (Окнова), Московського митр. Макарiя (Невського), Тобольського архiєп. Варнави
(Накропiна), Харкiвського архiєп. Антонiя (Храповицького) та iн.

1917, 29 квітня
Рiшення Синоду про пiдготовку Помiсного Собору й заснування Предсоборної Ради.

1917, квітень
Звiльнення колишнього складу Синоду й призначення нових членiв Синоду.

1917, 5 липня
Указ Синоду про скликання Помiсного Собору.

1917, 15 серпня
Вiдкриття Помiсного Собору.

1917, 5 листопада
Вiдновлення патрiаршества. Обрання патрiархом Московським i всiєї Русi свт. Тихона (Бєлавiна).

1918, 25 січня
Розстрiл бiльшовиками бiля Києво-Печерської лаври свт. Володимира (Богоявленського), митрополита Київського й Галицького.

1918, 17 липня
Вбивство у Єкатеринбурзi царської сiм’ї.

1918–1921
Громадянська вiйна, розорення монастирiв i храмiв, розстрiли православних священикiв i монахiв.

1921
Початок здiйснюваної ВНК «церковної полiтики розвалу»: арешти й ув’язнення в концтаборах православного духовенства, створення й пiдтримка «антитихоновських сил» всерединi церкви — обновленських, автокефальних та iн. течiй i груп.

1921
Звернення патрiарха Тихона до свiту про допомогу голодуючим.

1922, 2 січня
Видання Раднаркомом декрету про вилучення церковних цiнностей. Масовi погроми й пограбування церков.

1922, 15 березня
Опiр православних Шуї пограбуванню церков.

1922, 20 березня
Лист Ленiна членам Полiтбюро з приводу подiй у Шуї з обгрунтуванням можливостi в зв’язку з голодом здiйснити «з максимальною швидкiстю й безпощаднiстю придушення реакцiйного духовенства» з «розстрiлом великої кiлькостi найвпливовiших i найнебезпечнiших чорносотенцiв» Москви та iнших духовних центрiв. Арешти й розстрiли православного духовенства. Найсильнiший удар припав на Петроград, де було розстрiляно понад 500 священикiв, монахiв i вiруючих на чолi з митр. Венамiном.

1924
Арешт i заслання до Туркестану за виступ проти автокефального розколу Михайла (Єрмакова), митрополита Київського.

1925, 7 квітня
Преставлення патрiарха Тихона, що перебував пiд домашнiм арештом.

1925, 14 грудня
Арешт мiсцеблюстителя патрiаршего престолу свт. Петра, митрополита Крутицького (священномученик пiсля 12 рокiв каторги й таборiв був розстрiляний у Верхньоуральськiй в’язницi).

1926
Розгром i закриття Києво-Печерської лаври. Закриття й «перепрофiлювання» православних храмiв пiд господарськi й «просвiтницькi» потреби.

1924-1928
Арешти й ув’язнення тимчасово керуючих Київською єпархiєю архiєреїв: єпископа Георгiя (Делiєва), єпископа Макарiя (Кармазiна), єпископа Сергiя (Куминського). Усi троє в 30-тi роки були рострiлянi.

1934
Перенесення столицi України з Харкова до Києва. Початок служiння на Київськiй кафедрi митрополита Київського й Галицького Костянтина(Дьякова).

1937
Вбивство митрополита Констянтина пiд час допиту в Лук’янiвськiй в’язницi Києва. Тотальне знищення православного духовенства.

1940
Загибель у в’язницi Харкова тимчасово керуючого Київською єпархiєю архiєпископа Харкiвського Олександра (Петровського).

1940-1
Ослаблення атеїстичних гонiнь, вiдкриття монастирiв i храмiв.

1943
Повернення з таборiв православних священикiв та вiруючих, що вижили. Пожвавлення церковного життя. Обрання патрiархом Московським i всiєї Русi Сергiя (Страгородського).

1946
Львiвський Собор, що скасував унiю.
Кiнець 50-х — 60-тi рр. Хрущовськi гонiння на Церков, закриття бiльшостi православних храмiв и монастирiв.

1962
Закриття Києво-Печерської лаври.

1970-і — середина 80-х
«Планомiрне» закриття православних храмiв и монастирiв «по мiрi просування до комунiзму».

1987
Демократизацiя суспiльства торкнулася й церковного життя. Церквi дозволено вiдновити Свято-Данилiв монастир i вiдсвяткувати
1000-лiття Хрещення Русi.

1988
Святкування 1000-лiття Хрещення Русi. Передача Православнiй Церквi кiлькох корпусiв Києво-Печерської лаври. Вiдродження в нiй монастирського життя. Зняття заборони на регiстрацiю православних общин.

1989
Вiдновлення в правах унiатської (греко-католицької) та автокефальної церков України. Початок «храмової вiйни», насилля й утискiв проунiатською владою Православiя в Галичинi.

1990, 7 червня
Обрання патрiархом Московським i всiєї Русi Алексiя II (Редигера).

1990
Створення Української Православної Церкви на базi Українського екзархату руської Православної Церкви. Надання їй статусу самостiйностi й незалежностi в управлiннi.

1992, 27 травня
Харкiвський Архiєрейський Собор Української Православної Церкви. Скинення й заборонення в священнослужiннi колишнього митрополита Фiларета (Денисенка) за злочини проти Церкви. Обрання Предстоятелем Церкви Блаженнiйшого Володимира (Сабодана), митрополита Київського i всiєї України. Рiшення собору пiдтримали 19 (з 21) православних єпископiв України.

1992, червень
Вiдмова Президента України Л. Кравчука визнати рiшення Харкiвського собору, Заява Президiї Верховної Ради України, iнiцiйована проунiатськими полiтиками й колишньою партноменклатурою. Вiдмова Фiларета передавати справи соборнiй комiсiї. Штурм бойовиками УНА–УНСО Києво-Печерської лаври.

1992, 26 червня
Створення проунiатськими й автокефальними народними депутатами України фiларетiвської «церкви» УАПЦ (УПЦ)—КП. Оголошення її «власницею» майна i фiнансiв усього православiя України.

1992, липень
Категоричне неприйняття УПЦ-КП православною дiаспорою України.

1992–1993
Штурми филаретiвськими бойовиками i нардепами єпархiальних управлiнь у Луцку, Вiнницi, Херсонi, розбiйницькi захоплення православних храмiв на Волинi. Протести Схiдних патрiархiв, мiжнародних релiгiйних та правозахисних органiзацiй проти переслiдування владою Православiя в Українi.

1992, жовтень
Вiдмова автокефального патрiарха Мстислава (Скрипника) очолити УПЦ-КП, вiдлучення ним вiд своєї церкви автокефальних єпископiв Антонiя (Масендича) i Володимира (Романюка) за змову з Фiларетом.

1992, 24 грудня
Звертання Мстислава до Генеральної прокуратури України з вимогою притягти до кримiнальної вiдповiдальностi усiх органiзаторiв УПЦ-КП.

1993, 20 серпня
Протест Генеральної прокуратури України, що призупиняв дiяльнiсть УПЦ-КП як незаконно створеної органiзацiї. Протест був вiдхилений,
Генпрокурор звiльнений з посади.

1993, жовтень
Остання спроба Л. Кравчука добитися визнання УПЦ-КП свiтовим Православiєм. До Стамбула був вiдправлений вiце-прем’єр-мiнiстр М. Жулинський. Вердикт Вселенськой Церкви: «Такої iнституцiї, як УПЦ-КП, у Православiї не iснує, а Фiларета нiхто не визнаватиме архiєреєм».

1993, грудень
Прийняття Верховною Радою України iнiцiйованих проунiатськими й профiларетiвськими депутатами поправок до релiгiйного законодавства, що передбачали «почергове користування» храмами. Новий виток «храмової вiйни».

1994
Перехiд української православної дiаспори пiд омофор Вселенського патрiарха. Поразка на президентських i парламентських виборах органiзаторiв i покровителiв фiларетiвського розколу. Скасування ради у справах релiгiї. Тимчасове згортання антиправославної пропаганди.

1995, 18 червня
«Чорний вiвторок». Провокацiйний виступ фiларетiвського розколу проти влади, що призвело до «софiйського побоїща».

1995
Вiдродження Комiтету у справах релiгiї. Початок нового витка шельмування Православiя в державних ЗМІ.

1997, 24 вересня
Зустрiч в Одесi Предстоятелiв i вищих iерархiв Православних Церков (патрiарха Константинопольського Варфоломiя I, патрiарха Московського Алексiя II, патрiарха Грузинського Іллi, митрополита Київського i всiєї України Володимира та iн.). Засудження ними розколу в Православiї України.

1997, січень
Найкрупнiший форум Православiя в Запорiжжi «Аще возможно, будьте в мире со всеми», присвячений пiдготовцi до святкування 2000-лiтнього ювiлею християнства.

1997, лютий
Анафематствування Михайла Денисенка (Фiларета).

1998, травень
Засудження Постiйною Конференцiєю українських православних єпископiв дiаспори розкольницької дiяльностi УПЦ-КП.

1998, 29 червня – 1 липня
Сiмферополь — Севастополь. Друга Мiжнародна конференцiя «Во всю землю изыде вещание их», присвячена пiдготовцi до святкування ювiлею Рiздва Христового.

1998, листопад
Третiй Мiжнародний православний форум у Почаївi, присвячений пiдготовцi до святкування Рiздва Христового «Свiтло Христове освiчує усiх».

1999
Початок вiдновлення Успiнського собору Києво-Печерської лаври.

Уклали: прот. Георгій Коваленко, диякон Георгій Тарабан, Василій Анісімов

РУСИНИ (ЯК TERRA INCOGNITO) В III ТИСЯЧОЛІТТІ

Краткая хроника событий раскола