18.03.2004.- 05.04.2004.

18.03.2004 archive, Вестник №32, Расколы, ереси, секты

18.03.2004. КИЕВ. АЛЕКСАНДР ЛАВРИНОВИЧ: «В МИНУВШЕМ ГОДУ УКРАИНУ ПОСЕТИЛИ ПОЧТИ 12 ТЫСЯЧ ИНОСТРАННЫХ РЕЛИГИОЗНЫХ ДЕЯТЕЛЕЙ»
По данным Минюста, на начало 2004 года количество священнослужителей в Украине составляло 26 650 человек. В то же время в 2003 году Украину посетили 11 947 религиозных деятелей из других стран. Это почти половина всех священнослужителей, которые насчитываются в самой Украине.
Минюст привел данные по итогам деятельности в 2003 году Государственного комитета Украины по вопросам религий, который подчинен Минюсту. В частности, по словам министра юстиции Александра Лавриновича, в течение минувшего года Госкомрелигий предоставил 5 154 официальных разрешений на пребывание в Украине верующих-иностранцев, структурные подразделения Комитета на местах выдали 6 793 разрешения.
Пребывание в Украине иностранных религиозных деятелей — давно известный факт. И хотя цифры реального приезда в нашу страну большего числа всевозможных сандэев, абатаров и других «просветителей» довольно занижены, все равно такое количество «гостей» показывает нам, насколько широко всевозможные религиозные деноминации, а в наибольшем количестве секты, запрещенные во всех других цивилизованных государствах, распространили на нашей территории свою деятельность. Еще более удивительно, что страшный процесс прямого ухудшения психического здоровья нации как результат проповеднической деятельности этаких «иностранных религиозных деятелей» проходит с молчаливого согласия государственных органов, якобы декларирующих ответственность за развитие духовности в нашем обществе.
26.03.2004. КИЇВ. ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ АН УКРАЇНИ РАЗОМ З ТОТАЛІТАРНОЮ СЕКТОЮ САЄНТОЛОГІВ ПРОВЕДЕ КОНФЕРЕНЦІЮ
Інститут філософії вирішив провести ще одну акцію для підтримки та розвитку тоталітарних культів в Україні. Як стало відомо, на цей раз київські «релігієзнавці» проведуть міжнародну(!?) конференцію «Права людини в міжнародному і українському контексті», а співорганізатором заходу є товариство Церкви саєнтології. Для популяризації суспільно небезпечної секти, яку заборонено у багатьох європейських державах, у Києві виділили Будинок учителя. Найбільше обурює те, що даний тоталітарний культ не тільки не має нічого спільного з правами захисту людини, а й багаторазово їх порушував.
Згідно даних, зібраних в усьому світі, адепти тоталітарної секти звершили ряд злочинів, які, до речі, згадуються у відповідних статтях Кримінального кодексу України. Серед них: вбивства, доведення до самогубства, наклепи, зґвалтування та інші безчинства.
Тож чиї права буде захищати Інститут філософії?
26.03.2004. КИЕВ. В УКРАИНЕ ПОЯВИЛАСЬ «СЕКТА САМОУБИЙЦ»
В Украине появилась очередная тоталитарная секта «Фалуньгун», приверженцы которой начали свою деятельность в столице нашей страны. Эта псевдорелигиозная организация в некоторых странах получила название «секты самоубийц» и является очень опасной для психического здоровья своих адептов.
Как сообщает «REGIONS. Ru», три основных принципа «Фалуньгун», называемые истиной, добротой и терпением, почему-то приводят к обратным результатам: члены секты в Китае начали демонстративно устраивать публичные самосожжения, а основатель движения Ли Хунчжи был заочно приговорен в КНР к смертной казни за мошенничество и присвоение чужой собственности. Воинствующий учитель вовремя скрылся в США, а его последователи по всему миру продолжают стремиться к «истинному блаженству», прилюдно лишая жизни себя и своих родных, отказываясь от использования лекарств. С начала действия «Фалуньгун» (1992 год) только в Китае погибли 1660 человек. 1400 человек умерли из-за запрета на лечение, 239 — покончили жизнь самоубийством. Помимо этого, 140 человек получили серьезные травмы, а более 600 сошли с ума.
31.03.2004. СИМФЕРОПОЛЬ. ПРАВОСЛАВНАЯ МИССИЯ ЯЛТИНСКОГО БЛАГОЧИНИЯ ОРГАНИЗОВАЛА ОБМЕН СЕКТАНТСКОЙ И ОККУЛЬТНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ НА ПРАВОСЛАВНЫЕ ИЗДАНИЯ
Непосредственное участие в акции приняли ученики воскресной школы при соборе св. Александра Невского. В результате собрано около 40 кг сектантской и оккультной литературы: журналы «Сторожевая башня», «Пробудись!», книги по астрологии, теософии, буддизму и т.п.
01.04.2004. ЗАПОРОЖЬЕ. ЦЕНТР «ДИАЛОГ» ПИКЕТИРОВАЛ «ГАСТРОЛИ» АНГЛИЙСКОГО СЕКТАНТА
В Запорожье «гостил» Дэвид Хасавэй — известный идеолог и пропагандист неопятидесятнического «Движения веры», относящегося, по мнению специалистов, к тоталитарным сектам (деструктивным культам). Возле ДК «Орбита» его встречали массовой акцией протеста сотрудники Центра помощи жертвам деструктивных культов «Диалог», установившие на площади перед ДК транспарант с надписью «Здесь вербуют в секту!». Диалоговцы раздавали входящим буклеты, предупреждающие о сектантском характере неопятидесятнических групп.
Активное участие в акции протеста приняло спортивно-патриотическое общество «Пересвет», «бойцы» которого не только помогали раздавать буклеты, но и осуществляли функции охраны пикета, что было нелишним, поскольку у неопятидесятнических сект наиболее агрессивные адепты.
Пресс-служба Центра «Диалог»
02.04.2004. ЛУГАНСК. ПРЕОДОЛЕНА ОЧЕРЕДНАЯ ПРОВОКАЦИЯ РАСКОЛЬНИКОВ
На последней сессии горсовет областного центра окончательно отказал раскольнической общине «Киевского патриархата» в выделении земли под строительство кафедрального собора в центре города. Малочисленная община представителей УПЦ-КП (два-три десятка прихожан), написав заявление на имя мэра Луганска Евгения Бурлаченко, активно добивалась выделения земли. Это возмутило православную общественность, поскольку на Луганщине реально действуют только две малочисленные раскольничьи общины, которые не имеют никакого влияния на развитие религиозной жизни в регионе. Их претензия на элитный земельный участок совершенно необоснованна. Верующие Луганщины собрали несколько тысяч подписей против такого намерения. Городские власти это учли.
05.04.2004. КІРОВОГРАД. ЄПИСКОП ПАНТЕЛЕЙМОН ДАВ ВІДПОВІДЬ НА ДИЛЕТАНТСЬКІ СУДЖЕННЯ ЖУРНАЛІСТА
13 лютого кіровоградська «Вечірня газета» опублікувала матеріал краєзнавця, заслуженого журналіста України Юрія Матівоса «Чия ж то свята?» Винесене в заголовок риторичне питання стосувалося святої Єлисавети. «Але чиєї? — ставив питання журналіст, — хто, коли і де канонізував Єлисавету? Серед святих Української Православної Церкви, а саме її представники ініціюють повернення назви (мова йде про повернення місту первісного імені Єлисаветград), ім’я Єлисавети не значиться».
2 квітня ця ж газета опублікувала відповідь Юрію Матівосу, підготовлену єпископом Кіровоградським і Олександрійським Пантелеймоном. Владика відзначає, що таке писати міг лише дилетант, людина далека від релігійного життя. Будь-який православний календар, виданий Українською Православною Церквою, засвідчує, що 5 (18 за новим стилем) вересня — день пам’яті пророка Захарії та святої праведної Єлисавети, батьків Іоанна Предтечі, який хрестив Іісуса Христа. У місяцеслові Мінеї містяться основні відомості про життя і духовний подвиг святої праведної Єлисавети і у її пам’ять здійснюються служби за особливим чином в усьому православному світі, де шанують канони святої Церкви.
І ще одне риторичне запитання ставив Юрій Матівос: «У Кіровоградській області… зареєстровано 482 релігійні організації 32-х церков. Чому всі общини повинні поклонятися невідомо чиїй святій і чи захочуть вони це робити? Надто віруючі УПЦ Київського патріархату… чи змиряться вони з тим, що покровителькою міста хтось хоче проголосити святу не їхньої церкви?» Владика Пантелеймон відповів на цю тираду таким чином:
«По-перше, чия Єлисавета свята, достоменно відомо. Це свята для віруючих усього православного світу.
По-друге, ніхто нікого не примушує поклонятися їй чи ні.
По-третє, святі в усіх православних церквах світу — одні й ті ж. Тож і УПЦ-КП має шанувати святу Єлисавету. Інша річ, яка Церква є канонічною і благодатною, а яка — ні. Але це вже інша тема церковних дискусій.
По-четверте, мова йде про відновлення історичної справедливості, про повернення місту його первісного імені, яке в нього було вкрадено. І нам думається, що віруючий будь-якої конфесії згодиться: нічого красти не можна.
По-п’яте, переважної більшості з отих 32 «церков», на які посилається автор, 250 років тому і в помині не було. Усі перші храми в Єлисаветграді були православними. На противагу Православ’ю чимало нині зареєстрованих релігійних організацій беруть свій початок з другої половини XIX століття, а ще більше — сформувалися уже в роки незалежності нашої держави внаслідок проповідницької діяльності зарубіжних місіонерів. Тож чи варто відмовлятися нам від нашої історії, від православної культури?»

Прес-служба Кіровоградської єпархії

18.03.2004.- 16.04.2004.

18.03.2004.- 15.04.2004.