Нарушения прав верующих

19.08.2003 archive, Вестник №25, Нарушения прав верующих

19.08.2003. КИЇВ. ТІЛЬКИ НА ХРАМОВЕ СВЯТО ВІРУЮЧИХ ПУСТИЛИ ДО ХРАМУ СПАСА НА БЕРЕСТОВІ

Один з найдревніших храмів Києва — церкву Спаса на Берестові — після атеїстичного полону відкрили для богослужінь у 1994 році. Навколо святині сформувалася міцна православна громада. Але весною 2001 року під приводом реставрації двері храму зачинили для віруючих, і громада була змушена відправляти богослужіння просто неба. На жаль, дирекція музею-заповідника реставрувати пам’ятку не поспішала, та й віруючих до святині вже не допускала. Тож громада готувалася і на храмове свято Преображення Господнього служити на площі перед храмом. Але напередодні, після довгих переговорів, віруючим все ж таки дозволили відправити богослужіння у храмі. Богомольці вщерть заповнили храм і мали можливість переконатися у відсутності робіт, яким би заважала служба.
Настоятель громади ігумен Тихон (Софійчук) зазначив: «Наші благочестиві предки будували цей храм не для того, щоб він стояв замкненим та приймав тільки туристів. Храм — це місце молитви. За два роки в церкві майже нічого не зроблено, хоча під це виділені чималі кошти. Я впевнений, що громада може самотужки і реставрувати, і підтримувати храм у належному стані. Але складається враження, що це комусь невигідно…»
Храм Спаса на Берестові було зведено в княжому селищі Берестові за часів Київської Русі, ще до виникнення Києво-Печерської Лаври. Але за нашестя монголо-татар її було майже знищено. Відновив святиню за допомогою грецьких майстрів Київський митрополит святитель Петро (Могила), фреска з зображенням якого залишилася у притворі храму. Церква Спаса на Берестові відома ще й тим, що в ній спочиває засновник Москви князь Юрій Долгорукий.

27.08.2003. ВІННИЦЯ. ПРАВОСЛАВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІННИЦІ І ЛЬВОВА НАЛАГОДЖУЮТЬ БРАТЕРСЬКІ СТОСУНКИ

15 серпня заступник голови Вінницької міської організації «Путь православних» відвідав Львівське молодіжне братство «Почаївської ікони Божої Матері».
Протягом зустрічі представники братерських православних організацій обмінялись інформацією про стан молодіжного руху у Вінниці та Львові, розповіли про діяльність, плани на майбутнє.
Виявилось, що організації двох міст мають приблизно однакову чисельність та схожі за методами роботи: створені молодіжні хори, організовуються паломницькі поїздки, працюють недільні школи, проводяться бесіди з духівниками на питання, що хвилюють молодь, налагоджене відвідування будинків маляти та психіатричних лікарень.
У Львові молодіжне братство видає газету «Церква і молодь», де пишуть цікаві статті самі члени братства. Непогані способи залучення фінансів на заходи організації. Члени братства ведуть активну роботу з молоддю на приходах.
У Вінниці третій рік поспіль працює літній табір в с. Сатанів Хмельницької області. Члени організації «Путь православних» беруть активну участь в роботі «Діалог-Центру» по боротьбі з тоталітарними сектами та заходах інших громадських організацій міста та області.
Схожі і проблеми в містах: розвиток деструктивних релігійних організацій, прискіпливе ставлення державних чиновників та наклеювання ярликів на віруючих УПЦ.
Організації домовились про постійний обмін інформацією та подальшу співпрацю.
Прес-служба ВМГО «Путь православних»

01.09.2003. КИЇВ. ПОБАЧИЛИ СВІТ ПЕРШІ ДВІ КНИГИ ШЕСТИТОМНОЇ СЕРІЇ ТВОРІВ ЄПИСКОПА КАЛЛІСТА

Презентація книг відомого православного богослова сучасності єпископа Діоклійського Калліста (Уера), вікарія Константинопольського Патріархату в Великій Британії, викладача Оксфордського університету, відбулась у Києво-Печерській Лаврі. Дві книги — “Внутрішнє Царство” і “Православний шлях” — відкривають шеститомну серію видань праць владики. Видає книги відоме київське видавництво «Дух і літера» двома мовами — російською і українською.
Книга “Внутрішнє Царство” містить статті, в яких цікаво та глибоко викладені основи православного вчення про Бога і людину. Академічно витримані, натхненні справжнім молитовним досвідом, твори владики Калліста допомагають читачеві творчо здобувати відповіді на протиріччя і шукання сучасного світу. Причому до такого співміркування із автором може стати не лише людина Церкви, але й будь-який щирий паломник на шляху до Істини. Перед читачами “Внутрішнього Царства” розкривається у всьому розмаїтті життя Церкви в Духові Святому. Її Святі отці, мученики, подвижники, юродиві — живий ланцюжок, який не замикається “десь там у надрах історії“, а поєднує, за словами владики Калліста, “час і вічність, життя теперішнє з “життям грядущого віку”. Для автора духовне життя проявляє себе у людській творчості в різних її формах, тому серед співвітчизників та співрозмовників автора поруч із свв. Григорієм Ніським, Серафимом Саровським і Силуаном Афонським — Клайв Льюїс, Томас Еліот і Федір Достоєвський. Центральну тему цієї книги, яка об’єднує різні за змістом і жанрами тексти, ми зможемо чи не найдостеменніше визначити словами улюбленого автором св. Ісаака Сиріна: “Що таке милостиве серце? Спалахи людської душі за все сотворене…”
Другу книгу серії — “Православний шлях” — сам автор вважає “Катехізисом для дорослих. У ній систематично викладено основи православного віровчення, і водночас вона дає набагато більше, аніж катехізис. Недаремно стільки разів різними мовами вона перевидавалась у різних країнах Європи, стаючи путівником для тих, хто відкриває для себе, що “бути християнином — означає бути мандрівником». До того ж мандрівником на шляху, який не є ізотеричним знанням, який відкритий для кожного, хто готовий стати на нього. “Дороговкази, які ми перейняли від інших, ніколи не зможуть передати того, чим є насправді цей шлях. Кожен особисто покликаний перевірити те, чого він навчився… Ніхто не може стати християнином другого сорту”. Суть богословських понять розкривається лише тому, хто намагається жити ними, — ось основна думка книги. “Християнство, — пише владика Калліст, — більше ніж учення про світобудову, більше ніж послідовно викладена теорія… воно — спосіб життя у найглибшому і найповнішому розумінні цих слів… Христос не сказав “Я — стародавня традиція”, він сказав “Я — Життя”. Він переконливо показує, як у вченні та діянні Православної Церкви поєднуються такі, здавалося б, протилежні полюси — звитяга та смирення, жага до пізнання і “шлях незнання”, як окремі неповторні стежки збираються врешті-решт у єдиний Шлях до найвищої зустрічі. Той, кому поталанило ступити на цей Шлях, водночас і послідовник святоотецького передання, і першовідкривач. Червоною ниткою через усю працю проходить тема виняткової цінності глибокого осмислення досвіду в соборному досвіді Церкви.

02.09.2003. СИМФЕРОПОЛЬ. ЕПАРХИАЛЬНОЕ ИЗДАТЕЛЬСТВО ВЫПУСТИЛО КНИГУ ПРОФЕССОРА ТИТОВОЙ «ПРАВОСЛАВНЫЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ МИНИМУМ»

К новому учебному году по благословению митрополита Симферопольского и Крымского Лазаря епархиальное издательство выпустило книгу профессора, доктора философских наук, председателя Общества православных педагогов Крыма Таисии Титовой «Православный педагогический минимум». Книга предназначена для школьных учителей, желающих преподавать основы традиционной для Украины православной культуры. Она содержит понятия о средствах, формах и методах воспитания детей на благодатной почве Православной веры, методику изучения христианских дисциплин, а также конкретную программу «Основы православной культуры», разработанную профессором Титовой вместе с секретарем Симферопольской и Крымской епархии, преподавателем церковной истории протоиереем Александром Якушечкиным.
Пресс-служба Крымской епархии

03.09.2003. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК. МІСЦЕВА ПРЕСА РОЗПАЛЮЄ МІЖКОНФЕСІЙНУ ВОРОЖНЕЧУ ТА ПУБЛІКУЄ НАКЛЕПИ НА ВІРУЮЧИХ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

За проханням православної релігійної громади Благовіщення Пресвятої Діви Марії м. Коломия керуючий справами УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан звернувся до голови Держкомрелігій України Віктора Бондаренка з проханням розглянути викладені у зверненні факти дискримінації віруючих УПЦ та сприяти стабілізації міжконфесійної ситуації у регіоні.
Звернутися до вищої церковної влади та відповідного державного органу православних віруючих Коломиї змусила низка публікацій в газетах «Коломийській вісник» і «Всевідо», які розпалюють міжконфесійну ворожнечу, порушують права віруючих УПЦ, ображають їх релігійні почуття та чинять перешкоди в діяльності православної громади.
У № 36 від 02.04.02 р. стверджується, що свого часу в с. Мишин священик мав партквиток і пістолет і вимагав на сповідях відомості про ОУН.
У № 50 від 10.05.02 р. газета бідкається, що височіють в Україні тисячі золотоверхих московських храмів і монастирів.
У № 58 від 28.05.02 р. газета ганьбить православного священика, який нібито пропонував віруючим відмовитись від законів, яких дотримується Греко-католицька церква.
У № 65-66 за червень 2002 р. газета в образливому тоні виступає проти Української Православної Церкви, євреїв та росіян.
У № 72 за липень 2002 р. газета стверджує, що УПЦ є відверто ворожою українству, а Благовіщенська церква в Коломиї мала б бути відібраною і повернутою УГКЦ.
У №№ 112,113 та 139 за грудень 2002 р. у газеті паплюжиться керівництво нашої держави і Голова Верховної Ради за запрошення до України Святішого Патріарха Олексія, а також за те, що воно (керівництво — Ред.) «ревно молиться в церквах Московського патріархату».
У № 42 від 08.04.03 р. газета стверджує, що Греко-католицька церква — єдина по-справжньому українська, а православні українці — то москалі, які хочуть побудувати свій храм поруч з древнім українським цвинтарем.
У № 45 від 15.04.03. газета допитується в читачів, доки вони будуть мовчати у зв’язку з тим, що віруючі відвідують храми УПЦ.
На цьому тлі зовсім цинічним виглядає повідомлення в №№ 69-70 від 13.06.03, де стверджується, що під час відвідування Дмитром Табачником Благовіщенського храму в Коломиї зовсім не сприймалися нарікання священика УПЦ, що «не люблять у нас його вірних».
Коли ж віруючі УПЦ звернулися до головного редактора цих видань В.В. Дем’яніва, то замість пояснень отримали погрози про кримінальну відповідальність за наклеп. Тож доводиться шукати правди у Києві…

15.09.2003. СИМФЕРОПОЛЬ. ДУХОВЕНСТВО СИМФЕРОПОЛЬСКОЙ И КРЫМСКОЙ ЕПАРХИИ ПОДДЕРЖАЛО ПРОТЕСТ ХЕРСОНСКОГО ДУХОВЕНСТВА В СВЯЗИ С НЕПРАВОМЕРНЫМИ ДЕЙСТВИЯМИ ВЛАСТЕЙ, ПРИВЕДШИХ К ЛИКВИДАЦИИ ПРАВОСЛАВНОЙ ОБЩИНЫ ПГТ КАЛИНИНСКОЕ

В заявлении духовенства епархии, подписанном от его имени митрополитом Симферопольским и Крымским Лазарем, говорится:
«Как стало известно из открытого письма духовенства Херсонской епархии УПЦ (двухсот шестидесяти священников) главе Херсонской областной госадминистрации А. П. Юрченко и председателю Херсонского облсовета В. Ф. Ходаковскому, духовенство Херсонской епархии УПЦ выражает несогласие с выводами юридической службы Херсонской облгосадминистрации относительно законности внесения изменений и дополнений в устав православной общины Херсонской епархии во имя. Св. Архистратига Михаила пгт Калининское Великоалександровского района Херсонской области, приведших к юридической ликвидации общины и передаче всего ее имущества (двух храмов и приходского дома) непризнанной мировым Православием филаретовской «УПЦ-КП».
Духовенство Симферопольской и Крымской епархии полностью поддерживает законный протест духовенства Херсонской епархии УПЦ, в котором на основании документального подтверждения говорится о состоявшемся юридическом подлоге «путем бюрократических манипуляций с наименованиями (УПЦ-КП, УПЦ», в результате чего чиновники облгосадминистрации лишили права юридического лица фактически существующую православную общину Херсонской епархии во имя Св. Архистратига Михаила пгт Калининское Великоалександровского района Херсонской области в пользу юридически несуществующей общины УПЦ-КП. Симферопольская и Крымская епархия поддерживает требования духовенства Херсонской епархии УПЦ восстановить православную общину в правах на ее имущество (помещения двух храмов и приходского дома). Как известно, новый храм в поселке строился за счет пожертвований всех членов православного прихода. В строительстве принимали участие многочисленные православные предприниматели и организации района. При принятии решения о строительстве специально оговаривалось, что храм должен быть не «автокефальным», а православным. Духовенство Симферопольской и Крымской епархии считает, что духовенство Херсонской епархии УПЦ вправе требовать восстановления справедливости. Несомненно, право духовенство Херсонской епархии УПЦ, заявившее о том, что «насильственное лишение наших православных граждан — членов УПЦ в пгт Калининское права пользования своим культовым помещением является антиморальным преступлением». Духовенство Симферопольской и Крымской епархии выражает полную солидарность действиям духовенства Херсонской епархии УПЦ и поддерживает требование «незамедлительно наложить арест на все имущество и оспариваемые помещения, которым ныне пользуются и незаконно владеют члены-активисты УПЦ-КП в количестве 18 человек». Вместе с духовенством Херсонской епархии УПЦ мы также считаем, что эти меры предотвратят эскалацию межконфессиональной напряженности в Херсонской области до решения суда».
Пресс-служба Крымской епархии

16.09.2003. ЛЬВІВ. НЕВІДОМІ ОСКВЕРНИЛИ ПРАВОСЛАВНИЙ ХРАМ У СЕЛІ БАНЯ ЛІСОВИЦЬКА

В ніч з 12 на 13 вересня «свідомі» противники існування в с. Баня Лісовицька православної парафії влізли через вікно до православного храму. Вони перевернули Дарохранительницю зі Святого престолу та розсипали Святі Дари по вівтарю. З храма було викинуто богослужбові сосуди, священицькі ризи, святі ікони. Про те, що ці дії були вчинені не хуліганами, свідчить той факт, що церковну карнавку (кошик для пожертв) теж викинули на вулицю. На завезених для будівництва нової церкви залізобетонних блоках було намальовано карикатуру на настоятеля з образливим приписом.
Коли настоятель храму прот. Віктор Путятицький побачив вранці скоєне, то відразу звернувся до міліції. Але чекати слідчого довелося декілька годин, хоча священик сам приїхав до відділу.
Це вже не перша спроба вижити православних з селища. Прес-служба вже повідомляла про заклики місцевого уніатського священика до захоплення православного храму та брудні публікації в пресі.
Як зазначив о. Віктор: «Ще невідомо, хто це зробив. Але це не грабіжники, це свідомі гонителі православних. Вони не заспокояться, поки не виживуть нас із села, але ми зі своєї землі іти не збираємося».

17.09.2003. СИМФЕРОПОЛЬ. В ЯЛТЕ БЫЛ ОСКВЕРНЕН ПРАВОСЛАВНЫЙ КРЕСТ

Этот поклонный крест был установлен на горе Иограф над Ялтой (над развалинами древнего христианского храма Св. Евграфа) в ознаменование 2000-летия Рождества Христова. Несколько паломников, поднявшихся на гору поклониться Кресту, стали свидетелями кощунственного преступления. Крест был разломан и осквернен.
Священнослужители и прихожане православных церквей Большой Ялты обратились к городскому голове С. Брайко с письмом, в котором выразили возмущение фактом осквернения христианских святынь. «Мы воспринимаем это факт как очередное звено в цепи надругательств над православными памятниками, — говорится в письме. — Подобные действия религиозных экстремистов ведут к межнациональной и межконфессиональной напряженности в Крыму. Просим Вас принять меры для наказания виновных с целью недопущения подобных актов вандализма».
Пресс-служба Симферопольской епархии

18.09.2003. ХЕРСОН. НЕ ДОЖДАВШИСЬ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ОБЛГОСАДМИНИСТРАЦИИ, ОКОЛО 200 СВЯЩЕННИКОВ ВЫШЛО НА ЦЕНТРАЛЬНУЮ ПЛОЩАДЬ ГОРОДА

Во вторник в Свято-Духовском кафедральном соборе г. Херсона состоялось общеепархиальное собрание духовенства Херсонской епархии УПЦ. Основной вопрос обсуждения — ситуация относительно незаконной ликвидации Свято-Михайловского прихода пгт Калининское Великоалександровского благочиния Херсонской епархии УПЦ и отчуждение церковного имущества прихода в пользу раскольнической группировки УПЦ КП.
Накануне собрания состоялась очередная встреча архиепископа Ионафана с главой Херсонской областной государственной администрации А. Юрченко, который пообещал исправить ошибки чиновников областной госадминистрации и отменить принятое ранее решение о внесении изменений в устав существующей общины УПЦ, результатом чего стала ее юридическая ликвидация и незаконное отчуждение имущества.
Архиепископ Ионафан как управляющий Херсонской епархией УПЦ с первых дней заявил о незаконности решения о перерегистрации устава общины, которая существует с 1991 года, в новой редакции. Со стороны правящего архиерея был предпринят ряд мер для урегулирования конфликта. Но эти действия не нашли адекватного отражения в действиях власти.
За двухмесячный период после принятия такого решения облгосадминистрации ситуация в поселке накалилась. Фактическое бездействие властей и давление на духовенство и мирян УПЦ со стороны милиции создавало условия для активных действий раскольников, которые предпринимали все меры, чтобы узаконить отобранное имущество за своей общиной. Канонический священник УПЦ иерей Иоанн Гота был избит самосвятом Николаем Цыгановым, а в поселке появились люди в камуфляжной форме и бритыми затылками, которые высказали намерение активно поддержать сторонников УПЦ КП. Возмущение православных жителей поселка безнаказанными действиями раскольников достигло критической точки.
Православные жители поселка, которые были лишены своих законных прав и церковного имущества, неоднократно направляли делегации к правящему архиерею Херсонской епархии с просьбой о помощи. Было собрано свыше двух тысяч подписей в поддержку Свято-Михайловской общины канонической УПЦ.
В день собрания в кафедральный собор должен был прибыть зам. главы облгосадминистрации М. Кавун Но двухчасовое (!) ожидание прибытия представителя областной власти и неопределенная информация относительно возможности такой встречи стала причиной единогласного решения духовенства епархии встретиться с областным руководством в стенах здания облгосадминистрации.
Духовенство епархии (примерно 200 человек) и делегаты-миряне от Свято-Михайловского прихода пгт Калининское были встречены херсонским губернатором у входа в здание на площади Свободы,1. В актовом зале состоялось обсуждение всех аспектов создавшейся ситуации.
Главе облгосадмининстрации было вручено обращение собрания духовенства епархии, содержащее требование восстановить нарушенные права верующих Украинской Православной Церкви.
После информации о ситуации со стороны представителей духовенства и мирян А. Юрченко заявил, что убедился в ошибочности принятого два месяца назад решения и намерен официально отменить его до 18 сентября. При этом губернатор подтвердил правомерность требований верующих поселка и законность их имущественных претензий.

18.09.2003. КІРОВОГРАД. РОЗКОЛЬНИКИ ВЧИНИЛИ ПОГРОМ У ПРАВОСЛАВНОМУ ХРАМІ

Нещодавно в с. Тишківці Добровеличківського району сільська рада безпідставно передала одне з двох приміщень, що перебували у постійному користуванні громади УПЦ, філаретівським розкольникам. Останніх очолює “отець” Євген Мричко, що раніше служив в УПЦ, але за аморальну поведінку та безперервні п’янки був звільнений поза штат, а згодом після переходу у розкол взагалі заборонений у священнослужінні.
Під керівництвом Мричко 14 вересня група розкольників увійшла у Свято-Миколаївський храм УПЦ і почала самовільно виносити церковні речі канонічної громади. Коли настоятель канонічного храму ієрей Олег Козиркін зупинив незваних гостей і попросив залишити храм, то у відповідь філаретівці здійняли галас, викрикуючи, що їм і влада нічого не зробить. Окрім того, вони не побоялися зірвати у священика і зіпсувати наперсний хрест. Громада УПЦ заявила про безчинства розкольників у правоохоронні органи. Справа розглядається.
Прес-служба Кіровоградської єпархії

Церковь и общество

Летопись епархий