Блаженніший Митрополит Володимир: «Афон — це колиска київських святинь»

01.07.2003 archive, Вестник №22, Тема номера

Предстоятель УПЦ на Святой Горе Афон

По установившейся традиции, десятки тысяч украинцев передали Блаженнейшему Митрополиту Владимиру записки с именами своих родственников для поминовения у святынь Удела Божией Матери.

21 мая 2003 года началось паломничество Предстоятеля УПЦ Блаженнейшего Митрополита Владимира с паломнической группой на Святую Гору. В этот день Предстоятеля УПЦ торжественно встречала братия Свято-Пантелеимоновского монастыря во главе со священноигуменом обители архимандритом Иеремией.
Крестным ходом братия и паломники вошли в Покровский храм монастыря, где был совершен благодарственный молебен, во время которого Блаженнейший Митрополит Владимир особо молился о боголюбивом украинском народе. Блаженнейший Владыка поклонился честной главе святого великомученика и целителя Пантелеимона, молился у стопы святого апостола Андрея Первозванного, прибытие которой в Киев ожидается в последних числах июня, а также у частиц мощей многочисленных святых со всего православного мира.
Блаженнейший Митрополит также посетил Пантелеимоновский, Покровский, Преображенский, святителя Митрофана Воронежского, преподобной Еввулы — матери великомученика Пантелеимона, храмы монастыря, а также монастырскую костницу. Здесь Блаженнейший Владыка совершил панихиду по почившей о Господе братии обители, среди которых, как свидетельствуют надписи на мощах, немало выходцев из Украины.
В монастырской библиотеке Блаженнейший Митрополит познакомился с древними манускриптами, а также грамотами и записями, оставленными посетителями обители в разные годы. Паломники во главе с Митрополитом также посетили монастырский музей, где бережно хранятся экспонаты, рассказывающие об истории обители.
Вечером того же дня Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир в сослужении митрополита Донецкого и Мариупольского Илариона, наместника Киево-Печерской Лавры епископа Вышгородского Павла, священноигумена Свято-Пантелеимоновского монастыря архимандрита Иеремии и братии обители совершил всенощное бдение накануне праздника святителя и чудотворца Николая.
В четверг, 22 мая, в день празднования перенесения мощей святителя и чудотворца Николая, в Покровском храме Свято-Пантелеимоновского монастыря Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир совершил Божественную литургию в сослужении тех же архиереев и священников, с которыми накануне совершал всенощное бдение. За богослужением Блаженнейший Владыка поименно помянул всех тех, кто передавал свои записки для молитвы не только непосредственно из рук в руки, но и присылал их при помощи электронной почты. В этот день под сводами древнего храма звучала молитва об украинском народе, его властях и воинстве.
После Литургии паломники посетили Иверский монастырь Святой Горы, где поклонились чудотворной Иверской иконе Божией Матери, побывали на месте ее явления, где бьет целебный источник.
Во время посещения Иверского монастыря Предстоятель Украинской Православной Церкви совершил молебен перед всемирно известной святыней — Иверской иконой Божией Матери. За богослужением Блаженнейший Митрополит особо помянул о здравии и долгоденствии Предстоятеля Русской Православной Церкви Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Алексия.
Затем было посещение афонского монастыря Старый Русик, Ставроникита, Свято-Андреевского и Свято-Ильинского скитов. Паломники молились за Украину и ее народ перед иконами «Достойно есть» и «Скоропослушница».
И во всех монастырях Афона монахи-святогорцы — греки, русские, румыны, сербы — интересуются положением дел в украинском Православии, возможностью урегулирования раскола, а также спрашивают, насколько реально сегодня со стороны раскольников покаяние и возвращение в лоно Церкви.
24 мая паломническая группа во главе с Предстоятелем Украинской Православной Церкви прибыла в греческий город Салоники. Здесь в Кирилло-Мефодиевском храме Блаженнейший Митрополит Владимир в сослужении сопровождающих его архиереев и паломников совершил молебен, во время которого молился святым равноапостольным братьям и просветителям славян об Украине и нашем боголюбивом славянском народе.
В тот же день Блаженнейший Владыка посетил храм великомученика Димитрия Солунского, где поклонился его честным мощам, а также молился у мощей святителя Григория Паламы, покровителя учащихся и богословствующих. Посетили паломники и древний солунский храм Святой Софии. Везде Предстоятеля УПЦ радушно встречало греческое духовенство.
25 мая паломническая группа во главе с Блаженнейшим Митрополитом Владимиром посетила небольшой городок Неосанта недалеко от греческих Салоник. Предстоятель УПЦ был радушно принят мэром города, который дал по случаю прибытия высоких гостей прием. В этом греческом городке сегодня проживает более 70-ти семей выходцев из бывшего СССР, среди них немало и украинцев.
Блаженнейший Владыка побывал также в местном новопостроенном храме в честь пророка Илии.
27 мая Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир посетил греческий остров Корфу, где в соборе святого Симеона Тримифунтского молился у честных мощей святителя. Также паломники посетили Свято-Варваринский кафедральный собор острова, где поклонились мощам преподобной Феодоры. В тот же день группа побывала на самой высокой точке острова — монастыре Христа Пантократора. Во всех местах, куда прибывали гости, Предстоятелю УПЦ и паломникам местное духовенство оказывало радушный прием.

БЛАЖЕННІШИЙ МИТРОПОЛИТ ВОЛОДИМИР: “АФОН – ЦЕ КОЛИСКА КИЇВСЬКИХ СВЯТИНЬ”

Святу Гору Афон вперше я відвідав у 1966 р. Після того був ще декілька разів. І щоразу, коли наближаюся до неї, душу огортає благоговійний трепет.
Майже двохтисячолітня історія християнства на Афоні увібрала в себе багато великих імен і подій.
В І столітті, через декілька років після Вознесіння Господа нашого Іісуса Христа, майбутню історію Афонського півострова визначила наступна подія — його відвідала Пресвята Богородиця. Зійшовши на берег, як пише святий Стефан Святогорець, Вона сказала: “Місце це хай буде моїм жеребом, котрий даний Мені Сином і Богом Моїм! Нехай буде благодать Божа на місці цьому і на тих, які живуть тут з вірою і благоговінням. Цьому місцю Я буду Заступницею і піклуватимусь за нього до Бога”. З того часу Афон став уділом Божої Матері.
В Х столітті до берегів Афону чудесно прибула чудотворна ікона Пресвятої Богородиці — “Портаітисса” (“Вратарниця”), яка знаходиться в Іверському монастирі, від чого ще називається “Іверською”.
Перші згадки про окремих Афонських іноків-подвижників відносяться до ІV століття, а в VІІ столітті візантійський імператор Костянтин Погонат віддав півострів в повне розпорядження монахів, і з тих пір тут почали виникати монастирі. Так, з часом Афон став так званою монашою республікою, куди за велінням Божої Матері не ступає жіноча нога.
Нерозривною з історією афонського чернецтва є історія монашества на Русі. Адже в першій половині ІХ століття на Афоні ніс подвиги та прийняв постриг монах Антоній — майбутній великий преподобний, засновник Києво-Печерського монастиря та родоначальник усього руського чернецтва.
Серед нині діючих на Афоні 20 монастирів визначне місце займає Свято-Пантелеймонівський руський монастир. Братія завжди радо і щиро зустрічає паломників. Зазвичай відвідини монастиря розпочинаються молебнем перед найшанованішою святинею обителі — чесною главою святого великомученика і цілителя Пантелеймона. В особливо урочистих випадках розкручуються панікадила як знак духовної радості і торжества.
Ще в цьому монастирі зберігається декілька часток Животворящого древа Хреста Господнього, частки мощей святого Іоанна Предтечі, десяти апостолів, святителя Миколая Чудотворця, багатьох афонських подвижників. Зберігається там і стопа святого всехвального Христового апостола Андрія Первозванного, благовіствуванням якого була освячена наша земля. Благоговійно вшановуються чудотворні ікони: Божої Матері “Ієрусалимська”, Іоанна Предтечі, великомученика Пантелеймона, мученика Харлампія.
Про багатство монастирської бібліотеки свідчать 2 тисячі грецьких і слов’янських рукописів та біля 20 тисяч друкованих книг.
Живе монастир за своїм особливим уставом, коли і молитва, і праця, і трапеза є спільною для всіх. Богослужіння відправляються в Свято-Пантелеймонівському та Свято-Покровському храмах. Ігуменом монастиря є священноархімандрит Ієремія, що несе на Святій Горі послух уже більше 30 років. Сьогодні братія монастиря нараховує 60 чоловік.
На Святу Гору приїздили та подвизались іноки різних національностей: греки і серби, болгари і румуни, грузини і молдавани, і серед них дуже багато вихідців з України. У наших предків козаків була традиція: останні роки життя присвячувати Богу. Багато з них, після подвигів на захист Батьківщини, приходили на Святу Гору, де віддавалися подвигам посту і молитви. Велика монастирська костниця, де покояться, за афонською традицією, з надписами останки монахів, є тому свідченням.
Паломництво на Святу Гору відрізняється від відвідання інших святих місць можливістю доторкнутися до збереженої в віках традиції монашого подвигу, переданого нам у спадок від святих отців молитовного досвіду святогорців. Богом просвітлені старці та благодатні умови для подвижництва діють наче магніт, прикликаючи до себе тих, хто шукає богопізнання.

Прот. Виталий Косовский. О современном миссионерстве

Комнтарии участников сьезда