Депутатське звернення до Генерального прокурора України

01.03.2002 archive, Вестник №6, Тема номера

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ

ГЕНЕРАЛЬНОМУ ПРОКУРОРОВІ УКРАЇНИ
ПОТЕБЕНЬКУ М.О.

ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ МИХАЙЛЕ ОЛЕКСІЙОВИЧУ!

Звертаємось до Вас із наступного питання. Протягом уже десяти років діє постанова Прийнята, Радою, у справах релігій при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1992 року, якою виданий «карт-бланш» на створення та існування в Україні, так званої, релігійної організації «Українська православна церква — Київського патріархату».
За десять років дії зазначеної постанови .багато, відомих та видатних юристів України вдавались до детального правового аналізу цього «нормативного акту». При всій різноманітності підходів всі вони збіглись в одному — постановою від 20 липня 1992 року Рада у справах реліни при Кабінеті Міністрів України, як державний орган учинили втручання у діяльність релігійних організацій, чим порушила вимоги ст. 50 Конституції України і ст. 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації .
20 серпня 1993 року Генеральна прокуратура України винесла протест на зазначену постанову. Ця, чи не єдина спроба реагування правоохоронних органів України на .беззаконність та свавілля державного органу, була цинічно, з певною долею глуму, відхилена листом Голови Ради А.Зінченко від 03.09.93р. №538.
Звертаємо Вашу увагу, вельмишановний Михайле Олексійовичу, що прийняттям зазначеної постанови Рада у справах релігій, крім іншого, «узаконила» протиправні дії певних осіб, що «виступили ініціаторами скликання та проведення «Всеукраїнського Православного Собору». Ці дії підпадають під ознаки конкретних злочинів, відповідальність за які передбачена ст.ст. 82, 84, 861 Кримінального кодексу України. А посадові особи, які «узаконили» ці дії — Голова Ради А.Зінченко та ті, що «за ним стояли» у цій справі, є спільниками та приховувачами злочину. Мова йде про групу осіб, які таємно зібравшись на сходку 25-26 червня 1992 року, відкрито оголосили себе правонаступниками та привласнили колективне майно, що було власністю інших релігійних організацій. Мова йде про тих посадових осіб Ради у справах релігій, які постановою від 20 липня 1992 р. відкрито оголосили «у законі» цих розкрадачів. Просимо розглянути законність реєстрації релігійної організації УПЦ (КП), довести до суду протест на постанову від 20.07.92р. та порушити кримінальну справу по факту розкрадання колективного майна, що належало Українській Православній Церкві, шляхом привласнення в особливо великих розмірах.

3 повагою,
Народні депутати України (всього 65 підписів)

Обращение к церковной общественности

Блаженніший Митрополит Київський і всєї України Володимир: «Церква намагається, щоб духом християнства були охоплені і верховні органи нашої влади, і наш народ»