Злоключения Греческого прихода УПЦ

01.10.2001 archive, Вестник №1, Церковь и власть

07.09.2001. ЗАМЕСТИТЕЛЬ МИНИСТРА ИНОСТРАННЫХ ДЕЛ РЕСПУБЛИКИ ГРЕЦИИ ПОСТАВИЛ ВОПРОС ПЕРЕД ГОССЕКРЕТАРЕМ МИДА УКРАИНЫ О СТОЛИЧНОМ ГРЕЧЕСКОМ ПРИХОДЕ, ИЗГНАННОМ ИЗ ХРАМА НАЦБАНКОМ
В Украине с официальным визитом побывал заместитель министра иностранных дел Греции г. Григорис Ниотис. В рамках встречи с греческой диаспоры Украины г. Ниотис встретился с представителями входящего в состав УПЦ Греческого прихода св. вмц. Екатерины, которые проин-формировали его о деятельности и проблемах общины. Из-за позиции НБУ, уклоняющегося от продления дого-вора с приходом о пользовании храмовым помещением, богослужения проходят под открытым небом. Закрытыми оказались двери храма и для членов официальной деле-гации Элладской Православной Церкви во главе с прото-пресвитером Николаосом Скиадаресисом, которые хоте-ли помолиться в греческой святыне во время своего ви-зита в Киев. Сложившаяся ситуация была обсуждена к ходе встречи г. Григориса Ниотиса с госсекретарем Ми-нистерства иностранных дел Украины г. Юрием Сергее-вым и получила освещение во время пресс-конференции греческого дипломата в МИДе. Как сообщил представи-телям прихода г. Ниотис, этот вопрос был одним из глав-ных во время обсуждения. По мнению греческой сторо-ны, приходу должно быть предоставлено церковное по-мещение либо выделен земельный участок под строи-тельство с предоставлением материальной компенсации со стороны НБУ.

История вопроса Греческого прихода УПЦ

Греческий Свято-Екатерининский приход основан в 1738 г., десятью годами позже он был преобразован в Свято-Екатерининский мужской монастырь, в каноническом подчинении Синайской Архиепископии. На протяжении столетий своего существования обитель была центром греческой духовности и культуры. Один из ее насельников иеромонах Ионна впоследствии стал основателем Свято-Троицкого мужского монастыря в Киеве и был канонизирован как местночтимый святой Синодом УПЦ в 1994 г. Другой насельник обители — иеродиакон Константин позже был хиротонисан во епископы и в 1788 г. был избран на Константинопольскую кафедру. В 1929 г., во время сталинских гонений, храм в честь св. Екатерины был разрушен, а монастырские сооружения национализированы и использовались под хозяйственные нужды. В начале 90-х годов киевская греческая община неоднократно обращалась к властям с просьбой вернуть сооружения бывшего монастыря Церкви. Однако в июле 1995 решением Кабинета Министров Украины бывший монастырский комплекс был передан в коммунальную собственность города для использования для нужд Национального банка Украины. Это решение противоречит действующим в стране нормативно-правовым актам, согласно которым используемые не по назначению культовые сооружения должны быть возвращены Церкви. Кроме того, в кабминовском решении упоминаются «доходные дома» бывшего Екатерининского монастыря по адресу Контрактовая пл. 2-а и 2-б, хотя в действительности здание по Контрактовой пл. 2-а является ни чем иным как монастырской колокольней. В июле 1999 г. между Греческим приходом св. вмц. Екатерины и Управлением НБУ по г. Киеву и Киевской области был подписан «Договор пользования нежилыми помещениями», согласно которому приход получил в бесплатное пользование «храмовое помещение» и комнату для размещения церковной канцелярии. В феврале 2001 г. руководство НБУ поставило вопрос об истечении срока аренды (хотя в договоре сроки не указаны). С начала июня, уклоняясь от пролонгации договора с приходом, руководство киевского Управления НБУ препятствует проведению богослужений в храме. Верующие вынуждены молится под открытым небом, на прилегающей к бывшей колокольни территории.

25.09.2001. ГРУПА НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ УКРАЇНИ ВИСТУПИЛА НА ЗАХИСТ ГРЕЦЬКОЇ СВЯТО-КАТЕРИНИНСЬКОЇ ПАРАФІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ
Вже декілька місяців парафіяни надбрамного храму св. вмц. Катерини вимушені молитися просто неба. Цей не-величкий храм був відкритий влітку 1999 р. у приміщенні колишньої дзвіниці Свято-Катерининського монастиря, де зараз розташовано Головне Управління Національного банку України по м. Києву та Київській області. Однак у березні 2001 р. Управління відмовилося продовжити до-говір, підписаний більше півтора року тому, зіславшись на позицію В.С. Стельмаха.
З неофіційних джерел стало відомо, що це може пояснюватися втручанням третіх осіб, котрі вважають, що «в національному банку має бути розміщена саме національна церква». Однак на думку представників Парафії, позиція НБУ не обов’язково має пояснюватися саме такими міркуваннями. «Ми не належимо до тої або іншої «національної» Церкви, — вважає в.о. настоятеля парафії священик Петро Зуєв. — Наша громада перебуває під омофором Блаженнішого Митрополита Володимира, що очолює єдину визнану Вселенським Православ’ям в Україні церковну юрисдикцію. І саме такою є позиція Елладської Православної Церкви, глава котрої нещодавно перебував в Україні.

12 вересня 2001 р. група народних депутатів України звернулася з листом до Голови Національного банку Ук-раїни В.С. Стельмаха та Київського міського Голови О.О. Омельченко з колективним зверненням на захист прав віруючих Грецької парафії.
«…протягом 10 років, — пишуть народні депутати — релігійним громадам, що ідентифікують себе з певною національною традицією, повернуто уцілілі культові споруди, розташовані в м. Києві. Так, у безплатне користування німецькій євангелічно-лютеранській релігійній громаді м. Києва передана будівля кірхи по вул. Лютеранській, 22. Громаді хасидів повернуто синагогу Бродського на розі вулиць Рогніденської та Шота Руставелі. Римо-католицька громада, більшість священнослужителів та парафіян якої складають поляки, одержали у користування Свято-Олександрівський костьол по вул. Костьольній та мають можливість відправляти богослужіння у Свято-Миколаївському костьолі по вул. Великій Васильківській. На сьогодні майже всі київські церкви, окрім тих, що увійшли до Переліку культових споруд — визначних пам’яток архітектури, які не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 5 квітня 1991 року № 83 з наступними змінами, повернуто тим або тим релігійним організаціям… В контексті наведених фактів відношення владних органів до питання повернення Грецькій православній Свято-Катерининській громаді м. Києва культових споруд колишнього Грецького Свято-Катерининського монастиря на Подолі є проявом дискримінації представників грецької національної меншини. Така дискримінація заборонена пунктом 1 статті 2 Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин (Резолюція № 47/135 Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1992 року), частиною 3 статті 1 Декларації прав національностей України від 1 листопада 1991 року № 1771-XII».

ДЕПУТАТСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ

Голові Національного банку України
Стельмаху В.С.
Київському міському Голові
Омельченку О.О.
Звертаємося до Вас у зв’язку з складною ситуацією, що склалася навколо використання споруди колишнього Свято-Катерининського монастиря за адресою: Контрактова площа, 2-а.
1738 року в Києві, на Подолі, на землях, що належали київському греку Астаматію Ніколаєву, було закладено Свято-Катериненську грецьку православну церкву. 8 бе-резня 1746 року указом Священного Синоду храм Св. Катерини було перетворено на монастир – подвір’я Си-найської Архиєпископії. Протягом півтора століття подвір’я архітектурно оформилось як комплекс храмових (культових) та допоміжних споруд, розташованих по Кон-трактовій площі 2-а та 2-б.
1928 року, у розпал боротьби комуністичного режиму проти Православної Церкви, Грецький Свято-Катерининський монастир на Подолі було закрито, частину монастирських будівель зруйновано, а іншу передано для використання під господарські потреби. З культових споруд досьогодні зберіглася лише дзвіниця з надбрамним храмом (Контрактова пл., 2-а).
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1995 року № 495 споруди колишнього Свято-Катериненського монастиря по Контрактовій площі 2-а передано до комунальної власності м. Києва «для використання під потреби Управління Національного банку України по м. Києву і Київській області».
16 лютого 1996 року Київською державною адміністрацією зареєстровано статут Грецької парафії святої великомучениці Катерини Української Православної Церкви у Подільському районі м. Києва [1] , яка є правонаступницею Грецького Свято-Катерининського монастиря.
З початку своєї діяльності Грецька парафія св. вмц. Катерини неодноразово ставить перед різними державними органами та посадовими особами питання про реституцію уцілілого нерухомого майна, що належало Грецькому Свято-Катерининському монастирю і було націоналізовано УРСР. Ставлення цих органів до порушеного Парафією питання було неоднозначним.
Проте Київська міська державна адміністрація – орган, що від імені територіальної громади м. Києва уповнова-жений здійснювати повноваження власника щодо споруд колишнього Свято-Катерининського монастиря на Кон-трактовій площі, 2-а та 2-б – тричі письмово відмовляла Парафії у задоволенні клопотання про передачу у безоп-латне користування або повернення у власність названих споруд, посилаючись на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1995 року № 495 передані у комунальну власність міста споруди мають використовуватись для потреб Управління НБУ по м. Києву і Київській області [2] .
1998 року між НБУ та Грецькою парафією св. вмц. Катерини було досягнуто певного компромісу: Управління НБУ по Києву і Київській області передало у безоплатне користування Парафії два приміщення (надбрамну церкву та кімнату під церковну канцелярію) у будівлі дзвіниці по Контрактовій площі 2-а. Досягнуті домовленості було зафіксовано в договорі користування нежилими приміщеннями від 5 липня 1999 року.
Попри суттєві обмеження у використанні переданих Парафії приміщень (відсутність доступу до санвузлів, заборона відправляти вечірні богослужіння та більшість святкових богослужінь, що припадали на будні дні, повна залежність від розпорядку роботи банку) це було великим кроком вперед у відновленні історичної справедливості та порушених прав віруючих.
У березні 2001 року Головне управління НБУ по м. Києву і Київській області відмовилось пролонгувати договір з Парафією, чим фактично зруйнувало з таким трудом досягнутий компроміс між інтересами державного органу та релігійної організації. Після цього Управління дозволило Парафії провести ще кілька відправ на великі християнські свята: Вербну Неділю, Пасху, Вознесіння, П’ятидесятницю тощо.
Після 3 червня, коли Парафію відвідав Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Греція в Україні п. Димитріос Контомас, банк в односторонньому порядку припинив усі відносини з Парафією. З того часу усі богослужіння відбуваються просто неба на прилеглій до дзвіниці території, а численні звернення Парафії та парафіян до керівництва Головного Управління НБУ по м. Києву і Київській області, а також безпосередньо до Голови Національного банку України Стельмаха В.С. залишились без відповіді, що є порушенням ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».
- Такий стан речей порушує цілу низку особистих немайнових та майнових прав Грецької парафії св. вмц. Катерини м. Києва та віруючих – її парафіян.
Окремо звертаємо увагу на той факт, що протягом 10 років релігійним громадам, що ідентифікують себе з певною національною традицією, повернуто уцілілі культові споруди, розташовані в м. Києві. Так, у безоплатне користування німецькій євангелічно-лютеранській релігійній громаді м. Києва передана будівля кірхи по вул. Лютеранській, 22. Громаді хасидів повернуто синагогу Бродського на розі вулиць Рогніденської та Шота Руставелі. Римо-католицька громада, більшість священнослужителів та парафіян якої складають поляки, одержали у користування Свято-Олександрівський костьол по вул. Костьольній та мають можливість відправляти богослужіння у Свято-Миколаївському костьолі по вул. Великій Васильківській. На сьогодні майже всі київські церкви, окрім тих, що увійшли до Переліку культових споруд – визначних пам’яток архітектури, які не підлягають передачі у постійне користування релігійним організаціям, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 5 квітня 1991 року № 83 з наступними змінами, повернуто тим або тим релігійним організаціям – здебільшого парафіям та монастирям УПЦ та УПЦ-КП. В контексті наведених фактів відношення владних органів до питання повернення Грецькій православній Свято-Катерининській громаді м. Києва культових споруд колишнього Грецького Свято-Катерининського монастиря на Подолі є проявом дискримінації представників грецької національної меншини. Така дискримінація заборонена пунктом 1 статті 2 Декларації про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин (Резолюція № 47/135 Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1992 року), частиною 3 статті 1 Декларації прав національностей України від 1 листопада 1991 року № 1771-XII.
Оскільки дзвіниця колишнього Грецького Свято-Катерининського монастиря на Подолі є культовою будівлею, оскільки використання названої дзвіниці для потреб Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області є використанням культової будівлі не за призначенням, оскільки таке використання порушує майнові та особисті немайнові права Грецької парафії св. вмц. Катерини м. Києва та її парафіян і суперечить названим вище нормам чинного законодавства,
відповідно до ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата» прошу:
– дати у 10-денний строк офіційне роз’яснення з приводу викладених у цьому зверненні фактів порушення чинного законодавства про свободу совісті та релігійні організації;
– вжити заходи по задоволенню законних та справедливих вимог віруючих Грецької парафії св. вмц. Катерини про передачу у користування або повернення у власність Парафії дзвіниці колишнього Грецького Свято-Катерининського монастиря по Контрактовій площі, 2-а.
Народні депутати України:
Попеску Іван Васильович в/о 204
Порошенко Петро Олексійович в/о 12
Арабаджі Володимир Васильвич в/о 79
Васильєв Геннадій Андрійович в/о 61
Ананко Євген Павлович в/о 206
Кіяшко Сергій Миколайович в в/о 361
Кушніров Микола Олександрович в/о 367
Гошовська Валентина Андріївна в/о 178
Коновалюк Валерій Ілліч в/о 62
Гнатюк Дмитро Михайлович в/о 409
Ковач Микола Миколайович в/о 72

[1] Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади № 220 від 16.02.1996 р.
[2] Листи Київміськдержадміністрації від 12.09.1996 р. № 020/7/3-383; від 04.11.1996 р. № 005-703, від 28.03.2000 р. № 005-204.

11.09.2001. ТРЕХСВЯТИТЕЛЬСКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ОБЩИНА КИЕВА ПОДАЛА ОЧЕРЕДНОЙ ПАКЕТ ДОКУМЕНТОВ В ГОРОДСКУЮ АДМИНИСТРАЦИЮ С ПРОСЬБОЙ ПРЕДОСТАВИТЬ МЕСТО ПОД ВОССОЗДАНИЕ ИСТОРИЧЕСКОГО ТРЕХСВЯТИТЕЛЬСКОГО ХРАМА — ПЕРВОГО, ПОСТРОЕННОГО РАВНОАПОСТОЛЬНЫМ КНЯЗЕМ ВЛАДИМИРОМ В КОНЦЕ Х СТОЛЕТИЯ
Трехсвятительская православная община, зарегистрированная в 1996 году на киевской Борщаговке по ул. Якуба Коласа, ютится в 25-метровой комнате на втором этаже торгового центра по соседству с … пивбаром. Настоятель протоиерей Сергий Дунаев не так обеспокоен местонахождением временного храма, как потребностью возрождения древней Трехсвятительской церкви — первого храма, построенного равноапостольным князем Владимиром на историческом месте. Несколько лет усилия православного прихода разбиваются о редуты чиновничьей бюрократии.

Власти Львова 10 лет не разрешают строить православный собор

Проповедь Блаженнейшего Христодула, Архиепископа Афинского и всея Єллады, в Киево-Печерской Лавре