announcement1

Архієпископ Сільвестр: Українська Православна Церква існує як повністю незалежна Церква, яка зберігає спілкування з іншими Помісними Церквами

До четвертої річниці Собору Української Православної Церкви у Свято-Пантелеймонівському монастирі (Київ, Феофанія) ректор Київських духовних шкіл архієпископ Білогородський Сильвестр проаналізував найбільш типові спроби заперечення незалежного статусу нашої Церкви. Своїм коментарем ієрарх поділився у соціальній мережі Facebook.

Минуло чотири роки з моменту проведення Собору Української Православної Церкви у Свято-Пантелеймонівському монастирі (Феофанія). Цей Собор вніс докорінні зміни в життя нашої Церкви.
Але нажаль, протягом усіх цих чотирьох років ми чуємо і постійні звинувачення на адресу нашої Церкви. Тому і Блаженніший Митрополит Онуфрій особисто, і інші єпископи та священники нашої Церкви неодноразово публічно пояснювали зміст тих рішень, які були прийняті у 2022 р. у Феофанії. Оскільки ж звинувачення лунають і сьогодні, хочу звернути увагу на ті з них, які є найбільш типовими.
Наші опоненти постійно вказують на згадку про Грамоту патріарха Алексія ІІ 1990 року, яка міститься у першому пункті нової редакції Статуту УПЦ (він був прийнятий Собором у Феофанії). В цій згадці вбачають доказ нашої залежності від РПЦ. Однак, критики УПЦ свідомо ігнорують ті роз’яснення, які ще у 2022 р. надав з цього приводу Блаженніший Митрополит Онуфрій. Зокрема, у своєму листі до Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) від 28.09.2022 (№ 0838) Блаженніший Онуфрій пояснював, що згадка про грамоту 1990 року є лише вказівкою на початок сучасного періоду історії УПЦ, оскільки саме з вручення цієї грамоти УПЦ почала існувати як самостійна церковна структура.

Також наші опоненти, намагаючись довести, що УПЦ і досі залежить від Московського патріархату, посилаються на текст Статуту самої РПЦ, в якому, дійсно, зберігається глава про Українську Православну Церкву як самокеровану частину РПЦ. Однак, з 27.05.2022 наша Церква взагалі не вважає для себе зобов’язуючими будь-які нормативні документи РПЦ. Зі Статуту нашої Церкви прибрані всі пункти, які зобов’язували УПЦ виконувати постанови Соборів та інших керівних органів РПЦ. Слід також зазначити, що вже саме по собі використання нормативних церковних документів РПЦ в якості доказу підпорядкованого статусу УПЦ, є недоброчесним. Цілком очевидно, що УПЦ жодним чином не може впливати на ті рішення і документи, які приймають та оприлюднюють в Росії.
У вже цитованому листі в ДЕСС від 28.09.2022 Блаженніший Митрополит Онуфрій чітко вказував, що з 27.05.2022 «постанови Соборів РПЦ не є підставою для діяльності Собору єпископів УПЦ. Митрополит Київський i всієї України припинив членство у Священному Синоді РПЦ».

Отже, Предстоятель Української Православної Церкви ще у 2022 р. офіційно заявив, що у своїй діяльності він не керується нормативними документами РПЦ і що він більше не є членом Синоду РПЦ.
Тут слід нагадати, що Закон України «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (№ 3894-IX) як раз і передбачає, що ті особи, які були раніше включені до складу керівних органів релігійних організацій в Росії, мають публічно заявити «в усній або письмовій формі про свою незгоду з [цим] призначенням». Якщо таку заяву зроблено, то ці церковні діячі більше не вважаються такими, що входять до органів управління іноземної релігійної організації. Але Митрополит Онуфрій неодноразово робив саме такі заяви, тому подібні звинувачення є недоброчесними.

Знову, нагадаю, Митрополит Онуфрій заявив про припинення свого членства в Синоді РПЦ в офіційному документі, направленому на ім’я голови ДЕСС 28.09.2022 (№ 0838), а також в офіційному зверненні до пастви від 27.05.2025. Це були не приватні твердження, а офіційні документи, тому неясно, які тут ще потрібні підтвердження?
Дуже часто наші опоненти заявляють, що ми не маємо автокефального статусу, який би визнавали інші Помісні Церкви. Дійсно, наша Церква утрималася від одностороннього проголошення автокефалії. Однак, це аж ніяк не означає, що ми зберігаємо залежність від РПЦ. Рік тому у своєму зверненні до пастви Блаженніший Митрополит Онуфрій наголошував: «Після 27 травня 2022 року ми більше не є частиною Московського патріархату. Собор чітко заявив про прагнення нашої Церкви до повної канонічної незалежності. І на даний момент ми вже маємо усі атрибути такої незалежності».

Вказати одну важливу деталь. Можливо, комусь вона буде здаватися дивною, однак, ті, хто обізнані у міжправославних відносинах, добре зрозуміють, про що йдеться. Отже, саме той факт, що наша Церква утрималася від одностороннього проголошення автокефалії дозволив нам зберегти спілкування з іншими Помісними Церквами.
Сьогодні Українська Православна Церква зберігає євхаристичне спілкування з переважною більшістю Помісних Церков. При цьому вона не підкоряється жодній вищій церковній владі інших Церков.
Також нагадаю, що сьогодні у світі існує кілька Помісних Церков, які є повністю адміністративно незалежними, але при цьому вони не мають повного визнання з боку інших Помісних Церков. Наприклад, Православну Церкву у Північній Македонії визнають в якості автокефальної лише п’ять Помісних Церков. При цьому усі інші Церкви, хоча і не визнають її автокефальною, але мають з нею євхаристичне спілкування. Тому визнання автокефалії та наявність євхаристичного спілкування необов’язково збігаються.

Отже, на сьогодні Українська Православна Церква існує як повністю незалежна Церква, яка зберігає спілкування з іншими Помісними Церквами, самостійно відкриває єпархії та ставить єпископів (включно з Предстоятелем), виготовляє Святе миро для власних потреб, має парафії закордоном. Як наголосив рік тому у своєму зверненні Блаженніший Митрополит Онуфрій, «ми сподіваємось, що уся родина Автокефальних Помісних Церков морально підтримає нас, схвалить нашу канонічну незалежність та відзначить її належною відзнакою».
Наша Церква, незважаючи на всі випробування, намагається нести своє духовне служіння в Україні. Ми молимося за нашу Батьківщину та за українське військо, реалізуємо численні благодійні та соціальні проекти. Церква надає допомогу нужденним та тим, хто постраждав від російської військової агресії. Віримо, що Господь не залишить нас без Своєї всесильної допомоги та вкаже нам вірний шлях служіння Богу і народу України.

27.05.2026 announcement1, news, Богословие