ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Відійшов до Господа найстарійший клірик єпархії
31 жовтня на 92-ому році життя перестало битися серце одного з найстаріших священників Володимир-Волинської єпархії протоієрея Володимира Гуза. Бог обдарував свого вірного служителя активним довголіттям і світлою пам’яттю, уберіг його від тяжких і тривалих недугів, і дав сили до останнього дня земного перебування служити на церковній ниві.
Ще в переддень свого відходу отець Володимир звершував проскомідію у Свято-Вознесенському храмі села Овадне. Відчувши наближення прощальної хвилини з цим світом, батюшка попросив свого онука благочинного Володимир-Волинського округу протоієрея Сергія Гуза звершити над ним чин соборування. І в скорому часі душа протоієрея Володимира мирно відійшла до Господа.
Заупокійний парастас по спочилому було звершено увечері 31 жовтня в Свято-Вознесенському храмі села Овадне Володимир-Волинского району собором священників.
Наступного дня у тому ж храмі соборним чином була відслужена заупокійна Літургія.
Чин погребіння очолив митрополит Володимир-Волинський і Ковельський Володимир. Звернувшись по численних присутніх у храмі, владика відзначив особливі заслуги протоієрея Володимира Гуза перед Богом і людьми – його непохитність у вірі, сумлінність у багаторічному несінні пастирського подвигу.
Протоієрей Володимир належав до того покоління священників, яких Бог покликав на служіння в часи атеїстичного лихоліття. Щоб стати пастирем стада Христова у комуністичні часи гонінь на церкву, треба було мати не тільки міцну віру, а й мужність і відвагу. І 49-річний отець Володимир, полишивши працю механізатора, приймає священницький сан у 1979 році і стає спершу кліриком Свято-Успенського собору у Володимирі-Волинському, а через 9 років очолює парафію у селі Жовтневому (нині Сусваль) Володимир-Волинського району, де вірно служить Богові і людям 20 років.
Вийшовши поза штат отець Володимир продовжив своє служіння в збудованому у 2010 році поруч з його домом в Овадному Свято-Вознесенському храмі, де він незмінно протягом майже 10 років звершував проскомідію, допомагав служити молебні. А після упокоєння відомого на Волині і за її межами старця протоієрея Іоанна Хільчука – рідного брата дружини отця Володимира матушки Анни – він, на прохання численних шанувальників отця Іоанна, постійно, до останніх тижнів свого життя, служив панахиди на місці його захоронення на оваднівському кладовищі.
Родове дерево отця Володимира дало добрі плоди – служіння Богові продовжили його син протоієрей Василій Гуз, який до свого передчасного відходу в інший світ був настоятелем Свято-Миколаївської церкви у Володимирі-Волинському і благочинним Володимир-Волинського округу, та онук протоієрей Сергій Гуз, який прийняв цю естафету від батька і несе її до сьогодні. Дві онуки отця Володимира Анна і Ольга стали дружинами священників.
У пам’яті всіх, хто знав протоієрея Володимира Гуза, він залишиться добрим пастирем, вірним істинній Церкві Христовій, ревним і неосудливим її служителем.
Хай упокоїть Господь душу новопреставленого протоієрея Володимира в обителях вічного спокою, радості і блаженства.
Патриаршее поздравление Блаженнейшему митрополиту Киевскому Онуфрию с 75-летием со дня рождения
МОСКВА. Состоялась традиционная встреча Патриарха Кирилла с юными паломниками из Украины