КИЇВ. Звіт Керуючого справами Української Православної Церкви за 2018 рік

12.12.2018 first, news, Летопись епархий, Официальная хроника

І. Визначні події в житті Української Православної Церкви

У 2018 році Українська Православна Церква урочисто відзначила такі ювілейні дати: 1030 років Хрещення Київської Русі, 100-річчя від дня мученицької кончини священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського та 30-ліття відродження чернечого життя в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

1030 років Хрещення Київської Русі

З нагоди 1030-ї річниці Хрещення Київської Русі в Українській Православній Церкві відбулась низка святкових заходів за участі єпископату, духовенства, чернецтва та вірян, а саме: хресні ходи, конференції, наукові форуми, тематичні зустрічі, концерти, фотовиставки, бесіди тощо. Традиційно центром святкувань стала столиця України — м. Київ, де 27 та 28 липня 2018 року пройшли урочисті богослужіння та багатотисячний Хресний хід зі святинями та чудотворними іконами.

Зокрема, 27 липня, напередодні дня пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира, на Володимирській гірці у Києві відбувся святковий молебень біля пам’ятника Хрестителю Русі. Очолив богослужіння Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Разом з Його Блаженством молились представники 13-ти Помісних Православних Церков, єпископат, духовенство та чернецтво Української Православної Церкви, православні віруючі з усієї України і групи паломників з Білорусі, Молдови, Румунії та інших країн.

Після завершення молебню відбувся традиційний Хресний хід центральними вулицями Києва до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, в якому, за приблизними підрахунками, взяло участь близько 250 тисяч вірян. Хресний хід супроводжували великі святині, серед яких — мощі святого апостола Андрія Первозваного, святого рівноапостольного князя Володимира, священномученика Климента, єпископа Римського, великомученика Георгія Побідоносця, а також Зимненська ікона Божої Матері, ікони священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського та преподобного Серафима Саровського з частками їх святих мощей.

Увечері того ж дня, на площі перед Успенським собором Лаври було відслужено Всенічне бдіння, а наступного дня — 28 липня — Божественна літургія, яку очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. Його Блаженству співслужили представники Помісних Православних Церков, єпископат та духовенство з усіх єпархій Української Православної Церкви. За богослужінням молилась велика кількість прочан з усіх регіонів України та інших держав.

З нагоди ювілею було оприлюднено «Звернення єпископату Української Православної Церкви до кліру, чернецтва та мирян з нагоди 1030-ліття Хрещення Київської Русі», в якому, зокрема, йдеться про особливе значення Хрещення Київської Русі святим рівноапостольним князем Володимиром. «Хрещення Русі відкрило нову епоху в історії нашого народу. Світло Христової віри змінило духовне, моральне, суспільне і державне життя Київської Русі. Наші предки пізнали істинного Бога, заповіді Якого змінили їхні язичницькі звичаї», — підкреслено у Зверненні.

У Зверненні також зазначено, що наявний канонічний статус Української Православної Церкви «є цілком достатнім для того, щоб вона плідно звершувала свою місію серед свого народу. Спроби змінити цей статус призведуть лише до обмеження прав і свобод, якими наділена УПЦ, маючи права широкої автономії. До того ж, ці спроби не вилікують, а лише поглиблять розкол як в Українському Православ’ї, так і в українському суспільстві. Це стосується і можливого створення в Україні паралельної церковної юрисдикції».

Крім того, архієреї виразили стурбованість намаганнями зовнішніх сил перетворити Церкву на складову геополітики, ідеології та державної безпеки. Водночас заявили, що Українська Православна Церква виступає на захист канонічних основ свого буття, на захист своїх віруючих, яких часто шельмують та виганяють із храмів, на захист внутрішньої церковної свободи від втручання політичних сил. «Церква Христова не повинна бути інструментом у руках будь-якої держави чи політичної ідеології, звідки б вона не походила» — переконані єпископи Української Православної Церкви. Також Преосвященні владики висловили жаль з приводу того, що діячі церковного розколу використовують сьогодні державну владу для того, щоб виправдати та легалізувати свій гріх проти Церкви.

Звертаючись до духовенства нашої Церкви, Преосвященні архіпастирі наголосили, що Церква існує для того, щоб об’єднувати, а не розділяти людей, та закликали словом і ділом проповідувати людям не ту чи іншу земну ідеологію, а Христа — Який розпростер руки Свої на Хресті, щоб об’єднати всіх.

Окремо архієреї звернулись до чад Української Православної Церкви, які проживають на Донбасі і страждають від бойових дій. Єпископи УПЦ висловили вдячність архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім мирянам тієї частини Донбасу, де відбуваються бойові дії, за мужність і терпіння серед численних випробувань.

Насамкінець, єпископат Української Православної Церкви звернувся до вірян нашої Церкви піднести молитовну вдячність Богу за великий дар хрещення, бути достойними продовжувачами духовної справи святого рівноапостольного великого князя Володимира, берегти святу Православну віру та втілювати її в справах любові, милосердя і миру.

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, урочисті заходи з нагоди 1030-ї річниці Хрещення Київської Русі відбулись й закордоном, а саме — 9 жовтня в Страсбурзі (Франція) в Раді Європи та 11-12 жовтня у Мілані (Італія).

100-річчя від дня мученицької кончини священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського

В рамках святкування 100-річчя від дня мученицької кончини священномученика Володимира (Богоявленського), митрополита Київського, 7-8 лютого у Києво-Печерській Лаврі відбулась Міжнародна наукова конференція «Київський митрополит сщмч. Володимир (Богоявленський) і початок гонінь на Православну Церкву у ХХ столітті». Організаторами виступили Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник та Міжнародний інститут афонської спадщини.

Участь у науковому форумі взяли понад 40 науковців з 11-ти країн світу: України, Білорусії, Польщі, Росії, Молдови, Румунії, Чехії, Сербії, Франції, Великобританії і США. На конференції були розглянуті невідомі архівні матеріали про життя і мученицьку смерть київського митрополита Володимира, а також факти історії гонінь, репресій проти Церкви і духовенства в СРСР.

В рамках конференції у Трапезній палаті храму на честь прп. Антонія і Феодосія Печерських діяла тематична фотовиставка.

9 лютого в Актовій залі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулася нарада духовенства з єпархій, територіально розташованих в межах Київської області: Київської, Білоцерківської та Бориспільської, яку очолив Блаженніший Митрополит Онуфрій. На нараді були підбиті підсумки міжнародного наукового форуму. Зокрема, Предстоятель УПЦ закликав присутніх наслідувати приклад жертовного пастирства священномученика Володимира серед викликів сучасності, що стоять перед Українською Православною Церквою.

30-річчя відродження чернечого життя в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі

Урочисті заходи з нагоди 30-річчя відродження чернечого життя в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулись 20-23 липня. 20 липня в Успенському соборі розпочала роботу виставка «Будинок Пресвятої Богородиці», на якій було представлено більше 100 експонатів і святинь XVІІІ — ХІХ століть.

20-21 липня в Актовій залі Лаври (корпус № 45) пройшла Міжнародна конференція «Києво-Печерська Лавра – Афон – Єрусалим: єдність крізь віки», участь у якій взяли представники Святої Гори Афон, храму Гробу Господнього в Єрусалимі, а також доповідачі з Великобританії, США, Росії, Білорусі, Греції, Ізраїлю, Австрії, Німеччини, Румунії, Болгарії, Молдови, Польщі, Сербії, Чехії, Грузії.

22 липня в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври відбулось відкриття масштабної фотовиставки «Хресна дорога Лаври», в унікальних архівних кадрах якої відображені моменти розквіту, наруги, руйнування і відродження обителі. Дана фотовиставка також була представлена 30 жовтня в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві в рамках VIII Міжнародного фестиваля православних ЗМІ «Віра і слово».

Влітку відбулась презентація фільму «Києво-Печерська Лавра. Фотографія тисячоліття», створеного телеканалом «Інтер» за підтримки Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Фільм удостоєний нагороди VIII Міжнародного телевізійного фестивалю «ТЕФІ-Співдружність».

ІІ. Собор єпископів Української Православної Церкви

13 листопада 2018 року в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія відбулося засідання Собору єпископів Української Православної Церкви. Рішення про його скликання було ухвалено 13 листопада 2018 року на засіданні Священного Синоду УПЦ (Журнал №38).

Участь у Соборі взяли 83 єпархіальних та вікарних Преосвященних УПЦ. За результатами засідання була ухвалена «Постанова Собору єпископів Української Православної Церкви від 13 листопада 2018 року» та Заява Собору єпископів Української Православної Церкви щодо зустрічі з Президентом України П.О. Порошенком.

У Постанові Собор єпископів Української Православної Церкви дав відповіді на виклики, що постали перед Українською Православною Церквою протягом останнього часу.

Собор єпископів УПЦ підкреслив, що Українська Православна Церква є канонічною та визнаною Помісними Православними Церквами і принципово підтримує незалежність та територіальну цілісність України. Собор окреслив об’єднавчу роль Української Православної Церкви, яка присутня в усіх регіонах України та об’єднує як підконтрольні, так і непідконтрольні українській владі території. Також Собор наголосив, що на сьогодні статус Української Православної Церкви є достатнім для плідного служіння Богу та народу України.

У Постанові висловлене бачення щодо подолання розколу в Українському Православ’ї. Зокрема, зазначено, що в основі канонічного підходу до подолання розколу лежить необхідність покаяння тих, хто повертається з розколу. Окрім того, було зауважено, що відновлення єдності Українського Православ’я не повинно означати перетворення Церкви на елемент політики чи пропаганди, оскільки це суперечить природі Церкви. Собор переконаний, що подолання церковного розділення має відбуватися без втручання державних, політичних та інших зовнішніх сил.

На думку Собору єпископів, не припустимими є втручання Держави у внутрішні справи Української Православної Церкви, зокрема, спроби змінити її назву, та прояви дискримінації віруючих УПЦ на законодавчому рівні. Собор єпископів наголосив, що у разі прийняття антиконституційних та антицерковних законопроектів Верховною Радою України, Українська Православна Церква буде захищати свої права всіма законними засобами, які передбачені «Основами соціальної концепції Української Православної Церкви», законодавством України та Європейською Конвенцією з прав людини.

У документі зазначено, що неприпустимим є незаконне втручання Константинопольського Патріархату у внутрішні справи Української Православної Церкви та намагання вирішувати українське церковне питання за участі державної влади і розкольників, ігноруючи голос канонічної Української Православної Церкви. Також єпископат УПЦ підкреслив, що рішення Священного Синоду Константинопольського Патріархату від 11 жовтня 2018 року стосовно українського церковного питання є недійсними та такими, що не мають жодної канонічної сили. Учасники Собору єпископів вважають, що рішення про встановлення юрисдикції Константинопольського Патріархату на території України є наслідком спекулятивного трактування церковної історії, а рішення про зняття анафеми та інших церковних заборон із лідерів розколу та визнання дійсності псевдохіротоній, які були звершені ними під час перебування в розколі, є наслідком спотвореного тлумачення православних канонів.

Константинопольський Патріархат, на думку Собору єпископів, ухваливши антиканонічні рішення щодо визнання розкольників у сущому сані, відповідно до церковних канонів, сам став на шлях розколу. Зважаючи на це, євхаристичне спілкування Української Православної Церкви з Константинопольським Патріархатом на даний час є неможливим і припиняється.

Собор єпископів УПЦ виразив позицію щодо надання так званого Томосу про автокефалію. Так, на думку членів Собору єпископів, процес надання так званого Томосу про автокефалію є штучним, нав’язаним ззовні, не відображає внутрішньої церковної необхідності, не принесе реальної церковної єдності, поглибить розділення і посилить конфлікти серед народу України. За таких умов Собор єпископів вважає неможливим долучення єпископату, духовенства та мирян Української Православної Церкви до цих процесів.

Незаконні дії Константинопольського Патріархату, на переконання Собору єпископів, призводять до глибокої церковної кризи як в Україні, так і в світовому Православ’ї. Константинопольський Патріархат закликано до діалогу з Українською Православною Церквою за братньої участі всіх Помісних Православних Церков з метою соборного вирішення цієї проблеми.

Зважаючи на кризову ситуацію, що склалася в церковному житті України внаслідок незаконного втручання Константинопольського Патріархату, Собор єпископів просив Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія звернутися до Предстоятелів Помісних Православних Церков.

ІІІ. Священний Синод Української Православної Церкви

За звітний період відбулося п’ять засідань Священного Синоду Української Православної Церкви: 21 грудня 2017 року, 14 березня, 25 травня, 25 вересня та 13 листопада 2018 року. У його засіданнях взяли участь постійні та тимчасові члени Священного Синоду Української Православної Церкви.

Постійними членами Священного Синоду є: митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар, митрополит Хустський і Виноградівський Марк, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор, митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, митрополит Луганський і Алчевський Митрофан та митрополит Бориспільський і Броварський Антоній.

Як тимчасові члени у роботі Священного Синоду за звітний період взяли участь такі Преосвященні: митрополит Миколаївський і Очаківський Питирим, митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем, митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій, архієпископ Ровеньківський і Свердловський Пантелеімон, архієпископ Львівський і Галицький Філарет, архієпископ Новокаховський і Генічеський Філарет, архієпископ Кременчуцький і Лубенський Миколай, архієпископ Бердянський і Приморський Єфрем та єпископ Волинський і Луцький Нафанаїл.

На засіданні 21 грудня 2017 року Священним Синодом були схвалені миротворчі ініціативи Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, спрямовані на визволення українських військових з полону (Журнал №27). Продовженням такої діяльності стало те, що за безпосередньої участі Української Православної Церкви 27 грудня 2017 року з полону було звільнено 73 українських військовослужбовців.

Важливим у рамках роботи Української Православної Церкви у сімейній сфері стало ухвалення Концепції та Положення про наставництво Української Православної Церкви над дітьми, які проживають у закладах для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, інших закладах цілодобового перебування дітей (Журнал №29 від 21 грудня 2017 року).

У зв’язку з напруженою релігійною та суспільно-політичною ситуацією в Україні, а також тиском та нападами на Українську Православну Церкву, за звітний період Священний Синод ухвалив низку рішень з цього приводу.

25 вересня 2018 року (Журнал №18) Священний Синод мав міркування щодо антиконституційних законопроектів, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України (№№ 4128 (про зміну підлеглості релігійних громад), 4511 (про особливий статус релігійних організацій), 5309 (про зміну назви релігійних організацій)). На переконання Синоду ці законопроекти мають на меті юридичну ліквідацію Української Православної Церкви, шляхом її рейдерського захоплення через зміну назви, протиправне втручання в органи управління та захоплення майна (святинь, храмів та монастирів). Священний Синод наголосив, що Українська Православна Церква є релігійним об’єднанням, яке зареєстроване та діє у відповідності до законодавства України, і будь-які примушування до зміни її назви є незаконними та кваліфікуються як втручання у внутрішні справи Церкви. Також Синод застеріг, що прийняття згаданих законопроектів штучно розділить людей та зробить чужими у своїй країні мільйони громадян України, які є віруючими Української Православної Церкви. Члени Синоду закликали усіх учасників, які працюють над реалізацією згаданих ініціатив, відмовитися від цих законодавчих намірів як таких, що суперечать Конституції України та є антицерковними.

На тому ж засіданні Священний Синод відреагував на призначення Константинопольським Патріархатом «екзархів» до Києва (Журнал №17). Це призначення було визнано грубим втручанням у внутрішні справи Української Православної Церкви та порушенням її канонічної території. Члени Синоду закликали Константинопольського Патріарха припинити втручання у внутрішні справи Української Православної Церкви та не порушувати її канонічну територію, а «екзархів» Константинопольського Патріархату архієпископа Памфілійського Даниїла і єпископа Едмонтонського Іларіона — покинути канонічну територію Української Православної Церкви, оскільки їхня діяльність є антиканонічною та такою, що порушує міжконфесійний мир в Україні.

Зважаючи на деструктивну діяльність та грубе порушення канонічних правил Константинопольським Патріархатом, Священний Синод на своєму засіданні 13 листопада (Журнал №37) ухвалив клірикам Української Православної Церкви призупинити євхаристійне спілкування зі священнослужителями Константинопольського Патріархату, а мирянам брати участь у Таїнствах, що звершуються у храмах Константинопольського Патріархату.

Рішення щодо призупинення співслужіння єпископату УПЦ з ієрархами Константинопольського Патріархату було ухвалено 25 вересня 2018 року на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви (Журнал №17).

За поточний період Священним Синодом були розглянуті такі кадрові питання відносно єпископату Української Православної Церкви.

Преосвященний архієпископ Ірпінський Климент звільнений з посади вікарія Київської Митрополії та призначений архієпископом Ніжинським і Прилуцьким, керуючим Ніжинською єпархією (Журнал №26 від 21 грудня 2017 року).

Преосвященний єпископ Шумський Серафим звільнений із посад вікарія Тернопільської єпархії та ректора Почаївської духовної семінарії і призначений єпископом Івано-Франківським і Коломийським, керуючим Івано-Франківською єпархією (Журнал №33 від 25 вересня 2018 року).

Преосвященний єпископ Іов (Смакоуз) призначений єпископом Шумським, вікарієм Тернопільської єпархії та ректором Почаївської духовної семінарії (Журнал №34 від 25 вересня 2018 року).

Традиційно важливим напрямком роботи Священного Синоду є розгляд рапортів єпархіальних Преосвященних Української Православної Церкви щодо утворення нових монастирів, а також призначення чи зміни намісників (ігуменів) та настоятельок монастирів.

За звітний період в Українській Православній Церкві було утворено 7 монастирів: 2 чоловічих і 5 жіночих; 1 монастир реорганізовано з жіночого на чоловічий.

Чоловічі монастирі

1) Свято-Духівський чоловічий монастир Дніпропетровської єпархії (м. Дніпро, селище Краснопілля). Утворений 21 грудня 2017 року (Журнал №37).

2) Свято-Преображенський чоловічий монастир Вознесенської єпархії (смт Доманівка Доманівського району Миколаївської області). Утворений 25 вересня 2018 року (Журнал №20).

Жіночі монастирі

1) Жіночий монастир на честь преподобномучениці великої княгині Єлисавети Бориспільської єпархії (с. Зазим’я Броварського району Київської області). Утворений 21 грудня 2017 року (Журнал №36).

2) Свято-Покровський жіночий монастир Горлівської єпархії (м. Лиман Донецької області). Утворений 21 грудня 2017 року (Журнал №38).

3) Жіночий монастир на честь блаженної Ксенії Петербурзької Чернівецько-Буковинської єпархії (с. Молниця Герцаївського району Чернівецької області). Утворений 21 грудня 2017 року (Журнал №39).

4) Миколаївський жіночий монастир Херсонської єпархії (селище Благодатне Скадовського району Херсонської області). Утворений 14 березня 2018 року (Журнал №05).

Богородицький Горбанівський жіночий монастир Полтавської єпархії (с. Горбанівка Полтавського району Полтавської області). Утворений 25 вересня 2018 року (Журнал №19).

Жіночий монастир на честь Святих Царствених мучеників на чоловічий монастир на честь Святих Царствених страстотерпців Білоцерківської єпархії (с. Буда Таращанського району Київської області). Рішення ухвалене 14 березня 2018 року (Журнал №04).

Відповідно до рапортів Преосвященних УПЦ, Священний Синод затвердив намісників (ігуменів) та настоятельок обителей.

Були затверджені намісники (ігумени) для таких чоловічих монастирів: Свято-Духівського чоловічого монастиря Дніпропетровської єпархії (Журнал №37 від 21 грудня 2017 року); чоловічого монастиря на честь Святих Царствених страстотерпців Білоцерківської єпархії (№04 від 14 березня 2018 року); Потоцького Антоніє-Феодосієвського чоловічого монастиря Кременчуцької єпархії (Журнал №09 від 14 березня 2018 року); Свято-Преображенського чоловічого монастиря Вознесенської єпархії (Журнал №20 від 25 вересня 2018 року); Святителя Іоанна Милостивого Загаєцького чоловічого монастиря Тернопільської єпархії (Журнал №21 від 25 вересня 2018 року); Свято-Іоанно-Предтеченського чоловічого монастиря Хмельницької єпархії (Журнал №22 від 25 вересня 2018 року).

Затверджені настоятельки для таких жіночих монастирів: Свято-Покровського жіночого монастиря Горлівської єпархії (Журнал №38 від 21 грудня 2017 року); жіночого монастиря на честь блаженної Ксенії Петербурзької Чернівецько-Буковинської єпархії (Журнал №39 від 21 грудня 2017 року); жіночого монастиря «Сергієва Пустинь» Хустської єпархії (Журнал №40 від 21 грудня 2017 року); жіночого монастиря на честь святої Анастасії Київської єпархії (Журнал №03 від 14 березня 2018 року); Миколаївського жіночого монастиря Херсонської єпархії (Журнал № 05 від 14 березня 2018 року); Свято-Флорівського жіночого монастиря м. Києва (Журнал №13 від 25 травня 2018 року) та жіночого монастиря на честь Різдва Божої Матері Хустської єпархії (Журнал №23 від 25 вересня 2018 року).

Важливою сферою діяльності Священного Синоду Української Православної Церкви є прославлення давніх і новоявлених ікон Божої Матері та встановлення святкування на їхню честь, причислення до лику місцевошанованих і загальноцерковних святих УПЦ.

За поточний рік для загальноцерковного шанування прославлені та встановлені святкування на честь таких ікон Божої Матері:

1) «Не рыдай Мене, Мати», що знаходиться в Єкатерининському соборі м. Херсон (Журнал №30 від 21 грудня 2017 року);

2) Луганської ікони Божої Матері, що знаходиться в Петро-Павлівському кафедральному соборі м. Луганськ (Журнал №31 від 21 грудня 2017 року);

3) Мохнатинської ікони Божої Матері, що знаходиться в с. Мохнатин Чернігівського району Чернігівської області (Журнал №32 від 21 грудня 2017 року);

4) «О, Всепетая Мати», що знаходиться у Благовіщенському чоловічому монастирі м. Ніжин (Журнал №33 від 21 грудня 2017 року);

5) «Непроходимая Врата», що знаходиться у Свято-Сергіївському жіночому монастирі с. Сергіївка Слов’янського району Донецької області (Журнал №34 від 21 грудня 2017 року);

6) Тригірської ікони Божої Матері, що знаходиться у Тригірському Спасо-Преображенському чоловічому монастирі с. Тригір’я Житомирського району Житомирської області (Журнал №26 від 25 вересня 2018 року);

7) «Безпорадних єдина Надія», що знаходиться в храмі на честь святого великомученика Димитрія Солунського смт. Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області (Журнал №27 від 25 вересня 2018 року);

8) «Утамуй мої печалі», що знаходиться у Свято-Георгіївському ставропігійному чоловічому монастирі смт Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області (Журнал №28 від 25 вересня 2018 року).

До лику місцевошанованих святих Ніжинської єпархії причислена праведна Пелагія Горленко (Журнал №35 від 21 грудня 2017 року).

Встановлено день пам’яті преподобного Іони Київського (Журнал №10 від 25 травня 2018 року).

Встановлено день святкування Собору Уманських святих (Журнал №24 від 25 вересня 2018 року) та день пам’яті святителя Луки, єпископа Білгородського (Журнал №29 від 25 вересня 2018 року).

На інші дні перенесені святкування Собору святих землі Житомирської (Журнал №11 від 25 вересня 2018 року) та на честь Перекопської і Ладанської (Прилуцької) ікон Божої Матері (Журнал №12 від 25 вересня 2018 року).

За минулий рік було звершено 6 єпископських хіротоній.

1) 21 грудня 2017 року рішенням Священного Синоду (Журнал №41) проректора з навчально-методичної роботи Київської духовної академії і семінарії архімандрита Сильвестра (Стойчева) обрано єпископом Білогородським, вікарієм Київської Митрополії та ректором Київської духовної академії і семінарії. Єпископська хіротонія була звершена 24 грудня 2017 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

2) Згідно з рішенням Синоду від 14 березня 2018 року (Журнал №06) архімандрит Сергій (Аніцой), клірик Тульчинської єпархії, обраний єпископом Ладижинським, вікарієм Тульчинської єпархії. Єпископська хіротонія звершена 24 березня у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

3) На тому ж засіданні (Журнал №07) клірик Київської єпархії архімандрит Пимен (Воят) обраний єпископом Дубенським, вікарієм Рівненської єпархії. Архієрейська хіротонія відбулась 25 березня 2018 року у Трапезному храмі на честь преподобних Антонія і Феодосія Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

4) Архімандрит Спиридон (Головастов) обраний єпископом Добропільським, вікарієм Горлівської єпархії відповідно до рішення Священного Синоду від 25 травня (Журнал №15). Єпископська хіротонія відбулась 17 червня у чоловічому монастирі «Свято-Покровська Голосіївська пустинь» м. Києва.

5) 25 травня (Журнал №16) намісник Різдва Пресвятої Богородиці Десятинного чоловічого монастиря м. Києва архімандрит Гедеон (Харон) обраний єпископом Макарівським, вікарієм Київської Митрополії. Хіротонія у єпископи відбулась 18 червня у храмі на честь Різдва Божої Матері м. Києва.

6) Відповідно до рішення Священного Синоду від 25 вересня (Журнал №35) архімандрит Нестор (Доненко), клірик Сімферопольської єпархії, обраний єпископом Ялтинським, вікарієм Сімферопольської єпархії. Єпископська хіротонія була звершена 27 вересня у Хрестовоздвиженському храмі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

У поточному році Священний Синод висловлював позицію Української Православної Церкви щодо актуальних питань сьогодення.

На засіданні 25 травня (Журнал №07) Священний Синод ухвалив «Звернення Священного Синоду Української Православної Церкви до єпископату, духовенства, чернецтва та мирян з приводу ініціатив щодо «надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні»”.

Священний Синод наголосив, що як Українська Православна Церква так і Помісні Православні Церкви не отримували від Константинопольського Патріархату жодних офіційних повідомлень з приводу «надання Томосу». У свою чергу, як зазначено у документі, на прохання Предстоятелів Помісних Церков Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до них з листами, у яких проінформував про поточну ситуацію в українському Православ’ї, а також виклав відношення Української Православної Церкви до згаданих ініціатив. Члени Синоду зазначили, що «Предстоятелі та Собори єпископів Помісних Православних Церков висловлюють насторожене та негативне ставлення до надання згаданого Томосу як засобу подолання розколу в українському Православ’ї. Зокрема, серед Помісних Церков спільною є думка про необхідність повернення схизматичних церковних груп до лона канонічної Церкви, що дозволить обговорювати питання статусу єдиної канонічної Церкви».

Священний Синод наголосив, що шлях до відновлення церковної єдності і до можливого автокефального статусу не повинен пролягати через легалізацію розколу і підміну ним Церкви Христової. Головним критерієм у прийнятті всіх церковних рішень, на думку Синоду, — є користь для Церкви. Метод прийняття церковних рішень має полягати у соборному обговоренні важливих та актуальних як для окремої Помісної Православної Церкви, так і для всього світового Православ’я питань. Члени Синоду застерегли, що будь-які одноосібні чи односторонні дії в середовищі Церкви є порушенням принципу соборності і загрожують єдності Церкви.

Синод підкреслив, що порушення принципу соборності, відсутність відчуття пульсу справжнього внутрішнього церковного життя, а також втручання політичних та інших нецерковних сил у внутрішні справи Церкви власне і призвело до виникнення розколу в українському Православ’ї. Окрім того, як зазначено у документі, історичний досвід вказує на те, що відсутність канонічної свідомості та послуху Церкві, відсутність соборного обговорення важливих церковних питань, нестача терпіння та взаєморозуміння, гордість, а також втручання політичних чинників у церковні питання — все це веде не до церковної єдності, а лише до розколів. А тому, це хибний шлях, яким не повинна йти Церква Христова.

Вихід із ситуації, яка склалася у Державі та церковному суспільстві, на думку Священний Синод вбачається у відновленні церковної єдності в Україні, а не в закріпленні церковного розділення шляхом встановлення паралельної церковної юрисдикції. Окрім того, для успішного вирішення цієї проблеми потрібні мир і стабільність в Україні.

ІV. Предстоятель Української Православної Церкви

У 2018 році Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій відвідав з Первосвятительським візитом 11 єпархій Української Православної Церкви: Білоцерківську, Бориспільську, Волинську, Володимир-Волинську, Кременчуцьку, Овруцьку, Одеську, Рівненську, Харківську, Чернівецько-Буковинську та Чернігівську. Також Його Блаженство відвідав Почаївську, Святогірську та Свято-Троїцьку Сергієву Лаври, а також Зимненську та Корецьку ставропігійні обителі. Окрім того, Предстоятель УПЦ звершив паломництво на Святу Землю та Святу Гору Афон.

Протягом року Блаженніший Митрополит Онуфрій очолював богослужіння в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі та звершив освячення декількох храмів. Як єпархіальний архієрей Київської єпархії, Його Блаженство відвідував парафії та монастирі м. Києва та Київської області.

У році, що минає, Предстоятель Української Православної Церкви мав офіційні зустрічі з Предстоятелями та представниками Помісних Православних Церков, представниками української влади, послами і представниками дипломатичного корпусу, політиками, спортсменами та культурними діячами, а також з дітьми-сиротами, які втратили батьків під час воєнних дій на сході нашої Держави. Окрім цього, Його Блаженство брав участь у загальнодержавних офіційних заходах, головував на форумах та конференціях, оприлюднював Послання до єпископату, духовенства, чернецтва і всіх вірних чад Української Православної Церкви.

26 квітня 2018 року, під час паломницького візиту до Святої Землі, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій зустрівся з Предстоятелем Єрусалимської Православної Церкви Блаженнішим Патріархом Феофілом ІІІ.

29 вересня, у рамках перебування на Одещині, Його Блаженство мав зустріч з Блаженнішим Патріархом Александрійським та всієї Африки Феодором II.

Протягом року Блаженніший Митрополит Онуфрій мав три офіційні зустрічі з Президентом України П.О. Порошенком: 20 січня, 18 квітня та 9 жовтня.

8 травня у своїй резиденції в Києво-Печерській Лаврі Предстоятель УПЦ прийняв Надзвичайного і Повноважного Посла Сполучених Штатів Америки в Україні пані Марі Йованович на її прохання. Під час зустрічі були обговорені питання міжконфесійних відносин. Зокрема, Блаженніший Митрополит Онуфрій висловив принципове переконання в тому, що відновлення єдності українського Православ’я має відбуватися виключно на канонічній основі.

17 січня, Предстоятель УПЦ зустрівся з відомим українським спортсменом, боксером, абсолютним чемпіоном світу, єдиним володарем чемпіонських поясів за всіма престижними версіями серед професійних боксерів сучасності Олександром Усиком.

21 липня в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври Блаженніший Митрополит Онуфрій зустрівся з дітьми-сиротами з дитячого будинку Краматорська, які втратили батьків під час воєнних дій на сході України. Влітку з благословення Предстоятеля УПЦ для дітей було організовано відпочинок впродовж 20 днів. Під час зустрічі Блаженніший владика спілкувався з дітьми, вручив їм подарунки та благословив у дорогу до Краматорська.

Традиційно на Різдвяні та Пасхальні свята Блаженніший Митрополит Онуфрій відвідав дитячі будинки на Буковині (лікувально-реабілітаційний дитячий центр «Надія, віра і любов», що діє при Свято-Вознесенському Банченському чоловічому монастирі та дитячий інтернат у селі Молниця, яким опікується Банченський монастир) і привітав дітей, які потребують особливої уваги.

Як постійний член Священного Синоду Руської Православної Церкви, Блаженніший Митрополит Онуфрій протягом року регулярно брав участь у його засіданнях. У зв’язку з хворобою та неможливістю фізично перебувати на засіданні Синоду РПЦ, яке проходило 14 вересня у Москві, Митрополит Онуфрій взяв участь у засіданні через відеозв’язок.

З 27 жовтня Блаженніший владика звертається з духовною настановою до телеглядачів у щотижневій програмі «Слово Предстоятеля», яка щосуботи виходить в ефірі телеканалу «Інтер».

V. Управління справами Української Православної Церкви

Відповідно до Статуту про управління Української Православної Церкви (Розділ VI), управління справами Української Православної Церкви допомагає Митрополиту Київському і всієї України у виконанні ним обов’язків Предстоятеля Української Православної Церкви.

З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, у 2018 році Керуючий справами проводив офіційні зустрічі з представниками Помісних Православних Церков та державними діячами.

2 березня керуючий справами Української Православної Церкви зустрівся з Головою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні пані Фіоною Фрейзер. Під час зустрічі сторони обговорили міжконфесійні питання в Україні. Митрополит Антоній розповів про роль Церкви у справі звільнення полонених, а також повідомив про подальші дії Церкви в цьому напрямку. Також на зустрічі були обговорені питання про порушення прав віруючих Української Православної Церкви, систематичні інформаційні атаки проти УПЦ, а також зростання радикальних і націоналістичних настроїв у суспільстві.

Традиційно напередодні Світлого Христового Воскресіння керуючий справами УПЦ очолив офіційну делегацію на Святу Землю для привезення в Україну Благодатного вогню. Під час перебування в Єрусалимі офіційна делегація мала зустріч з Патріархом Єрусалимським Феофілом III.

10-12 травня, на запрошення митрополита Чорногорського і Приморського Амфілохія (Сербська Православна Церква), керуючий справами УПЦ відвідав Чорногорію, де взяв участь у святкуваннях, присвячених дню пам’яті святителя Василія Острозького.

22 червня у Києво-Печерській Лаврі відбулась зустріч з Президентом Українського Біблійного Товариства (УБТ) Г.І. Комендантом, який розповів про проект Всеукраїнського Створення Рукописної Біблії, що є одним із заходів в рамках Року Божого Слова в Україні. Проект розпочався 2 червня 2018 року у Київському палаці спорту під час проведення «Національного Дня молитви за Україну», коли перші рядки записали представники різних конфесій України. Керуючий справами УПЦ долучився до акції, власноручно вписавши рядок з Біблії у зошит, який в подальшому буде доданий в єдину книгу.

23 червня, керуючий справами УПЦ увійшов до складу офіційної делегації Священного Синоду УПЦ, яка зустрілася з Патріархом Константинопольським Варфоломієм в його резиденції у Стамбулі.

VІ. Діяльність єпископату Української Православної Церкви

Протягом звітного року відійшли до Господа Преосвященний архієпископ Макарівський Іларій (Шишковський), вікарій Київської Митрополії (+16.03.2018) та Преосвященний єпископ Івано-Франківський і Коломийський Тихон (Чижевський) (+14.07.2018).

У 2018 році, з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, архієреї УПЦ взяли участь у різних загальноцерковних заходах, а також форумах державного та міжнародного рівню. Преосвященні владики Української Православної Церкви у продовж звітного періоду традиційно звершували паломницькі поїздки на Святу Землю та Святу Гору Афон.

З найбільш знакових офіційних поїздок та зустрічей архієреїв УПЦ можна виділити такі:

23 червня постійні члени Священного Синоду Української Православної Церкви: Преосвященний митрополит Одеський і Ізмаїльський Агафангел, Преосвященний митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон, Преосвященний митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор та керуючий справами УПЦ Преосвященний митрополит Бориспільський і Броварський Антоній провели зустріч з Патріархом Константинопольським Варфоломієм в його резиденції у Стамбулі.

25 червня голова Представництва УПЦ при міжнародних європейських організаціях Преосвященний єпископ Баришівський Віктор взяв участь у XXV Ювілейній Генеральній Асамблеї Міжпарламентської Асамблеї Православ`я в Афінах.

16 липня Преосвященний митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон здійснив офіційний візит до Варшави, де зустрівся з Блаженнішим Митрополитом Варшавським і всієї Польщі Саввою.

19 липня Преосвященні Української Православної Церкви архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент, голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу та єпископ Васильківський Миколай, вікарій Київської Митрополії взяли участь у засіданні державного Організаційного комітету з підготовки відзначення 1030-річчя Хрещення Київської Русі.

6 серпня голова Синодального відділу УПЦ із взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України Преосвященний митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин взяв участь у засіданні Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України.

3 5 по 8 вересня 2018 року в Бозе (Італія) проходила XXVI Міжнародна богословська конференція на тему «Розсудливість і християнське життя». Делегацію від Української Православної Церкви очолив Преосвященний архієпископ Львівський і Галицький Філарет.

6 жовтня Преосвященний митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій взяв участь у конференції, організованій Болгарською Православною Церквою, що присвячена 180-літтю від дня народження митрополита Старозагорського Мефодія (Кусєва).

31 жовтня на VIII Міжнародному фестивалі «Віра і слово» Преосвященний митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел, намісник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври представив виставку, присвячену історії відродження Києво-Печерської Лаври.

1-2 листопада 2018 р в монастирі Кікської ікони Божої Матері на Кіпрі відбулась Міжнародна конференція на тему: «Чернецтво Руської та Кіпрської Православних Церков: духовно-культурні зв’язки». Українську Православну Церкву представив Преосвященний митрополит Святогірський Арсеній, вікарій Донецької єпархії, намісник Свято-Успенської Святогірської Лаври.

23 листопада Преосвященний архієпископ Бородянський Варсонофій, вікарій Київської Митрополії взяв участь у засіданні Верховної Ради, приуроченому до 85-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні.

25 червня після святкової Божественної Літургії в Києво-Печерській Лаврі у день Тезоіменитства Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, архієреї Української Православної Церкви, які брали участь в урочистостях, зібралися під головуванням Предстоятеля для проведення наради і обговорення ситуації, що склалася внаслідок розповсюдження інформації про готовність Константинопольського Патріархату надати так званий Томос про автокефалію Православної Церкви в Україні та можливість легалізації українських розкольників. Наслідком наради стала поява «Заяви архієреїв Української Православної Церкви, які взяли участь у архієрейській нараді 25 червня у Києво-Печерській Лаврі».

Архієреї висловили занепокоєння щодо можливості створення в Україні паралельних церковних юрисдикцій та зазначили, що такий розвиток подій не подолає, а поглибить церковний розкол. У зв’язку з цим, архієреї-учасники наради підтвердили, що наявний канонічний статус Української Православної Церкви є цілком достатнім для того, щоб УПЦ плідно звершувала свою місію серед народу України. Спроби змінити цей статус, на переконання Преосвященних владик, призведуть лише до обмеження прав і свобод, якими наділена УПЦ, маючи права широкої автономії.

Учасники наради одноголосно підтвердили своє прагнення дотримуватись даній при рукоположенні єпископській присязі зберігати вірність Українській Православній Церкві.

У поточному році Преосвященні УПЦ брали участь у засіданнях Священного Синоду Руської Православної Церкви. До участі у зимовій сесії (вересень 2017 року — лютий 2018 року) був запрошений Преосвященний митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф. До участі у літній сесії (березень — серпень) — Преосвященний митрополит Сімферопольський і Кримський Лазар. У зимовій сесії бере участь Преосвященний митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука.

За звітній період, у зв’язку з 80-літтям від Дня народження та за заслуги перед Українською Православною Церквою, найвищою церковною нагородою УПЦ — Відзнакою Предстоятеля Української Православної Церкви та найвищою богослужбовою нагородою — правом преднесення Хреста за богослужінням нагороджено Преосвященного митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела.

У зв’язку з особистими ювілеями церковними орденами нагороджені такі Преосвященні Української Православної Церкви: митрополит Хустський і Виноградівський Марк — Орденом святого князя Володимира I ступеня; митрополит Кам’янець-Подільський і Городоцький Феодор — Орденом преподобного Іова Почаївського ІІ ступеня; митрополит Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій — Орденом святого князя Володимира IІ ступеня; архієпископ Яготинський Серафим, вікарій Київської Митрополії — Орденом преподобного Іова Почаївського IІІ ступеня; архієпископ Городницький Олександр, вікарій Київської Митрополії — Орденом святителя Феодосія Чернігівського; єпископ Івано-Франківський і Коломийський Серафим — Орденом преподобного Іова Почаївського IІІ ступеня; єпископ Арцизький Віктор, вікарій Одеської єпархії — Орденом святителя Димитрія Ростовського; єпископ Іванківський Кассіан, вікарій Київської Митрополії — Орденом святителя Димитрія Ростовського; єпископ Баришівський Віктор, вікарій Київської Митрополії — Орденом апостола Іоанна Богослова IІ ступеня.

23 липня, у день пам’яті преподобного Антонія Печерського, Предстоятель возвів у сан митрополита архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора.

17 серпня, в День інтронізації Предстоятеля Української Православної Церкви за богослужінням Блаженніший Митрополит Онуфрій возвів у сан митрополита архієпископів: Балтського і Ананьївського Олексія, Уманського і Звенигородського Пантелеімона та Сумського і Охтирського Євлогія. В сан архієпископа возведенні єпископи: Бердянський і Приморський Єфрем, Бородянський Варсонофій та Фастівський Даміан.

VІІ. Українська Православна Церква і сучасна суспільно-політична ситуація

Уже п’ятий рік найболючішим питанням продовжує залишатися військовий конфлікт на Сходні України. Впродовж усього цього часу Українська Православна Церква не припиняє щоденну молитву за встановлення миру на нашій землі. І цього року не припинявся збір та надання гуманітарної допомоги для військових, вимушених переселенців та мирних громадян, які залишились у зоні конфлікту.

Проте, впродовж 2018 року перед Українською Православною Церквою постали нові виклики, зумовлені сучасною суспільно-політичною ситуацією.

Майже два роки тривали судові засідання за позовом Української Православної Церкви до Міністерства культури України про незаконність дій в частині нереєстрації статутів установ Української Православної Церкви. Перше таке засідання відбулось 22 лютого 2017 року. І лише 5 червня 2018 року Київський окружний адміністративний суд виніс рішення, в якому встановив, що Міністерство культури України порушило законодавство у питаннях нереєстрації статутів релігійних організацій Української Православної Церкви. Проте, відповідач не погодився з таким рішенням і оскаржив його. 4 грудня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив правильність рішення суду першої інстанції.

4 січня 2018 року небувалого розголосу у ЗМІ набула ситуація щодо відмови клірика Запорізької єпархії звершувати відспівування дитини, яка була хрещена у так званому УПЦ КП. Дії священика, незважаючи на їх канонічну правильність, послугували для відкриття Прокуратурою Запорізької області кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 161 Кримінального кодексу України (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками). У зв’язку з цим, Священний Синод УПЦ на своєму засіданні 14 березня 2018 року (Журнал №01) зауважив, що дане кримінальне провадження з релігійним підґрунтям носить політичний характер і має на меті втручання у внутрішні справи Української Православної Церкви. Члени Синоду констатували, що такими діями запроваджується нова схема у вигляді кримінального переслідування релігійної спільноти за те, що вона в своїй діяльності керується священними канонами та правилами, згідно з якими в Церкві не задовольняються потреби осіб з інших релігійних спільнот. Було наголошено, що, відповідно до міжнародного права, держава не має права порушувати автономію релігійної спільноти та у будь-який спосіб втручатись у її внутрішні справи. Релігійна спільнота самостійно визначає порядок та спосіб здійснення або не здійснення обрядів над особами з інших релігійних спільнот. Священний Синод підтвердив, що церковні Таїнства та обряди можуть звершуватися виключно над членами Церкви, а членство в Церкві отримується шляхом вільного прийняття Таїнства Хрещення.

Проте, позиція Церкви залишилась непочутою. У січні 2018 року низка націонал-радикальних угрупувань, серед яких і визнана терористичною організація «С-14», оголосили акцію з вимогами законодавчої дискримінації в Україні канонічної Православної Церкви. Після чого розпочалися масові провокації біля святинь нашої Церкви.

8 січня, коли увесь християнський світ молитовно вшановував свято Різдва Христового, представники зазначеної організації провели акцію біля Києво-Печерської Лаври. Мітингувальники протестували проти «відмов священників відспівувати загиблих українських бійців та громадян, яких хрестили не в храмах УПЦ».

2 лютого 2018 року націонал-радикали зруйнували поклінний хрест, встановлений у столиці. Святиня знаходилась на місці храму святого великомученика Георгія Побідоносця, побудованого святим благовірним князем Ярославом Мудрим у середині ХІ ст. і зруйнованого комуністами у 1934 році.

Впродовж звітного періоду були вчинені наруги над храмами, церковними будівлями та приміщеннями єпархіальних управлінь. На церковних стінах з’являлися написи з образами на священнослужителів та Церкву загалом. Були спроби зірвати богослужіння у наших храмах через включення гучномовців. Неодноразово вчинялись підпали та пограбування.

У ніч з 9 на 10 січня 2018 року було пограбовано і осквернено Свято-Покровський храм м. Чорноморська Одеської єпархії.

9 січня 2018 року храми в центрі Одеси піддалися провокаційній акції представників радикальних націоналістичних організацій.

У ніч з 11 на 12 січня було пограбовано та осквернено храм на честь ікони Божої Матері Казанської при Національному науковому центрі радіаційної медицини Національної академії медичних наук України Святошинського благочиння міста Києва.

У ніч на 14 березня 2018 року уже в сьомий раз, починаючи з 2014 року, зловмисники намагалися вчинити підпал будови на території храму УПЦ, що розташований в Бабиному Яру. Жоден із злочинів не було розкрито.

3 лютого від рук радикально налаштованих людей було підпалено православний храм Святого князя Володимира у Львові (мікрорайон Сихів). Перед тим, 28 січня була влаштована акція протесту біля храму з вимогою демонтажу церкви. Провокативні дії повторилися у жовтні поточного року.

У ніч з 9 на 10 березня 2018 року невідомі здійснили підпал храму на честь Преображення Господнього, що знаходиться біля Київського міського протитуберкульозного диспансера № 1 Оболонського району міста Києва.

6 квітня 2018 року невідомими було скоєно спробу підпалення дерев’яного храму на честь ікони Божої Матері «Єрусалимська» Голосіївського благочиння Києва.

У ніч з 13 на 14 квітня 2018 року у Городні на Чернігівщині невідомі пошкодили та намагалися підпалити Свято-Миколаївський храм і водосвятну каплицю Почаївської ікони Божої Матері.

28 вересня 2018 року праворадикали з «Правого сектору» в смт Богородчани на Івано-Франківщині захопили будівлі Митрополичих палат при Свято-Троїцькому храмі, що були надані в користування релігійній громаді Української Православної Церкви. Зламали двері, розбили вікна та побили віруючих. Від рук рейдерів постраждав настоятель храму та віряни.

В ніч з 4 на 5 листопада 2018 року невідомими особами була здійснена спроба підпалу дзвіниці храму ікони Божої Матері «Призри на смирення», розташованого при реабілітаційному центрі ім. Януша Корчака в Одесі.

Окремо варто звернути увагу, що 25 січня 2018 року представники організації «С14» вчинили акт вандалізму в Десятинному Різдва Богородиці чоловічому монастирі м. Києва. Молодики зрізали металеві конструкції навколо монастирського храму та розклеїли на стінах обителі листівки з дезінформацією щодо Української Православної Церкви. Напередодні вночі була вчинена спроба підпалити цей самий храм, внаслідок чого обгоріли вхідні двері. Зловмисників вдалося затримати на місці злочину. Після того, як Шевченківський районний суд м. Києва прийняв рішення про арешт двох паліїв терміном на два місяці, на адресу судді та монастиря почали надходили погрози. І 5 лютого Апеляційний суд м. Києва на прохання ченців Десятинного монастиря відпустив під особисту поруку народних депутатів паліїв Десятинного храму.

3 лютого 2018 року під виглядом мирної акції архітекторів, за підтримки радикальних угруповань та окремих народних депутатів України, готувалось силове захоплення Десятинного монастиря. У зв’язку з цим братія монастиря закликала вірян стати на захист Десятинного храму. На цей заклик прийшло понад три тисячі киян, які об’єдналися для молитви за обитель. На підтримку Десятинного храму було зібрано понад 20 тисяч підписів киян та направлене відповідне клопотання меру Києва. Проте напружена ситуація навколо Десятинного монастиря зазначеними подіями не завершилася. Міністерство культури України та Національний музей історії України подали позов до суду про скасування реєстрації права власності на будівлі Десятинного монастиря УПЦ на території Національного музею. 13 листопада 2018 року Окружний адміністративний суд Києва зупинив провадження у цій справі.

Суттєво змінилися взаємовідносини Української Православної Церкви з державною владою України після подій, пов’язаних зі зверненням Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням «надати Томос про автокефалію Православній Церкві в Україні». 19 квітня 2018 року Верховна Рада України Постановою №8284 підтримала зазначене звернення. У зв’язку з цим, наша Церква виступила з офіційною заявою (Заява Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви з приводу звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо «надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні» від 21.04.2018), в якій наголошувалося, що відповідно до статті 35 Конституції України, Церква є відокремленою від держави, а тому питання церковного життя Церква вирішує самостійно. Українська Православна Церква, яка має канонічний зв’язок зі Вселенським Православ’ям, не зверталася до Патріарха Варфоломія з проханням надати автокефалію Православній Церкві в Україні та не уповноважувала на це ані Президента, ані депутатів Верховної Ради України. У зв’язку з цим згадані ініціативи є перевищенням влади, а також втручанням у церковні справи. Надання церковної автокефалії належить до компетенції канонічного права, а не до компетенції державних законів. Автокефалія надається Церкві, а не державі, а тому й ініціювати чи просити про цей статус має Церква, а не держава.

Сотні тисяч вірян з усіх єпархій УПЦ направили листи до Патріарха Варфоломія, в яких висловлювалися проти будь-якого втручання у справи Церкви. Водночас, групи народних депутатів України також направили свої звернення до Патріарха Варфоломія, в яких мовилось про недоцільність та несвоєчасність розгляду питання про надання автокефалії Церкві в Україні, а також неприпустимість використання Церкви як інструменту політичної боротьби.

Проте, на жаль, Константинопольський Патріархат залишив поза увагою прохання вірян канонічної Церкви.

Після неодноразових звернень до державної влади з проханням припинити втручання у справи Церкви, віряни змушені були звернутися з позовами до суду, оскаржуючи право Президента та Парламенту України звертатися до Константинопольського Патріарха про надання автокефалії. Позивачами виступили релігійні громади Городницького Свято-Георгіївського монастиря (Житомирська область) і храму Святителя Миколая Бердянської єпархії, а також вікарій Київської Митрополії Преосвященний єпископ Макарівський Гедеон. У позовних заявах зазначається, що внутрішній порядок управління УПЦ не передбачає участі в ньому держави, проте, держава в особі відповідача (Верховної Ради України) відкрито і грубо втручається в традиції та внутрішні настанови УПЦ. У другому позові, окрім зазначених положень, наводяться також деякі приклади з діяльності Євросуду з прав людини. Таким чином, позивачі вимагають визнати протиправною і скасувати постанову від 19 квітня 2018 року «Про підтримку звернення Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні». 27 листопада під час розгляду справи Верховний Суд об’єднав в одне провадження дві справи (за позовом намісника Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці міста Києва та за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Української Православної Церкви при храмі на ім’я Святителя Миколая Бердянської Єпархії міста Бердянська Запорізької області»). Об’єднані справи передані на розгляд Верховного Суду.

Окрім зазначеного, у жовтні поточного року громадська організація «Неурядова організація верховенство права» подала позов до Окружного адміністративного суду Києва щодо компетенції влади України втручатися в діяльність Церкви та релігійних організацій. Позивач просить суд встановити відсутність компетенції (повноважень) глави держави втручатися у діяльність церкви та релігійних організацій, зокрема, шляхом підписання та направлення звернення до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православної Церкви в Україні. Суд відкрив провадження у даній адміністративній справі.

Також слід звернути увагу, що 17 жовтня Президент України подав до Верховної Ради України законопроект про особливості користування Андріївською церквою Національного заповідника «Софія Київська», в якому обґрунтовується доцільність надання у постійне користування Вселенському Патріархату Андріївської церкви – пам’ятки національної культурної спадщини України XVIII ст. А вже наступного дня, 18 жовтня, Верховна Рада України підтримала цей президентський законопроект, який був поданий як невідкладний. 28 листопада Кабінет міністрів України на виконання ухваленого закону передав у постійне безоплатне користування Андріївську церкву у Києві в користування Вселенському патріархату.

3 грудня Голова Верховної Ради України під час засідання Погоджувальної ради запропонував розпочати обговорення можливої передачі для нової Помісної Православної Церкви Собор Святої Софії у Києві.

Процес створення в Україні так званої Української Помісної Православної Церкви, за концепцією державної влади, передбачає скликання «Всеукраїнського об’єднавчого собору». Українська Православна Церква від самого початку зародження цього процесу неодноразово заявляла про незаконність таких дій з боку державної влади. Розроблений державницьким апаратом процес утворення нової релігійної організації в Україні унеможливлює участь у ньому УПЦ. Проте, Президент України Петро Порошенко неодноразово зустрічався з Предстоятелем Української Православної Церкви Блаженнішим Митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм та переконував долучитися до так званих об’єднавчих процесів.

За ініціативи Президента України на 13 листопада була запланована зустріч єпископату УПЦ з Президентом України у Києво-Печерській Лаврі. Проте, Преосвященні УПЦ отримали запрошення з Адміністрації Президента України, в якому було змінене місце проведення зустрічі на Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім». На домовлену дату єпископат Української Православної Церкви зібрався в Києво-Печерській Лаврі. Обговоривши стан церковно-державних відносин, публічні заяви очільників держави, які можна розцінювати як такі, що були спрямовані проти Української Православної Церкви, взявши до уваги настрої та думки церковного народу та духовенства, а також зважаючи на те, що церковні питання мають обговорюватися на церковній території, Собор єпископів Української Православної Церкви прийняв рішення зустрітися з Президентом України не в «Українському домі», а на території Києво-Печерської Лаври. Про це рішення Собору єпископів було одразу повідомлено Президенту України. Однак Президент від зустрічі відмовився.

Після цього до єпархіальних архієреїв почали приходили активісти з заявами не перешкоджати «об’єднавчому собору»; біля деяких єпархіальних управлінь УПЦ були проведені акції із закликами приєднуватись до так званої помісної української церкви. Також відомо, що місцева влада в областях змушує місцевих жителів, лікарів, вчителів, студентів підписуватися під зверненнями до місцевих єпископів з закликом взяти участь в «об’єднавчому соборі». Незважаючи на те, що провокації прихильників автокефалії проходять у різних регіонах України, всі вони мають однаковий сценарій. Участь у цих акціях, як правило, бере близько десятка осіб, далеких від релігії, які нездатні пояснити, ані що таке томос, ані що таке церковна автокефалія.

Ще одним із засобів впливу на УПЦ з метою примусити приєднатись до процесу надання «автокефалії Церкві в Україні» є виклики єпископів та кліриків УПЦ на розмови до Служби безпеки України, обшуки у храмах, єпархіальних управліннях та помешканнях священиків. Зокрема такі дії відбулись в Київській, Рівненській, Житомирській, Сарненській та Овруцькій єпархіях УПЦ. Не можна не звернути уваги на появу численних матеріалів у ЗМІ, що містять неправдиву інформацію про духовенство УПЦ та їхні персональні дані, місце проживання тощо. Окрім цього публікуються підроблені документи, які начебто виходили з офіційних установ Української Православної Церкви.

Також слід згадати, що ще влітку вірянам УПЦ всіляко намагалися перешкодити взяти участь у святкуванні 1030-ліття Хрещення Київської Русі. Перевізникам забороняли їхати цього дня маршрутом на Київ, погрожуючи проблемами, а автобуси, які все ж таки виїхали, піддавалися ретельному обшуку правоохоронними органами. Лунали залякування на адресу паломників. Натомість, на 28 липня організацією автобусів для участі в урочистостях «Київського патріархату» займалися місцеві адміністрації. Активне використання адміністративного ресурсу для забезпечення масовості заходів «Київського патріархату» на День Хрещення Русі підтвердилось у всіх регіонах України.

Впродовж 2018 року Києво-Печерська Лавра була об’єктом маніпулювання свідомості українського суспільства. 28 листопада 2018 року, вперше за 30-річну історію відродженої Києво-Печерської Лаври, в обителі відбулась інвентаризація святинь. За ініціативи Міністерства культури України була створена спеціальна Комісія, до складу якої увійшли співробітники Міністерства, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та представники СБУ. Метою Комісії була перевірка наявних церковних коштовностей і святинь, які були передані Києво-Печерській Лаврі, починаючи з 1988 року — з моменту відкриття монастиря після відродження. А вже наступного дня, після завершення інвентаризації майна в Лаврі, 30 листопада на територію підсобного господарства Києво-Печерської Лаври у с. Вороньки Бориспільського району Київської області прибули представники СБУ з метою проведення обшуку. Під процесуальним керівництвом прокуратури Київської області, на виконання доручення слідчого управління ГУ Національної поліції в Київській області співробітники СБУ провели слідчі дії, у межах кримінального провадження, розпочатого за фактом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) Кримінального кодексу України.

Не можна не згадати про ситуацію навколо ще однієї святині українського народу – Свято-Успенської Почаївської Лаври. 23 листопада 2018 року Кабінет міністрів України скасував розпорядження від 17 липня 2003 року №438 «Про виключення із складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври» (м. Почаїв Тернопільської області). А саме були виключені: Успенський собор, Троїцький собор, монастирські келії, Архієрейський будинок, дзвіниця і надбрамний корпус. Цьому передувало відкриття кримінальних проваджень за фактом нібито неправомірних дій двох державних реєстраторів, один з яких здійснив державну реєстрацію права користування нерухомим майном комплексу Почаївської лаври за УПЦ, а інший відмовив Міністерству культури України в реєстрації права власності на вищезазначені культові споруди. Окрім того, за короткий проміжок часу органи прокуратури порушили кілька безпідставних кримінальних справ щодо Почаївської Лаври.

У зв’язку з цими подіями, намісник та братія Свято-Успенської Почаївської Лаври оприлюднили звернення, в яких зазначається що це чергова спроба, третя з 2000 року, перетворити святиню – Почаївську Лавру – в музей. Братія Лаври вважає, що це цілеспрямована робота по дискредитації насельників Лаври, яка послідовно ведеться за допомогою підконтрольних засобів масової інформації. У зв’язку зі спробами позбавити УПЦ Почаївської Лаври Преосвященний митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир направив відкритий лист Предстоятеля Православної Церкви Молдови до Президента України, в якому закликав Петра Порошенка бути гарантом свободи та релігійного миру в країні в умовах ситуації, що склалася навколо Почаївської Лаври.

Зважаючи на останні церковно-державні події, 27 листопада 2018 року народні депутати України звернулися до Міністерства Внутрішніх Справ України з заявою про вчинення кримінального правопорушення (у порядку ч. 1 ст. 214 КПК України)» проти священнослужителів. Депутати Міжфракційного депутатського об’єднання «На захист порушених конституційних прав громадян та проти політичних репресій “Заборонено забороняти”», вважають, що вищі посадові особи держави систематично порушують права і свободи громадян та священнослужителів релігійних організацій. У заяві депутати підкреслюють, що одним із фактів стрімкого згортання демократичних процесів в Україні є «силові спроби влади провести так званий Об’єднавчий Собор Єпископів, учасниками якого мають бути представники Церкви та державні діячі, з метою встановлення державного контролю над внутрішньо церковними справами». Заявники зауважили, що це не перша спроба втручання влади у справи Церкви. Однак, в релігію в Україні втручається не лише влада, а й правоохоронні органи. У своїй заяві народні депутати згадали про оперативні підрозділи та СБУ, що здійснює незаконні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи за архієреями УПЦ, більше того, «представники СБУ та голови ОДА їх уповноваженні особи вдаються до погроз — так званих «мотивуючих співбесід» з представниками Церкви», відбувається незаконний збір персональних даних священнослужителів з закритих баз даних державних органів влади. Дії посадових осіб держави спрямовані на умисне порушення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян та священнослужителів Української Православної Церкви залежно від їх релігійних переконань, що містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 161, 356, 365 КК України, — підсумовується в заяві, з чим важко не погодитись.

З сумом змушені констатувати про погіршення ситуації у храмах, що розташовані на територіях військових частин.

5 вересня 2018 року на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони відкрито обговорювалися питання обмеження прав та свобод Української Православної Церкви та Її віруючих. Зокрема йшлося про заборону діяльності Української Православної Церкви на територіях всіх військових формувань, включаючи прикордонну службу, Нацгвардію, Службу безпеки.

І вже 1 листопада 2018 року, настоятель релігійної громади УПЦ Свято-Миколаївської парафії, що діє при навчально-оздоровчому комплексі Київського військового ліцею ім. І. Богуна отримав лист від Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, в якому зазначалось про недопустимість перебування УПЦ на території військових частин, гарнізонів, військових госпіталів тощо.

11 листопада 2018 року в домовому храмі релігійної громади Спаса Нерукотворного УПЦ, яка діяла при Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна була звершена остання Божественна літургія. Церкву закрили після розпорядження керівництва ліцею. Варто зазначити, що так званий священик Київського патріархату продовжує перебувати на території ліцею. Начальник військового навчального закладу ще два роки тому дав доручення офіцерам стежити за тим, щоб ліцеїсти не заходили до храму УПЦ, а відвідували храм «УПЦ КП».

У жовтні поточного року керівництво військової частини А-0222 окремого полку Президента України передало церкву Архистратига Михаїла, відновлену громадою УПЦ, «Київському патріархату». Таке рішення було прийнято всупереч закону, без погодження з військовими — з паствою, яку багато років окормляли капелани Української Православної Церкви. Як стало відомо, директиву Генштабу Збройних Сил України з грифом «ДСК» (для службового користування) не допускати капеланів Української Православної Церкви у військові частини отримали усі командири ще навесні 2018 року.

Схожа ситуація й у інших регіонах України. В Одесі позбавляють прав курсантів молитися в храмі військової академії, який закрили в серпні цього року. Теж саме відбулося і в Житомирському військовому інституті імені С.П.Корольова, де несли послух капелани УПЦ. На настоятеля храму прп. Іллі Муромця при військовому шпиталі в Білій Церкві також чиниться тиск. Має місце тенденція надання пріоритету в призначенні капеланами кліриків «Київського патріархату» і Греко-католицької церкви перед Українською Православною Церквою, всупереч бажанню самих військовослужбовців.

Але, незважаючи на різноманітні утиски, єпископат, духовенство, чернецтво і миряни Української Православної Церкви зберігають єдність між собою та вірність Святій Христовій Церкві. Впевнені, що нинішні випробування ми достойно, з вірою в Бога та надією на Його милість, гідно подолаємо і збережемо чистоту православної віри та Єдність Святої Соборної і Апостольської Церкви.

Надзвичайно важливою у цій ситуації є підтримка з боку братніх Помісних Православних Церков.

Варто зазначити, що жодна з Помісних Православних Церков публічно не підтримала дій Константинопольського Патріархату щодо «надання автокефалії Церкві в Україні».

6-7 листопада Архієрейський Собор Сербської Православної Церкви та 25 листопада Собор Єпископів Польської Православної Церкви висловили свої позиції з приводу ситуації, що склалася у церковному житті України, та не підтримали зняття канонічних заборон з очільників УПЦ КП та УАПЦ.

Із подібними заявами виступала Антіохійська Православна Церква, Синод якої закликав Вселенського Патріарха Варфоломія скликати екстрене зібрання Предстоятелів Помісних Церков для обговорення питання видачі автокефалії новим Церквам і для вироблення спільних рішень, перед тим, як приймати фінальну резолюцію з цього питання.

4 жовтня 2018 року члени Синоду Болгарської Православної Церкви також закликали вирішувати питання українського розколу на Всеправославній нараді.

30 вересня 2018 року на офіційному сайті Грузинської Православної Церкви було опубліковано заяву: «Думаємо, що на даному етапі ми не повинні робити поспішних оцінок до тих пір, поки дві сторони сформулюють свої офіційні і не підвладні апеляціям положення на основі норм канонічного права».

Також з заявами виступили Предстоятелі та окремі ієрархи Помісних Православних Церков:

21 вересня 2018 року Предстоятелі Олександрійської та Польської Церков звернулись із закликом допомогти спільно вирішити «церковні непорозуміння, пов’язані з наданням автокефалії Українській Церкві»;

17 вересня 2018 року ієрарх Сербської Православної Церкви єпископ Бачський Іриней висловив підтримку канонічній УПЦ: «Вселенський Патріарх не має прав приймати рішення про статус будь-якої Церкви самостійно, поза Собором»;

15 жовтня 2018 року митрополит Кіфірський та Антикіфірський Серафим (Елладська Православна Церква) направив листа до Священного Синоду Елладської Православної Церкви з проханням відреагувати на церковну ситуацію в Україні та скликати позачергове засідання у зв’язку з церковною ситуацією в Україні. У листі йдеться про можливість громадянського протистояння в Україні через церковну кризу, а також про загрозу переслідувань канонічної Української Церкви;

12 вересня 2018 року ієрархи Кіпрської Православної Церкви митрополит Триміфунтський Варнава (Ставровуніотіс) та вікарій Лімасольської Митрополії хорєпископ Миколай (Тіміадіс) висловили підтримку Блаженнішому Митрополиту Онуфрію.

Ось такими подіями жила Українська Православна Церква впродовж 2018 року.

2018 рік Українська Православна Церква закінчує з такими статистичними показниками:

2017 2018
кількість єпархій 53 53
кількість архієреїв 92 97
єпархіальних 52 53
вікарних 33 37
на спокої 7 7
митрополитів 38 42
архієпископів 27 25
єпископів 27 30
кількість синодальних установ 26 26
кількість парафій 12069 12092
кількість священнослужителів 12283 12409
кількість монастирів 251 258
кількість ченців 4412 4501
кількість духовних навчальних закладів 17 17
кількість студентів денної форми навчання у вищих духовних навчальних закладах 1333 1415

МУКАЧЕВО. У єпархії готуються до святого Миколая

КИЕВ. Протоиерей Николай Данилевич прокомментировал письмо патриарха Варфоломея к Предстоятелю УПЦ