КИЕВ. 12 унікальних фото Києво-Печерської Лаври

Факти зробили підбірку унікальних  фотографій Києво-Печерської Лаври, яка являється однією з головних святинь християнства:

1. Троїцька надбрамна церква – одна з найдавніших у Лаврі.

Її зведення історики відносять до початку ХІІ століття. Церква була побудована коштом одного з печерських святих – Ніколи Святоші, давньоруського князя, який прийняв чернецтво у Лаврі. Цікаво, що будівля храму зберігалася до наших часів ще з домонгольського періоду, будучи лише прикрашена ззовні у 20-30х рр. XVIIІ століття оздобленням у стилі українського бароко.

2. Наос, або центральна частина Академічного храму.

Розписаний у манері, подібній до академізму, інтер’єр церкви зображає головні епізоди з життя Пречистої Діви Марії: Її зачаття праведною Анною, Різдво, Введення у храм і Благовіщеня. Символічно будова православного храму зображає хрест: віруючі разом із духовенством звертаються у молитві до олтаря, на схід, а сама споруда здіймається до неба, вказуючи на молитви, що підносяться Богу. Тому у куполі можна побачити зображення Господа Іісуса Христа – Спасителя світу.

3. Небо над Свято-Успенською Києво-Печерською Лаврою.

Її засновником є преподобний Антоній, перший монах цієї обителі, який започаткував життя не тільки головної обителі Українського Православ’я, але й став за походженням першим давньоруським ченцем на Русі. Святий Антоній прийняв постриг на Святій Горі Афон у ХІ ст. Відчуваючи особливу допомогу та молитовне заступництво Пресвятої Богородиці – ігумені Святої Гори, як вірять афонські подвижники – преподобний Антоній назвав перший давньоруський монастир саме на Її честь – Успіння Пресвятої Богородиці. “Успіння” перекладається з церковнослов’янської як “засинання” та в православній традиції позначає сенс фізичної смерті – не буттєве припинення існування людини, а перехід від життя обмеженого часом та простором до вічного. Православні вірять, що в своєму успінні Пречиста Діва Марія душею не полишила світ, і як Матір Божа перебуває з віруючими та сугубо молиться Своєму Сину за спасення роду людського. Блакитний колір в православному богослужінні є символом Богородиці. Саме тому безкрає блакитне небо над Лаврою нагадує про Молитовний покров, який тримає над обителлю Пресвята Богоматір.

4. Велика Лаврська дзвіниця.

Вона височіє на 96,5 м над землею, являючи собою, за словами сучасників її будівництва, незрівнянну будівлю, якої не знайдеш на Русі чи в Європі. Збудована дзвіниця Печерської обителі в 1744 році. На її 4 ярусі розташовані куранти, що були встановлені у 1903 році та працюють дотепер. Дзвін дзвіниці є “музичною проповіддю”, що виходить за поріг Церкви та сповіщає про віру, життя, сповнене світла, та пробуджує совість.

5. Особливістю архітектурного ансамблю Києво-Печерської Лаври є її географічне розташування.

Обитель височіє над містом та Дніпром, символізуючи духовну піднесеність святого місця. Саме таке розташування дозволяє побачити глядачу як гімн людини у славу Бога сплітається з гімном Творцеві самого світу.

6. Територія Нижньої Лаври поділяється двома пагорбами на Дальні та Ближні печери.

Саме з Дальніх печер, де знаходяться мощі 49 святих, починалася історія Лаври. У 1051 році на місці майбутнього монастиря, в печері завглибшки 4 м поселився преподобний Антоній. Через 10 років, коли навколо подвижника зібралося 12 ченців-учнів, він, бажаючи продовжувати подвиг молитовного усамітнення, залишив їм ігумена, а сам переселився на сусідній схил, де заснував інші печери. Сьогодні вони називаються Ближніми або Антонієвими та налічують 73 подвижника. Обидва печерних чернечих міста нині об’єднує єдиний монастир, символічно засвідчуючи єдність перших руських святих преподобних іконою Собору святих Києво-Печерських та пам’ятником, що було нещодавно встановлено поміж Дальніми та Ближніми печерами.

7. Сучасний майданчик на Дальніх печерах був сформований наприкінці XVII – XIX століть.

Головною особливістю будівель, що входять до його архітектурного ансамблю, є Аннозачатіївська церква, побудована у 1679 році. Століттям пізніше під нею було пробито сходовий спуск до лабіринту Дальніх печер. Вінчає ансамбль, до складу якого входять також корпуси келій та чернечої трапезної (зліва на зображенні) переважно другої половини ХІХ ст., кам’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, побудована у 1696 р. Наразі цей храм є Академічним, де моляться студенти та вихованці Київської духовної академії та семінарії. Посеред майданчика на Дальніх печерах розташований пам’ятник святим Кирилу та Мефодію – просвітителям слов’ян, засновникам старослов’янської писемності.

8. Академічний храм Київських духовних шкіл на честь Різдва Пресвятої Богородиці.

Його побудовано у стилі українського бароко на кошти родича гетьмана Івана Мазепи – полковника Костянтина Мокієвського (1709). Упродовж учбового року студенти та вихованці КДАіС щоденно звершують тут богослужіння.

9. Поблизу храму Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться монастирське кладовище.

Тут поховані діячі часів Російської імперії: донька письменника Сергія Аксакова Софія (1823-1885), відомі полководці – генерали Паісій Кайсаров (1783-1844) і Афанасій Красовський (1781-1843), голова експедиція на фрегаті Паллада адмірал Евфимій Путятин (1803-1883). Також на площі перед храмом знаходиться могила спочилого Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира (Сабодана, 1935-2014). На хрестах чернечого кладовища найчастіше можна зустріти епітафію Христос воскресе!, словами якої православні християни вітають один одного у Світле свято Воскресіння Христового та відзначають перемогу життя над смертю. За лаврською традицією саме таким молитовним привітанням звертаються віруючі до Печерських святих, прикладаючись до їхніх мощів.

10. Вхід до однієї з келій Києво-Печерської обителі біля храму Різдва Пресвятої Богородиці.

За свідченням святих отців, квіти та спів є єдиним спадком людини, який вона отримує від гармонії та краси первозданного Раю. Саме тому за давньою традицією місця молитви та богослужіння православні християни прикрашають квітами, як на цьому фото.

11. Успенський собор Києво-Печерської Лаври з багатьма банями серед ченців та парафіян обителі називається Великою церквою.

Його історія розпочалася у 1073 році, коли храм було закладено, і продовжується до сьогодні завдяки тому, що його було майже повністю відбудовано в 1998-2000 рр. після знищення в 1941 році під час Другої Світової війни.

12.  Ранкові богослужіння у Лаврі ченці розпочинають щодня о 6-й ранку.

За матеріалами fakty.ictv.ua

фото: Stanislav Vederskiy и Никита Пасенко