Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

ВІННИЦЯ. Від нині 14 вересня відзначатимуть Собор Вінницьких святих

02.04.2015 news, Летопись епархий

Таке рішення було ухвалено на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви, яке проходило 1 квітня 2015 року під головуванням Предстоятеля УПЦ, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія, і в якому у якості тимчасового члена Синоду брав участь митрополит Вінницький і Барський Симеон.
В журналі №15 рішень Священного Синоду зазначено, що до складу Собору Вінницьких святих включено чотирнадцять подвижників. Святителів: свт. Петра Могилу, митрополита Київського, свт. Амвросія (Полянського), єпископа Кам’янець-Подільського, сповідника, свт. Феодосія, архієпископа Чернігівського; преподобних Печерських — прп. Антонія Печерського, Київського, начальника усіх руських ченців та прп. Феодора, князя Острозького, Печерського, у Дальніх печерах, а також прп. Феофіла Київського, Христа заради юродивого; священномучеників: сщмч. Олександра (Петровського), архієпископа Харківського; сщмч. Інокентія (Тихонова), архієпископа Вінницького, сщмч. Іоанна Мельниченка, пресвітера, сщмч. Олексія Воробйова, пресвітера; та преподобномучеників: прмч. Іоанна (Лаба), пресвітера, прмч. Василія (Мазуренка), пресвітера, прмч. Євтихія (Качура), пресвітера, прмч. Геннадія (Ребезу), пресвітера.
Найближчим часом буде написана ікона Собору Вінницьких святих та складені особливі богослужбові молитви на честь свята, яке вперше буде відсвятковане 14 вересня 2015 року.
Довідка історичного відділу Вінницької єпархії про святих, включених до Собору святих Вінницької єпархії.
Святитель Петро Могила  – у 1632 році при Вознесенському монастирі м. Вінниці заснував братський колегіум, який проіснував до 1639 року. За час своєї роботи навчальний заклад та його викладацька корпорація проявили себе, як високоорганізований та професійний колектив. До нашого часу дійшли імена двох ченців, котрі викладали тут, а саме: Софроній Почанський та Афанасій Кальнофойський. Також достеменно відомо про три богословські труди, котрі були написані саме у вінницькому монастирі: «Тератургіма, або чудеса, що були як у самій чудотворній Печерській церкві, так і в обох святих печерах…», «Парергон чудеса з образу Пресвятої Богородиці в Купятницькому монастирі» та «Показання Церкви істинної».

Про особисте перебування святителя в місті Вінниці свідчить наступний документ, віднайдений у ЦДІАК (ф. 222, оп. 1, спр. 175-а, арк. 1), котрий власноруч підписаний митрополитом та скріплений його особистою печаткою. «1638 р., січня 11. Радомишль. Лист київського митрополита Петра Могили до Київського земського суду з проханням не вживати щодо нього санкцій через неявку в суд за скаргою київської підкоморини Теофіли Горностаєвої про несплату боргу, бо в цей час він мав важливішу справу у Вінницькому ґродському суді.

Святитель Амвросій (Полянський), єпископ Кам’янець-Подільський, сповідник
У жовтні 1918 року на третій сесії Всеукраїнського Православного Собору делегати визнали доцільним возвести у сан єпископа ректора Київської духовної семінарії архімандрита Амвросія (Полянського). 21 жовтня у Софійському соборі в співслужінні близько 20 архієреїв відбулась архієрейська хіротонія архімандрита Амвросія в єпископа Вінницького, вікарія Подільської єпархії. З досліджень протоієрея Віталія Голоскевича та історика А.К. Лисого, опублікованих у праці «Небо на землі», відомо, що у цьому богослужінні брав участь настоятель Спасо-Преображенського собору міста Вінниці протоієрей Антоній Станіславський, і те, що святитель прибув до міста 26 жовтня. Владика Амвросій став першим архієреєм, який оселився та проживав у Вінниці. За 5 років, проведених у місті, йому довелося пережити разом із паствою кілька переворотів, встановлення радянської влади та, врешті-решт, вийти на свою сповідницьку голгофу.
Причислений до ліку святих Новомучеників і Сповідників на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 2000 року.
Народився у 30-тих роках XVII ст. на Поділлі (можливо, в містечку Уланів, нині – Хмільницького району Вінницької області) у сім’ї священника Микити та Марії Углицьких – українських православних шляхтичів з родуПолоницьких-Углицьких. Ім’я, дане при народженні, невідоме. Серед родичів майбутнього святого було багато осіб духовного звання, тож виховувався він в дусі християнського благочестя.

Преподобнй Антоній Печерський, начальник усіх руських ченців

У 1013 році дорогою з Афону до Києва преподобний Антоній зупинився на берегах р. Дністер, де заснував скельний монастир (поблизу сучасного с. Лядова Могилів-Подільського району). Нині у Лядівській обителі збереглась келія засновника чернецтва на Русі.
Преподобний Феодор Острозький, у дальніх печерах.
У 1434 році князь Феодор для Свидригайла знову відвойовує у поляків Брацлав. У цей час помирає король Ягелло і на його місце стає малолітній син Владислав Варнський. Свидригайло заздрить і починає недовіряти руському князю, а останній вирішив більше покладатися лише на свої сили, як спадкоємець могутніх Острозьких князів. Внаслідок цього у 1435 році Свидригайло несподівано напав на нього, розбив військо, захопив князя і посадив у в’язницю. Литовець міг розквитатися із ним, але волиняни і подоляни дуже любили князя і, з’єднавшись із поляками, заступилися і звільнили його. Тоді Феодор звернувся до поляків, бажаючи повернути їм Брацлав і Кам’янець-Подільський, але ті не прийняли цю подяку за звільнення, а ще раз підтвердили права князя Острозького на Збараж, Вінницю, Хмільник і Сокіл, залишивши за ним Брацлав і Кам’янець. Потім князь Феодор примирився із Свидригайлом, який намагався одним ударом покінчити із литовсько-польською партією.
Преподобний Феофіл Київський, Христа заради юродивий
Народився в сім’ї священика в селі Махнівка, Київської губернії (теперішнє с.Комсомольське, Козятинського району, Вінницької області). Житіє повідомляє, що після свого народження Фома не хотів їсти материнське молоко, але не відмовлявся від пісної їжі (розварена ріпа й морква). Це викликало жах у його забобонною матері і вона тричі намагалася втопити дитину, але він чудесним чином був врятований. До семи років Фома осиротів і став волоцюгою, що зумовило його майбутнє юродство. Житіє преподобного було взято за основу сюжету фільму Павла Лунгіна «Остров» 2006р.
Причислений до ліку святих рішенням Священного Синоду Української Православної Церви від 27 липня 1993 року.
Священномученик Олександр (Петровський), архієпископ Харківський
7 вересня 1933 року було прийнято рішення про утворення вінницької єпархії з центром у м.Вінниці. Першим правлячим архієреєм новоутвореної кафедри став єпископ Олександр (Петровський). Певний час священномученик мешкав у Вінниці. Після того, як у місті були закриті храми, він потайки вночі звершував богослужіння у Воскресенській церкві. Через унеможливлення служіння в обласному центрі святитель був змушений переїхати у смт. Літин, а пізніше до Хмільника. До наших днів дійшло фото архіпастиря разом зі з Вінницьким духовенством, зроблене у м. Хмільник.
Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 22 червня 1993 року був причислений до ліку святих Новомучеників та Сповідників Слобідського краю.
На Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви2000 року був причислений до ліку святих Новомучеників і Сповідників.
Священномученик Інокентий (Тихонов), архієпископ Вінницький
У квітні 1937 року був призначений керуючим Вінницькою єпархією. Владика мешкав у м.Хмільнику. Відомо, що його приїзд відбувся на свято Хрестовоздвиження. В цей день святитель звершував богослужіння у храмі Різдва Пресвятої Богородиці. 28 жовтня його заарештували і доправили до Вінницького НКВС. За місяць перебування, архіпастир був лише на єдиному допиті. 29 листопада о 24:00 згідно вироку «трійки» його було розстріляно та поховано у одній з братських могил. У 1943 році під час розкопок тіла священномученика було віднайдено і встановлено завдяки документам, котрі знаходились при ньому. Перепоховали архієпископа у одній із семи братських могил, що знаходяться на території центрального кладовища м.Вінниці.
Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви від 22 червня 1993 року був причислений до ліку святих Новомучеників та Сповідників Слобідського краю.
Священномученик Іоанн Мельниченко (пресвітер)
Народився 26 вересня1889 року в селі Устя Бершадського району Вінницької області. З 1917 по 1922 рік він працював учителем у сільській школі, а в 1922 році його висвятили в сан ієрея. Звершував пастирське служіння в одній з церков Вінницької області. 15 вересня 1937 року розстріляний
Причислений до ліку святих Новомучеників і Сповідників на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 2000 року.
Священномученик Олексій Воробйов, пресвітер
Народився 6 лютого 1888 року в селі Антонково Уржумского повіту Вятської губернії в сім’ї селянина Костянтина Воробйова. В 20-х роках пастирське служіння у Вінниці.
Причислений до ліку святих Новомучеників і Сповідників на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 2000 року.
Преподобномученик Іоанн (Лаба), пресвітер
Народився 3 липня 1863 року в селі Серебії, Гайсинського повіту, Київської губерні (нині с. Серебрія Могилів-Подільського району Вінницької області). Свого часу відправився на Афон, де став ієромонахом Свято-Пантелеімонівського монастиря. У 1913 році був вивезений з Афону. З приходом Радянської влади зазнав переслідувань. 4 вересня 1937 року був розстріляний.
Причислений до ліку святих Новомучеників і Сповідників на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 2000 року.
ПреподобномученикВасилій (Володимир) (Мазуренко)
Народився у 1882 році в селі Кулизі Літинського повіту в родині селянина-землеробаУ 1910 році приїхав до Києва і став послушником Феофанівського скита (монастиря). З 1916-го жив у Катеринославі, в архієрейському домі, де прийняв чернечий постриг з іменем Володимир та хіротонію у диякона. У 1922-му повернувся в рідне село, через два тижні отримав від Вінницького єпископа Амвросія призначення в Немирівський монастир, де був возведений у сан архідиякона, а згодом рукоположений у священика. Через два роки отець Володимир став служити у Кулизі, а в 1927-му, впродовж місяця, у Гранівському монастирі на Гайсинщині. Звідти виїхав у село Антонівку, де пробув священиком до 1928 року. Вже наступного року майбутній преподобномученик служив у Ладижинських Хуторах, де жив на квартирі у селянина-бідняка Семена Кондратюка.21 квітня 1931 року отця Володимира заарештували. На обвинувальному висновку наклали резолюцію: «Північ. 3 роки». Трійка НКВС 30 грудня 1937 року засудила священика до розстрілу, а 8 січня 1938 року вирок було виконано в одній з тюрем Тульської області.
Причислений до ліку святих рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви від 17 липня 2006 року.
Преподобномученик Євтихій (Качур), пресвітер

Народився 26 грудня1891 року в слободі Олексіївка Бірюченского повіту Воронезької губернії. Місце служіння ієромонаха Євтихія у 20-ті роки невідомо, але, як свідчить посвідчення про нагородження його наперсним хрестом, видане в квітні 1929 єпископом Вінницьким Варлаамом (Козулею), керуючим Кам’янець-Подільською єпархією, в цей час він уже був настоятелем Маркіанівського скиту Вінницького округу цієї єпархії. У документі зазначалося, що ієромонах Євтихій нагороджений «за старанне виконання священно-пастирських обов’язків і тверде стояння у Святому Православ’ї». Через деякий час ієромонах Євтихій був зведений в сан ігумена.
Причислений до ліку святих Новомучеників та Сповідників рішенням Священного Синоду Руської Православної церкви від 27 грудня 2000 року.
Преподобномученик Геннадій (Ребеза), пресвітер
Народився 22 квітня 1880 року в селі Янкулово, Вінницького повіту, Кам’янець-Подільської губернії. Час чернечого постригу Геннадія невідомий. За анкетними даними, «служитель релігійного культу з 1895 р. монах».
Причислений до ліку святих рішенням Священного Синоду Руської Православної Церкви від 28 грудня 1999 року.
Священномученик Порфірій (Гулевич), єпископ Кримський
Народився 26 лютого 1864, в селі Токарівка, Літинського повіт, Подільської губернії (нині- Калинівського району Вінницької області) в родині священика. З 22 жовтня 1886 — священик. В 1914 — 1928 роках — благочинний і настоятель собору в місті Ольгополі, деякий час викладав Закон Божий в місцевій гімназії. Овдовів. Брав участь в таємній роботі по організації на Поділлі груп духовенства та віруючих, непідконтрольних владі. У 1928 р. був пострижений у чернецтво та висвячений на єпископа. Був вікарієм Дніпропетровської та Одеської єпархій, займав Кіровоградську кафедру. Мученицький подвиг прийняв на Кримській кафедрі.
Причислений до ліку святих Новомучеників і Сповідників на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви 2000 року.

Прес-служба Вінницької єпархії

Україна Православна

Дизайн, верстка и программирование Cent Studio