КИЇВ. Предстоятель УПЦ: Покаяння має бути співрозмірне скоєному гріху

31.03.2015 news, Летопись епархий, Официальная хроника

Під час проповіді в день памʼяті прп. Марії Єгипетської Блаженніший митрополит Онуфрій зауважив: «Не буває такої життєвої дороги, яка б разом зі страстями приводила до Царства Небесного. Бо ніщо нечисте не увійде до Царства Божого».

Предстоятель під час недільного богослужіння в Звіринецькому монастирі (29.03.15)
Предстоятель під час недільного богослужіння в Звіринецькому монастирі (29.03.15)

Святі люди були такими само, як і ми, їх оточував такий само світ, що оточує нас, на них так само, як і на кожну людину, нападав диявол. У цій боротьбі молитвою і постом святі очистили себе від усілякої скверни та стали вмістилищем Божественної благодаті.

На підтвердження своїх слів Блаженніший Владика навів приклад прп. Марії Єгипетської. «17 років вона провела у важкій боротьбі із своєю внутрішньою гріховною людиною. В її душі оживали образи тих гріхів, які вона скоїла». Страждаючи від голоду, Марія відчувала запах смачної їжі та присмак дорогого вина, до яких вона звикла в юності. Її розум навіть в пустелі полонив спомин тих пісень, які співала вона, ще живучі у гріхах. «Вона не могла відігнати це від себе, бо визволяє від гріха лише благодать Божа». Тож, преподобна Марія падала на землю, і лежачи молилася до Бога та до Його Пречистої Матері, доки гріховні думки не полишали її. Так вона провела 17 важких років духовної брані. Лише через 17 років Господь дав їй внутрішній духовний спокій.

«Цей приклад, – сказав Блаженніший владика, – навчає, що покаяння має бути співрозмірне скоєному гріху … Якщо людина скоїла великий гріх, то і покаяння за нього має бути великим, тривалим, повʼязаним із внутрішнім дискомфортом, з духовним болем в серці». Коли людина приходить до Бога і каже: «Господи, прости мене!» – Господь відразу ж її прощає. Але це не означає, що людина відразу ж отримає духовний спокій. Подібно до цього, лікар очищає рану, прикладає до неї ліки, перев’язує її. Це є початок одужання. Але хворому все одно потрібно ще багато часу перебинтовувати цю рану, аж доки вона остаточно загоїться. А буває, що шви і рубці від тих ран, які давно загоїлися, болять в негоду і тим нагадують про себе.

Так само глибокі душевні рани, які ми заподіюємо гріхами, теж загоюються поступово. Щоб ми не відчували їх болю має пройти певний час, сповнений покаяння.

church.ua

КИЕВ. В Лавре открыта для посетителей колокольня Успенского собора

УЖГОРОД. Відбудеться Х Всеукраїнська благодійна акція «Серце до серця» – «Врятуй життя дитини»