МУКАЧЕВО. Побачила світ книга про Дубрівський монастир (РЕЦЕНЗІЯ)

14.10.2013 Церковь и СМИ

Церковний, інтелектуально-дослідницький простір Закарпатського краю поповнила ще одна історична праця про один із православних монастирів Мукачівської Православної Єпархії – Свято-Іоанно-Предтеченський, що у селі Дубрівка Іршавського району. Свіжа книга під назвою «Свято-Іоанно-Предтеченський православний жіночий монастир у с. Дубрівка» вийшла друком в ужгородському видавництві «Ґражда» на початку жовтня.
Автором монографії є молодий науковець, дослідник, студент стаціонарного відділення історичного факультету ДВНЗ УжНУ, іршавчанин – Володимир Роман.
Науковим керівником роботи є вже відомий молодий історик, директор Богословсько-історичного дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна), кандидат історичних наук, доктор філософії, доцент кафедри історії України ДВНЗ УжНУ – Юрій Васильович Данилець.
Книга видана за сприяння настоятельниці Свято-Іоанно-Предтеченського православного жіночогомонастиряу с. Дубрівка – ігумені Серафими (Готра) та благословення Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського Феодора.
Передмову до книги під назвою «Духовний вогник Дубрівської Гори» написав директор Іршавського районного історико-краєзнавчого музею БДТ, науковий співробітник Богословсько-історичного дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна) – Андрій Світлинець.
Книга поділена на Передмову, 6тематичнихрозділів, які в свою чергу мають свої підрозділи, Висновок, Персоналії, Додатки, Список використаних джерел та літератури, Про автора. Загальна бібліографія книги складає 36положень, включаючи і архівні джерелаДержавного архіву Закарпатської області, архіву Мукачівської Православної Єпархії, особистих архівів Андрія Світлинця та автора. Обсяг книги складає 78 сторінок.
Відразу відмітимо, що до Володимира Романа узагальнюючої, дослідницької праці про вказаний монастир ніхто з дослідників не писав.
Історичний нарис «Свято-Іоанно-Предтеченський православний жіночий монастир у с. Дубрівка» відкриває перед нами цікаву історію одного із відомих форпостів Православ’я на Іршавщині у XX столітті.
Незважаючи на те, що монастир був заснований не так вже й давно – у 1925році з благословення відомого архієпископа Савватія (Врабець), він відігравав і відграє величезну роль у становленні та розвитку православної віри у регіоні. В різні часи монастир проводив глибоку духовно-просвітницьку і місіонерську роботу, і своїм існуванням підкреслював світоглядну ідентичність свого народу.
Засновником обителі є відомий сповідник благочестя нашого краю – архімандрит Феодосій (Боршош) (20.01.1896-27.07.1977). У стінах цього спочатку чоловічого, а згодом жіночого монастиря проходили послух і пастирське служіння відомі духівники краю. Досить пригадати таких подвижників благочестя та сповідників Православ’я як: архімандрит Дорімедонт (Андрішко), архімандрит Онуфрій (Броді), схіігумен Серафим (Шандра), схіігумен Серафим (Бродій), ігумен Веніамін (Роман), ігумен Філарет (Чобан), ієромонах Герасим (Батьков), ієромонах Зиновій (Дем’ян), протодиякон Василій Садварійта інші.
Після ліквідації Дубрівського скиту в 1950-х рр.. всіх монашествующих було переведено до Свято-Миколаївського чоловічого монастиря у с. Іза-Карпутлаш Хустського району. Відродження монастиря припадає на 1990-ті рр.. Самі тоді було вирішено відновити обитель, однак в статусі вже жіночої. Сьогодні в обителі несуть послух 11 сестер (ігуменя, 7 мантійних монахинь та 3 рясофорні інокині). Настоятелької монастиря сьогодні є ігуменя Серафима (Готра).
Авторськапраця молодогоісторика насичена архівно-документальною джерельною базою, багатьма монастирськими документами, особистими архівами тощо. Переважна більшість документів взята із Державного архіву Закарпатської області. Деяка частина з них вводиться в науковий оббіг вперше, що робить це видання своєрідним скарбом для історії сьогоднішнього Православ’я на Закарпатті.
Живо і актуально читаються матеріали з поточних архівів Мукачівської Православної єпархії, Дубрівського Свято-Іоанно-Предтеченського монастиря. Останні допомагають нам глибше зазирнути в історію цієї обителі, особливо у її сьогодення.
Прочитавши цю історичну книгу, можна сміло констатувати, що сьогодні Православ’я на Закарпатті набуває нового формату. Формату об’єктивної, незаангажованої, справедливої церковної історії, яка базується не на легендах і переказах, а на реальному архівному матеріалі.
Чудовим доповненням до документального тексту книги є численні фотографії відомих подвижників та сучасних духівників монастиря, що робить книгу ще більше цікавою і ґрунтовною.
Є звичайно і побажання до автора. Видання, в кінці в карточці, заявлене, як наукове. Отже, при написанні такого, наукового тексту, можна було б скористатися системою прозорого, посторінкового цитування джерел. На нашу думку, це допомогло б читачу відразу зорієнтуватися в посиланнях і матеріалі, який цитується. Проте, це аж ніяк непогіршуєзагальне враження від праці. Автор зробив все що міг, і за це йому велике спасибі.
Ще раз щиро вітаємо молодого автора з успішнимдебютомна науковій, церковно-дослідній ниві. Бажаємо не зупинятися на досягнутому. Нехай Господь і надалі допомагає в наукових пошуках і розвідках.

Протоієрей Олександр Монич,
кандидат богослов’я,
вчений секретар
Богословсько-історичного науково-дослідного центру
імені архімандрита Василія (Проніна)
Мукачівської Православної Єпархії

КРИВОЙ РОГ. Вышел в свет спецвыпуск духовно-патриотического журнала «За други своя»

МУКАЧЕВО. Освячено фундамент каплиці Святителя Іоанна Шанхайського і Сан-Франциського