25.01.2011. ПОЛТАВА. Світло Різдва в дитячих усмішках

25.01.2011 Церковь и общество

Минають Святки. В нашій пам’яті залишається ще одна світла і благодатна сторінка нашого життя та усвідомлення того, що Христос народжується для нас постійно, незалежно від політичної та економічної ситуації, незалежно від курсу долара та глобальних катастроф.
І це прекрасно, адже з Христом народжується віра та надія в те, що все буде добре, незважаючи ні на що – все налагодиться. Нажаль, багато людей в повсякденних клопотах та проблемах не відчувають всієї повноти Різдвяних свят, гублять їх суть і велич. Частіше все зводиться до застілля, відвідин гостей, пустих розмов та проблем із здоров’ям — як наслідок різних «пере-» переїв, перепив, переспав…. Тому, велике щастя, якщо поряд є люди, які можуть і хочуть повернути нам свято. Прихожанам церкви Преображення Господнього, що знаходиться в селі Дрижина Гребля Кобеляцького району, в цьому сенсі дуже пощастило, та і не лише їм. Справа в тому, що вже стало доброю традицією організація різдвяних свят нашими юними прихожанами, що відвідують недільну школу. Опікується цією доброю справою матушка Ксенія, воістину невтомна, добра, щира людина. Вміє вона і своїх п’ятьох діток виховувати та й нам підсобляє. Нам, які народилися ще в Радянському союзі і росли в епоху суспільних і ідеологічних змін, часом досить важко виховувати дітей справжніми православними християнами. Чого гріха таїти, не вистачає мудрості, терпіння, знань, стриманості а часто і правильних слів, відчуття безпорадності перед цим світом і бажання захистити від нього своїх дітей загонить батьків у глухий кут. Іноді чисто інтуїтивно, далекі від віри батьки, ведуть в храм своїх чад, розуміючи , що там їм нічого не загрожує, навпаки – там порятунок. Слава Богу, що є поруч люди, які допоможуть і порадять. А що краще може виховувати як не спільна справа, до того ж добра, цікава, захоплююча. Але залученням самих лише дітей справа не закінчується, просто неможливо залишатися осторонь і тоді очікування свята перетворюється на очікування чогось прекрасного і довгожданого. Головними персонажами звісно стають діти – у них головні ролі, репетиції сцен і розучування колядок. Головний режисер та ідейний натхненник – матушка Ксенія.
Отець Георгій благословляє всі благі починання та підставляє плечі і руки скрізь де тільки може і де без нього ну ніяк. Далі — батьки , вони і художники по костюмах, і декоратори, і водії (адже задіяні діти із двох районів – Новосанжарського і Кобеляцького), і кухарі-кондитери, і звісно ж перші критики та помічники.
Низький уклін і подяка всім небайдужим людям, спонсорам, які забезпечують свято необхідною технікою, приміщенням та прекрасними подарунками, як для артистів так і для всіх дітей, що приходять на свято, адже ніхто не йде з порожніми руками. Підготовка, хвилювання, метушня, зближає і здружує навіть до цього часу незнайомих людей, атмосфера однодумства так гріє душу, що ладен викластися на всі сто, тільки б все вийшло! Насправді хвилювання даремні, інакше не може бути – справа ця добра і для людей і для Бога.
Прем’єра Різдвяної казка «Морозко» на християнський лад, спочатку відбулася 7 січня у селі Дрижина Гребля в приміщенні школи, а 8 січня вже в Нових Санжарах у будинку дитячої та юнацької творчості. Як кажуть театрали – аншлаг і успіх був повним. Ніхто не залишився обділеним – гості отримали свято, прекрасний настрій, задоволення і подарунки, юні артисти — аплодисменти, похвалу своїм талантам і також дещо від Діда Мороза, що додало радості кожному та бажання працювати в такому руслі і надалі. Завдяки організаторам свята, дорослі не були пасивними споглядачами дійства, для них як і для дітей після вистави були конкурси, театр-експромт, загадки і теж призи та грамоти. Звісно, що атмосфера такого великого релігійного свята, як Різдво Христове була присутня в залі і кожен відчував, що це не просто черговий святковий ранок, а щось, що змушує замислитись над буттям , і над тим куди і з ким далі йти по життю.
Слід зазначити, що серед гостей свята було досить багато людей, які ще до кінця не розуміють що таке життя з Богом і вірою в серці, але будемо сподіватися на те, що зерна добра посіяні в їх душі рано чи пізно дадуть свої сходи. Все для цього зробив отець Георгій, його привітання та розповіді про різдвяні дива, які трапляються з людьми, що вірять всім серцем в Бога і його милість, справили на всіх незабутнє враження, навряд чи хто забуде їх, і надалі чекатиме цих свят з надією на те, що збудеться найзаповітніше і найсокровенніше.
Ще одна світла сторінка нашого життя повільно перегортається і стає історією, та шкодувати нічого, адже ми віримо в те що вона не остання, буде написано їх ще немало, можливо навіть цікавіших та кращих. Прохання до всіх людей, що читають ці рядки – не відмовляйте собі в задоволенні подарувати свято як для самих себе так і для оточуючих, для цього потрібно лише бажання і Господь вам допоможе, обов’язково!
Прихожани церкви Преображення Господнього із Новосанжарського та Кобеляцького району.

Прес-служба Полтавської єпархії

25.01.2011. КОНОТОП. Правящий архиерей встретился с городским головой

25.01.2011. ЗАПОРОЖЬЕ. Архиепископ Лука освятил престол храма для будущей женской обители