Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

04.08.2010. КИЇВ. Благочинний єпархії у справах монастирів відвідав 7 столичних обителей

За благословенням Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира тривають ознайомлювальні поїздки Благочинного Київської єпархії у справах монастирів архімандрита Феодосія (Снігірьова) по обителях м. Києва і Київської області. З 17 липня по 1 серпня отець благочинний відвідав сім столичних монастирів:
17 липня — Свято-Покровський жіночий монастир в м. Києві, заснований в 1889 році Великою княгинею преподобною Анастасією (Київською). Процвітаючий на початку ХХ століття монастир був закритий після революції, — з 1923 по 1941 рік тут розташовувалися робочий гуртожиток, друкарня і книгосховище. З 1941 року в обителі знову відродилося чернече життя, яке не припиняється і до нинішнього дня, — сьогодні монастир нараховує 169 насельниць, серед яких 11 схимонахинь, 58 черниць, 99 послушниць. Відвідуючи обитель, архімандрит Феодосій звершив Божественну літургію у Свято-Миколаївському соборі і вимовив проповідь про смиренний, сповнений любові до ворогів подвиг святих царствених страстотерпців, пам’ять яких звершувалася цього дня. У супроводі настоятельки монастиря ігумені Каллісфенії (Шамайло) отець благочинний оглянув монастирські будівлі, відвідав богадільню для престарілих, монастирські сади і чернече кладовище, де виголосив вічну пам’ять покійним ігуменям і насельницям обителі.
18 липня — чоловічий монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці при відроджуваному Десятинному храмі, побудованому між 986 і 996 роками святим рівноапостольним Великим князем Володимиром. Архімандрит Феодосій очолив в монастирі Божественну літургію, вимовив слово повчання братії і побажав, щоб на цьому древньому святому місці повною мірою відродилося духовне життя і чернеча молитва.
21 липня — Свято-Покровську чоловічу Голосіївську Пустинь в м. Києві, засновану святителем Петром Могилою. Пустинь була заснована як заміський скит Лаври і з часом стала літньою резиденцією Київських Митрополитів — священноархімандритів Лаври. У Голосіївській Пустині трудилися такі святі, як святитель Філарет (Амфітеатров; †1857) і його духівник преподобний Парфеній (†1855), преподобний Олексій Голосіївський (†1917), Христа ради юродиві Феофіл (†1853) і Паисий (†1893). Монастир скасували в 1926 р., а з 1993 р. тут знову відродилося чернече життя. Сьогодні обитель нараховує 17 насельників, з яких 13 у священному сані.
24 липня — Свято-Троїцький Іонинський чоловічий монастир — місце подвигів преподобного старця Іони Київського, який влаштував на цьому місці обитель за наказом Пресвятої Богородиці. Монастир був одним з духовних центрів Києва на рубежі XIX — XX ст. У роки радянського лихоліття чернече життя тут було скасоване, хоча і відроджувалося короткочасно з 1942 по 1949 роки. Новітня історія життя обителі починається з 1991 року. На сьогодні в монастирі трудиться 19 насельників: 11 священиків, 6 дияконів, 2 ченці.
25 липня — столичний Николо-Тихвінський жіночий монастир, заснований в 2007 році на місці явлення Тихвінської ікони Пресвятої Богородиці на колодязі, розташованому в цьому місці. Не дивлячись на те, що благоговійне шанування місця явлення ікони Божої Матері і Тихвінського джерела почалося ще в дореволюційний час, народна назва провулка (Тихвінський), на якому розташований монастир, була визнана державною топонімією лише в 1955(!) році.
31 липня — Свято-Введенський чоловічий монастир в м. Києві, заснований святою преподобною Димитрою Київською в другій половині ХІХ століття і прославлений у наш час чудотворною іконою Божої Матері «Призри на смирення», що відобразилася на склі.
1 серпня — Свято-Вознесенський Флорівський жіночий монастир, заснований в XVI столітті. До 1918 року тут проживало більше 800 насельниць, була богадільня на 100 місць і училище для дівчаток. З 1919 року богоборчеською владою був узятий курс на ліквідацію монастиря, і в 1929 році обитель була повністю закрита. Восени 1941 року діяльність монастиря поновилася, і відтоді більше не уривалася. На сьогодні Свято-Вознесенська Флорівська обитель — єдиний монастир в усій Руській Православній Церкві, що зберіг особножительний статут. Трудиться тут 230 сестер, серед яких 6 схимонахинь, 121 черниця, 4 інокині, послушниці, трудівниці. Зберігається в обителі старовинна чернеча форма одягу, просфори і монастирська трапеза готуються тільки на дровах, монастир не переходить на загальногромадянський літній час. Є у монастиря 2 подвір’я в Київській області, де ведеться сільськогосподарське виробництво для монастирських потреб.
Відвідуючи обителі, Благочинний Київської єпархії у справах монастирів архімандрит Феодосій (Снігірьов) здійснював Божественні літургії, передавав насельникам слова благословення і вітання від Предстоятеля Української Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, обговорював з намісниками і настоятельками обителей насущні питання монастирської життєдіяльності, знайомився з життям чернечих громад.