Церковь против абортов
25.02.2010. СИМФЕРОПОЛЬ. Молебном об умножении любви началась акция «Милосердному Богу — плод покаяния»
В городском парке имени Шевченко митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь в сослужении крымского духовенства совершил молебен об умножении любви перед иконой с мощами святых мучеников 14 тысяч младенцев от Ирода в Вифлееме убиенных.
Участники молебна (а их было более тысячи) одновременно зажгли свечи в память о нерожденных младенцах, которые ежедневно погибают от абортов в нашей стране.
Служба проходила на месте, отведенном по благословению митрополита Симферопольской и Крымской епархии Лазаря под строительство первого в Крыму храма-часовни в честь 14 тысяч младенцев от Ирода в Вифлееме убиенных.
После богослужения к собравшимся на молебен обратился с архипастырским словом владыка Лазарь. С поддержкой позиции Православной Церкви по отношению к греху детоубийства выступили главный акушер-гинеколог Минздрава АР Крым Илья Глазков, представители общественных организаций. Главный акушер-гинеколог сказал, в частности, о том, что с тех пор как его ведомство стало вплотную сотрудничать в деле пропаганды и утверждения традиционных семейных ценностей с епархией, количество абортов в автономии сократилось на 15 процентов.
Начавшись в крымской столице, акция «Милосердному Богу — плод покаяния» пройдет крестным ходом с иконой «Святых мучеников 14 тысяч младенцев от Ирода в Вифлееме убиенных» по всем благочиниям епархии.
Пресс-служба епархии
01.03.2010. КИЇВ. Православний рух „Спаси і збережи” проводить громадську акцію
У рамках громадської акції «Обери життя», що проводиться православним рухом «Спаси і збережи» ( www.spasi.in.ua), у вагонах та на станціях Київського метрополітену розміщенні протиабортні плакати, що нагадують про позитив, який приносить у сім`ю народження нової людини.
Проблеми, якими стурбовані організатори акції, окреслив голова православного руху «Спаси і збережи», настоятель Свято-Макаріївського храму м. Києва протоієрей Владислав Софійчук.
Життя людини починається з моменту злиття статевих клітин її батьків, тобто з моменту зачаття (Пс. 138.13,15-16), і є безцінним даром Божим. Тому будь яке посягання на життя людини з моменту зачаття є неприпустимим і злочинним.
На сьогодні Україна належить до числа країн, в яких законом дозволяється штучне переривання вагітності (аборти). Існування в нашій країні такої практики абортів є ознакою його духовно-моральної деградації й суперечить традиціям життя українського народу, що ґрунтувалися на християнській вірі, глибокій повазі до людського життя, шануванні сім’ї, жінки саме як матері та носія життя.
Церква ні за яких обставин не може дати благословення на здійснення аборту. Не відштовхуючи жінок, які зробили аборт, Церква закликає їх до покаяння й подолання нищівних наслідків гріха через молитву, несення духовного труда над собою та участь у церковних таїнствах. У випадку, коли існує пряма загроза життю матері при продовженні вагітності, особливо якщо в неї вже є діти, Церква проявляє до таких жінок поблажливість. Відповідальність за гріх аборту разом з матір’ю несе й батько у випадку його згоди на здійснення аборту. Гріх лягає й на душу лікаря, який звершує аборт. Церква закликає державу визнати право медичних працівників відмовлятися від звершення аборту.
Релігійно-моральної оцінки вимагає також проблема контрацепції. Деякі види контрацепції фактично мають абортивну дію, штучно переривають на самих ранніх стадіях життя ембріону й тому так само сприймаються як факт здійснення аборту. У відношенні до неабортивних видів контрацепції християнському подружжю слід пам’ятати, що продовження людського роду є однією з основних цілей шлюбу. Свідома відмова від народження дітей з егоїстичних міркувань знецінює шлюб і без сумніву є гріхом.
Підраховано, що з моменту легалізації абортів у 1955 році український народ втратив близько 32 млн. осіб, що втричі перевищує число жертв голодомору. Офіційні дані Держкомстату свідчать, що за роки між двома останніми переписами населення України зменшилося на 5 млн. осіб (з 52 млн. до 47 млн.). Чи можливо підрахувати реальні втрати суспільства від контрацептивного способу життя?
Офіційні статистичні дані, які свідчать про зменшення за останнє десятиріччя кількості абортів майже в 3 рази., відображають процес переходу більшої частки абортів у «тіньовий» сектор приватних клінік та результати все більш широкого застосування контрацептивних засобів, дія яких полягає у недопущенні зачаття, або припиненні життя дитини на ранній стадії її розвитку.
Аборти завжди мають непоправні згубні наслідки для фізичного та психологічного здоров’я всіх задіяних у цьому акті осіб…
Існування в Україні інституту легальних абортів та контрацептивного способу життя, руйнуючи сферу сімейних відносин, зумовлюють поширення негативних процесів у всіх сферах життя країни.
Одночасно зазначена політика суперечить задекларованим державою цілям щодо побудови в Україні демократичного, гуманного суспільства та, щонайменше, статті 3 Конституції України, в якій «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».
Наша держава, маючи глибинні християнські корені, безумовно має узгодити своє законодавство із християнськими заповідями.