Борис Андресюк: «Збройним силам необхідна співпраця з Церквою»

01.03.2002 archive, Вестник №6, События

БОРИС АНДРЕСЮК: «ЗБРОЙНИМ СИЛАМ НЕОБХІДНА СПІВПРАЦЯ З ЦЕРКВОЮ»

Андресюк Борис Павлович,
народний депутат України,
голова Комітету з питань національної безпеки й оборони,
член Політбюро СДПУ(О),
доктор політологічних наук.

Скажіть, як просувається робота з творення законодавчого підгрунтя з питань введення в практику душпастирської опіки військовослужбовців, або капеланства, в Збройних силах та інших силових структурах України?

Поки що йдуть дискусії у суспільстві. І от незабаром відбудеться круглий стіл з цього питання, де з участю фахівців треба ще раз всесторонньо обговорити це питання. А взагалі, більшість політичних сил підтримують введення капеланства у силових структурах. Інша справа, що Верховна Рада нинішнього скликання не встигне законодавчо оформити таку пропозицію. Але наступна Верховна Рада буде ініціювати це питання і відповідний законопроект буде розглянуто й прийнято. Хоча нинішній Закон України «Про свободу совісті і релігійні організації» регламентує деякі сторони взаємодії Церкви і державних структур, але саме тепер введення в законодавчі акти, які регламентують діяльність силових структур, положень про капеланську службу, на мою думку, є нагальним. Побувавши недавно з нашим міністром оборони у Польщі, ми побачили, як грамотно вирішені такі питання там. І хоча нам ніхто не може нав’язати своє бачення проблем, польський досвід видається цікавим і, використовуючи його, нам не прийдеться будувати механізми введення капеланської служби на порожньому місці.

Борисе Павловичу, скажіть, чи вдасться в майбутньому законі з питань душпастирства у війську врегулювати питання захисту інтересів саме православної спільноти як однієї з найбільших традиційних віросповідних конфесій?

Ця проблема на даний момент може вирішуватись тільки на рівні особистої відповідальності керівників відповідних державних структур чи військових підрозділів. Наприклад, я — представник державного органу. Ви ж бачите — я з вами. Так і інші керівники, як ви правильно сказали, у більшості своїй православні, будуть робити так само. Та ще й якщо ми з вами не будемо просто зі сторони спостерігати за негативним розвитком ситуації, а щось робити, проблеми іншоконфесійного прозетилізму проти православних не буде. Але все ж таки потрібно всім конфесіям і віруючим надати рівні права у цьому питанні та забезпечити свободу вибору сповідати ту чи іншу релігію.

Взаємодія Церкви з силовиками. Що вона дає силовикам, що вона дає Церкві, що вона дає людям, які працюють в таких структурах?

Я дуже вдячний організаторам, що мене запросили на ці щорічні збори, де у мене є можливість поділитись своїми думками і своїм баченням проблеми, але більше за все мені хотілось послухати думки служителів Церкви, людей, які професійно будуть займатися практичною роботою по душпастирюванню у силових структурах, тобто капеланською роботою. Сьогодні, як ви знаєте, у військовослужбовців накопичилося багато проблем і значення того факту, що Церква допомагатиме суспільству вирішувати ці проблеми, особливо соціально-психологічного характеру, важко переоцінити. Все почуте тут від священнослужителів ми в нашому комітеті будемо намагатись втілити законодавчо, будемо намагатись максимально синтезувати бачення священства й бачення законодавців.

Розмову вів Дмитро Поляков

Владислав Петрушко. О попытках униатского прозелитизма в Советском Союзе накануне Великой Отечественной войны

Иван Шаламай: «Молодежное служение в Православной Церкви»