20.10.2008. КИЕВ. Блаженнейший Митрополит Владимир обратился с приветствием к участникам Покровских Чтений
Слово привітання Блаженнішого Митрополита Володимира організаторам, учасникам і гостям Перших міжнародних Покровських просвітницьких читань:
«Ваші Високопреосвященства і Преосвященства!
Всечесні отці! Браття й сестри! пані та панове!
Сердечно вітаю вас у день початку роботи Перших Міжнародних Покровських просвітницьких читань. Сподіваюся, що цей форум, започаткований із Нашого благословення, стане щорічним і з часом перетвориться на представницьке зібрання, покликане засвідчити роль і значення духовності в сучасному житті, висловити побажання та пропозиції щодо співпраці Церкви і держави у створенні майбутнього нашої країни.
Бог судив нам жити у складний час перетворень. І саме сьогодні як ніколи актуальними стають питання визначення вектору розвитку країни. Суспільству пропонується низка відповідей, серед яких є неприйнятні для Церкви, небажані з точки зору стратегії розвитку суспільства і позицій християнської моралі.
Зокрема, під гаслами утвердження прав людини та поваги до людської гідності висувається думка про «людиноцентризм» як основний принцип гуманітарного розвитку України. Однак людина, яка несе тягар гріхів прабатьків і має ушкоджену природу, сама є суб’єктом розвитку і не може бути дороговказом на своєму ж шляху. З іншого боку, часто людина, як носій гріхів та пристрастей, вважає за норму речі та явища явно неприпустимі, і вимагає такого визнання від цілого суспільства. Це ілюструють події останніх років.
З іншого боку, намагання широких верств батьківської та педагогічної громадськості сприяти якнайширшому запровадженню в систему світської освіти низки предметів християнського змісту викликає в суспільстві непорозуміння й відверте побоювання клерикалізації — як «реакції відповіді» на десятиліття примусового атеїзму, отже і як таку ж крайність.
Покровські читання мають показати суспільству, в чому полягає смисл і значення християнського компоненту світського виховання, наголосити на тому, що світська держава не має пропагувати виключно ідеологію атеїзму, або релятивізму чи синкретизму. Україна має глибокі християнські корені, і ми не можемо бути чесними перед історією, коли будемо намагатися приховати ці корені — і, водночас, винищити і все, що зросло на християнському ґрунті за понад тисячу років.
Велике занепокоєння викликає у нас сучасний стан справ із вихованням дітей. І хоча Церква відділена від держави, члени Церкви є громадянами держави і мають свою громадянську позицію. Тому ми не можемо стояти осторонь того, що нашим дітям і онукам пропонують відверто неприйнятні цінності й ідеали. Водночас ми свідчимо, що байдужість до долі кожної окремої дитини, комерціалізація освіти та соціальних благ спричиняють стрімке зростання таких страшних хвороб сучасності, як різні форми хімічної та психологічної залежності, дитячої жорстокості та злочинності, безпритульності тощо. Ми вважаємо, що у подоланні цих проблем Церква і держава мають не просто йти поруч — вони повинні тісно співпрацювати у широкому колі питань. Сподіваюся, Покровські читання допоможуть визначити шляхи за способи такої співпраці.
Святитель Василій Великий свідчить: «Світ, який забув Бога, переможений несправедливістю до ближнього та нелюдяністю до малосильних» («Слово про милість і суд»). Саме тому справа честі кожної благочестивої і віруючої людини — допомогти малосильним та немічним. Важливо, що сьогодні ви плануєте розглянути і ці питання. Соціальне служіння як вияв найкращих рис Богом створеної людини, має стати щоденним подвигом не лише кожної церковної громади, але й на державному рівні має визначитися як один із пріоритетних напрямків розвитку суспільства. Ми свідчимо, що будь-який розвиток держави неможливий без уваги до знедолених і надання всім рівних можливостей отримати допомогу, незалежно від соціального статусу та матеріальних статків.
Сучасне суспільство сповнене не просто різними думками та точками зору — воно щодня більше стає багатовекторним. І в цій ситуації особливо болючим стає питання взаємин між прибічниками та прихильниками різних поглядів та точок зору, віруючими різних конфесій та юрисдикцій, віруючими і невіруючими. Ми вважаємо, що знаємо правила, які допоможуть непомильно діяти у будь-яких складних обставинах. Давній церковний принцип: «У необхідному єдність, в сумнівному — свобода, в усьому — любов» дає для кожного образ вирішення багатьох проблем. Закликаючи до поваги та терпимості, ми стоїмо водночас на позиціях непорушності головних принципів віри і моралі. Саме так ми, не погрішаючи перед Богом і власним сумлінням, зможемо будувати суспільство, де б кожен мав змогу жити у відповідності до власних переконань і не перешкоджаючи кожному виконувати свої обов’язки та правила віри.
Важливим є питання діалогу Церкви і науки. Сьогодні сприйняття людини як Богом створеного вінця творіння все частіше намагаються подати як явний анахронізм. З посиланням на «дані науки» та «останні досягнення» людина все більше сприймається як супер-комп’ютер, як надскладна біологічна саморегульована система тощо. Але влучно зазначив Віктор Франкл: «Людина — це комп’ютер, але водночас це і щось безкінечно більше, ніж комп’ютер, більше в іншому вимірі» («Плюралізм науки і єдність людини»). Завданням діалогу Церкви і науки є, на наш погляд, показати цей «інший вимір» саме для того, щоб людина у системі цінностей сьогодення посіла належне місце і сприймалася в усіх своїх багатьох вимірах.
Втім, високі і важливі розмови сьогодні мають покликати за собою і відповідні дії. Ми закликаємо державу і суспільство, кожного громадянина не лише декларувати повагу до Євангельських цінностей та стверджувати їхнє високе достоїнство, але й утілювати їх у життя. За словами святителя Ігнатія (Брянчанінова), «керуючись Євангелієм, відкинь ворожнечу, злопам’ятність, гнів, осуд… Намагайся… виконувати всі заповіді самими справами. Зовсім недостатньо тільки з задоволенням прочитати веління Євангелія і дивуватися високій моралі, яку вони містять».
Я сердечно бажаю всім організаторам, учасникам та гостям Перших Покровських міжнародних просвітницьких читань плідної роботи та неоскудної Божої допомоги в служінні високим ідеалам справжньої духовності.
«Радійте, вдосконалюйтеся, будьте однодумні, мирні — і Бог любові та миру буде з вами» (2 Кор. 13. 11).
Київ, 16 жовтня 2008 року
†Володимир
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Православної Церкви»
20.10.2008. КИЕВ. В столице ведут поиск храма, где должна находиться точная копия Гроба Господня
20.10.2008. МИНСК. В Беларуси пройдут торжества в честь 1020-летия Крещения Руси