18.07.2007.КИЇВ. Археологи досліджують можливе місце хрещення киян

18.07.2007 Церковь и общество

Нещодавно звичне для Києва будівництво офісного центру по вулиці Набережно-Хрещатицькій, 1А, поруч із Поштовою площею на Подолі, привернуло до себе неабияку увагу істориків, журналістів і столичної громадськості. На сьогодні на місці будівництва археологи вже знайшли дванадцять поховань періоду Київської Русі та залишки дерев’яної будівельної конструкції, повідомляє «УНІАН». “Цей район нас цікавив давно, – розповідає керівник Подільської археологічної експедиції при НАНУ Михайло Сагайдак, – оскільки ця точка Подолу зв’язана зі знаковими позиціями. За однією з версій, це початок тієї зони де, можливо, відбувалося хрещення киян. А можливо, це та сама зона, де на березі Дніпра стояла Іллінська церква, яка згадується в дохристиянський час, ще в середині X століття”.
Щільність забудов Подолу й наявність на цій ділянці значної кількості бомбосховищ майже не давала можливості археологам дізнатися, як зберігаються культурні шари і яка ситуація в цьому районі із залишками стародавнього міста. Тому з самого початку будівництва зі значним інтересом велися археологічні спостереження. І коли будівельники подолали бетонні підземні сховища, археологи вийшли на живу ділянку культурного шару. Учені одразу виявили, що натрапили на сакральну зону. Її розмір – як невеличкий баскетбольний майданчик. На ньому на сьогодні ми вже виявили 12 поховань давньоруського періоду, які зроблено за християнським обрядом – у дерев’яних трунах. “Поховання безінвентарні, що якраз підтверджує мою думку щодо їхнього віку, – розповідає Михайло Андрійович. – У могилу не клали прикраси, багаті речі, що було характерно для періоду язичництва. Вони скромні, належать до періоду повного розквіту Київської Русі, до того часу, коли християнство існувало вже понад 100 років. Але в деяких гробовищах, однак, є елементи стародавньої архаїки”. Якихось видатних знахідок у похованнях не виявлено. Але видно, що це були люди небідні. Про це кажуть залишки окремих прикрас. Зокрема, археологи знайшли невеличку нашийну гривну, виготовлену з тонкої золотої стрічки. Зараз вона на реставрації. Великий інтерес для вчених становлять залишки будівлі, знайденої в цій зоні. Це дерев’яна зрубна споруда, досить велика за розмірами. Призначення такої будівлі можна трактувати по-різному. Можливо, вона слугувала укріпленням, адже могильник стоїть фактично на колишньому березі річки. “Мешканці Подолу весь час будували укріпні споруди. Можливо, це якраз одна з таких споруд, певний гідротехнічний захід”, – припускає Сагайдак. Але деякі науковці вважають, що це могла бути й невеличка каплиця. “Це, звичайно, цікавіший варіант, але на сьогодні якихось вважати, що це культова споруда, ми не маємо,” – заявляє Михайло Андрійович. Науковці сподіваються отримати точнішу відповідь, коли розширять розкопки і їм удасться проникнути на більшу глибину. Археологів найбільше непокоїть проблема узгодження термінів розкопок із забудовником. Саме зараз ведуться жваві дискусії. “Ми не вимагаємо повністю закрити будівництво, але хочемо відповідно до закону все пройти й дослідити перед залиттям бетону,” – заявляє Сагайдак. За словами керівників експедиції, ситуація нагадує карусель. Археологи пропонують певні терміни, інвестор не погоджується і пропонує свої. Але науковці дивляться на ситуацію оптимістично і врешті-решт сподівають дійти згоди: Якщо не буде якихось особливих знахідок, у цій зоні розкопки триватимуть не менш як три місяці. За законом, інвестор будівництва має наймати археологічну експедицію, аби вона зробила висновок, що пам’ятки, знайдені на цій території, вивчені, й оплачувати відповідні роботи. Зараз на розкопках на Набережній-Хрещатицькій працюють професійні археологи, студенти-практиканти й навіть школярі. Зараз майже весь київський Поділ — це заповідник ”Стародавній Київ”. Одночасно з розкопками на Поштовій, Подільська експедиція проводить попередні розвідувальні роботи на вулиці Спаській. За словами Михайла Сагайдака, пам’ятки там лежать майже на поверхні. На Набережно-Хрещатицькій розпочалися також інші розкопки – поблизу Іллінської церкви, – які можуть дати дуже цікаві результати

18.07.2007. ЗАПОРОЖЬЕ. Архиепископ Василий посетил Елисаветенский женский монастырь

18.07.2007. ХЕРСОН. Архієпископ Іоанн нагородив директора дослідного підприємства церковною нагородою