15.02.2007-05.03.2007

15.02.2007 archive, Вестник №67, Церковь и власть

ЦЕРКОВЬ И ВЛАСТЬ

15.02.2007. КИЕВ. Президент Украины Виктор Ющенко молился за упокой воинов-афганцев
Панихиду по убиенным воинам в Воскресенском храме-памятнике, посвященном жертвам афганской войны, отслужил настоятель прихода протоиерей Сергий Крюк. На поминальной панихиде присутствовали Президент Украины Виктор Ющенко, вице-премьер-министр Украины Дмитрий Табачник, вице-спикер Верховной Рады Адам Мартынюк, секретарь Киевского совета Олесь Довгий, другие представители власти и общественных организаций.
Воины-афганцы и участники панихиды возложили венки к памятнику павшим воинам.

19.02.2007. ПОЛТАВА. Председатель райсовета удостоен церковной награды
Архиепископ Полтавский и Кременчугский Филипп совершил Божественную Литургию в Иоанно-Предтеченском храме села Дудкин Гай Новосанжарского района Полтавской области. Старинный храм (в котором владыка в свое время служил приходским священником) сегодня обновляется: благоукрашен иконостас, проведено тепло, сделан серьезный ремонт. Все это были бы невозможным без благотворительной помощи известного мецената Юрия Лебедина.
Сегодня Ю.Я. Лебедин выполняет ответственное служение перед земляками — он избран председателем районного совета. И на этом посту он уделяет внимание вопросам развития духовности, поощряет благотворительность.
За заслуги перед Церковью Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Владимир удостоил Юрия Яковлевича высокой церковной награды — ордена преподобного Нестора Летописца II степени. Награду вручил владыка Филипп.
Пресс-служба Полтавской епархии УПЦ

19.02.2007. ХУСТ. Руководители города и района поздравили епископа Ипполита с днем тезоименитства
Праздничное богослужение в день своего небесного покровителя епископ Хустский и Виноградовский Ипполит свершил в сослужении епископа Мукачевского и Ужгородского Агапита и клириков епархии.
С поздравлениями и наилучшими пожеланиями к владыке обратились председатель райсовета И. Мишко, председатель райгосадминистрации В. Качур, представители силовых структур и других ведомств.

21.02.2007. ЧЕРНИГОВ. Заместитель Генпрокурора Украины посетил кафедральный собор
Свято-Троицкий кафедральный собор областного центра посетил заместитель Генерального прокурора Украины В.П. Пшонко. В соборе высокого гостя сопровождал правящий архиерей епископ Черниговский и Нежинский Амвросий. Он рассказал о находящихся в соборе святынях, подарил гостю иконы и жития святого Феодосия и преподобного Лаврентия Черниговских. Архиерей пожелал гостю мудрости, чтобы он всегда пребывал в заступничестве перед Богом угодников Божьих, которым он сегодня молился.
Пресс-служба Черниговской епархии

26.02.2007. ТУЛЬЧИН. Архиепископ Ионафан встретился с министром культуры Юрием Богуцким
Основной темой, которую правящий архиерей Тульчинской епархии обсуждал в беседе с министром культуры и туризма Украины Юрием Богуцким, стало возрождение жемчужины Подольского края – Свято-Рождественского кафедрального собора в Тульчине. Были рассмотрены предложения Министерства культуры по оказанию помощи православной святыне в юбилейный, четырехсотый, год со дня основания Тульчина.
Информационный отдел Тульчинской епархии

28.02.2007. РІВНЕ. У єпархії відбулися збори, присвячені соціальному служінню Церкви
Архієпископ Рівненський і Острозький Варфоломій провів збори з представниками єпархіальних підрозділів, які відповідають за зв’язки із силовими структурами, за місіонерську та благодійну діяльність, священиками, які несуть послух у лікувальних закладах.
Учасники зборів поділились своїми здобутками, але водночас наголошували, що майже в усіх закладах, де доводиться нести послух, зустрічається все більше і більше перешкод, які чинять представники влади. Як наголошували учасники зборів, діяльність, якою займаються представники Української Православної Церкви в Рівненській єпархії, не влаштовує відповідні державні структури, і представників канонічної Церкви просто грубо витісняють з закладів, що потребують допомоги Церкви.

28.02.2007. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Митрополит Ириней и архиепископ Ефрем встретились с Президентом Украины
27 февраля в Днепропетровском академическом театре оперы и балета состоялись праздничные торжества, посвященные 75-ой годовщине основания Днепропетровской области. По приглашению администрации региона в торжественном собрании общественности принял участие управляющий Днепропетровской епархии митрополит Ириней. Также на празднике присутствовали представители духовенства Криворожской епархии во главе с архиепископом Криворожским и Никопольским Ефремом.
На торжественном собрании Президент Украины Виктор Ющенко поздравил всех жителей области с днем рождения региона и вручил государственные награды, которых днепропетровцы были удостоены за особый вклад в социальное, экономическое и культурное развитие Украины. Со сцены оперного театра прозвучали поздравления от губернатора Надежды Деевой и главы облсовета Юрия Вилкула. Юбилейное празднование завершила концертная программа с участием лучших коллективов области. По завершении концерта митрополит Ириней и архиепископ Ефрем встретились с Президентом Украины и руководством области.
Диакон Георгий Скубак

28.02.2007. САРНИ. Архієпископ Анатолій зустрівся з головою Рівненської облдержадміністрації Віктором Матчуком
Керуючий Сарненською єпархією архієпископ Анатолій зустрівся з головою Рівненської облдержадміністрації Віктором Матчуком. Керівник області запросив владику до облдержадміністрації, щоб обговорити стан церковно-державних відносин в регіоні та окреслити шляхи співпраці влади і Української Православної Церкви у справі відродження духовності нашого народу.
Під час зустрічі архієпископ Анатолій розповів про стан справ в єпархії, яка за 7 років його управління поповнилась 100 парафіями та 4 монастирями.
На думку архієпископа Анатолія, звільнення з посади голови Сарненської райдержадміністрації Василя Багнія, який зажив недоброї слави гонителя Православ’я, сприятиме врегулюванню ситуації з дотриманням прав православних віруючих у регіоні.
Віктор Матчук та архієпископ Анатолій домовились про організацію регулярних зустрічей з головами райдержадміністрацій Поліського краю, метою яких має стати врегулювання відносин влади і Церкви.
Зустріч губернатора і правлячого архієрея пройшла в атмосфері довіри і взаєморозуміння. Обидві сторони висловили надію на подальшу співпрацю.

28.02.2007. КИЇВ. Українська Православна Церква відповіла на лист Президента України щодо можливості проведення зустрічей із представниками так званого “Київського патріархату”
27 лютого канцелярія Київської Митрополії УПЦ направила Президенту України лист наступного змісту: “Вельмишановний Вікторе Андрійовичу!
12 лютого 2007 року на ім’я Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, Митрополита Київського і всієї України, за Вашим особистим підписом надійшов лист №1-1/204. У ньому Ви, як православний громадянин і як Президент великої європейської держави, в якій, на жаль, взаємовідносини між віруючими, а також віруючими і державою далекі від тих стандартів, які хотілося б бачити, переймаєтесь долею Українського Православ’я та Української Церкви. Ви говорите про необхідність дотримання в Україні свободи віросповідання та забезпечення поважного ставлення до об’єднавчих прагнень віруючих усіх православних церков. У цьому Ви посилаєтесь на пункт 14-й Універсалу національної єдності, який, до речі, приймався для Церкви без Церкви, відносно чого священноначалля УПЦ свого часу висловило свої зауваження. Змістом Вашого листа є звернення до глави нашої Церкви та її Священного Синоду з пропозицією розглянути можливість проведення представниками єпископату й священства Української Православної Церкви зустрічей та консультацій із представниками УПЦ Київського патріархату для вирішення проблемних питань розвитку православ’я в Україні. Метою таких зустрічей, на Вашу думку, повинен був би стати пошук взаємоприйнятних шляхів налагодження міжцерковного примирення, а також Ви вбачаєте в них позитивний чинник у справі об’єднання православних України в єдину Помісну православну церкву.
Як відомо, 24 січня 2007 року в резиденції Предстоятеля УПЦ у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі під головуванням Блаженнішого Митрополита Володимира пройшов Архієрейський Собор Української Православної Церкви. Одним із питань порядку денного було обговорення і Вашої, на той час гіпотетичної, ініціативи, викладеної у вищезазначеному листі, щоправда, дещо в іншій редакції, яка, власне, не особливо змінює його зміст. Архієрейський Собор уповноважив редакційну колегію Собору, нас, що нижче підписалися, у випадку офіційного оприлюднення Вами вищевказаної ініціативи дати обґрунтовану відповідь та роз’яснити позицію єпископату УПЦ з цього питання.
За дорученням Собору архієреїв УПЦ маємо за честь засвідчити Вам свою повагу та повідомити про наступне.
Учасники Архієрейського Собору заслухали інформацію про можливе офіційне звернення Президента України до Предстоятеля та Священного Синоду УПЦ з питання створення Українською Православною Церквою спільної з представниками УПЦ КП Комісії, яка б зайнялася вирішенням проблемних питань розвитку Православ’я в Україні. Вірогідність такої Вашої ініціативи, шановний Вікторе Андрійовичу, походила із заяви, зробленої Вами під час Вашої зустрічі з «єпископатом» УПЦ КП 12 січня 2007 року та оприлюдненої в ЗМІ. Ви, зокрема, сказали: «Я готовий звернутися до Синодів УПЦ і УПЦ КП з пропозицією створити спільну богословську комісію за участю, приміром, 3 єпископів та 2 священиків з кожного боку для розгляду наболілих питань» (прес-служба Президента України). У свою чергу деякі церковні та навколоцерковні ЗМІ Ваш вислів трактували як Вашу готовність сприяти створенню «спільної богословської комісії, яка займатиметься питанням створення єдиної помісної Церкви в Україні», «комісія повинна розглядати актуальні питання, які сприятимуть початку діалогу, а згодом і об’єднанню Церков» (http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;13688/). Природно, що дана інформація про можливість створення такої двосторонньої комісії за ініціативи Адміністрації Президента, а тим більше можлива участь у ній єпископів УПЦ викликала хвилю протестів серед віруючих та шалену дискусію в ЗМІ, часто з безпідставними звинуваченнями як на адресу Президента, так і єпископату УПЦ. Вірні нашої Церкви дуже добре пам’ятають, а часто і фізично відчувають на собі, ті розбійницькі методи, якими лише 15 років тому новостворена та зареєстрована всупереч чинному законодавству так звана УПЦ КП з потурання центральної та місцевої влади «розбудовувала» свою структуру за рахунок кафедральних соборів, єпархіальних управлінь та парафіяльних церков нашої Української Православної Церкви. Правове свавілля того часу вражає своєю масштабністю та цинічністю його учасників. Подекуди таке «розширення» має місце і сьогодні. Історія розвитку релігійної організації УПЦ КП є аналогічною до історії розвитку багатьох нинішніх олігархічних бізнесових структур з темним минулим, що зароджувалися в неладах із законом під час безладдя кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття. Минав час, вони зміцнювалися і легалізувалися. Чи не про них Ви говорили на Майдані наприкінці 2004-го? Саме за такою схемою розвивається так званий Київський патріархат – структура, котру створив у 1992 році колишній Предстоятель УПЦ. Сьогодні вони також шукають «шляхів налагодження міжцерковного примирення» – легалізації в православному світі – і в цю аферу втягують Вас. Втягувалися до цього процесу і Ваші попередники, однак Михайло Денисенко сказав, що на відміну від них «тільки Ви, Вікторе Андрійовичу, стали робити реальні кроки у цьому напрямку» (http://cerkva.info/2007/01/12/zustrich.html).
Всебічно обговоривши подану інформацію, Собор прийняв рішення, у випадку офіційного Вашого звернення до УПЦ, шановний Вікторе Андрійовичу, з вищевказаною пропозицією, утриматися від утворення подібного роду двосторонньої комісії. Така позиція базується на тому, що УПЦ КП, не маючи апостольського преємства ієрархії, не може бути єклезіологічно рівноправним учасником діалогу. Правильне розуміння цього питання, вірогідно, маєте і Ви, оскільки у своєму листі від 12.02.2007 р. не називаєте учасників можливих консультацій та зустрічей зі сторони УПЦ КП «єпископами та священством», а лише «представниками УПЦ Київського патріархату».
Керуючись принципом церковної ікономії, Архієрейський Собор в односторонньому порядку створив при Синодальних канонічній та богословській комісіях при Священному Синоді УПЦ «Комісію УПЦ по відновленню єдності Українського Православ’я». В її компетенцію входить пошук шляхів і методів, а також випрацювання механізмів відновлення єдності Українського Православ’я шляхом церковно-дисциплінарних норм, передбачених канонічним правом Вселенського Православ’я. Собор ще раз нагадав, що під поняттям «відновлення єдності» розуміється повернення тих, що відійшли від церковної єдності, через усвідомлення ними гріха розколу, тобто покаяння, у спасительне лоно Української Православної Церкви. Вищевказана комісія УПЦ зможе приймати представників сторони, яка відхилилася в розкол, вислуховувати їхні можливі ініціативи, мати судження у кожному випадку та доповідати про них Священному Синоду і Архієрейському Собору УПЦ, в компетенцію яких входить прийняття остаточних рішень.
Представники УПЦ КП усвідомлюють власну еклезіологічну ущербність та сотеріологічну згубність свого становища. Непоодинокими є факти, коли «духовенство» Київського патріархату, в тому числі і «єпископи», рекомендують близьким та дорогим їм людям приймати Таїнства в канонічній Церкві. Однак бісівська гординя не дозволяє їм вийти із особистою ініціативою щодо діалогу, а примушує шукати посередників, у даному випадку в особі Президента. Їм соромно подивитися у вічі своїм братам-українцям, котрих вони паплюжать, ганьблять та шельмують ось уже протягом 15-ти років. Соромно і перед своїми послідовниками, котрих ошукано та позбавлено справжнього літургійного життя. Вийти самостійно із такого становища – це і означає покаятися. Варто згадати притчу Спасителя про блудного сина (Лк. 15, 11-24), яку ми нещодавно чули за богослужінням в одну із підготовчих до Великого посту неділь. Чи планував той син, перебуваючи на «стороні далеко», проводити зустрічі та консультації з батьком для вирішення проблемних питань розвитку свого подальшого буття? Чи, може, шукав взаємоприйнятних шляхів налагодження примирення? Ні. Такого ми у Святому Письмі не зустрічаємо. А для Української Православної Церкви Євангеліє з його істинами не стало архаїчним.
На сьогодні ведуться богословські співбесіди з представниками Української Автокефальної Православної Церкви. Відновлення такого діалогу було ініційоване керівництвом УАПЦ. Виходячи із засвідчених часом толерантних відносин з УПЦ та ставлення до її вірних, діалог було відновлено, і, маємо надію, з Божою допомогою він буде результативним.
Українська Православна Церква на сьогодні є в Україні самодостатньою Церквою. Вона зберегла і володіє повною мірою і неушкоджено всіма дарами та якостями Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, як про те говорить Символ віри. Вона може обійтися без тих, хто її нерозумно покинув. Проте вона, як любляча Матір, скорбить за своїми дітьми, які залишаються поза її благодатною огорожею без спасительних Таїнств Тіла і Крові Христових, які, за словами нашого Господа, єдині, що роблять людину наслідником вічного життя.
На Вашу ініціативу «зустрічей та консультацій» відповідаємо, що ще 8 грудня 1992 року на засіданні Священного Синоду Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Володимир висловив пропозицію про необхідність проведення богословського діалогу між представниками УАПЦ і УПЦ КП з метою подолання церковного розколу в Україні.
Священний Синод висловив надію, що зі свого боку УАПЦ і УПЦ КП виявлять добру волю у цьому благому намірі, підтримавши це рішення, і визнав можливим негайний початок ведення такого діалогу за наступних умов:
1. Припинення насильства з боку прихильників Української Православної Церкви Київського Патріархату щодо Української Православної Церкви.
2. Повернення Українській Православній Церкві захоплених силою соборів, храмів, єпархіальних центрів, навчальних закладів.
3. Невтручання центральної та місцевої влади, народних депутатів у внутрішнє життя Церкви.
4. Без участі колишнього митрополита Філарета (Денисенка), оскільки він не є членом Церкви, будучи відлученим від неї.
Ці чотири необхідні для початку та нормального ведення діалогу умови залишаються базовими і нині.
Майбутнє Українського Православ’я залежить не лише від позиції єпископату УПЦ, але й від усвідомлення трагічності свого становища тими, хто сьогодні перебуває поза спасительною огорожею Матері Церкви. Якщо таке усвідомлення прийде, то проблеми будуть вирішені, про що ми щоденно молимося і просимо Бога.
Бажаємо Вам, вельмишановний Вікторе Андрійовичу, міцного здоров’я та допомоги Божої у Вашому служінні Українській державі і українському народові.
За дорученням Архієрейського Собору УПЦ з глибокою повагою до Вас
митрополит Одеський і Ізмаїльський Агатангел,
митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій,
архієпископ Львівський і Галицький Августин,
архієпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської Митрополії, керуючий справами УПЦ Митрофан».

01.03.2007. КИЕВ. Мэр столицы намерен возрождать православные храмы
В ходе ознакомления с ходом реставрационных работ киевский городской голова Леонид Черновецкий узнал, что на позолоту куполов Свято-Николаевского собора Покровского монастыря необходимо около семи килограммов золота и пообещал сделать подарок. Как сообщает пресс-служба Киевской горадминистрации, обещание столичный мэр дал настоятельнице Покровского монастыря игуменье Калисфении во время посещения обители. «Я подарю свое собственное золото для того, чтобы купола самого высокого храма Киева были покрыты несколько большим слоем золота, чем планировалось», – цитирует пресс-служба Л. Черновецкого.
Мэр также заявил, что киевская власть будет восстанавливать исторические памятники. В частности, до 2010 года будут вестись работы по восстановлению Дмитриевской и Стретенской церквей, церкви Илии Пророка и колокольни Кирилловского монастыря, а также Свято-Николаевского собора Покровского монастыря.
Замглавы Киевской горадминистрации Виталий Журавский напомнил, что Свято-Николавеский собор построил в 1896-1911 годах архитектор Владимир Николаев. После революции 1917 года в соборе функционировала трудовая артель, после 1934 года его использовали как типографию и книгохранилище Украинской академии наук. Купола и кресты при этом были уничтожены. В 1948 году храм пострадал от пожара, причиной которого явилась молния. В 1950-е годы здание использовали под спортивный зал школы, для чего разобрали перекрытие.

05.03.2007. ДНЕПРОПЕТРОВСК. Губернатор области Надежда Деева посетила Свято-Тихвинский женский монастырь
В прошлом году Днепропетровский Свято-Тихвинский женский монастырь отпраздновал 140-ю годовщину образования Екатеринославской женской общины – предшественницы обители. В этом же году насельницы и верующие готовятся торжественно встретить 130-летие со дня получения общиной статуса общежительного монастыря. 2 марта, в период подготовки к юбилейному празднованию, губернатор области Надежда Деева посетила Свято-Тихвинский женский монастырь города. Главу региона встретили управляющий Днепропетровской епархией митрополит Ириней и настоятельница монастыря игуменья Зосима (Сварчевская) с сестрами.
Губернатор посетила Свято-Варваринский храм обители, который в недавнем прошлом был восстановлен из руин. Во время пребывания в храме она приложились к «Тихвинской» чудотворной иконе Божьей Матери, которая в 1999 году была торжественно перенесена из Свято-Троицкого кафедрального собора на ее историческое место пребывания — в главный храм обители.
В память о пребывании в стенах обители игуменья Зосима преподнесла в дар Надежде Деевой икону преподобного Серафима Саровского. В конце визита глава области поблагодарила владыку, игуменью и сестер обители за возможность прикоснуться к вековым святыням Православия и пожелала дальнейшего процветания обители.
Диакон Георгий Скубак

05.03.2007. КИЕВ. “Экономические известия”: “Брат Президента Украины народный депутат Петр Ющенко возглавил общественную организацию «За поместную Украину»
3 марта брат Президента Украины народный депутат Петр Ющенко возглавил созданную в этот же день общественную организацию «За поместную Украину», призванную внести свою лепту в процесс объединения украинского православия и создания единой поместной церкви.
Организация «За поместную Украину» создана участниками научно-практической конференции «Поместная православная церковь: проблемы и перспективы становления». Организаторами конференции выступили «Всеукраинское объединение «За Украину! За Ющенко!», Украинская ассоциация религиеведов, Центр религиозной информации и свободы, Украинская экологическая ассоциация «Зеленый мир» и Союз казачьих организаций Украины. Участники конференции создали организационный комитет по подготовке всеукраинского съезда общественной организации «За поместную Украину».
По словам Петра Ющенко, созданная структура будет предоставлять любую организационную и консультационную помощь всем, кто желает влиться в ее ряды и разделяет идею объединенного украинского православия. С конца марта финансовое обеспечение деятельности организации «За поместную Украину» будет осуществлять благотворительный фонд, структура которого разрабатывается в настоящее время.
По словам пресс-секретаря УПЦ Василия Анисимова, представители УПЦ на конференцию не попали. «Нам сказали, что это закрытое заседание. Нас никто не приглашал, несмотря на то что инициаторы и участники конференции ратуют за единую православную церковь. На мой взгляд, создание организации «За поместную Украину» является всего лишь очередной попыткой «Киевского патриархата» сблизиться с властью и совершать таким образом давление на УПЦ», — сказал он. Напомним, что ранее Президент Украины Виктор Ющенко выступил с инициативой преодоления раскола украинского православия и создания Украинской поместной православной церкви. Виктор Ющенко предложил создать рабочую группу в виде межцерковной комиссии, в которую бы вошли по 3 епископа и по 2 священника со стороны УПЦ КП и УПЦ для разрешения наболевших вопросов, однако со стороны УПЦ инициатива Президента не нашла поддержки.
Сергей Кузин

14.02. 2007. КИЇВ. В Києво-Печерській Лаврі відбудеться науково-практична конференція

14.02.2007. СИМФЕРОПОЛЬ. Симферопольским школьникам расскажут о масленице и Великом посте