КИЇВ. У Неділю Торжества Православ‘я Предстоятель УПЦ очолив святкове богослужіння у Києво-Печерській Лаврі

01.03.2026 news, Официальная хроника

1 березня, у Неділю першу Великого посту, Торжество Православ’я, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив урочисте богослужіння у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.

Перед Божественною літургією у храмі в імʼя преподобного Агапіта Печерського Блаженніший владика очолив особливий молебень, який звершується лише у першу неділю Великого посту.

День Торжества Православ’я пов’язаний з VII Вселенським Собором 787 року, який встановив у Православній Церкві шанування ікон після тривалого періоду іконоборства. Саме ж свято виникло у 843 році і було присвячене остаточній перемозі над єрессю іконоборства. Тим самим в Церкві закінчився період формулювання православного вчення про Христа, а ікона проголошена наочним свідченням реальності Боговтілення. З тих пір відзначати Торжество Православ’я стали в першу неділю Великого посту, так як найперше його святкування у 843 році припало саме на цей день. Особливе богослужіння цієї неділі – чин Торжества Православ’я, основа якого була закладена у ІХ столітті, потім воно доповнювалось та змінювалось аж до ХХ століття. Постійними складовим чину, які зберігаються і зараз, є проголошення Православної віри, вічної пам’яті її проповідникам і захисникам та многоліття усім членам Церкви.

Предстоятелю співслужили вікарії Київської єпархії: архієпископ Білогородський Сильвестр, архієпископ Ірпінський Лавр, архієпископ Бородянський Марк та духовенство обителі.

Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.

лаженніший владика зазначив, що іконоборство стало останньою великою єрессю періоду Вселенських Соборів. Це хибне вчення заперечувало шанування святих ікон. Однак Церква викрила цю єресь та проголосила, що поклоняючись образу, ми воздаємо честь Першообразу — Самому Богові та святим, які зображені на іконах. Цю істину було утверджено на Сьомому Вселенському соборі у 787 році.

Разом із тим, як нагадав Предстоятель, попри соборне засудження єресі, іконоборство ще певний час розхитувало Церкву, знаходячи підтримку серед частини світської та церковної влади. Лише у 843 році, за правління благочестивої цариці Феодори та святительства Патріарха Мефодія, було урочисто відновлено шанування ікон. Тоді звільнили сповідників віри, повернули святі образи до храмів і звершили подячний молебень Господу за збереження Православ’я. Відтоді у першу неділю Великого посту Церква звершує молебень Торжества Православ’я.

Звертаючись до духовного змісту цієї історичної події, Архіпастир наголосив, що Торжество Православ’я є не лише спомином про перемогу над давньою єрессю, а й нагадуванням про відповідальність кожного християнина зберігати істину віри у власному житті. У своїй проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій підкреслив, що віра повинна зберігатися чистою, без домішок людського мудрування.

«Якщо людина хоче зцілитися, вона приймає ті ліки, які лікують, а не ті, які їй подобаються», — зауважив Архіпастир, пояснюючи, що й у духовному житті потрібно приймати істину такою, якою вона передана Церквою, а не пристосовувати її до власних уподобань і пристрастей.

Предстоятель наголосив, що любов до всіх людей — і до іновірців, і до невіруючих — не означає згоди з помилками. Християнин покликаний любити людину як творіння Боже, але водночас твердо триматися істини віри.

Блаженніший владика закликав вірян не лише називатися православними, а й жити по-православному: любити Бога і ближнього, прощати, бути милостивими, навіть любити ворогів. Саме таке життя, за словом Архіпастиря, веде людину до вічного спасіння.

На завершення Першосвятитель підкреслив, що збереження чистоти віри є відповідальністю кожного покоління. Наші предки, попри випробування і спокуси, зберегли святу віру та передали її нам. Тому і сучасні християни покликані зберегти її непорушною та передати своїм нащадкам — на славу Божу і для спасіння душ.

На сугубій єктенії помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. У молитві після єктенії Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.

За Божественною літургією до Таїнства Причастя приступили сотні вірян.

Виголосивши відпуст, Блаженніший владика привітав паству з неділею Торжества Православʼя. Предстоятель побажав, щоб Господь допомагав зберегти чистоту православної віри, яка є духовними ліками, що зцілюють духовні язви людини і дають їй змогу увійти в Царство Небесне.

БОРИСПІЛЬ. Коментар митрополита Антонія з приводу рішення Київської обласної ради