Блаженнійший Митрополит Онуфрій: На гріховне падіння слід відповідати покаянням, а не відчаєм

24.11.2025 first, news, Официальная хроника

У своїй проповіді у Неділю двадцять четверту після П’ятидесятниці Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій звернув увагу вірян на глибокий духовний зміст євангельської притчі про милосердного самарянина, яка читалася сьогодні за богослужінням (Лк. 10:25-37).

Предстоятель наголосив, що ця притча вчить нас двом головним заповідям — любові до Бога та любові до ближнього. Ці дві заповіді нерозривно пов’язані між собою, адже без виконання однієї не можна виконати іншу.

Водночас з’являється запитання: хто є нашим ближнім? Серед іудеїв часів Христа існувало переконання, що для них ближні — це лише їхні одноплемінники.

«Але Господь показує, що ближній — це всяка людина, яка потребує нашої допомоги», — наголосив Предстоятель.

Його Блаженство звернув увагу, що першочергово християни покликані робити добро своїм домашнім, одновірцям і тим, хто нас оточує, однак цим коло нашої відповідальності не обмежується. Якщо страждає невіруючий або іновірець і ми можемо йому допомогти, то повинні це зробити.

Першоієрарх спростував поширену думку про те, що допомога невіруючому нібито означає визнання його правоти:

«Коли ми робимо добро одновірцям, то ми утверджуємо їх у вірі. Коли робимо добро невіруючим — прикликаємо їх пізнати істину і стати правильно віруючими в Бога».

У своїй проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій також зупинився на алегоричному тлумаченні притчі.

«Єрусалим, який розташований над рівнем моря, є образом святості, Єрихон, що лежить нижче рівня моря, — образом гріховного світу», — пояснив він та додав, що людина, яка відходить від духовного життя, неминуче потрапляє в руки «розбійників» — темних сил, що ранять і знесилюють душу.

Однак Господь не залишає того, хто з покаянням звертається до Нього: «Господи, прости мене, помилуй мене», — цього щирого прохання достатньо, щоб Христос, як милосердний самарянин, прийшов на допомогу, перев’язав рани, оздоровив душу благодаттю та привів у «гостинницю» — тобто у Святу Церкву, де людина через таїнства отримує подальше духовне лікування.

Першосвятитель підкреслив, що кожна людина у своєму житті рухається між «Єрусалимом» і «Єрихоном» — між піднесенням до святості та падінням у гріх. На цьому шляху важливо не впадати у відчай, якщо трапляється падіння, адже Господь милосердний до нескінченності і Він через таїнства та молитву подає людині благодать, котра поступово виліковує рани душі.

На завершення Блаженніший Митрополит Онуфрій закликав вірян завжди звертатися до Бога з покаянням, і Він «зцілить нас, допоможе нам достойно прожити земне життя й отримати благодать вічного спасіння у Христі».

ЧЕРНІВЦІ. На Буковині освятили тимчасове приміщення для вірян, котрих позбавили права молитися у своєму храмі