КИЇВ. Вітальне слово Блаженнішого Митрополита Онуфрія організаторам та учасникам ХVІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Духовна та світська освіта: історія взаємин – сучасність – перспективи»

21.10.2025 first, news, Официальная хроника

ОРГАНІЗАТОРАМ ТА УЧАСНИКАМ XVII МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
«ДУХОВНА ТА СВІТСЬКА ОСВІТА: ІСТОРІЯ ВЗАЄМИН СУЧАСНІСТЬ-ПЕРСПЕКТИВИ»

Щиро вітаю усіх вас, преосвященні Владики, всечесні отці, дорогі браття і сестри, з початком роботи вже традиційної науково-богословської конференції, яка проходить у стінах Київських духовних шкіл.

Сьогодні ми маємо особливий привід для проведення наукового форуму. В цьому році увесь християнський світ відзначає 1700-річчя Першого Вселенського Собору, який відбувся у Нікеї в 325 році.

Собор в Нікеї став першим в історії зібранням єпископів такого рівня. До 325 року навіть уявити собі подібне зібрання ієрархів з різних куточків християнської ойкумени було неможливо. Раніше Собори скликалися тільки в окремих місцевих Церквах. І лише тоді, коли всю Церкву сколихнула суперечка навколо вчення александрійського пресвітера Арія, стало очевидно, що подолати цю кризу можна лише на загальному Соборі всієї Вселенської Церкви.

Отці Першого Вселенського Собору не тільки засудили єресь Арія та сформулювали вчення про єдиносущність Бога Отця та Бога Сина. Вони також затвердили принципи, за якими і досі ми святкуємо головне церковне свято Пасху Христову. Крім того, Нікейський Собор прийняв низку канонічних правил, на які Церква опирається у своєму внутрішньому житті.

Ще на Апостольському Соборі в Єрусалимі народилася формула: угодно Святому Духові і нам (Діян. 15:28). Вона чітко вказує на Собор, як на особливу боголюдську дію. Люди докладають максимум зусиль, щоб розпізнати істину, однак без допомоги Духа Святого усі наші зусилля є недосконалими. Саме тому рішення Соборів є плодом співдії людської волі та божественної допомоги. Можна навіть сказати, що соборний розгляд питань віровчення та церковного устрою є своєрідним таїнством: на Соборі Церкві відкривається божественна воля, яка веде людину до небесного Царства. Саме цим обумовлена особлива повага, яку Церква завжди проявляла до соборних рішень.

Вивчаючи історію Першого Вселенського Собору, ми бачимо, що дискусії с невід’ємною частиною життя Церкви. Не слід боятися дискусій, не треба їх уникати. Тим більше, не можна придушувати дискусій. Церква це простір свободи, в якому кожен має право висловити свою точку зору. Разом з тим, свобода не є ані хаосом, ані вседозволеністю. Апостол Павел нагадує нам: Бог не є Бог безладдя, а миру (1 Кор. 14:33). Саме в дусі миру і братньої любові у Христі мають розгортатися усі дискусії в Церкві і не в соціальних мережах, а в присутності тільки вірних, які знають, що таке Церква і Хто такий Христос.

Перший Вселенський Собор став для усіх наступних поколінь справжнім еталоном соборності. З того часу усі церковні Собори взорували на приклад Нікеї, намагаючись узгодити свої дії з цим еталоном. Наша Українська Православна Церква також живе на засадах соборності. В період державної незалежності України Собори неодноразово виносили доленосні рішення, які визначали історичний шлях нашої Церкви. В умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну таким виявом соборності став Собор Української Православної Церкви, який відбувся 27 травня 2022 року у Києві в монастирі Феофанія.

Собор у Феофанії однозначно засудив російську військову агресію проти України та висловив незгоду з позицією патріарха Кирила щодо цієї війни. Собор вніс докорінні зміни до Статуту про управління нашої Церкви, заявив про намір відновити в Українській Православній Церкві чин мироваріння, ініціював розвиток місії нашої Церкви закордоном.

Історія свідчить, що рішення кожного Собору викликали суперечки. Завжди знаходилися ті, хто критикував або повністю відкидав ці рішення. Так було і з Першим Вселенським Собором, так буває і в сучасній церковній історії. Однак, ми покликані йти шляхом любові. Навіть якщо ми не погоджуємося один з одним, ми не маємо опускатися до образ та неповаги.

Проведення наукових форумів, подібних до сьогоднішньої конференції, є вкрай важливим. Науковці, які збираються на подібних заходах, можуть фахово обговорити складні питання церковного життя. А студенти, які беруть участь у конференції, мають гарну нагоду вчитися аргументовано висловлювати та захищати свою точку зору.

Щиро бажаю всім учасникам та гостям конференції благословенних успіхів в осягненні богоодкровенних істин. Закликаю Боже благословення на Ваші труди.

З любов’ю у Христі

ОНУФРІЙ,

МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ І ВСІЄЇ УКРАЇНИ,

ПРЕДСТОЯТЕЛИ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

21 жовтня 2025 року, м. Київ

КОВЕЛЬ. У Кримненському благочинні зібрали 5 тонн допомоги для нужденних Херсонщини