КИЇВ. Висновки комісії ДЕСС щодо УПЦ непереконливі та мають упереджений характер — богослов з Німеччини

25.09.2023 announcement1, news, Межконфессиональные отношения

Німецький католицький богослов, професор університету Мюнстера доктор Томас Бремер назвав висновки «експертної комісії» Держетнополітики щодо статуту Української Православної Церкви упередженими та такими, що не можуть розглядатись як підтвердження церковно-канонічного зв’язку УПЦ з Московським патріархатом. Висновок професора опублікував Telegram-канал «Миряни».

«Доповідь експертної комісії має істотні недоліки та недоліки як у методологічному, так і фактичному відношенні. Вона бере до уваги факти, які говорять на користь певного результату, та ігнорує інші. Її оцінка має упереджений характер і спотворює наведені факти. Вона не пропонує жодних позитивних доказів того, що УПЦ, як і раніше, є частиною РПЦ. Отже, цю доповідь не можна розглядати як підтвердження (церковно-канонічного зв’язку з МП – ред.), її висновки непереконливі».

В Telegram-каналі дають основні тези листа доктора Бремера:

«• В статуті УПЦ після Собору 2022 року більше немає жодних згадок про її належність до РПЦ.

Той факт, що УПЦ на цей момент не має прийнятого в Православ’ї статусу (автокефалія, автономія тощо), не може впливати на свободу її віросповідання. Це питання взаємодії всередині Церков, але не справа держави.
Комісія ДЕСС замість аналізу доказів у своїх висновках займалася «гаданням, робила гіпотетичні припущення, говорила про потенційні дії та оперувала непідтвердженими фактами».
УПЦ стверджує, що розірвала відносини з МП після Собору 2022 року. Тому і вивчатись мають тільки документи після цієї дати. ДЕСС же досліджувала документи, яким понад 30 років. За словами Бремера, «вони не можуть бути інструментом для тлумачення нового статуту».
Жоден документ РПЦ не може бути доказом чогось щодо УПЦ, особливо якщо такий документ існував до травня 2022 року. Документація з боку РПЦ та Росії (або будь-якої іншої країни) не може мати юридичну силу при оцінці українською стороною того чи іншого питання, тому що таким чином РФ може впливати на українські політичні та адміністративні рішення.
ДЕСС не має повноважень розмірковувати, яким повинен бути канонічний статус релігійної організації, а тим більше – примушувати її до набуття цього статусу (автокефалії). Це є прямим порушенням свободи релігії. Навіть якби УПЦ існувала в ізоляції, відокремлено від решти православних Церков, державна влада все одно мала б визнати її. Богослов вказує на досвід УПЦ КП, яку в Православ’ї ніхто не визнавав протягом всього її існування, але яка, однак, «перебувала у повній відповідності до українського законодавства»».

КИЇВ. У свято Воздвиження Предстоятель очолив Божественну літургію у Києво-Печерській Лаврі

КИЇВ. Підсумки Священного Синоду Української Православної Церкви