КИЇВ. У Неділю 4-ту після Пʼятидесятниці Предстоятель звершив Божественну літургію у Києво-Печерській Лаврі (+відео)
2 липня, у Неділю четверту після Пʼятидесятниці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив Божественну літургію у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі.
Богослужіння відбулось у храмі на честь преподобного Агапіта Печерського.
Предстоятелю співслужили єпископ Ірпінський Лавр , єпископ Бородянський Марк, духовенство обителі та гості у священному сані.
Після читання святого Євангелія Блаженніший владика звернувся до пастви зі словом проповіді.
За словами Предстоятеля, є два види віри: віра розуму і віра серця.
Віра розуму, як зазначив Блаженніший владика, народжується від того, що ми щось дізналися про Бога або, розмірковуючи над красою цього світу, дійшли до висновку, що існує Творець. Але якщо людина має тільки цю віру, то вона ще не спасенна, адже цю віру має і диявол. Він також вірить у Бога, знає, що Бог є, але чинить все проти волі Божої.
Другий вид віри, про який розповів Архіпастир, народжується вже від виконання заповідей Божих і Його священних законів.
“Якщо людина починає жити за священними Божественними законами, то у цієї людини народжується інша віра — віра серця, або ще ця віра називається знанням Бога. Людина на досвіді пізнає свого Творця — не розумом лише, а всім єством своїм. І така людина розуміє, що якщо Бог не допоможе їй зробити якийсь крок, то вона його не зробить”, — зауважив Його Блаженство.
Саме ця віра, за словами Першосвятителя, є спасительною, і така віра здатна переставляти гори.
Разом із тим, Блаженніший Митрополит Онуфрій наголосив, що коли людина має таку віру серця, то вона ніколи не буде використовувати її для того, щоб випрошувати у Бога якихось чудес заради створення певного видовища.
“Віра серця — це віра розумна, і той, хто має її, просить у Бога лише те, що є корисним для спасіння”, — підкреслив Предстоятель.
Архіпастир побажав, щоб у своєму житті усі ми старалися здобувати віру серця та жити за Божественними законами.
“Коли людина живе по законах Божих, то виникає така дилема: плоть починає боротися з духом. І дух каже людині — іди молися, а плоть каже — іди на пляж. Дух каже — іди допоможи бідному, а плоть каже — іди, там щось лежить не так, ніхто не стереже, забери собі і збагатієш. Іде постійна така боротьба, і коли вона є, то це важко для людини. Але в цій боротьбі є солодкість благодаті Святого Духа. Коли людина бореться для свого очищення, для свого спасіння, для того, щоб стати святою, богоподібною, то навіть в найтяжчій боротьбі є якась всередині солодкість, яку людина відчуває. Вона може не розуміти, але відчуває її. І ця солодкість стимулює людину йти далі, знову боротися з собою. І навіть якщо ця людина впала, вона встає і йде далі. Така людина дійсно здобуває віру серця і стає сосудом благодаті Святого Духа”, – пояснив Блаженніший владика.
За богослужінням помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Предстоятель попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь умудрив владу, зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому.
Після відпусту Блаженніший владика привітав вірян зі святом та побажав, щоб Господь зупинив тих, хто воює проти нас, і благословив землю нашу миром.
КИЕВ. Митрополит Павел: Мне сказали «признайте Епифания, идите на компромисс»