Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

СУМИ. Єпархія надала допомогу постраждалим мешканцям Донбасу


26-27 січня керівник Сумського єпархіального центру духовної реабілітації воїнів АТО (ООС) і мирних громадян, які постраждали в ході військових дій, протоієрей Олександр Петренко здійснив поїздку до селища Зайцеве на Донеччині – селища, жителі якого особливо постраждали від військових дій.
Як завжди, отець Олександр їхав до жителів Зайцевого з благодійною допомогою: завантажившись в Сумах, заїхав в Охтирку, де був навантажений також продуктами та одягом, зібраними громадами Архангело-Михайлівського храму села Журавне (настоятель – архімандрит Серафим (Панкратов)) і громадою Архангело-Михайлівського храму міста Охтирки (настоятель – протоієрей Георгій Сірий).
Жителі селища зібралися не тільки за продуктами і одягом, але, в першу чергу, для молитви та освячення води.

26-27 січня 2021 року керівник Сумського єпархіального центру духовної реабілітації воїнів АТО (ООС) і мирних громадян, які постраждали в ході військових дій, протоієрей Олександр Петренко здійснив поїздку до селища Зайцеве на Донеччині – селища, жителі якого особливо постраждали від військових дій.

Як завжди, отець Олександр їхав до жителів Зайцевого з благодійною допомогою: завантажившись в Сумах, заїхав в Охтирку, де був навантажений також продуктами та одягом, зібраними громадами Архангело-Михайлівського храму села Журавне (настоятель – архімандрит Серафим (Панкратов)) і громадою Архангело-Михайлівського храму міста Охтирки (настоятель – протоієрей Георгій Сірий).

Через Ізюм, Слов’янськ, Бахмут отець Олександр дістався Зайцевого. Жителі селища зібралися не тільки за продуктами і одягом, але, в першу чергу, для молитви та освячення води. На жаль, священик до них на свято Хрещення Господнього не приїжджав. Після служби і вивантаження автобуса відбулося братнє спілкування.

Не дивлячись на перевантаження автобуса, шлях до Зайцевого був легкий, без пригод. Але шлях додому виявився дуже непростим: крім проливного дощу, потім морозу та ожеледиці, ще й поломка тільки-но відремонтованого автобуса. Слава Богу, це сталося в Харкові, а не десь у полі.

Отець Олександр зі своїми однодумцями та помічниками почали їздити до Зайцевого з 2016-го року, на той час там проживало 250 чоловік (до війни – понад 1500 осіб), зараз залишилося всього 190. Здебільшого, це люди похилого віку, багато лежачих хворих, є діти – їх 23. Зараз трохи легше: були часи, коли не було електрики, газу та води і при цьому передова розділила селище на дві половини, було багато загиблих і поранених. Стрілянина кожен день, подекуди і зараз …

Отець Олександр висловлює подяку рідним спочилого протоієрея Бориса Кіценка, священника з Харкова, які багато допомогли в організації поїздки, а також Олександру Величку, Олександру Сисі, а також всім людям доброї волі, які відгукнулися на заклик допомогти людям, які через військові дії опинилися у складних життєвих умовах.
Через Ізюм, Слов’янськ, Бахмут отець Олександр дістався Зайцевого. Жителі селища зібралися не тільки за продуктами і одягом, але, в першу чергу, для молитви та освячення води. На жаль, священик до них на свято Хрещення Господнього не приїжджав. Після служби і вивантаження автобуса відбулося братнє спілкування.

Не дивлячись на перевантаження автобуса, шлях до Зайцевого був легкий, без пригод. Але шлях додому виявився дуже непростим: крім проливного дощу, потім морозу та ожеледиці, ще й поломка тільки-но відремонтованого автобуса. Слава Богу, це сталося в Харкові, а не десь у полі.

Отець Олександр зі своїми однодумцями та помічниками почали їздити до Зайцевого з 2016-го року, на той час там проживало 250 чоловік (до війни – понад 1500 осіб), зараз залишилося всього 190. Здебільшого, це люди похилого віку, багато лежачих хворих, є діти – їх 23. Зараз трохи легше: були часи, коли не було електрики, газу та води і при цьому передова розділила селище на дві половини, було багато загиблих і поранених. Стрілянина кожен день, подекуди і зараз …

Отець Олександр висловлює подяку рідним спочилого протоієрея Бориса Кіценка, священника з Харкова, які багато допомогли в організації поїздки, а також Олександру Величку, Олександру Сисі, а також всім людям доброї волі, які відгукнулися на заклик допомогти людям, які через військові дії опинилися у складних життєвих умовах.