Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів, як сучасній людині долати труднощі та боротися зі зневірою

 Як боротися зі зневірою? Як християнину долати труднощі? Як правильно вибудовувати пріоритети в житті? На ці та інші запитання в інтерв’ю «Церковній православній газеті» відповідає Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій. 

— Ваше Блаженство, деякі люди, коли починають ходити до Церкви, ставлять запитання, що хвилює багатьох: чому Всемогутній Бог не втручається в життя людини, яка гине, й не відвертає її зі згубного шляху?

— Дійсно, Бог є всемогутнім і для Нього не складно змусити кожну людину бути доброю, благочестивою, навіть ідеальною. Але Бог не робить цього, бо Він дарував нам свободу волі. Вільна воля є однією із рис Божественного образу, яким Бог прикрасив кожну людину. І якщо Бог відніме у нас свободу волі, то ми втратимо людську гідність і будемо як тварини — прості безсловесні тварини. Ми тоді вже станемо неспроможні насолоджуватися такими відчуттями, як щастя, радість, мир.

Однак не можна говорити, що Бог забув про людину. Понад дві тисячі років тому Всемогутній Бог втрутився в людське життя, умалився до того, що Сам з’єднався з людською природою, витерпів страждання на Хресті й саму смерть, щоб повернути людину до Раю. Бог втрутився в людське життя, щоб кожній людині дати можливість спастися, але при цьому Господь зберіг людині богоподібну свободу.

— В житті у людей трапляються і радісні, й похмурі періоди. Буває таке, що в людини на душі приємно, радісно, їй приємні всі, хто її оточує. А буває, коли людина прокинеться, а в неї на душі темрява — всі її дратують, її наповнюють якісь страхи, якісь сумніви, і їй важко жити. Чому так трапляється і як людині боротися із цим станом?

— Коли людина наближається до Бога, тоді їй радісно і світло на душі. Коли ж людина чинить зло, то її душа стає похмурою, вона втрачає благодать Божу, і в душі тоді виникає духовна порожнеча, яка повинна обов’язково чимось наповнюватися — або благодаттю Святого Духа, або брудом гріховним.

Гріх тільки на перший погляд здається приємним, але він веде людину до страждань, які їй не притаманні. Адже тільки спочатку гріх здається солодким на смак, а потім він приносить гіркі плоди смерті, наближає до диявола, до мук, для яких ми не створені.

— Що може допомогти людині в такому стані?

— Людині в такому стані може допомогти благодать Божа. Бог так створив людину, що вона нічим не зможе втішитися, крім благодаті Святого Духа. Коли Адам жив у Раю, то ходив перед Богом, розмовляв із Ним та був наповнений благодаттю життя, радості, щастя. Але коли переступив Божественну заповідь, то благодать Святого Духа було взято від нього й до пришестя Христа люди не були здатні відчути повноту щастя і жили в очікуванні Спасителя, Котрий поверне їм втрачений Рай. Своїми стражданнями на Хресті, смертю і воскресінням Господь знищив смерть, забрав у неї силу та владу над людиною. А після Свого Вознесіння Спаситель послав у світ Духа Утішителя (Ін. 16: 7), Який єдиний тільки й може дати людині повноту життя, миру, радості.

Для віруючої людини очевидно, що всі земні, мирські радощі, до яких прагнуть люди, котрі далекі від Бога, — це спроба заповнити порожнечу в душі. Мирські радощі можуть заповнити порожнечу душі, але вони не можуть утішити людську душу. Людину втішає та умиротворює тільки благодать. Благодать Святого Духа — це єдине, що може допомогти людині, якщо вона потрапила під владу диявола. Набуття благодаті Пресвятого Духа і є, за словами святих отців, метою та сенсом життя християнина на землі.

Коли благодать Святого Духа наповнює людину, людина стає світлою, красивою, благородною, щасливою в повному й істинному розумінні цього слова. Ця благодать потім супроводжує людину у вічність і робить її чадом спасіння.

— Як людині вийти зі стану зневіри? Що їй потрібно зробити, аби набути благодать Святого Духа?

— Благодать Святого Духа подається в таїнствах Церкви, а також через постійну роботу над собою за допомогою молитви, покаяння, читання слова Божого. Людині подається благодать, коли вона очищає своє серце, виконує Заповіді Божі, прагне робити добрі справи у Славу Божу.

Коли людина робить добрі справи, то вони спочатку даються їй важко, гірко, проте вводять в її душу радість і задоволення життям, наповнюють силою. Тобто добрі справи наближають нас до Бога і роблять нас щасливими та б­лаженними.

Для того щоб людині бути здатною прийняти благодать Святого Духа, їй необхідно набути чесноту смирення. Святе Письмо говорить, що Бог гордим противиться, а смиренним дає благодать (Як. 4: 6). Смирення — це найбільша чеснота, яка робить людину здатною прийняти від Бога благодать. Усі подвиги, які ми здійснюємо — молитви, покаяння, читання слова Божого і святоотецьких трудів, добрі справи, — є засобом для того, щоби привести людину до нормального стану — стану смирення і правильного розуміння, Хто Такий Бог. Коли людина усвідомлює, що Бог — все, а ми без Бога ніщо, що ми красиві тільки з Господом, — тоді вона приходить у смирення і її не зможе здолати жоден гріх, жодне зло.

Господь допомагає нам благодаттю Святого Духа боротися зі зневірою та з іншими своїми гріхами. Потрібно розуміти, що духовна боротьба рідко проявляється в тому, щоб завдавати ударів злу, вона полягає в тому, щоби просто не йти за ним. Зло намагається відвести нас від Бога, а ми маємо йти до Бога. І тоді Божа благодать спочиватиме на нас, і благодать Святого Духа вчитиме нас, наставлятиме нас на всяку істину.

— Ваше Блаженство, Ви говорите, що коли людина вчиняє зло, то вона потрапляє під владу демонів. Люди, що далекі від Церкви, сприймають таку думку наче якусь алегорію. Наскільки реально людина може опинитися під владою злих духів?

— Зі Святого Письма нам відомо, що злі духи колись були у великій славі й честі у Бога, вони були наповнені Божою силою та благодаттю, але загордилися і через свою гординю стали нездатні бути причасниками цієї благодаті. Зі світлих величних духів вони перетворилися на темних, злих духів, які наповнені злом, ненавистю, відчаєм, страхом.

Коли людина робить злі справи, вона йде до демонів. Це нагадує таку картину: дитина йде до прив’язаного на ланцюгу звіра. Так і будь-яка людина, коли робить зло, то йде до цього прив’язаного звіра — демона й сама віддає себе в його зуби, а він її мучить. Тоді людина починає мучитися і страждати.

— Ваше Блаженство, через громадсько-політичні та економічні труднощі наша країна переживає не найкращі часи, багатьом сьогодні живеться важко. Як християнину потрібно долати труднощі?

— Так, сьогодні багатьом у нас живеться нелегко, але, якими б страшними не були наші труднощі, які б не були у нас проблеми, не варто зосереджуватися на них, потрібно триматися Господа, і Він завжди допоможе. Подолання будь-яких труднощів неможливе тільки зусиллями волі людини або групи людей. Як вчать святі отці, життя земне — це море, на якому постійно з’являються хвилі — іноді більше, іноді менше. І це житейське море неможливо переплисти, покладаючись лише на власні сили, треба триматися Бога, пригорнутися до Нього.

Оскільки Христос заснував Церкву й назвав її Своїм Тілом, то триматися Господа означає бути членом цього Тіла. Церкву ще називають Кораблем спасіння, і якщо ми будемо триматися Церкви, то перепливемо житейське море і пройдемо благополучно наш шлях, попри жодні складнощі.

Не треба дивитися на проблеми й зосереджуватися на них. У нашій історії були різні часи — були складніші, були сприятливіші. Треба дякувати Богові за те, що Він нам дає і подивитися навколо себе й побачити того, хто перебуває в більшій скруті, ніж я, і допомогти з тієї дещиці, яку маю, цій людині. Тоді обов’язково Бог підтримає, зміцнить, допоможе й нам.

— Сучасна людина перебуває під тиском різних обставин: робота, сім’я, навчання… Нерідко трапляється конфлікт інтересів, виникають різні колізії. Як із християнського погляду правильно вибудовувати пріоритети в житті?

— На першому місці має бути Бог, на другому місці — сім’я і тільки на третьому — робота. Ми повинні пам’ятати й виконувати настанову Спасителя: шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це (що потрібно для вашого земного життя) додасться вам (Мф. 6: 33).

Правильно розставлені пріоритети роблять життя людини щасливим.

Усе, створене Богом, усі матеріальні блага мають служити людині, не навпаки, а людина має служити Богу. Так Господь нас навчає. Так має бути. Якщо людина починає переставляти ці пріоритети і ставить на перше місце багатство, то людина неправильно будує своє життя, вона трудиться багато, жертвує собою і дуже часто не має жодних успіхів. Чим більше людина збирає земних благ, скарбів, тим більше вона стає нещасною. Тому що нам здається, коли ми їх не маємо, що ось «я б розбагатів і став щасливий». Насправді це не так — щастя йде від Бога, а не від багатства. І та людина, яка не знайшла Бога, а знайшла тільки багатство, глибоко нещасна. А та людина, яка знайшла Бога, може мати зовсім обмаль, проте буде щасливою.

Господь навчає нас: якщо ми вибудовуватимемо своє життя так, що в нас на першому місці буде Бог, якщо ми не віддаватимемо всі сили свої для багатства, в нас залишиться час для сім’ї, дітей, для своїх інтересів. Не потрібно ставати рабом багатства, а потрібно бути рабом Божим. І коли ми кращі сили віддаватимемо Богу, і частину своїх сил на те, щоб заробити на хліб, воду, одяг, ми будемо мати успіх в цьому. Тому що птахи небесні взагалі не сіють і не жнуть, і не збирають у житниці й Бог їх годує, і трава польова не пряде, не трудиться й Бог її одягає, одягає так, що й ми так не можемо вдягатися. Це приклад того, що Бог дає людині, Своєму творінню, те, що їй потрібно, якщо це творіння виконує свій обов’язок щодо Бога.

Це стосується не тільки окремо взятої людини, а й країни в цілому. Якщо більшість наших співгромадян дотримуватимуть таких богоугодних пріоритетів, працюватимуть чесно, не пригнічуватимуть слабких, не воюватимуть проти Церкви, то і всю країну нашу благословить Господь миром та благополуччям.

Записав протоієрей Владислав Софійчук