Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

ЛУЦЬК. У с. Садів представники ПЦУ побили вікна у будинку священника УПЦ

22 вересня 2019 року, коли уся повнота Православної церкви святкує день пам’яті святих праведних Іоакима і Анни, представники ПЦУ у селі Садів вирішили відзначити свято «по своєму».

Прийшовши у домівку протоієрея Володимира Мелеся, у кількості 20 осіб, представники місцевої громади ПЦУ знову почали погрожувати сім’ї священнослужителя.

Вкотре доводиться нагадувати, що протоієрей Володимир проживає у будинку на законній основі, вся сім’я має державну реєстрацію, включно з неповнолітнім сином та малолітнім онуком. Але виходить, що для представників ПЦУ села Садів, закон України та конституційні права громадян, не є чимось обов’язковим.

«Забирайте речі і йдіть геть», «забирайтесь»: саме такі слова у цей воскресний день, день коли церква вшановує пам’ять праведних Іоакима й Анни, лунали на адресу священника та його сім’ї від членів громади ПЦУ, села Садів, серед яких приймали активну участь вчителі місцевої школи.

Коли ж, на допомогу священнику, його дітям і онуку, почали сходитись люди, які залишились вірними Христовій Церкві, представники громади ПЦУ покинули будівлю.

Але залякування й погрози продовжились в ночі.

О 03:25 у будинку отця Володимира, який також є домовим храмом релігійної громади УПЦ села Садів було вибито два вікна.

У будівлю священника полетіли металеві предмети. Дяка Богові, що ніхто не постраждав, адже новоявлені церковники, кидаючи шматки металу у вікна й не думали, що під вікном може хтось мирно спати.

В чергове, ми просимо відповідної реакції на дане порушення від правоохоронних органів. Адже, ще нещодавно отцю Володимиру та його сім’ї погрожували гранатами, про що ми повідомляли на нашому сайті. І вже сьогодні, посеред ночі, якісь металеві предмети полетіли у вікна.

Як тепер засинати сім’ї священника, не спати біля вікон?, ховатись у підвал? Питання риторичне.

Тому зараз сім’я православних християн потребує захисту, бажає жити без страху, у своєму рідному селі та відчувати себе захищеними у рідній Україні, де закон один для всіх.