МОСКВА. Святіший Патріарх Кирил звершив відспівування Миколи Караченцова

Громадянська церемонія прощання відбулася в приміщенні театру «Ленком». Після завершення церемонії труну з тілом актора було перевезено в храм у Брюсовому провулку.

Перед початком чину відспівування Святіший Патріарх Кирил звернувся зі словом до учасників заупокійного богослужіння:

«Шановна Людмило Андріївно! Дорогі брати й сестри!

Ми проводжаємо в останню путь людину, яку любили тисячі і тисячі. Микола Петрович пройшов дуже яскравий життєвий шлях. Про це останнім часом дуже багато і добре було сказано людьми більш освіченими в театральній справі, ніж я, і тому я не буду характеризувати його як артиста, як художника, як людину, багатогранний талант якої так яскраво розкрився на російській сцені.

Я б хотів сказати про останні роки життя Миколи Петровича. Ми знаємо, що внаслідок важкої аварії він опинився в дуже обмежених для нього умовах прояву всього того, що становило саму суть його життя. Він не міг виражати себе як актор, як художник. Взагалі його життя було досить обмеженим. І відбиток скорботи і страждань особливим чином лягли на ці останні роки життя. Важко сказати, що було б з Миколою Петровичем, якби не Людмила Андріївна і ті близькі люди, які розділяли ці останні роки і які давали можливість Миколі Петровичу стикатися з тим світом, до якого він належав.

Життєвий шлях не закінчується труною. Якби було так, то все б наше існування перетворилося на безглуздя. Коли дехто, стверджуючи, що немає ніякого загробного життя, говорить про необхідність жити заради наступних поколінь, то слід поставити питання: А чому? А чому життя повинно бути віддане якомусь наступному поколінню? Це що означає, що наступне покоління є неодмінно більш піднесеним, більш освіченим духовно, сильнішим за покоління попереднє? Це зовсім не так. Сенс людського життя здобувається тільки в безсмерті людської душі, тому що будь-яка людська особистість є цінною перед очима Божими. Кожна людина має особливе місце в Божому світі. І її життя не закінчується з труною, воно триває. І якщо безсмертна душа, вільна і покликана до розвитку тут, в земному житті, переходить в життя вічне, то це означає, що і розвиток особистості триває за труною. Ми тут короткий час на землі, щоб у вічності ми жили іншим життям, зберігаючи свої таланти і здібності, розвиваючи все те, що в нас є, але вже в променях Божої слави і Божої правди. Ось чому заупокійні богослужіння в храмі звершуються священнослужителями в світлому одязі, як в день Воскресіння Христового. Тому що ми не віримо в могутність смерті. Якщо в цю могутність повірити, то життя стає безглуздим.

Зараз, звершуючи чин відспівування, давайте помолимося всі разом, щоб Господь прийняв душу раба Свого Миколи у вічні Свої Небесні Обителі, щоб відкрив перед ним двері цього вічного життя, щоб заспокоїв тих рідних і близьких, які сьогодні особливо переживають розставання з близькою і дорогою для них людиною.

У нашій же пам’яті Микола Петрович залишиться і як прекрасний актор видатного таланту і здібностей, і як людина, що з вірою в серці пройшла дуже важкі роки випробувань на завершення свого земного життєвого шляху. Вічна йому пам’ять. Амінь».

За богослужінням Його Святості співслужили: протопресвітер Володимир Диваков, секретар Патріарха Московського і всієї Русі по місту Москві; протоієрей Миколай Балашов, настоятель храму, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків; протоієрей Артемій Владимиров, старший священик Олексіївського ставропігійного жіночого монастиря м. Москви; протоієрей Андрій Марущак, клірик кафедрального соборного Храму Христа Спасителя м. Москви; ієромонах Митрофан (Матицин), доглядач Патріаршої і Синодальної резиденції в Даниловому монастирі; ієромонах Нектарій (Соколов), насельник Свято-Троїцької Сергієвої лаври; духовенство м. Москви.

Церковні співи чину відспівування виконав хор храму Воскресіння Словущого на Успенському Вражку (регент — заслужений діяч мистецтв А.В. Рибакова).

У храмі молилися вдова Миколи Петровича Людмила Андріївна Поргіна, син Андрій Миколайович Караченцов, внуки, родичі, колеги по творчій діяльності — Інна Чурикова, Дмитро Пєвцов, Дмитро Харатьян, Ірина Муравйова та ін., друзі і шанувальники покійного.

Поховання М.П. Караченцова відбулося на Троєкурівському цвинтарі.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі