КИЇВ. Про вплив Афону на культуру Київської Русі говорили на форумі в Києво-Печерському заповіднику

05.06.2018 news, Церковь и общество

Питання впливу афонського давньоруського чернецтва на формування духовності та культури Київської Русі розглянули на міжнародній конференції «Церква – наука – суспільство: питання взаємодії», яка розпочалася 29 травня 2018 року в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на afonit.info.

Організаторами конференції виступили Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Інститут археології НАН України, Центральний державний історичний архів України, Київська духовна академія і семінарія УПЦ, Інститут історії Академії ім. Яна Длугоша в Ченстохові (Польща), Університет ім. Адама Міцкевича в Познані (Польща) та ін.

Розпочалося пленарне засідання конференції з доповіді директора Міжнародного інституту афонської спадщини Сергія Шумило на тему «Культурно-просвітницька діяльність давньоруського монастиря на Афоні і його зв’язки з Київською Руссю». У своєму виступі доповідач докладно висвітлив історію давньоруських афонських обителей «Ксілургу» і «Старий Русик», їх зв’язки з Київською Руссю і вплив на розвиток давньоруського чернецтва і Києво-Печерського монастиря.

У відкритті конференції взяв участь перший проректор КДА протоієрей Сергій Ющик. На пленарному засіданні було виголошено вітання учасникам конференції від ректора Київських духовних шкіл єпископа Білогородського Сильвестра.

Також на конференції з доповіддю на тему «”Всі дороги ведуть на Балкани”: перші кроки християнства на Русі» виступив доктор історичних наук, член-кореспондент НАНУ, професор Олександр Моця.

Начальник відділу Києво-Печерського історико-культурного заповідника Аліна Кондратюк в своїй доповіді висвітлила питання афонського впливу в розписах церкви Спаса на Берестові в Києві. А провідний науковий співробітник Києво-Печерського заповідника, кандидат історичних наук Оксана Прокоп’юк виступила з доповіддю на тему «Вклади та вкладники Афонської Лаври: про збір милостині архімандритом Космою в Київській митрополії в середині XVIII ст.».

Старший науковий співробітник Інституту історії НАНУ Євген Чернухін виступив з доповіддю на тему «Послання Андрія Миколайовича Муравйова великому князю Костянтину Миколайовичу, написане на Св. Горі Афонській в скиті Пророка Іллі від імені насельників святогірських в вересні 1849 р.».

Питання діяльності грецьких православних церков в Україні в період козацько-гетьманської доби (XVI-XVIII ст.) висвітлив доктор історичних наук Олександр Пилипенко.

Багато доповідей на конференції було присвячено історії та спадщині Києво-Печерської Лаври, а також православним монастирям в Україні і країнах Центрально-Східної Європи.

Робота конференції тривала п’ять днів, з 29 травня по 2 червня 2018 р. Окрім Києва, виїзні секційні засідання пройшли також в Вишгороді, Чернігові та Ніжині.

Всього в рамках роботи конференції відбулося сім тематичних секційних засідань: «Християнська церква в Європі від Раннього Середньовіччя до Нового часу: Інтердисциплінарне дослідження»; «Україна і Балкани: міжкультурні зв’язки (до 1030-річчя Хрещення Русі”) »;« Археологічні дослідження пам’яток церковної старовини»; «Церковна археологія Лівобережної України»;«Дослідження і збереження християнських пам’ятників: теорія і практика»; «Письмові джерела з історії християнської церкви: виявлення, дослідження, збереження»; «Християнська церква в XIX – початку ХХ ст.: джерела, історія та історіографія». Остання секція була проведена в Київській духовній академії і семінарії УПЦ.

ХЕРСОН. Начала работу ХІV Всеукраинская конференция глав и представителей епархиальных отделов по работе с молодежью

ОДЕССА. Сотрудники социального отдела Одесской епархии посетили задержанных в СИЗО