Доповідь Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія на річних Єпархіальних зборах

21.12.2016 news, Летопись епархий, Официальная хроника

Ваші Високопреосвященства, Преосвященства,
всечесні отці, матушки ігумені,
шановні брати і сестри!

Божою милістю, сьогодні ми знову зібрались у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври на щорічних Єпархіальних зборах Київської єпархії. Наша зустріч – це не лише протокольне зібрання для підбиття підсумків року, що минає, але й обговорення назрілих проблем, та, напевне, найголовніше — дружнє спілкування, де можна отримати відповіді на наболілі питання.

Впродовж звітного 2016 року особливих змін у структурі та територіально-адміністративному устрої Київської єпархії не відбулось. Єпархія жила повноцінним життям та проводила свою статутну діяльність. Київська єпархія територіально охоплює місто Київ та 7 районів Київської області: Обухівський, Васильківський, Фастівський, Макарівський, Бородянський, Києво-Святошинський та Іванківський.

Керуючому єпархією, яким, відповідно до Статуту про управління Української Православної Церкви, є Митрополит Київський і всієї України, в управлінні єпархією допомагають 18 вікарних архієреїв, серед яких 6 є керуючими вікаріатствами – трьома міськими і трьома обласними. Впродовж 2016 року число вікарних єпископів Київської Митрополії збільшилось на 4. Ними стали: архієпископ Бучанський Пантелеімон (Бащук), єпископ Іванківський Кассіан (Шостак), єпископ Гостомельський Тихон (Софійчук) та єпископ Ворзельський Ісаакій (Андроник).

Парафії єпархії розділені на 33 благочиння: 15 в м. Києві та 17 в області.

Монастирі Київської єпархії об’єднанні в Монастирське благочиння, в якому благочинним є вікарій Київської Митрополії єпископ Фастівський Даміан.

За звітний період, 19 квітня 2016 року, у Київській єпархії утворено ще один жіночий монастир — на честь рівноапостольної великої княгині Ольги в с. Томашівка Фастівського району. Таким чином, станом на грудень нинішнього року в єпархії функціонує 23 монастирі: 13 чоловічих (в тому числі Києво-Печерська Лавра) та 10 жіночих. Крім того, в підпорядкуванні Митрополита Київського і всієї України знаходиться 9 ставропігійних монастирів УПЦ (серед яких Успенська Почаївська Лавра, 3 чоловічих і 5 жіночих).

Станом на 21 грудня 2016 року в Київській єпархії діє 394 парафії (163 в м. Києві і 231 в області), що на 3 більше ніж у попередньому році.

Впродовж року керуючим Київською єпархією та вікарними архієреями було звершено 17 священицьких та 26 дияконських хіротоній.

У клір Київської єпархії прийнято 18 священнослужителів з інших єпархій УПЦ (Ровеньківської, Овруцької, Донецької, Кременчуцької, Луганської, Ніжинської, Олександрійської, Тульчинської); 17 кліриків почислено за штат, 6 з них без права переходу в інші єпархії. 3 клірики заборонені у священнослужінні. За звітний період у Київській єпархії померло 7 кліриків (в тому числі 2 заштатних), 3 ченці і 4 черниці.

Таким чином, на кінець 2016 року на парафіях та в монастирях Київської єпархії несуть служіння 758 кліриків:

в м. Києві – 503 (429 священиків та 74 дияконів);
в області – 255 (229 священиків та 26 дияконів).
Загальне число кліриків єпархії збільшилось на 51 особу.

У монастирях, в тому числі і ставропігійних, несуть чернечий послух 99 0осіб: 366 у чоловічих та 624 у жіночих, що на 51 особу більше ніж в попередньому році.

Незважаючи на всі складності у сучасному суспільстві, церковне життя продовжує розвиватись. За звітний період в єпархії освячено 5 храмів:

1. 25 січня – новозбудований нижній храм на честь святої мучениці Татіани парафії святих мучеників Адріана і Наталії м. Києва;

2. 12 лютого – відреставрований храм на честь свт. Василія Великого Кирилівського чоловічого монастиря м. Києва;

3. 9 червня – храм на честь ікони Божої Матері «Спорителька хлібів» Свято-Вознесенської парафії, що на Деміївці м. Києва;

4. 21 червня – новозбудований храм на честь преподобного Іони Київського жіночого монастиря на честь ікони Божої Матері «Відрада» в селі Велика Вільшанка Васильківського району;

5. 5 жовтня – новозбудований храм на честь ікони Божої Матері «Услишательниця» в однойменному жіночому монастирі с. Фасова Макарівського району.

Також освячено 2 місця під будівництво храмів:

1. 30 грудня – на честь апостола Іоанна Богослова у селі Оране Іванківського району;

2. 25 серпня – на честь ікони Пресвятої Богородиці «Скоропослушниця», що в Дарницькому районі м. Києва.

Як уже зазначалось, в управлінні Київською єпархією керуючому допомагають вікарні архієреї, а також секретар єпархії по м. Києву та секретар єпархії по Київській області. Крім повноважень, зазначених у Положенні про вікаріатства, вікарні архієреї також проводять прийом громадян у Митрополії. Так, за 2016 рік було розглянуто 458 шлюбних справ та прийнято 213 рішень щодо інших складних церковно-канонічних питань. Неодноразово вікарні архієреї та секретарі єпархії представляли керуючого єпархією на різних церковно-державних заходах: засіданнях, форумах, круглих столах тощо, які проводились як на загальнодержавному, так і на обласному та місцевих рівнях. Зокрема:

1. 22 січня єпископ Боярський Феодосій взяв участь у пам’ятній ході з нагоди Дня соборності України.
2. 30 січня єпископ Васильківський Миколай був присутній на Других Народних зборах України.
3. 15 квітня єпископ Боярський Феодосій взяв участь в урочистому відкритті у м. Києві унікальної виставки «Наш Афон» грецького фотохудожника Костаса Асіміса – одного з небагатьох в світі, кому дозволено фотографувати гору Афон.
4. З 14 по 17 квітня єпископ Бородянський Варсонофій очолив делегацію на Міжпарламентській Асамблеї Православ’я, що відбулася у місті Спарта (Греція).
5. 26 квітня єпископ Васильківський Миколай у Святошинському районі Києва біля меморіального комплексу «Пам’ятник Жертвам Чорнобильської трагедії» був учасником мітингу-реквієму, присвяченого вшануванню пам’яті учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з нагоди 30-ї річниці з дня трагедії та у співслужінні духовенства звершив панахиду за спочилими ліквідаторами.
6. 12 травня єпископ Боярський Феодосій взяв участь в урочистому закритті VIII Міжнародної Пасхальної Асамблеї «Духовність єднає Україну», яка проходила у Великому залі Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського.
7. 1 червня у Всесвітній день захисту дітей, архієпископ Макарівський Іларій був учасником благодійного фестивалю «Божі діти», що вперше пройшов у Національному палаці «Україна».
8. 8 вересня єпископ Ірпінський Климент, єпископ Васильківський Миколай та інші представники УПЦ взяли участь в круглому столі на тему «Законодавче регулювання релігійної сфери України: актуальні проблеми та виклики», що проходив у Верховній раді України;
9. 6 листопада єпископ Васильківський Миколай зі священнослужителями відслужили панахиду за полеглими визволителями та взяли участь у мітингу пам’яті, присвяченому 73-й річниці визволення Києва від нацистських загарбників.
10. 11 листопада єпископ Васильківський Миколай та секретар Київської єпархії протоієрей Костянтин Пилипчук були учасниками заходу присвяченого Всеукраїнському дню молитви за сиріт, що проходив у Київській обласній державній адміністрації.
11. 15 листопада єпископ Ірпінський Климент відвідав XVIII Фестиваль для дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Повір у себе». Святковий захід відбувся за сприяння Деснянської райдержадміністрації м. Києва.
12. 26 листопада митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел та єпископ Ірпінський Климент взяли участь у державній церемонії вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років.
13. 10 грудня єпископ Ірпінський Климент взяв участь у благодійному заході «Діти дітям «Різдвяний Ангел»», що відбувся під патронатом сестринства Свято-Михайлівської парафії столиці.

На запрошення Надзвичайних і Повноважних Послів в Україні, вікарії Київської Митрополії забезпечували представництво Митрополита Київського і всієї України на заходах, організованих посольствами та дипломатичними представництвами: Албанії, Лівану, Румунії, Туреччини, Угорщини, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Вірменії, Японії, Палестини, Ізраїлю, Польщі, Литви. А також були учасниками робочих груп на засіданнях Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій.

2016 рік був ознаменований відзначенням 1000-ліття давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон, проведенням Всеукраїнського хресного ходу — ходи миру, любові та молитви за Україну, а також вшановувалось 900 років редагування літописної «Повісті минулих літ», 450 років першої документальної згадки про Флорівський Вознесенський монастир, 300 років першої документальної згадки про Китаївську пустинь, 110-річчя Покровського храму, що на Пріорці м. Києва, 20-річчя заснування (перетворення з парафії на монастир) Свято-Введенської обителі м. Києва. Урочистості проходили як на загальноцерковному, так і на єпархіальному рівнях. Вікарні архієреї, духовенство, чернецтво та миряни Київської єпархії брали активну участь в організації та проведенні усіх зазначених заходів.

Найвизначнішою подією у житті Української Православної Церкви в році, що минає, було урочисте святкування 1000-ліття давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон. Впродовж року, у рамках ювілею відбувались різні заходи. Кульмінацією святкування стали урочистості, що пройшли у місті Києві 27-28 липня 2016 року, у день пам’яті святого Рівноапостольного князя Володимира та День Хрещення Київської Русі,до проведення яких активно долучились духовенство, чернецтво та миряни нашої єпархії.

Розпочалось святкування ювілею поїздкою офіційної делегації Української Православної Церкви, на чолі з її Предстоятелем, на Святу Гору Афон. В ніч з 21 на 22 липня 2016 року Предстоятель УПЦ у співслужінні намісників Трьох український Лавр, а також керуючого справами УПЦ, освятив печерний храм на честь преподобного Антонія Печерського в скиту «Ксилургу» Афонського Свято-Пантелеімонівського монастиря. За переданням, саме в цій давньоруській обителі, біля престолу стародавнього Успенського собору прийняв чернечий постриг преподобний Антоній Печерський — засновник Києво-Печерської Лаври і всього давньоруського чернецтва; звідси переніс він благословення Святої Афонської Гори на землю Київської Русі. В цьому монастирі, заснованому рівноапостольним князем Володимиром і Візантійським імператором Василієм II, більше 1000 років тому розпочалася історія давньоруського чернецтва.

У дар Українській Православній Церкві зі Святої Гори були передані ікони: «Благословення Святої Гори Афон» і преподобного Антонія Печерського, місцем постійного перебування яких стала Києво-Печерська Лавра.

Як уже стало доброю традицією, 27 липня на Володимирській гірці Предстоятель УПЦ у співслужінні єпископату, духовенства та мирян УПЦ, а також братії зі Святої Гори Афон звершив молебень про дарування миру Українській Державі. Після чого відбувся велелюдний Хресний хід до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, де була звершена Всенічна. 28 липня, у день пам’яті святого Рівноапостольного князя Володимира та День Хрещення Київської Русі, в Києво-Печерській Лаврі була відслужена урочиста Божественна Літургія, під час якої відбувся чин прославлення у лику святих відомого афонського подвижника та палкого поборника Православної віри — преподобного Іоанна Святогорця (Вишенського) — відомого українського письменника, який 40 років подвизався на Афоні. Урочисте богослужіння відвідали дипломатичні представники Сербії, Греції, Молдови, Грузії та Росії.

На цьогорічних святкових заходах у м. Києві перебували особливо шановані ікони Божої Матері: «Почаївська» зі Свято-Успенської Почаївської Лаври, «Святогірська» зі Свято-Успенської Святогірської Лаври, «Млекопитательниця» зі Свято-Успенського чоловічого монастиря м. Одеси, «Скоропослушниця» зі Свято-Успенського жіночого монастиря с. Домбоки Мукачівського р-ну,«Ржавська» зі Свято-Благовіщенського чоловічого монастиря м. Ніжин.

Ще однією важливою подією звітного року у житті Київської єпархії стало проведення Всеукраїнського хресного ходу — ходи миру, любові та молитви за Україну. Багатотисячний Всеукраїнський хресний хід з молитвою за Україну розпочався 3 липня зі Свято-Успенської Святогірської Лаври на сході України та 9 липня зі Свято-Успенської Почаївської Лаври на заході України і пройшов територіями Донецької, Харківської, Полтавської, Черкаської, Тернопільської, Рівненської, Хмельницької, Житомирської та Київської областей.Незважаючи на численні провокаційні акції та залякування учасників ходи, Хресні ходи пройшли містами і селами Київщини і зустрілись у м. Києві на Володимирській гірці, де об’єднавшись, разом прийшли до Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.

Проведення такого масштабного Хресного ходу, учасниками якого тільки в м. Києві стало понад 80 тис. осіб, а загалом по Україні — близько півмільйона вірян, вимагало титанічної підготовки. Це все стало можливим за підтримки усіх небайдужих. Зокрема, до заходів у столиці було залучено понад 200 волонтерів, серед яких — священнослужителі та миряни. 50 храмів Київщини, в тому числі і монастирі, прийняли на нічліг та забезпечили харчуванням понад 3 тис. паломників. Тому складаю велику подяку владикам, духовенству, чернецтву та мирянам Київської єпархії за вашу безкорисливу самовіддану працю. Особлива подяка наміснику Києво-Печерської Лаври митрополиту Павлу та братії обителі.

Впродовж року у керуючого Київською єпархією була можливість на Ваші запрошення звершити понад 70 богослужінь у храмах та монастирях єпархії.

Крім загальноцерковних подій, наша єпархія відзначала місцеві ювілеї та пам’ятні події. Про окремі з них хотілося б сьогодні згадати.

До лику святих було причисленота прославлено київського святителя – митрополита Іоаннікія (Руднєва), святі мощі якого були віднайдені у Києво-Печерській Лаврі; також причисленно та прославлено у лику місцевошанованих святих в межах Київської єпархії ієросхимонаха Вассіана Сліпого (Балашевича) та блаженного Христа ради юродивого Іоанна Босого (Расторгуєва).

9 листопада в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври відбулась презентація видання – «Повість минулих літ» преподобного Нестора Літописця.

У 2016 році згадувалось 925 років знайдення та перенесення мощей прп. Феодосія Печерського з Дальніх печер в Успенський обор (Велику церкву) Лаври. Символічно, що саме цього року Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету серії «Духовні скарби України», присвячену одному із засновників Києво-Печерської Лаври — преподобному Феодосію Печерському.

Щороку, у Києво-Печерській Лаврі відбувається посвята в кадети. Цьогорічна, восьма церемонія прийняття «Урочистої клятви кадета» відбулась 14 листопадау Трапезному храмі на честь прпп. Антонія та Феодосія Печерських. Учні державного ліцею-інтернату №23 «Кадетський корпус» Шевченківського району столиці склали присягу на вірність Батьківщині і були прийняті в кадети.

1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, під патронатом Києво-Печерської Лаври, відбувся перший Фестиваль доброти і дитинства «Божі діти», цим самим була започаткована добра традиція для щорічного проведення такого фестивалю. На свято прибули діти з 40 дитячих закладів єпархій УПЦ.

У звітному році 6 липня мною було освячено 5 престолів у храмах Києво-Печерської Лаври, а саме: Введення у храм Пресвятої Богородиці, прп. Антонія Печерського, прп.Варлаама Печерського у Ближніх печерах; Різдва Христового та Благовіщення Пресвятої Богородиці у Дальніх печерах та два храми — на честь святого апостола Андрія Первозванного — над Дальніми печерами та приділ другого ярусу Великої Церкви — Успенського собору. У всіх цих храмах були проведені реставраційні роботи.

Минуло два роки з часу, коли спочив у Бозі Блаженніший Митрополит Володимир. Його роль як у житті Української Православної Церкви, так і в українському суспільстві загалом, — неоціненна. Свідченням чого є найменування його іменем установ та вулиць у різних містах України. Приємно відзначити, що на наше прохання, Розпорядженням Київського міського голови від 19 лютого 2016 року, вулиця Кірова у Деснянському районі м. Києва перейменована на вулицю Митрополита Володимира (Сабодана).

Сьогодні ми всі є свідками, коли Українську Православну Церкву намагаються зробити ворожою українському суспільству. Потік брудної інформації, яка щоденно висвітлюється у засобах масової інформації, стає приводом для відкритого переслідування нашого духовенства та мирян, а також часто стає підставою для осквернення та актів вандалізму храмів УПЦ.

Так, 5 січня невідомі вчинили підпал храму на честь святителя Петра Могили Другого Шевченківського благочиння столиці. Зловмисники за допомогою горючих речовин підпалили ззовні північну стіну вівтарної частини храму. Внаслідок займання обгорів фасад церковної будівлі, але вогонь не перекинувся всередину.

У ніч з 23 на 24 квітня невідомі скоїли підпал столичного храму на честь преподобного Агапіта Печерського, розташованого в Пушкінському парку міста.

31 січня невідомі вчинили наругу над храмом на честь святої блаженної Ксенії Петербурзької Першого Дарницького благочиння столиці. Зловмисники вдерлися до церкви через вікно, порозкидали вівтарні приналежності, що знаходилися на Святому Престолі та жертовнику, розсипали на підлогу Святі Дари, які були у дарохранительниці, викрали церковні пожертви та інші речі. Це вже другий випадок пограбування цього храму.

У нiч з 22 на 23 травня невiдомі вчинили наругу над храмом на честь Преображення Господнього Оболонського благочиння столиці. Зловмисники потрапили в церкву, виламавши вхідні двері, та підпалили храмову будівлю всередині й зовні, після чого зникли. Храм, що знаходиться поблизу Київського міського туберкульозного диспансеру, вже вдруге зазнає наруги: минулого року вандали зробили на стінах храму образливі надписи на адресу УПЦ.

З 29 на 30 липня був пограбований храм на честь Воскресіння Христового, що на Лісовому кладовищі столиці. Настоятель парафії виявив пропажу дарохранительниці зі Святими Дарами та складових євхаристичного набору. Також зловмисники забрали гроші зі скриньок для пожертвувань.

У зв’язку з зазначеним, звертаю увагу всіх відповідальних осіб на необхідність забезпечення належної охорони храмів та монастирів нашої єпархії.

Ще більш ганебніший випадок мав місце у селищі Борова на Київщині, де прихильники «УПЦ КП» знищили споруду недобудованого православного храму. Майже десять років громада вимушена проводити богослужіння у пристосованому приміщенні. Причиною тому є вперте небажання місцевої влади виділити для парафії землю під будівництво власного храму. Аби зарадити ситуації, мешканка села вирішила віддати власну будівлю на околиці села для переобладнання під церкву. Не дивлячись на те, що вказана споруда є приватною власністю, 9 вересня 2016 року група чоловіків на чолі з членом політичної партії «Свобода» і головою розкольницької громади вчинили розбій на території, що за законом належить мешканці села. Зокрема, нападниками був вщент зруйнований дах та стіни споруди. При цьому з вуст нападників лунали заклики до релігійної ворожнечі та погрози у бік священика й віруючих УПЦ.

Після безпрецедентного випадку нищення недобудованого храму, місцева влада продовжила чинити утиски віруючих за релігійною ознакою. Протизаконні дії торкнулися депутата селищної ради смт Борова Бухальської М.А., яка вже 25 років є парафіянкою УПЦ і старости парафії Сулько Т.П., яка є вчителькою місцевої школи. Демонструючи виразну упередженість і юридичну безграмотність, вчителі звинуватили педагога у неприпустимій поведінці та діяльності – «будівництві церкви Московського патріархату».

Про упереджене ставлення до Української Православної Церкви з боку окремих представників влади свідчить також й Розпорядження Міністерства культури України щодо дозволу «Київському патріархату» служитив Трапезній церкві Національного заповідника «Софія Київська». Кабмін майже таємно у стислі строки погодив виділення розкольникам храмового приміщення території Софіївського заповідника. Слід зазначити, що і спочилий Блаженніший Митрополит Володимир, і ми неодноразово зверталися до державної влади з проханнями про відновлення богослужінь на території Національного заповідника «Софія Київська», зокрема у Малій (Теплій) Софії. Однак, ці прохання не отримали належної уваги.

Ситуація в Україні з дотриманням прав віруючих Української Православної Церкви не відповідає європейським нормам. Про це неодноразово зазначали незалежні міжнародні експерти та організації. Прикладом необ’єктивного ставлення та виявом зневаги до багатомільйонної пастви УПЦ є законодавчі ініціативи, що знаходяться на розгляді у Верховній Раді України. Це, зокрема, проект Закону №4128 про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (щодо зміни релігійними громадами підлеглості) від 23 лютого 2016 року. Законопроект закріплює схеми рейдерського захоплення релігійних громад, яке полягає у втручанні в діяльність релігійної громади сторонніх осіб. Аналогічний за своїм змістом є проект Закону №4511 «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором» від 22 квітня 2016 року. Запропоновані нововведеннямають явно виражений дискримінаційний характер. Ініціатори цього законопроекту навіть не приховують, що він приймається з метою встановлення особливого статусу для Української Православної Церкви, про що неодноразово було публічно заявлено.

Згадані законопроекти не кореспондуються з Європейською конвенцією з прав людини, Конституцією України і не відповідають практиці Європейського суду з прав людини, а також встановлюють неправомірне втручання у діяльність релігійних громад як з боку Держави, так і з боку сторонніх осіб.

Позитивним кроком з боку Верховної Ради стало прийняття як законупроекту №5050, який усуває низку неточностей щодо неприбуткового статусу релігійних організацій. Щоб зберегти неприбутковість, релігійним організаціям залишили необхідність внесення змін до статутів, і продовжили цей термін до 1 січня 2018 року. Також релігійні громади можуть й надалі використовувати пожертви для благодійної діяльності, гуманітарної допомоги, милосердя, а також іншої діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, без загрози втрати статусу неприбутковості. А тому, звертаю Вашу увагу на необхідність внесення змін до статутів очолюваних Вами релігій громад та організацій. Свої дії з приводу таких змін та інших юридично важливих питань необхідно погоджувати з єпархіальним Юридичним відділом, який у році, що минає, був значно реорганізований. Також прошу підтримати ініціативи, запроваджені цим відділом з приводу анкетування.

Також, ще одним позитивним кроком було прийняття 8 вересня 2016 року Конституційним Судом України Рішення відповідно до якого, щоб провести публічне богослужіння не треба брати дозвіл у органів місцевої влади – достатньо завчасно попередити про звершення мирного заходу.

Ось такими подіями: і приємними, і не зовсім, жила Київська єпархія впродовж 2016 року. Звичайно, всі заходи неможливо висвітлити у підсумковій доповіді. Але якщо про них і не знають люди, то Богові всі наші діла — безсумнівно відомі.

Також хочу коротко зупинитись на діяльності окремих Єпархіальних відділів і більше часу залишити для нашого спілкування та питань-відповідей.

За звітний період кількість і структура відділів Київської єпархії залишилась незмінною, крім зміни керівника єпархіального Юридичного відділу. Таким чином, в єпархії діє 13 єпархіальних відділів та 2 комісії.

Впродовж 2016 року Місіонерським відділом Київської єпархії, керівник ієрей Георгій Крючков, проводилися місіонерські зустрічі-бесіди у лікарнях м. Києва. Результатом чого стала підготовка та прийняття хворими Таїнств сповіді, причастя і соборування, для багатьох з них — вперше у житті. У цій роботі слід зазначити діяльність парафії свт. Михаїла, першого митрополита Київського, та сестринства милосердя на честь св. прпмц. Єлисавети, яке проводило місіонерську роботу не обмежуючись тільки однією столичною Олександрівською лікарнею, а й в інших медичних закладах.

Хотілося б відзначили співпрацю з фундацією «Гармонізоване суспільство», робота якої вже декілька років зосереджена на питанні виявлення, ідентифікації та надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми. У рамках співпраці з фундацією для співробітників єпархіальних Місіонерського та Соціального відділів, а також сестер милосердя трьох столичних лікарняних парафій був проведений семінар, на якому обговорили проблеми боротьби з торгівлею людьми та наданні допомоги постраждалим особам.

Також уваги заслуговує співпраця з Департаментом освіти при Київській міській державній адміністрації. Впродовж року проводилися зустрічі з керівництвом департаменту, головним питанням яких було впровадження курсу «Християнська етика в українській культурі» та робота з розробки підручників зазначеного курсу для учнів старших класів. У п’яти загальноосвітніх школах міста у цьому році вперше священики УПЦ на постійній основі один раз на тиждень проводять зустрічі з учнями, які вивчають курс «Християнська етика в українській культурі».

8 жовтня Місіонерський відділ єпархії разом з галереєю «Соборна» при духовно-просвітницькому центрі Кафедрального собору та парафією Світлописанної ікони Божої Матері провели семінар «Православна місія серед свідків Єгови». Головним його доповідачем був відомий церковний апологет і сектознавець місіонерсько-апологетичного центру «СТАВРОС» Артем Григорян.

Силами співробітників і волонтерів Місіонерського відділу та Всеукраїнського Православного педагогічного товариства протягом листопада проводилися культурологічні зустрічі (бесіди, виховні годин) з історії християнської науки та духовності, і пов’язаних із ними традицій благочестя, якими так щедро представлена духовна скарбниця нашого народу.

Основним завданням Єпархіального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів, керівником якого єпротоієрей Віталій Данилюк, є активна участь його як представника Церкви в діяльності медичних установ, духовна опіка працівників медичної сфери та людей, що перебувають на лікуванні. На виконання цього завдання, у звітному році Відділ провів низку заходів.

23 лютого відбулася зустріч голови відділу з керівництвом столичного 6 пологового будинку, на якій була досягнута домовленість про систематичне проведення молебнів та духовних бесід з роженицями та персоналом.

З 29 лютого по 3 березня відбулася робоча поїздка голови відділу до Москви для ознайомлення з досвідом роботи Синодального відділу з церковної благодійності і соціального служіння РПЦ, який очолює єпископ Пантелеімон (Шатов). Напрацьовані напрямки роботи відділу та набутий досвід, по можливості, будуть застосовуватись і в Українській Православній Церкві.

Також представники відділу були учасниками семінару – тренінгу натему«Попередження посттравматичного стресового розладу в Україні», що проходив 7-11 березня у Львові. Семінар проводив спеціаліст зі США —Френк П’юсселік, доктор психології, автор розробок у галузі психотерапії та реабілітації алкогольної та наркотичної залежності, в минулому військовий лікар війни у В’єтнамі.

25-26 травня в м. Ірпінь відбулася Всеукраїнська міжконфесійна конференція «Роль Церков та релігійних організацій в наданні паліативної допомоги. Доступ до знеболення як необхідний компонент опіки», учасниками якої були представники відділу.

14-15 червня в м. Харкові відбулася науково-практична конференція на тему «Паліативна допомога в Україні: морально-етичні, психологічні та духовні аспекти». Захід зібрав лікарів, науковців, священнослужителів, урядовців з України та міжнародних фахівців. Медичне капеланство та соціальне служіння в УПЦ представили священнослужителі з Харкова, Києва та Одеси. На закінчення конференції була прийнята резолюція, в якій говориться про вручення ордену на честь великомученика Пантелеімона, створення якого благословив нині покійний Блаженніший Митрополит Володимир, визначним діячам у сфері паліативної та хоспісної допомоги.

Впродовж 2016 року єпархіальна Літургічна комісія, голова — протоієрей Павло Козарь, продовжила активну роботу за своїм функціональним призначенням.

Результатами роботи Єпархіальної Літургічної комісії за звітний період є:

1. Розгляд тексту служби святому преподобному Симеону Мироточивому, виданої 2009 року в Бєлграді Патріархією Сербської Православної Церкви з рекомендацією подальшого прийняття тексту в літургічну практику УПЦ.
2. Розроблено чин благословення лікарні.
3. Підготовлено чин благословення місця праці православного християнина.
4. Складено проект тексту служби Собору всіх святих воїнів, на виконання рішення Священного Синоду УПЦ про встановлення Літургічного святкування Собору всіх святих воїнів, що відзначається у Неділю після Воздвиження Хреста Господнього та у зв’язку з існуванням однойменного храму у Київській єпархії.

Немало заходів було проведено Відділом духовного-фізичного виховання молоді Київської єпархії, голова — протоієрей Роман Матюшенко. Серед яких: турнір з мініфутболу серед команд вищих навчальних закладів м. Києва, який в цьому році був приурочений до свята вмч.Георгія Побідоносця. Гравці Київської Духовної Академії і збірної УПЦ брали участь в змаганнях з мініфутболу зі студентами Київського Інституту права. Команда з волейболу Київської Духовної Академії неодноразово брала участь в товариських матчах з київським Міським медичним коледжем і електромеханічним технікумом. Також було проведено благодійний православно-спортивний оздоровчий табір на базі санаторію «Сонячний берег», що розташований на березі Чорного моря. Відділ також має власне друковане видання «Ілля Муромець», яке висвітлює щорічну діяльність відділу.

Відділ з питань архітектури, будівництва та охорони пам’яток церковної архітектури (зодчества) Київської єпархії, голова — протоієрей Петро Семащук, впродовж звітного періоду працював у таких напрямках:

5-8 червня, до 1000-ліття давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон, а також під гаслом «За міжконфесійний мир» та «Разом допоможемо онкохворим дітям» Відділом був організований чотириденний велопробіг «Київ-Почаїв-2016». Пізніше, спільно з байкерським клубом організовано мотопробіг «Київ-Почаїв». Учасниками стали волонтери та спортсмени не лише з різних областей України, але й закордону.

З 28 травня до 28 червня спільно з благодійним фондом «Дар надії», було проведено виставку-аукціон дитячого малюнку онкогематологічного відділу Київської обласної клінічної лікарні. Мета — збір коштів на лікування онкохворих дітей.

Впродовж липня-серпня було проведено тематичну виставку «Афон – невідомі сторінки». Ціль – популяризація серед громадськості православних святинь та церковної архітектури.

Найближчим часом Архітектурний відділ планує організувати курси дзвонарів.

І на завершення, хотілося б відзначити роботу єпархіального Відділу благодійності та соціального служіння, яка проводилась спільно з парафіями Київської єпархії, під керівництвом голови — протоієрея Владислава Діханова.

Приємно відзначити, що, незважаючи на важке матеріальне становище сьогодення, віряни нашої єпархії не залишаються байдужими до потреб інших. Не буду перераховувати тих соціальних верств населення, якими опікуються наше духовенство, волонтери та прості парафіяни, зауважу, що лише впродовж 2016 року допомогу отримали 308 106 осіб на суму 471 636 грн., що становить 49 443 кг.

Крім того, благочинний столичного Солом’янського благочиння, спільно з керівником Операційного центру Берлін-Веддинг доктором Фіалковським А.М. передали відділенню онкогематології клініки «Охматдит» гуманітарну допомогуна загальну суму 218 000 гривень. Також у рамках домовленості про співпрацю, Місія УПЦ соціальної допомоги дітям і «Укргазбанк» надала відділу хіміотерапії Центру дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку «Охматдит» системи набору інфузій в кількості 67 штук на суму 10 050 гривень. Також у червні звітного року парафіяни столичних храмів на честь Єрусалимської ікони Божої Матері та Почаївської ікони Божої Матері зібрали понад 25 тис. грн. для придбання медичного обладнання для дитячої лікарні «Охматдит».

Впродовж року кожен трудився в міру своїх сил та можливостей, виконуючи послух, доручений Церквою. Зі свого боку, я хотів би подякувати усім вам, шановні владики, всечесні отці та чернецтво, дорогі брати і сестри, за допомогу і підтримку, яку Ви приділяєте мені, як єпархіальному архієрею Київської єпархії, за Ваше самовіддане служіння Церкві і Богу у цей нелегкий час.

Ювілей 1000-ліття давньоруського чернецтва на Святій Горі Афон, який ми відзначали у звітному році, має важливе історичне та духовне значення для нашої Церкви та Держави, адже найбільша святиня української землі – Києво-Печерська Лавра, заснована афонським подвижником. Разом з благословенням Святої Гори наш земляк преподобний Антоній Печерський приніс дух та традиції афонського чернецтва у древній Київ, які впродовж тисячоліття продовжують існувати в монастирях Української Православної Церкви. І сьогодні перед нами стоїть важливе завдання — зберегти і передати ці надбання нашим нащадкам.

Незважаючи на розгалуженість та багатогранність діяльності нашої Церкви, незмінною і основною місією залишається МОЛИТВА. Пріоритетним завданням пастиря є духовна опіка парафіян. А це, в першу чергу, — звершення богослужінь на ввіреній йому парафії, організація нормальної персональної сповіді вірян та духовне виховання. Якщо це є, то паства стає сильною та згуртованою. Як показує досвід останніх років, лише там де сильна, дружна паства, де парафіяни об’єднуються навколо храму та свого пастиря, — у такій громаді важко посіяти смуту, чи провести так звані референдуми щодо зміни конфесійної приналежності. І навіть прийняття таких відверто дискримінаційних законопроектів, про які згадувалось вище, не зможе відділити духовно окріплих людей від істинної Церкви. Але ще раз наголошую, для того, щоб мати таку духовно сильну паству, від нас, як пастирів, вимагається, щоб ми самі жили благочестиво, щоб ми своє життя наповнили молитвою, — персональною молитвою, а не тільки церковною; щоб ми самі собою показували приклад боголюбивого життя, а також, щоб ми духовно правильно організували парафіяльне життя, роблячи основний акцент на Богослужінні, на таїнстві Сповіді та духовному вихованні своєї пастви.

Звичайно, священик не може жити осторонь суспільного життя. Але недопустимо, щоб суспільне життя священика стало причиною ворожнечі серед парафіян, чи ще гірше — призвело до розділення парафії.

Сьогодні на багатьох парафіях Київщини є особлива категорія вірян – вимушені переселенці зі сходу України. Ретельної уваги також потребують військові, які брали участь у воєнних діях на сході України і нині повернулись додому. Ці люди крім матеріальної підтримки, потребують й духовної опіки. А тому прошу уважно ставитись до потреб таких людей та докласти максимум зусиль, щоб допомогти їм якнайшвидше реабілітуватись.

Особливо важливим є питання віднайдення можливостей для реалізації соціальних та благодійних проектів єпархії. Висловлюю особливу подяку тим із вас, хто відповідально поставився до наших розпоряджень щодо придбання церковних свічок та підписки Церковної Православної газети. Цим ви допомагаєте єпархії в реалізації її статутних завдань.

На цьому я завершую свою доповідь і щиро дякую усім за увагу та ваші труди. Користуючись нагодою, бажаю усім Вам, а такожченцям і черницям наших святих Обителей, парафіянам наших храмів, їх родинам та сім’ям, уновому 2017 році— миру, здоров’я, Божої допомоги у трудах для подальшого ревного спасительного служіння на славу Божу та благо Української Православної Церкви.

РИМ. Католики увидели печальное знамение в отсутствии чуда святого Януария в Неаполе

Смиренный триумф православных Волыни