КИЇВ. Канал «1+1» вчергове впіймали на брехні про УПЦ

08.12.2015 news, Летопись епархий

6 грудня на телеканалі «1+1» з’явилася чергова порція агітаційного матеріалу проти Української Православної Церкви під виглядом сюжету новин «ТСН-тиждень», повідомляє Інформаційний відділ УПЦ.

Терміни, якими оперувала дикторка Алла Мазур та голос за кадром, не залишають сумніву, що дана агіт-продукція має на меті розпалення міжконфесійної ворожнечі, за що має відбутися покарання за статтею 161 Карного кодексу України.

Відверта брехня в сюжеті звучала від перших слів пані Мазур протягом всього її спічу. Їй (або тим, хто вклав їй у вуста ці слова) примарилися якісь «спецзагони УПЦ» та якісь анонімні «емісари», яких невідомо хто і куди призначив. Інтригу дикторка закрутила пропозицією «на власні очі переконатися, що Російська Церква залучає всі важелі, аби утримати парафії і майно», та ще й натякає, що робиться це шляхом кровопролиття.

Далі сюжет продовжився так званим спецрепортажем авторства С. Гальченка. Ще на перших секундах глядачі побачили трагічно відоме побиття вірян в селі Катеринівка. Однак, автор, маніпулюючи відеорядом, дає зрозуміти, що людина в камуфляжі, яка по звірячому б’є жінок та старших людей, це представник «Російської православної армії».

Адже нашивка з цією назвою чомусь з’явилася у відеоряді. С. Гальченко мабуть забув, що це відео переглянули тисячі людей в Україні та за її межами, котрі добре бачили, що агресором на ньому є люди з нашивками «Правого сектору» та батальйону «Тернопіль-2».

С. Гальченко безапеляційно стверджує: «Тут місцеві парафії одна за одною переходять із Московського в «Київський патріархат»». Звідки в цього журналіста така інформація – наразі невідомо. Тому, що так звані масові переходи парафій, насправді, регулярно відбуваються лише у віртуальному просторі програми «ТСН». За даними державних органів статистики, кількість парафій УПЦ лише збільшується з року в рік.

Наступна частина сюжету була побудована, за твердженням самого С. Гальченко, на плітках. В якості експерта був обраний п. Василь Лабайчук, якого, чомусь представили «громадським активістом». Насправді ця молода людина є очільником «Правого сектору» у Тернопільскій області. Саме за його безпосередньої участі відбувалися всі напади радикалів на православні храми на Тернопільщині.

Тому його інтенції про «семінаристів і спортсменів», які нападають на людей, звучать у сюжеті, що найменше, цинічно. Адже бойовиками Лабайчука було покалічено десятки православних вірян, в тому числі жінок та людей похилого віку, про що подано скарги до органів МВС.

Автору сюжету не подобається, що Закарпаття, це регіон, населення якого принципово тримається канонічного Православ’я. На Закарпатті «Київський патріархат» присутній переважно лише в медіапросторі, а його питома вага в релігійному житті знаходиться на межі статистичної похибки. Тому, у стилі ленінізму-сталінізму, автор пропонує докорінно змінювати свідомість закарпатців, забираючи від них храми. Не соромлячись відвертої брехні, С. Гальченко повідомляє, що на заваді загарбання «Київським патріархатом» на Закарпатті стали семінаристи, які приїхали аж з Почаївської Лаври.

Повторюючи методи фальсифікації, апробовані С. Гальченком в низці замовних сюжетів про те, що «УПЦ винна в анексії Криму»,в новому сюжеті він знову активно використовує розроблені ним самим конспірологічні теорії, посилаючись на якісь документи, зміст котрих в сюжеті не наводиться. Тож, так званий «спецрепортаж» С. Гальченка аж ніяк не можна віднести до журналістики, бо протягом всіх його 11-ти хвилин жодна теза не відповідала стандартам журналістики.

У фіналі сюжету С. Гальченко відверто впадає у відчай, оскільки попри всі намагання, «Київський патріархат» ані рекетом за підтримки радикалів, ані рейдерством через місцеву владу, не спромігся знищити Православ’я на Західній Україні.

Адже Церква – це не храми, а люди, які в цих храмах моляться. Ціла низка судових рішень визнала незаконним рейдерське захоплення храмів розкольниками, що підтверджено і міжнародними правничими організаціями.

Як можна зрозуміти з останніх слів, що пролунали в сюжеті від С. Гальченка, даний пропагандистський матеріал в програмі новин ТСН був спрямований не стільки проти УПЦ, скільки проти керівників Української держави. Адже саме їх журналіст відкрито звинувачує в тому, що не здійснюється тиск на суди з метою узаконення силового захоплення храмів.

Тож, багатомільйонна українська аудиторія недільного вечора 6 грудня знову стала свідком боротьби олігархічних власників провідних телеканалів за владу. У цій боротьбі давно перейдена моральна межа. Тому й не дивно, що в політичній агітації використовується церковна тема в якості брудних медіатехнологій.

http://news.church.ua/

КІРОВОГРАД. Православна молодь провела акцію: «Подаруй радість перехожим»

КИЇВ. Відбублося зібрання духовенства Білогородського благочиння