Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Клірик єпархії взяв участь в засіданні круглого столу в інституті МАУП

5 листопада у Хмельницькому інституті МАУП відбулося засідання круглого столу «Українська мова і нація: перспективи розвитку в період глобалізацій них процесів в Україні та світі», присвячене дню української писемності та мови.

За благословенням Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія у роботі вченого зібрання взяв участь секретар єпархії – протоієрей Олександр Дацюк, виступивши з доповіддю «ДУХОВНИЙ МОТИВ У ТВОРЧОСТІ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО», у якій зазначив, що «Іван Нечуй-Левицький займає особливе місце у плеяді українських письменників, творців класичної прози. Він був вдумливим спостерігачем народного життя, майстром колоритних образів, взятих з різних прошарків українського суспільства… письменник отримав освіту у Київській Духовній Семінарії (1853 р.) та Академії (1861-1865 рр.), але священиком так і не став, та наявність у його житті молитви, глибоке знання церковних правил, служб, православних традицій не лише вплинули на нього, але й навчили уважно придивлятися до людей, буквально «зазирати у їхні душі», що, безсумнівно, допомагало письменнику майстерно створювати колоритні образи своїх літературних персонажів…». Далі у доповіді було проведено аналіз трьох повістей Нечуя-Левицького: «Старосвітські батюшки і матушки», «Афонський пройдисвіт» і «Київські прохачі», у яких читач не лише отримує задоволення від чудової літературної української мови письменника, але й має чимало духовних настанов. «Взагалі, через літературні твори ми спілкуємося із духовним світом автора і він діє на нас, пронизуючи зсередини та торкаючись потаєних струн душі з цієї причини ми повинні розсудливо ставитися до вибору творів та авторів, які через них з нами спілкуються, а з духовної т. з. не будь-яке спілкування нам йде на користь, буває і навпаки. Але твори Нечуя-Левицького я щиро раджу читати усім, бо автор був людиною зі щирою душею та великим життєвим духовним та психологічним досвідом, що відбилося у його таких повчальних та позитивних творах» — було зазначено на завершення доповіді.