ЛУЦЬК. Голова Учбового комітету при Священному Синоді УПЦ єпископ Климент (Вечеря) прочитав вихованцям ВДС лекцію про значення церковно-слов’янської мови

17.11.2014 Летопись епархий

Більше тисячі років тому святі рівноапостольні Мефодій і Кирилл переклали Святе Письмо і богослужбові книги на слов’янську мову. Перекладені з давньогрецької мови тексти містять велике богословське значення, отож церковно-слов’янська мова як неоціненний скарб і донині зберігається православними слов’янськими народами. І про величезне значення цієї мови, з благословення митрополита Волинського і Луцького Ніфонта, прочитав 10 листопада лекцію вихованцям ВДС голова Учбового комітету при Священному Синоді Української Православної Церкви вікарій Київської Митрополії єпископ Климент (Вечеря).

Владика розпочав свою лекцію з граматики. Зупинився, зокрема, на дієслові. «Можливо не завжди під час навчання у духовних семінаріях звертається студентами належна увага до вивчення церковно-слов’янської мови, сприймається вона часом «механічно». Але якщо ми заглибимось у зміст слів Святого Письма і богослужбових книг цією мовою, то ми побачимо великий богословський зміст, зміст, який відповідає оригіналу Святого Письма», – наголосив владика.

Як приклад владика Климент навів дієслівну форму незавершеного минулого часу, так званий «аорист». Лекцію з граматики владика поволі перевів у площину богоослів’я. «Візьмемо незавершений аорист дієслова «биті» – «бе». І як ми читаємо пасхальне євангельське зачало – першу главу Євангелія від Іоанна. «В начале бе Слово, і Слово бе к Богу і Бог бе Слово». Ми розуміємо, що йдеться про Другу Іпостась Святої Трійці – Сина Божого. Не було ж часу коли Бога не існувало, і Син Божий предвічно народжується від Бога – Отця. І саме на це вказує у церковно-слов’янському тексті наведена граматична форма «бе». А вже далі йде довершена форма «Вся Тем биша і без Него нічтоже бисть єже бисть», тут вказана вже доконана форма, отже ми розуміємо, що йдеться вже про творіння. Якщо ми прочитаємо це в українському чи російському перекладі, то все одно без розуміння істини того, що Бог Єдиний у Трьох Іпостасях, ми нічого не зрозуміємо. А церковно-слов’янский текст цей зміст передає», – пояснив владика Климент.

Стосовно ж розуміння церковно-слов’янської мови пересічними вірянами, владика Климент наголосив що це залежить від особистого воцерковлення людини, глибокої віри і бажання: «свого часу я теж деяких текстів не розумів достатньо, а потім вже не розумів як їх можна не розуміти. Залежить багато і від священика, отож до вивчення цієї мови в семінарії вам слід підходити дуже сумлінно».

Після лекції ректор ВДС протоієрей Рустик Капауз подякував владиці Клименту за змістовну і цікаву лекцію. «Ми дякуємо вам за цю богословські змістовну лекцію. Дійсно у сучасних перекладах не завжди зберігається дух оригіналу і про це слід пам’ятати. Спаси вас Господи, владико за цю лекцію», – сказав отець ректор.

До слова, стосовно перекладів Біблії сучасними мовами, зокрема українською, владика Климент зауважив, що їх слід робити, втім ці переклади повинні бути богословські грамотними, зберігати дух православного віровчення.

Сама лекція викликала у вихованців ВДС надзвичайне зацікавлення. Семінаристи продемонстрували доволі добре знання граматики церковно – слов’янської мови, що відмітив голова Учбового комітету при Священному Синоді нашої Церкви єпископ Климент.

Владика також залишив Волинській духовній семінарії подарунок – Новий Завіт церковно-слов’янською мовою.

ДЖАНКОЙ. В Красноперекопском благочинии предали земле останки солдат Великой Отечественной войны

ГОРЛОВКА. На Енакиевском металлургическом заводе освятили новый агрегат