МУКАЧЕВО. Богословсько-історичний науково-дослідний центр імені архімандрита Василія (Проніна) представлено на науковому форумі

07.10.2013 Церковь и общество

Науковий співробітник Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна) Мукачівської єпархії УПЦ, доцент кафедри історії України ДВНЗ «УжНУ» Василь Міщанин на запрошення завідувача кафедрою філософії, історії та педагогіки, доцента Р.В. Новожеєва та проректора з наукової роботи Брянської державної сільськогосподарської академії, професора В.Є.Торікова взяв участь у роботі ІІ-ої Міжнародної конференції «Проблемы аграрной истории и археологии Восточной Европы».
Конференція відбулася на базі академії в с. Кокіно Брянської області Російської Федерації 26-27 вересня 2013 р.
На конференції, в якій приймали участь представники з трьох країн (Росія, Україна та Польща), було виголошено 16 доповідей, які стосувалися різних аспектів розвитку села Східної Європи починаючи з VІІІ ст.до наших днів. За матеріалами конференції планується видання наукового збірника, подібного до того, що вийшов у 2011 р. за матеріалами І Міжнародної конференції, учасником якої, завдяки фінансовій підтримці Мукачівської єпархії, був доцент В.Міщанин.
На другий день роботи учасники конференції відвідали древній Свенський Свято-Успенський монастир. Цей монастир є однією із головних святинь Брянської землі. Він був заснований в 1288 роціБрянським князем Романом Михайловичем. За переказами, князь Роман Михайловичраптово почав втрачати зір. Для зцілення він послав посольство в Києво-Печерський монастирза чудотворною іконою – Печерською іконою Божої Матері. Під час подорожі по Десні ікона загадково зникла із човна й опинилася на березі річки Свень, куди й прийшов князь. Після молитви перед іконою він зцілився. На цьому місці він наказав заснувати монастир, вистроїти храм в честь Богородиці наділивши його землями. Іван Грозний наказав побудувати тут двікам’яні церкви, в т.ч. храм свв. Антонія и Феодосія Печерських, який зберігся до наших днів.
У 1583 роцімонастир був зруйнований литовцями, а в 1664р. – кримськими татарами. У 1679 роцібуло споруджено Стрітенську церкву, яка також збереглася. За легендою, в монастирі побував Петро I. Будиночок де він начебто ночував зберігся до початку ХХ ст., а «дуб Петра Великого» і сьогодні стоїть перед монастирем.
У 1681-1786 рр. монастир був приписаний до Києво-Печерської лаври і називався Ново-Печерський. У ці роки на пожертви імператриці Єлизавети Петрівни тут були побудовані надбрамна Спасо-Преображенська церква (1742 р.) і монументальний Успенський собор (1758 р.). Безпосередньо будівництвом собору керував видатний архітектор ХVІІІ ст. Іван Федорович Мічурін. Одним із його творінь можемо назвати Андріївську церкву в Києві. На жаль, Успенський собор, одна із перлин українського бароко, не зберігся. У радянські комуністично-атеїстичні часи, спочатку в 1924 р. він був закритий, а в 1930 р. – зірваний. Зараз за збереженими проектами триває його відбудова. До наших днів в стінах монастиря зберігся храм Преображення Господнього, який є пам’яткою всеросійського значення. Свенський монастир було повернуто церкві і відновлений як чоловічий монастир в 1992 році.
Доц. В. Міщанин розповів російським колегам про роботу богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна) (директор – к.і.н., доцент кафедри історії України Ю. Данилець), відмітив провідну роль у діяльності наукової установи правлячого архієрея – архієпископа Мукачівського та Ужгородського Феодора. На останок бібліотека вищеназваних установ поповнилася періодичними та науковими виданнями БІНДЦ та Мукачівської єпархії.

БІЛА ЦЕРКВА. Архієпископ Августин взяв участь з нагоди 60-річчя від дня нродження митрополита Ташкантського і Узбекистанського Вікентія

ШЕПЕТІВКА. Престольне свято у кафедральному храмі