Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

ГРУЗІЯ. Відбулася V Горійська наукова конференція

4 жовтня в Молодіжному центрі Грузинської Патріархії при Троїцькій Лаврі в Тбілісі відбулося урочисте відкриття V Горійської наукової конференції імені священномученика Католикоса-Патріарха всієї Грузії Кіріона IІ, організатором якої виступила Самтавійська і Горійська єпархія Грузинської Православної Церкви. Даний симпозіум об’єднав наукові кола Грузії, Росії та України. 5 жовтня конференція продовжила роботу в Горійському державному університеті міста Горі.
За повідомленням офіційного сайту Київської духовної академії і семінарії, з благословіння ректора митрополита Бориспільського і Броварського Антонія, керуючого справами УПЦ, в роботі конференції взяв участь проректор з науково-богословської роботи Володимир Бурега.
5 жовтня він виступив на конференції з доповіддю на тему «Собор святих Київської духовної академії: встановлення святкування та іконографія», у якій звернув особливу увагу на те, що до Собору святих Київської духовної академії включені й святі, канонізовані Грузинською Православною Церквою. Серед них також священномученик Кіріон (Садзаглішвілі), якому й присвячена дана конференція.
В. В. Бурега також передав митрополиту Самтавійскому і Горійського Андрію та ректору Горійського державного університету пану Георгію Сосіашвілі примірники останнього номера «Трудів Київської духовної академії».

Довідка
Кіріон II (Садзаглішвілі Георгій Ієронімовіч, 1855-1918), священномученик, Католикос-Патріарх всієї Грузії. Народився в сім’ї священика в селі Нікозі Горійського повіту (Грузія). Закінчив Тифліську (Тбіліську) духовну семінарію (1876) та Київську духовну академію (1880) зі ступенем кандидата богослів’я. Призначений помічником інспектора Одеської духовної семінарії. Згодом трудився на посадах помічника доглядача Телавського духовного училища, Горійського духовного училища, викладача Кутаїського духовного училища. У 1896 р. після смерті дружини прийняв чернецтво і священний сан. З 1898 р. – благочинний монастирів Грузинської єпархії та інспектор шкіл «Товариства відновлення Православного Християнства на Кавказі». 23 серпня 1898 року висвячений на єпископа Алавердського, вікарія Грузинської єпархії. З 1900 р. – єпископ Горійський, вікарій Грузинської єпархії. Виступав за відновлення автокефалії Грузинської Церкви. У 1908 р. був звинувачений у причетності до вбивства екзарха Грузії архієпископа Никона (Софійського), заарештований і позбавлений сану, але в 1910 р. виправданий. Проживав на спокої в ряді монастирів на території Росії і України. З 1915 року єпископ Полоцький і Вітебський. Після Лютневої революції 1917 р. звільнений від управління єпархією за власним бажанням, після чого повернувся до Грузії. 17 вересня 1917 року обраний Католикосом-Патріархом всієї Грузії. Був застрелений за нез’ясованих обставин в своїй келії, що в Марткопському Антонієвому монастирі. Похований в Сіонському соборі Тбілісі. Відомий як автор численних творів з історії Грузії та Грузинської Церкви, збирач грузинського фольклору. 17 жовтня 2002 року був канонізований Священним Синодом Грузинської Православної Церкви. Пам’ять 27 червня.