НІЖИН. Ченці відроджують стародавню обитель на Чернігівщині
Загін добровольців у рясах. П’ятеро монахів відновлюють монастир на Чернігівщині. Свято-Миколаївська обитель зараз напіврозвалена. Колись вона мала 5 храмів і понад сотню будівель. На Чернігівщині побувала Тетяна Іванченко.
Отець Гурій показує свої володіння. Три роки тому він і ще кілька монахів приїхали відбудовувати загублену серед поліських лісів святиню.
О.Маркел, ієромонах Свято-Миколаївського Пустельно-Рихлівського чоловічого монастиря:
- Така безподобна природа, що всі , хто побував, сюди хочуть їхати. Відпочиваю тут і серцем і душею.
Монах відмовився від хлібного приходу в місті. Тепер разом з іншими він мурує стіни, вирощує гусей і молиться Богу.
Три століття тому в монастирі працювали іконописна майстерня та школа, розказує отець Гурій. Діти вивчали шість іноземних мов. Навіть стоматологічний кабінет був. Усе змінилося з приходом більшовиків, у 1922-му. У церковних стінах відкрили дитячий будинок. Отців, які не хотіли лишати святу обитель, катували та розстрілювали. З монастирської цегли прокладали дороги і будували хати. Поки не трапилася одна історія.
Архімандрит Гурій, намісник Свято-Миколаївського Пустельно-Рихлівського чоловічого монастиря:
- Чоловік із Понорниці брав тут цеглу, строїв собі хату, брат прийшов, робить йому зауваження: хай би ти не брав, це все-таки церковне, той каже, що ти мене прийшов вчить. І тут стіна завалюється і того хазяїна задавило.
Майже століття тут була розруха. 7 років тому Єпископ благословив друге народження монастиря.
Колись цей церковний дзвін збирав до 10 тисяч вірян. Зараз їх лише п’ятеро. Самих ентузіастів у рясах. Але отець Гурій вірить, що через кілька років обитель розквітне з новою силою.
Тетяна Іванченко, Вадим Ревун,
СУМЫ. Обретенный Малочернетчинский образ Спасителя являет чудеса верующим