Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

15.12.2011. ЛЬВІВ. Освячено храм на честь Собору Галицьких святих у Свято-Онуфріївському чоловічому монастирі

10 грудня, у Свято-Онуфріївському чоловічому монастирі Львівської єпархії у с. Межигір’я Турківського району Львівської обл. Архієпископи Львівський і Галицький Августин та Мукачівський і Ужгородський Феодор із сонмом духовенства звершили чин освячення храму на честь Собору Галицьких святих, а також Божественну Літургію.
Всього взяли участь в урочистому богослужінні 31 священнослужитель з різних куточків України, зокрема, насельники Свято-Успенської Почаївської Лаври, священнослужителі з міст Ніжина, Червонограда, Львова, Турки, Старого Самбора, а також гості з Польщі: намісник Свято-Покровського чоловічого монастиря Перемиської єпархії ігумен Пафнутій (Яким’юк) та насельник цього монастиря ієромонах Моїсей. Разом із всечесним духовенством «єдиними усти і єдиним серцем» молилися до Бога вірні, які ущерть наповнили храм, – серед них було багато причасників.
Проповідь виголосив всечесний ігумен Пафнутій, який прибув на запрошення владики Августина з благословення архієпископа Перемиського і Новосандецького Адама.
„В сьогоднішній зимовий день ми зібралися у цьому храмі, щоб освятити його і Престол, на якому приноситиметься Безкровна Жертва «о всіх і о вся», – як Православна Церква молиться на Божественній літургії. Це місце особливе, бо на ньому твориться духовне життя, новий осередок монашого життя; адже тут постійно підноситимуться молитви до Господа Вседержителя за тих, хто просить, і за тих, хто далеко від Бога, щоб Господь повернув їх на стежку праведну, яка веде в Царство Небесне.
Ми чули зі слова владики Августина на освячення Престолу, що святий священномученик Максим Горлицький, чиї мощі тут спочивають, звершував свій пастирський труд на Лемківщині (теперішня Польща), де він народився в селі Ждиня в уніатській родині псаломника, дяка. Тоді всіх православних загнали в унію. Та він шукав і, побачивши неправедне життя в уніатському монастирі, подався до Почаївської Лаври, де прожив деякий час, після чого повернувся на рідну землю, аби тут служити Богу, незважаючи на гоніння від австро-угорської влади й тих, хто не любив Православ’я. Його розстріляли під муром. Останніми його словами були: «Хай живе свята Русь, святе Православ’я і руський народ».

Оксана Маліновська