06.12.2011. ЛЬВІВ. Відбулася експедиція з питань безпеки та охорони храмів

06.12.2011 Церковь и общество

На прохання парафіян храму на честь Собору Пресвятої Богородиці села Велике Поле Яворівського благочиння Львівської єпархії відбулася науково-практична експедиція, організована єпархіальним Відділом з питань безпеки та охорони храмів та іншого церковного майна, за участю провідних науковців Львівщини.
Храм, побудований у 1751 році, є справжньою перлиною культурної та духовної спадщини Західної України. Він зберігся у первозданному вигляді завдяки дбайливому догляду церковної громади та настоятеля цього храму – протоієрея Ігоря Щирби.
Коли ще молодим священиком отець Ігор отримав благословення піднімати цю парафію, – він був вражений красою унікального іконостасу XVIII сторіччя. Як зберегти таку красу? Довгі десятиліття радянської влади у церкві не звершувалась Свята Євхаристія, тому отцю Ігорю потрібно було духовно – богослужіннями, та матеріально – ремонто-реставраційними роботами відновити первинний благодатний стан храму.
Священику вдалося зібрати паству і, що дуже важливо, – зберегти вірних у лоні канонічної православної церкви під час зрадницького розколу 90-хроків.
Господь оберігав від зруйнування дерев’яну красуню-церкву протягом воєн, лихоліть і випробувань. Люди, приходячи у храм, молитовно дякували Господу за це чудо, проте розуміли, що самотужки, без їхньої допомоги отець Ігор не впорається. Тому працювали усі разом: хто чим міг, тим і допомагав. Ремонтували, вивозили сміття, трудились у храмі та на подвір’ї, приносили збережені церковні речі, збирали кошти на відновлення та закупівлю усього необхідного для проведення богослужінь.
Нажаль у той нелегкий час зібрати кошти для дослідження стану та проведення професійних реставраційних робіт селяни були не спроможні. Для того, щоб зберегти древні ікони отець Ігор, помолившись, прийняв сміливе рішення.
Тут варто зазначити, що іконостас храму Собору Пресвятої Богородиці є унікальним. Таких іконостасів у світі – одиниці, а точніше – лише три.
Отже, отець Ігор звертається до сучасних іконописців та просить написати копії ікон. Майстри, за благословенням настоятеля, зі страхом Божим та трепетом закривають древні розписи новими іконами до кращих часів…
Протягом ста років збереження церковного майна залишалося проблемою лише вірних. Більшість парафій Західної України до теперішнього часу ділять приміщення церкви для проведення богослужінь з інославними парафіянами. Така ж ситуація і у селі Велике Поле. Через це виникають суперечки, гнів та образи між віруючими. Держава розглядає храми Божі як об’єкти майнової власності, що передаються в оренду релігійним громадам. Недобросовісні чиновники кумівськими схемами розкрадають кошти платників податків, які мали б піти на збереження культурної спадщини. Ворог атакує і у наші дні. І воїнам Христовим щодня приходиться воювати на усіх духовних фронтах…
На запрошення протоієрея Ігора Щирби науково-дослідницька експедиція їхала на позашляховику мальовничими лісами Яворівщини. Науковців та кліриків Львівської єпархії чекала дуже відповідальна місія – відкрити давні розписи та провести науковий аналіз стану іконостасу, виготовленого у стилі рококо.
Професор Львівської Національної Академії Мистецтв, досвідчений реставратор Юрій Островський за своє життя бачив багато ікон, але з іконостасом, що має рідкісний стиль – рокайль, зустрічатися доводилось вперше. Василь Слободян – член комісії з порятунку сакральної церковної спадщини, доцент «Західпроектреставрації» та автор багатьох книг з історії стародавніх храмів України, – також був вражений красою храму Собору Пресвятої Богородиці та величчю древнього іконостасу.

Одним з членів експедиції була парафіянка Свято-Троїцького храму Олена Сапега, яка є членом Відділу церковного майна Львівської єпархії та директором представництва фінансової компанії, що сприяє порятунку та збереженню церковних цінностей. Вона помітила іменні охоронні таблички XIX сторіччя «Відкритого акціонерного Товариства «Дністер» та значок страхування церкви «Товариством «Прага». Страхування церковного майна перестало існувати після 1921 року. Проте, як колись – століття тому, так і тепер в Статуті Української Православної Церкви передбачено обов’язкове страхування церковного майна. Це – необхідний захід, який є невигідним, з точки зору прибутковості, фінансовим організаціям, бо статистика щодо руйнації храмів є дуже сумною. Лише за 2011 рок згоріло і пограбовано більш, як 20 церков в Україні. А за роки незалежності по Львівські області згоріло 85 (!) лише тільки дерев’яних церков.

Але повернемося у храм, до іконостасу рокайль. Тут члени експедиції помолившись, приступили до роботи. Юрій Островський звільнив від копії першу ікону. Через вітражі верхнього ярусу церкви промені сонця доторкнулися до яскравих фарб старовинних розписів. І ніби Дух Святий зійшов на присутніх через образи на відкритих іконах. Усі були охоплені відчуттям чуда. Ікони XVIII сторіччя збереглися в автентичному вигляді, неушкоджені, та ніби оновлені. Професор відкрив другу ікону. І знову церква наповнилася радістю та славою Божою, що віяла від відкритих образів.

Члени експедиції поверталися до Львова в такому піднесеному настрої, який буває лише у дитинстві або в пасхальну ніч під час богослужіння.
Церква на честь Собору Пресвятої Богородиці стала першою, якій не словом, а доброю справою допоміг Відділ церковного майна за участю провідних реставраторів. Ця блага справа залишиться назавжди у серцях не тільки науковців та представників єпархії, але й парафіян, які відтепер будуть возносити молитви Богу біля унікальних ікон свого храму.

Диякон Олександр Парчевський

07.12.2011. СУМЫ. Благочинный освятил лесные дороги между селами Ахтырщины

06.12.2011. ДНЕПРОЗДЕРЖИНСК. Городской голова ознакомился с ходом строительства епархиального управления