13.10.2011. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. До 1020-річчя єпархії перевидано унікальну книгу

13.10.2011 Церковь и СМИ

Нещодавно Володимир-Волинська єпархія здійснила унікальний видавничий проект – було перевидано працю відомого історика, археолога і дослідника Волині Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся».
Ця книга – скарб для любителів історії Волині та її пам’яток. Майже усі сучасні краєзнавчі дослідження посилаються на цю книгу, як на джерело, проте донині вона була малодоступною. Видана у 1984 році в Канаді – одразу стала бібліографічною рідкістю. Усього кількадесят екземплярів потрапили в Україну із-за кордону. На Волині є лише кілька примірників – вони знаходяться в декількох бібліотеках та музеях.
Книга «Стара Волинь і Волинське Полісся» стала плодом тридцятирічної копіткої праці вченого. Сотні експедицій, археологічних досліджень, тисячі кілометрів пішки, опрацювання архівів та опитування старожилів – усе це вилилося у краєзнавчий словник «Стара Волинь і Волинське Полісся».
Двотомне видання загальним обсягом 1200 сторінок містить опис 1442 населених пункти краю. Статті подано у алфавітному порядку.
Попри всю науковість та енциклопедичність видання – читається книга напрочуд легко. Зацікавившись однією статтею мимоволі йдеш далі. Перед уявою постають наші села, історія яких, з часів палеоліту до початку ХХ ст., з любов’ю зібрана автором. Тут можна знайти унікальні відомості як про відомі населені пункти, так і про села, які вже зникли або змінили назву.
Дослідження О. Цинкаловського обіймають територію історичної Волині – тепер це Волинська, Рівненська, частини Хмельницької та Житомирської областей.
Преосвященний Володимир, єпископ Володимир-Волинський і Ковельський:
– Наступного року виповниться 1020 років з часу заснування Володимир-Волинської єпархії – однієї з найдревніших на Русі. Цю дату ми плануємо відзначити не лише богослужінням, але й різноманітними заходами. Плануємо провести кілька конференцій та форумів, втілити деякі видавничі проекти. Перевидання книги О. Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» – це перша ластівка.
Я сам захоплююся історією рідної Волині, і намагаюся прищепити цю любов своєму духовенству.
Найближчим часом ми проведемо презентації цього видання і подаруємо примірники в бібліотеки усіх районів єпархії.
Протодиякон Віктор Мартиненко, прес-секретар єпархії:
– Перше видання вийшло мікротиражем усього кількадесят екземплярів, проте і це зробить труд О. Цинкаловського доступним для бажаючих. Ми плануємо перевидати ще кілька книг з історії Волині, які є рідкістю, проте містять історичні відомості та інформацію актуальні понині.
Зараз спостерігається інтерес до краєзнавства, до історії Волині. Студенти, школярі пишуть розвідки з історії сіл, храмів чи монастирів. Нажаль, доступно мало джерел – праць, у яких можна було б почерпнути інформацію.
Кілька років тому, ми попросили священиків єпархії написати історичні довідки про кожен храм – і тоді зіткнулися з цією проблемою. Батюшки кажуть немає книг. Є посилання на ту чи іншу історичну працю, втім, щоб її побачити на власні очі треба їхати в Луцьк в архів, в Почаїв чи Київ.
Очевидно, щоб популяризувати нашу історію, зацікавити, створити умови для нових досліджень і відкриттів – треба зробити доступними вже існуючі видання. Роботу у цьому напрямку розпочала Луцька єпархія. Там, з ініціативи владики Нифонта перевидано кілька праць М.І Теодоровича.
Окрім друкованого видання, ми ведемо роботу по відцифровці книг, аби вони були доступні в інтернеті.
Олександр Цинкаловський
Народився 9 січня 1898 року в місті Володимир-Волинську Волинської губернії. Походить зі шляхетної родини. Його прабабуся по батькові — дитяча письменниця баронеса фон Вульф, бабуся — сестра милосердя, учасниця російсько-турецької війни, загинула на Балканах. Дід по матері, Павло Нітецький — учасник польського повстання, позбавлений дворянського титулу, користувався повагою жителів Володимира-Волинська, збирач старожитностей, від якого майбутній вчений і успадкував цікавість до краєзнавства.
Початкову освіту здобував в ковельській гімназії, згодом сім’я переїздить до Звягеля. Під час Першої світової війни евакуюється до Тамбова, продовжує навчання в гімназії.
Протягом 1917—1920 років служив у армії УНР. Організатор українських шкіл на Кременеччині. Вертається на Волинь і вчителює в селі Осьмиловичах. Активний діяч володимирської «Просвіти». Займається етнографічними та фольклорними студіями.
Протягом 1925—1929 студент православного богословського факультету Варшавського університету. Спеціалізується на церковній історії та християнській археології. Додатково відвідує лекції читані на гуманітарному факультеті, знайомиться з варшавськими музеями і архівами.
За сприяння відомого польського археолога Антоновича влаштовується на роботу в Державному археологічному музеї у Варшаві. Делегований музеєм на Волинь, Полісся і Підляшшя для дослідження історичних пам’яток та археологічних знахідок, проведення невеликих археологічних розкопок. Співпрацює з Музеєм Наукового товариства імені Шевченка, Національним музеєм та Митрополичим архівом у Львові. Передає їм знайдені рідкісні українські пам’ятки, документи і стародруки. Очолює археологічну експедицію при розкопках Зимненського городища.
По отриманні ступеня магістра, стає членом наукових організацій: Польського археологічного товариства і Наукового товариства імені Шевченка у Львові.
Автор наукових і науково-популярних публікацій на сторінках «Українського юнацтва», «Нашого світу», «Життя і знання», «Записок НТШ», польськомовного часопису «Wiadomości archeologiczne».
У 1936—1939 роках очолює Волинський музей при Кременецькому ліцеї.
Під час Другої світової війни повертається до Варшави і посідає місце керівника Волинського відділу Державного археологічного музею.
Від 1952 року оселяється в Кракові, влаштовується на роботу в Дім книги. Займається археологією і публіцистикою. Стає співробітником Археологічного інституту Польської Академії наук.
В останні роки життя важко хворів. Помер у Кракові в 1983 році. Похований на православному цвинтарі на Волі у Варшаві.
Крім археологічних досліджень, Олександр Цинкаловський писав про найдавніші події з історії України, про Червенські міста — Холм, княжі міста Дорогичин, Перемишль. Не оминав у своїх студіях вчений і теми мистецтва — він був одним із перших, хто пов’язував життя і творчість видатного українського іконописця початку XVIII ст. Йова Кондзелевича з Волинню, віднайшов перед війною його роботи у Загорові, Вощатині й інших селах.
На професійному рівні цікавився гідрологією та картографією. Автор 12 карт Волині і Полісся.
Головною працею вченого став краєзнавчий словник «Стара Волинь і Волинське Полісся».
Матеріали для нього вчений збирав і опрацьовував протягом трьох десятиліть.
Велика праця була відправлена в Київ. Столичні чиновники не хотіли видавати цінний фундаментальний твір. Шість років вчений просить, стукає в двері, але вони не відкрились. «Мабуть чекають поки помру, — казав професор і вимушений був забрати цінну працю у Варшаву, а потім переправив її в Канаду, де і була видана у 1984 р., після смерті автора. Рідна українська влада не захотіла відкрити очі на свою історію. Праця О. Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся від найдавніших часів до 1914 року» стала пам`ятником етнографу.
Протягом життя Олександра Цинкаловського відрізняла виняткова чесність. Як у професійній діяльності, під час розкопок він не привласнив жодної цінності, так і у ставленні до себе та оточуючих його людей. Він боляче спостерігав занепад рідної культури, нищення історичних пам’яток, власною працею намагався зарадити цьому. У листі до сестри Олени Грабарчук учений писав: «Ніхто тим не цікавиться, нікому серце не болить, яка доля все те спіткає, що з того залишиться, а що навіки загине, як не одна пам’ятка наша загинула, а наші люди будуть їсти, спати, мовчати».

13.10.2011. КИЕВ. Сегодня в Лавре будет освящен больничный храм

13.10.2011. КИЕВ. Сергей Герук. Блаженная Алипия Киевская, Христа ради юродивая