Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

12.08.2011. ВІННИЦЯ. Табір «Православної Кают-компанії» відбувся! В табірному містечку жили більше 200 молодих людей з різних міст і сіл Вінниччини

За благословенням митрополита Вінницького і Могилів-Подільського Симеона, з 7 по 9 серпня у селі Гущинці Калинівського району, на території місцевого училища, проводився табір «Православна Кают-компанія». До табору приїхали більше 200 молодих людей з усіх районів Вінницької області, що територіально належать до Вінницької єпархії. Їх супроводжували священики, котрі відповідають за роботу з молоддю та організатори молодіжної роботи з усіх благочинь.
Безпосередніми організаторами табору були єпархіальне управління, яке забезпечило матеріальну базу табору, настоятель місцевого храму протоієрей Олег Кожушний, котрий організовував співпрацю з місцевими органами влади та керівництвом училища, а також волонтери: священики та молодь з міста, котрі «наповнювали» життя табору різними заходами та цікавими подіями, а також слідкували за порядком, безпекою і вирішували побутові проблеми.
Саме волонтери на чолі з матінкою Людмилою Парандюк зустрічали учасників табору та організували їх реєстрацію. Молодші волонтери записували прибуваючих та видавали їм беджі, які допомагали розпізнати, хто у таборі «свій», а хто просто гість, котрий прийшов, щоб подивитися, що тут відбувається. Ці ж беджі були пропусками до місцевого кафе, де було організоване триразове харчування. Вони ж допомагали у майбутньому організувати гру в «ангелів». Суть гри полягала в тому, що її учасники ставали підопічними і в той же час «ангелами» для інших учасників. Спочатку кожен повинен був знайти свого підопічного, а потім таємно від нього робити для щось приємне: залишити біля намету подарунок, замовити пісню чи навіть передати ведучому віршик, написаний «ангелом» для свого підопічного.
Гра в «ангелів» мала на меті, насамперед, допомогти молодим людям відчути радість від того, що ти робиш добро іншій людині і в той же час слугувала гарним засобом для знайомства. Але для того щоб ще краще познайомити учасників табору між собою, волонтери утворили з них декілька груп, до кожної з яких входили представники усіх районів, і провели ігри на знайомство.

В цій справі,як і у інших організаційних питаннях волонтерам дуже допомагав досвід, якого вони набули, беручи участь у Міжнародному фестивалі «Браття. Ру» та у Молодіжному таборі «Фома». А якщо волонтерам потрібна була порада чи допомога, вони завжди могли отримати її від своїх старших наставників — священиків Віктора Парандюка та Констянтина Іванченко, котрі були духовними наставниками табору, а також від диякона Димитрія Пилиня, котрий взяв на свої плечі господарські питання.
Так у знайомствах, облаштуванні табірного наметового містечка та спортивних змаганнях пройшла друга половина недільного дня. А після трапези на учасників табору чекав чудовий концерт відомого православного виконавця Валерія Малишева, після якого, вже пізно ввечері, було розпалене величезне табірне багаття.
І коли вже наступила ніч, але ніхто не бажав розходитися по наметах, щоб відпочити, сюрпризом порадував о. Олег Кожушний. Батюшка прийшов до табору у супроводі сім’ї циган, які біля багаття заспівали свої чудові мелодійні, романтичні, часом сумні, а частіше веселі, запальні циганські пісні. З цією сім’єю мешканці табору зустрілися ще раз – під час нічної літургії, адже циганська сім’я у повному складі співає на кліросі у гущинецькому храмі.
Наступного дня, після майже безсонної ночі, на учасників «Кают-команії» чекали вже не сюрпризи, а справжні випробування: до них приїхали православні скаути. Молоді скаути з м. Могилів-Подільського — на чолі з матінкою Наталією Веселовською та з Вінниці – на чолі з матінкою Іриною Лаврененко, приготували цікаву програму скаутських змагань, під час яких потрібно було проявити і духовні знання, і фізичні сили, і дружню підтримку, щоби достойно пройти більше 40 станцій.
Скаутам у проведенні змагань допомагали священики, які були у таборі. Вони набиралися досвіду, щоби потім, вже безпосередньо зі своїми молодими парафіянами, проводити подібні ігри і змагання. Особливо активними тут були ігумен Аркадій (Сенчуківський) зі Жмеринського благочиння, протоієрей Володимир Гуменюк з Літинського благочиння, протоієрей Михаїл Табуленко з Хмільницького благочиння та інші священики, котрим ще вистачило сил, щоби після обіду грати зі своїми підопічними у волейбол, бадмінтон та футбол.

Але перед спортивними іграми відбулися ще т.з. мікробесіди зі священиками. Волонтери написали на листках паперу теми бесід, які їм дали священики, не вказуючи імен самих батюшок. Молоді люди, котрі не знали, хто буде з ними розмовляти, йшли за волонтером, керуючись виключно цікавістю для себе тієї чи іншої теми. Найпопулярнішою виявилася тема «Хочу одружитися», яку цікаво розкрив, даючи гарні поради молодим хлопцям та дівчатам, о. Георгій Печко з Вінницького району. Від його групи неодноразово чулися захоплені вигуки та аплодисменти, якими молодь висловлювала свій інтерес.
А ввечері відбувся концерт «Шукаємо таланти», в якому взяли участь мешканці табору. Всіх вразила чудовим голосом дівчина з Літинського району, а екстремальними номерами – майстер спорту з таеквондо з того ж таки Літинського району. Але головними на концерті були, звичайно ж духовні піснеспіви. В цьому напрямку неперевершеними були ансамблі з Калинівського та Вінницького районів.
Після концерту був даний час для духовної підготовки до нічного богослужіння на честь святого великомученика і цілителя Пантелеімона. Священики читали правило до причастя, молоді люди – молитви. А близько опівночі всі направилися до місцевого храму, куди прийшли також і місцеві парафіяни. Для них було трохи дивно і цікаво бачити у своєму храмі на нічній службі так багато священиків і молодих людей, більшість з яких були не дівчата, а хлопці. Адже усі звикли, що до храму йдуть в основному дівчата і жінки, а тут – стільки молодих людей чоловічої статі.
Після богослужіння всі повернулися до табору, але спати ніхто не хотів. Всі сиділи біля вогнища, розмовляли і напевно не було такого, хто хоча б раз не підійшов до о. Димитрія, котрий всю ніч на «буржуйці» готував чай та пригощав печивом.
Синоптики обіцяли цієї ночі і вранці сильні дощі та зливи, але Господь благословив і вночі, і вранці гарну погоду, яка дозволила звершити хресний хід до місцевої святині – благодатного джерела, яке розташоване приблизно за 5 км від Гущинців, у лісі, і має назву «Чопова криниця».
Село Гущенці напевно ще не бачило такого великого молодіжного хресного ходу, який проходив його вулицями, співаючи духовних піснеспівів. Та й для учасників табору цей хресний хід став чи не центральною духовною подією. Вже біля «Чопової криниці» о. Олег Кожушний відслужив молебень, а бажаючі змогли набрати цілющої води. Після того, як батюшка розповів історію цього благодатного джерела, усі повернулися до табору.
Дощ таки пішов. І багато хто виявився неготовим до такого випробування. Хоча й був запланований концерт у залі училища, більшість мешканців табору, попрощавшись з організаторами та подякувавши їм за чудово проведений час, вирушили додому.
А «ангели», побачивши, що автобуси з їхніми підопічними вирушають додому, зупиняли автобуси, щоб тут, під дощем признатися: «Це я був твоїм ангелом і робив тобі подарунки. Давай дружити і далі». Ті хто встигли познайомитися зі своїми «ангелами» зараз роблять це у групі «Православна кают-компанія», там же й обмінюються враженнями та виставляють свої фото.
А концерт все ж відбувся. Чудово співали артисти, яких запросили з вінницького центру мистецтв «Зоря», співали й свої батюшки. Звучало багато прекрасних слів від кожного з організаторів та від деяких учасників.
Кульмінацією концерту стала пісня «Я свободен», яку виконав отець Валентин Чумаченко з міста Бар у супроводі хору волонтерів. Цю пісню зал слухав стоячи. Кожен розумів її по своєму, але організатори табору сподівалися, що молоді люди за цей короткий час зрозуміли, що Православ’я робить людину по-справжньому вільним, що свобода це ось так, як у таборі, жити на повну силу, радіючи кожній хвилині, спілкуючись вільно, відпочиваючи і працюючи, і в той же час не стаючи рабом будь-якої страсті, як це часто відбувається у світі. Навчити молодь ось такій правильній свободі і було головною метою організаторів табору «Православна Кают-компанія».
Організатори, волонтери і рядові учасники табору, дякують митрополиту Симеону за благословення на його проведення і за всебічну допомогу, і сподіваються, що наступного року владика благословить провести цей табір знову і вони знову зустрінуться зі своїми друзями.
Прес-служба Вінницької єпархії