27.07.2011. КИЇВ. Святіший Патріарх Ілля II взяв участь у відкритті виставки «Іверія та Києво-Печерська Лавра – благодатні угіддя Пресвятої Богородиці»

27.07.2011 Церковь и общество

26 липня у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відкрилася виставка «Іверія та Києво-Печерська Лавра — благодатні угіддя Пресвятої Богородиці».
У церемонії відкриття участь взяли: Патріарх-Католікос всієї Грузії Ілля ІІ, секретар Предстоятеля УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, голова Синодального відділу «Церква і культура» ігуменя Серафіма (Шевчик), директор Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Марія Громова.
Після урочистої церемонії відкриття, Святіший Патріарх оглянув представлену експозицію.
Після Грузинський Патріарх відвідав Успенський Собор Лаври, де оглянув Свято-Стефанівський приділ та розписи Великої Лаврської Церкви.
Виставка проводиться за благословенням Митрополита Київського і всієї України Блаженнішого Володимира, організована з нагоди першого візіту в Україну Святішого і Блаженнішого Католікоса-Патріарха всієї Грузії, Архієпископа Мцхетського і Тбіліського Іллі II у рамках святкування Дня хрещення Русі. Демонструються близько 200 пам’яток церковного мистецтва XVII-XX століть із зібрання Заповідника, які висвітлюють історичні і духовні зв’язки між Україною та Грузією, Українською та Грузинською Православними Церквами. Переважна більшість експонатів представлена широкому загалу вперше.
Обидві країни розділяють тисячі кілометрів, в кожній — свої мова, культура, але вони споріднені давньою православною традицією. За переказами, там проповідував слово Боже святий апостол Андрій Первозванний. Іверія (давня назва Грузії) однією з перших запровадила християнство у 326 р. за часів святої рівноапостольної Ніни. Через шість з половиною століть, у 988 р., святий рівноапостольний князь Володимир хрестив Київську Русь.
Іверія, Києво-Печерська лавра, так само як і Свята гора Афон здавна у православному світі вважаються земними уділами Богородиці. Чільне місце в експозиції займає образ Іверської Божої Матері, однієї з святинь гори Афон, який має грузинське походження. Представлені ікони інших святих, які вшановуються віруючими обох країн. Експонуються численні срібні та різьблені дерев’яні хрести, церковне начиння, прикрашені пишним карбуванням, витонченим гравіюванням. Унікальними для збірок України є пам’ятки грузинського гаптування XVII ст. — палиця та хрещатий покрівець. До колекції Заповідника вони надійшли з зібрання Церковно-Археологічного музею при Київській духовній академії.
Свого часу Україна та Грузія входили до складу Російської імперії, що позначилося, зокрема, на діяльності Церкви. До експозиції увійшли портрети київських митрополитів Ісидора (Никольського), Іоаникія (Руднєва), Флавіана (Городецького), які в XIX ст. очолювали Грузинський екзархат Російської Православної Церкви. Євгеній (Болховітінов), митрополит Київський, відомий історик і археолог, на початку XIX ст. першим ознайомив російську освічену громадськість з історією і культурою Грузії у книзі «Історичне зображення Грузії у політичному, церковному й учбовому її стані».
Цікаві матеріали, пов’язані з особою ієрарха Антонія (Абашидзе) (1867-1942), представника давнього грузинського князівського роду. Фотографії шанованого старця відносяться до київського періоду його життя. У 1941-1942 рр. під час німецько-фашистської окупації Києва схимоархієпископ Антоній був організатором відродження Києво-Печерської Лаври і духовним наставником братії. Похований на території лаврських Ближніх печер. Священний Синод Української Православної Церкви прийняв рішення про його уславлення як місцевошанованого святого.

27.07.2011. КИЇВ. Святіший Патріарх Кирил зустрівся з Святішим Патріархом-Католікосом Іллією ІІ

27.07.2011. КИЕВ. Святеший Патриарх Кирилл: Осознание принадлежности к единственной Церкви для верующего христианина выше всяких других жизненных ценностей