Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

20.08.2010. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Юнаки та дівчата з Любомльського благочиння: здійснили подорож по Кримській землі

Дружні дитячі відносини що зародилися кілька років тому між вихованцями недільних шкіл села Згорани Любомльського району та села Васютино Електрогорського району Московської області мають своє продовження.
Завдячуючи Московському козацтву і братам Сергію та Олександру Чакам юні християни вже вчетверте проводять спільний відпочинок. З ініціативи настоятеля Згоранського храму протоієрея Петра Луця цього літа зустріч відбулася у Криму.
Восьмиденна подорож по Кримській землі була насиченою та цікавою. Усе розпочалося з туристичного походу з рюкзаками та палатками. Відпочиваючі піднялись на скелю «Мангуп-Кале». Мангуп-Кале – середньовічне місто-фортеця в Бахчисарайському районі Криму. Розташоване на вершині гори, з її висот відкривається величний вид. З усіх кримських «печерних міст» Мангуп-Кале є найбільшим за площею і самим високо розташованим. Скеля височіє над рівнем навколишніх долин на 277 метрів і на 580 метрів над рівнем моря, утворює плато, площею близько 90 гектарів. На території фортеці розташовані численні джерела і гроти.
Скеля має вигляд кисті людської руки з розчепіреними чотирма короткими пальцями – мисами. Західний називається Чамли-бурун (сосновий мис), північно-західний Чуфут-бурун (іудейський мис), північно-східний Гелли-бурун (еллінський мис) і східний Тешкли-бурун (Тешик – по татарськи діра, тобто мис з дірами).
Древнє місто Мангуп-Кале, розвалини якого знаходяться на вершині гори, отримало це ім’я в епоху турецького володарювання в Криму, раніше воно називалося Феодоро, Дори. Під цим найменуванням воно було столицею Готії, резиденцією гото-грецьких князів, династія яких закінчилася з підпорядкуванням туркам усієї Готії і узяттям Феодоро в 1475 році.
Тут на горі відроджується древній печерний монастир. В монастирі
подорожуючих з радістю прийняв ігумен скельної обителі. Вранці була звершена Божественна Літургія в печерному храмі. Пізніше відпочиваючі піднялися на вершину гори до руїн древнього міста «Феодоро».
Другого дня діти переїхали на самий південний берег Криму до Форосу. І сзнову захоплююча подорож, підйом на гору «Мухалатка», відвідування висотного храму.
Вразив подорожуючих своєю особливою красою і мис Фіолент – куточок дикої природи. Суворі величні скелі, синє море – то бурхливе, гнівне, то спокійне, рівне, як дзеркало, – і безкрайнє блакитне небо. Дух захоплює від споглядання на Георгіївський монастир що розташувався серед скель.
Історія створення монастиря вирушає корінням углиб століть. Легенда свідчить, що у 890 році в районі мису Фіолент розігралася небачена в тих місцях буря. Застала стихія і грецький корабель. Греки, сподіваючись лише на диво, звернулись з молитвою про допомогу до святого Георгія Побідоносця. Буря негайно ж стихла. Позбавлені від вірної загибелі, греки підійнялися на цю скелю і там знайшли ікону святого великомученика Георгія. Узявши її вони перебралися на скелястий берег, що знаходився неподалік. У вдячність за свій щасливий порятунок вони заснували в найближчій печері, напроти скелі, де з’явився святий Георгій, печерний храм і встановили там знайдену ікону.
А ще дітлахи відвідали Севастополь, музей – панораму що присвячений першій обороні Севастополя, Херсонес – місце де прийняв хрещення святий рівноапостольний князь Володимир.
З цікавість побували вихованці недільних шкіл і в Інкерманському Климентіївському печерному чоловічому монастирі. Історія заснування цієї обителі не залишить байдужим жодного християнина.
У перші віки н.е. каменоломні поблизу Інкермана були місцем заслання християн. У 94 році імператор Траян вислав сюди третього після апостола Петра римського єпископа Климента. За переказами єпископ сам висік в скелі перший печерний храм, де продовжував проповідувати християнську віру. За наказом імператора Климент був утоплений у теперішній Козачій бухті. У VIII ст. тут виникає печерний монастир на честь святого Климента.
Далі подорож на кораблі та відпочинок на морі.
Турпохід лишив в дитячих серцях незабутні враження про монастирі, нічліг в наметах, нічне багаття, ігри, синє море та суворі величні скелі.
Ігумен Сава (Мякота)