Україна Православна

...

Официальный сайт Украинской Православной Церкви

20.10.2009. КИЇВ. Апеляційний господарський суд столиці дозволив ченцям користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться древній монастирський цвинтар

Як стало відомо, на останньому засіданні Апеляційний господарський суд Києва у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу Свято-Троїцького Китаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви за позовом до монастиря Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Київська овочева фабрика».
Овочева фабрика звернулася з позовом про зобов’язання Свято-Троїцького Китаєвського чоловічого монастиря Української Православної Церкви звільнити земельну ділянку площею 215 472 кв.м. та земельну ділянку площею 47 647 кв.м., що розташовані в урочищі Китаєво у Голосіївському районі міста та надані у користування СВАТ «Київська овочева фабрика», а також про зобов’язання Свято-Троїцького Китаєвського чоловічого монастиря Української Православної Церкви відновити стан даних земельних ділянок шляхом знесення встановленої на них капітальної огорожі.
Окрім того, позивач звернувся із заявою про вжиття заходів до забезпечення даного позову шляхом заборони Свято-Троїцького Китаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви, його служителям та працівникам, а також будь-яким іншим особам перешкоджати будь-яким способом СВАТ «Київська овочева фабрика» у користуванні земельною ділянкою, що розташовані в урочищі Китаєво у Голосіївському районі міста, в тому числі шляхом знаходження на зазначених земельних ділянках, проведенні будь-яких будівельно-монтажних робіт на вказаних земельних ділянках, а також шляхом вчинення будь-яких дій, що можуть порушити право землекористування СВАТ «Київська овочева фабрика» зазначеними земельними ділянками.
Заяву про вжиття заходів представники овочевої фабрики мотивували тим, що з боку відповідача станом на сьогоднішній день на території частини вказаних вище земельних ділянок проводяться незаконні будівельні роботи по зняттю верхнього родючого шару ґрунту та встановленню огорожі, а також завозяться будівельні матеріали. Такі дії відповідача позивач вважає самовільним заняттям частини земельних ділянок, що призводить, на його думку, до погіршення її стану та унеможливлює використання позивачем цих земельних ділянок за їх цільовим призначенням.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.07.2009р. частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Української Православної Церкви, а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою площею 215 472 кв.м., що розташовані в урочищі Китаєво у Голосіївському районі м. Києва, в тому числі, але не виключно: знаходитись на зазначених земельних ділянках, проводити будь-які будівельно-монтажні роботи, зводити паркани та огорожі тощо, а також шляхом вчинення будь-яких дій, що можуть порушувати право землекористувача.
В іншій частині заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, монастир звернувся з апеляційною скаргою, в якій попросив скасувати ухвалу про забезпечення позову, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права. Під час винесення рішення суд не врахував дійсних обставин справи, оскільки земельні ділянки, на які накладено арешт, ще з давніх часів належали монастирю та входили до його території. Зокрема, на земельній Заборонено Свято-Троїцькому Китаєвському чоловічому монастирю ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:089:0003 розташоване історичне кладовище Китаївської пустині, де захоронені священики та монахи. Окрім того, згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР № 71 від 27.07.1965р. територія монастиря, до складу якої входять зазначені земельні ділянки, відноситься до території пам’яток археології національного значення «Китаївське городище та кургани епохи Київської Русі».Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила, що апеляційна скарга Свято-Троїцького Китаєвського чоловічого монастиря Української Православної Церкви є обґрунтованою та підлягає задоволенню, ухвала про забезпечення позову Господарського суду м. Києва від 27.07.2009 р. у справі №2/245 — скасуванню частково.
orthodoxy.org.ua